Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №682/811/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №682/811/26

Суддя: П'єнта І. В.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 682/811/26

Провадження № 22-ц/820/2108/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об`єднання» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Андрієвським Олександром Антоновичем, на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2026 року (суддя Мотонок Т.Я.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року КП «Славутське житлово-комунальне об`єднання» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позову зазначалось, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Крім неї у вказаній квартирі також зареєстрований та проживає її син, ОСОБА_2 . Загальна площа квартири складає 57,60 м?.

Комунальне підприємство «Славутське житлово-комунальне об`єднання» обслуговує зазначений будинок, а саме надає послуги з теплопостачання та послуги з управління багатоквартирним будинком, а відповідачі є споживачами даних послуг.

Вказувалось, що відповідачі належним чином не виконували свої зобов`язання по оплаті вказаних послуг, внаслідок чого станом на 28.02.2026 за адресою: АДРЕСА_2 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) утворилася заборгованість, а саме: за послуги з теплопостачання в сумі 21543,46 грн та за послуги з управління багатоквартирним будинком у сумі 4843,45 грн.

Як вбачається з розрахунків заборгованості, відповідачі протягом спірного періоду, за який виникла заборгованість, періодично оплачували за спожиті послуги, що перевищували нарахування за поточні місяці, чим частково погашали заборгованість за попередній період, тому має місце переривання перебігу позовної давності до заявлених вимог.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 21543, 46 грн, за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 4843,45 грн.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Славутське житлово-комунальне об`єднання» заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 21543,46 грн, за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 4843,45 грн.

Компенсовано КП «Славутське житлово-комунальне об`єднання» 3328 грн судового збору за рахунок держави.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Андрієвського О.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що до 2023 року для ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 підприємства, які надавали комунальні послуги, щомісячно нараховували 50% вартості наданих їм послуг, після чого вони їх оплачували. З 2023 року підприємства, які надають комунальні послуги почали нараховувати щомісячно 100% вартості наданих послуг. До квітня 2024 року через поштове відділення їй та сину виплачували певні кошти на оплату житло-комунальних послуг, але ці суми були невеликі і їх не вистачало навіть на компенсацію оплати за теплову енергію, а потрібно було ще платити за газ, світло, водопостачання та водовідведення. З квітня 2024 року відповідачі вже не отримували пільг на оплату комунальних послуг, так як підприємства надалі нараховували їм 100% вартості наданих послуг, а на поштове відділення, де вони отримують пенсію, кошти(пільги) для компенсації оплати послуг не надходили. Їм рекомендували звернутися з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг або про призначення та надання житлової субсидії.

Скаржниця вважає, що її та сина не мали права позбавляти пільг на оплату житлово-комунальних пільг, передбачених Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІI «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так і вона і син відносяться до категорії осіб, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_1 має 2 категорію, а ОСОБА_2 - 1 категорію, а також вони є особами з інвалідністю ІІ групи, тому вони оплачували 50% вартості наданих їм житлово-комунальних послуг і надалі так будуть платити.

За позицією скаржниці, у зв`язку з постійним проживанням у м. Славута, оформлення документів на призначення їм пільг на оплату житлово-комунальних послуг повинні в Славутському ЦНАПі (управлінні соціального захисту населення Славутської міської ради), куди вона неодноразово зверталася із заявами та відповідними документами, але їй відмовляють в оформлені документів на пільги і відсилають звернутися для оформлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Також, скаржниця вважає, що при призначені пільг на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХIІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які мають 1 та ІІ категорії та інвалідність не повинні враховувати їх сукупні доходи на члена сім?ї.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не в повній мірі здійснювали оплату за надані їм послуги з управління багатоквартирним будинком та з теплопостачання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів, як споживачів наданих позивачем послуг.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 . Також у вказаній квартирі проживає та зареєстрований син ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Славутської міської ради від 25.01.2007 № 46, прийнятого на виконання вимог ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем надання житлово-комунальних послуг мешканцям м. Славута визначено Комунальне підприємство «Славутське житлово-комунальне об`єднання» (а.с. 45).

Згідно із рішенням Виконавчого комітету Славутської міської ради від 26.07.2018 № 266, КП «Славутське ЖКО» визначено управителем багатоквартирних будинків в м. Славута (а.с. 46-47).

Між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_3 01.08.2019 укладено договір № 11245-08/2019 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. (а.с. 16-22)

Крім цього, 30.12.2021 між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_3 укладено договір № 112-УБ-01/2022 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Згідно з розрахунком заборгованості за послуги теплопостачання станом на 28.02.2026, заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 , споживач ОСОБА_1 становить 21543,46 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком станом на 28.02.2026, заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 , споживач ОСОБА_1 становить 4843,45 грн.

Згідно з повідомленнями Виконавчого комітету Славутської міської ради від 20.04.2026 № 364/26-12 та від 06.04.2026 № 325/26-12, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 .

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, і із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).

Частиною 4 статті 319 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Статтею 5 цього ж Закону передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі ст.ст. 7, 9 цього ж Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг,отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

На підставі частини 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Обов`язок споживача оплачувати послуги також передбачався пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (які були чинними до 01.05.2022).

З урахуванням зазначених норм права та обставин справи, відповідачі зобов`язані були своєчасно і в повному обсязі оплачувати витрати на утримання будинку, споруд і прибудинкової території, послуги з теплопостачання.

Отже, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг відповідачі суду не надали, а також не подали будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості.

Щодо доводів скаржниці про те, що її та сина не мали права позбавляти пільг на оплату житлово-комунальних пільг, передбачених Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІI «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 07.04.2003, відповідачка ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживала у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення внаслідок аварії на ЧАЕС ІІ категорії, у зв`язку із чим має пільги, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». (а.с. 99 на звороті)

Крім того, відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, захворювання пов`язане з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , та є потерпілим від Чорнобильської катастрофи І категорії. (а.с. 99-100)

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам», віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги: пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20.

Згідно пункту 11 статті 20 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» визначено, що з 01.12.2022 призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу здійснюється Пенсійним фондом України.

Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 (далі - Порядок №373).

Відповідно до пункту 3-1 Порядку №373 для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім`ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі:

до 30.11.2022 включно до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання);

починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України.

При цьому, відповідно до п. 6-1 Порядку №373 у разі зміни обставин, що впливають на розмір пільг, проводиться перерахунок розміру пільг з місяця виникнення таких обставин. У разі необхідності проведення перерахунку пільг за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.

Донарахування пільг, не виплачених протягом лютого 2022 р. - червня 2024 р. згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1302) і від 19 квітня 2022 р. № 462 “Деякі питання надання пільг та житлових субсидій в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 35, ст. 1906), проводиться територіальними органами Пенсійного фонду України за зверненням пільговика.

Таким чином, законодавчо визначено механізм надання пільг громадянам, в тому числі, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яким відповідачка не скористалась.

В межах заявлених позивачем позовних вимог суд позбавлений можливості перевіряти правомірність рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування за зверненнями ОСОБА_1 .

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, до особистого тлумачення норм права й обставин справи, такі доводи містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтуються на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Андрієвським Олександром Антоновичем, залишити без задоволення.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай

Оригінал: reyestr.court.gov.ua