Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №372/2888/23
Суддя: Ратнікова Валентина Миколаївна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/9510/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 372/2888/23
10 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Кирилюк Г.М.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Козачук А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд» адвоката Колосар Максима Євгеновича на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Сташків Т.Г., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Сонячна», про встановлення земельного сервітуту,-
в с т а н о в и в:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Сонячна», про встановлення земельного сервітуту.
Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що вона є власницею земельної ділянки площею 0,1666 га, кадастровий номер 3223186800:05:005:0119, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельна ділянка належить їй на підставі державного акта від 25 серпня 2009 року, серії НЖ № 677236 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31 серпня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І., номер в реєстрі 2171.
На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, загальною площею 349,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 , належний позивачці на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20 січня 2010 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25079304 від січня 2010 року.
Зазначений будинок та земельна ділянка знаходяться на території Котеджного містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що знаходиться на території с. Романків Обухівського району Київській області, яке являє собою охоронювану територію закритого типу, огороджену парканом з усіх сторін.
На в`їзді до Котеджного містечка, на території земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141, розміщено перегороджувальні споруди, шлагбауми, боларди, будівлі пункту-пропуску (КП), хоча це єдиний можливий проїзд (прохід) до території Котеджного містечка. Зазначені споруди на в`їзді та виїзді на територію Котеджного містечка на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141 встановило Товариство з обмеженою діяльністю «Долина Ленд» (далі - ТОВ «Долина Ленд»).
Актом постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території та природно-екологічного захисту Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 25 січня 2022 року, складеним за результатами обстеження земель комунальної власності, між землями, що перебувають в приватній власності на території Котеджного містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 встановлено, що: «на земельній ділянці кадастровий номер: 3223186800:05:003:0141 розміщені: перегороджувальні споруди, шлагбаум. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з даними з Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141 перебуває у приватній власності. Влаштування іншого проходу (проїзду) до земель комунальної власності немає.
Отже, станом на день звернення до суду з цим позовом єдиний можливий проїзд (прохід) до території земель Котеджного містечка знаходиться на території земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141 є ТОВ «Долина Ленд» (код ЄДРПОУ 44006897). Зазначена земельна ділянка перебуває в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Сонячна» (код ЄДРПОУ 43715767) (далі - ТОВ «СК «Сонячна»).
Позивачка зазначала, що встановлення в`їзду (виїзду) на територію Котеджного містечка на території земельної ділянки 3223186800:05:003:0141 здійснюється без дозволу Козинської селищної ради, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області «Про розгляд заяви ТОВ «Долина Ленд» на улаштування заїзду та виїзду з АДРЕСА_2» від 22 грудня 2021 року № 8.
Рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради від 15 червня 2022 року № 2 рекомендовано власнику земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141, в разі відсутності дозвільних документів на будівництво шлагбаумів, болардів та будівель - пункту пропуску, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141, та правовстановлюючих документів на них, демонтувати дані будівлі та споруди.
Таким чином, ТОВ «Долина Ленд» чинить перешкоди мешканцям Котеджного містечка, в тому числі і їй, у вільному проїзді (проході) на територію Котеджного містечка, тобто, вона, як власниця вказаних вище земельної ділянки та житлового будинку, не має можливості безперешкодно здійснювати своє право на вільне володіння (користування) належним їй нерухомим майном.
З метою мирного врегулювання спірних правовідносин вона 22 лютого 2023 року надіслала на адресу відповідача (третій особі - до відома) пропозицію розглянути проект договору про встановлення земельного сервітуту, а також додаток № 1 до нього.
Проектом договору про встановлення земельного сервітуту запропоновано наступні умови.
Відповідно до пункту 2.1. проекту договору про встановлення земельного сервітуту в інтересах та на користь сервітуарія (позивачки) встановлюється земельний сервітут відносно земельної ділянки відповідача, в межах ділянки сервітуту, на право проходу та проїзду по наявному шляху до житлового будинку, земельної ділянки сервітуарія згідно зі схемою земельного сервітуту (додаток 1 до договору, який є його невід`ємною частиною).
Згідно з пунктами 2.2., 2.3. проекту договору про встановлення земельного сервітуту права користування, що встановлюються за цим договором, реалізуються щоденно та цілодобово сервітуарієм безпосередньо, а також у тому ж самому обсязі та на тих самих умовах її уповноваженими особами.
Відповідно до пункту 2.4 проекту договору про встановлення земельного сервітуту земельний сервітут встановлюється безстроково на безоплатній основі.
Посилаючись на те, що на день звернення до суду з цією позовною заявою відповідач не надав жодної відповіді на її пропозицію укласти договір про встановлення земельного сервітуту на конкретних умовах, позивачка ОСОБА_1 а просила суд:
- встановити безстроковий безоплатний земельний сервітут відносно частин земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141, на право проходу, проїзду по наявному шляху до земельної ділянки площею 0,1666 га, кадастровий номер: 3223186800:05:005:0119, на якій знаходиться житловий будинок, загальною площею 349,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 ;
- встановити, що зазначене право земельного сервітуту реалізується щоденно та цілодобово ОСОБА_1 безпосередньо, а також у тому ж самому обсязі на таких самих умовах її уповноваженими особами (членами родини, сім`ї та іншими третіми особами),з метою гостьового відвідування, проживання, надання та виконання робіт і послуг (в тому числі комунальних), надання першої невідкладної медичної допомоги, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та/або природного характеру тощо, для обслуговування земельної ділянки площею 0,1666 га, кадастровий номер: 3223186800:05:005:0119, на якій знаходиться житловий будинок, загальною площею 349,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 ;
- встановити межі земельного сервітуту на частини земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141 відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи, клопотання про призначення якої подається разом з позовною заявою.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Сонячна», про встановлення земельного сервітуту, задоволено частково.
Встановлено безстроковий, безоплатний земельний сервітут на право проїзду, проходу по наявному шляху відносно частин земельних ділянок, належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд», з кадастровими номерами: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141, до земельної ділянки, належної ОСОБА_1 площею 0,1666 га, кадастровий номер 3223186800:05:003:0119, на якій розташований житловий будинок загальною площею 349,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи № СЕ-1202-1-1371.24 від 27.03.2025 року, а саме:
Межі земельної ділянки площею 0,1534 га, яку пропонується до встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 1,6417 га, кадастровий номер 3223186800:05:003:0074, для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий 3223186800:05:003:0119, описуються наступним чином (див. Додаток 2 до Висновку, представлено синім кольором):
- від початкової точки 1 по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 6,68 м до точки 2;
- з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 5,12 м до точки 3;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 20,56 м до точки 4;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 118,18 м до точки 5;
- з наступним поворотом вліво вздовж існуючого проїзду на відстані 14,72 м до точки 6;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 71,21 м до точки 7;
- з наступним поворотом вліво вздовж існуючого в`їзду на відстані 3,71 м до точки 8;
- з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 11,73 м до точки 9;
- з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 8,56 м до точки 10;
- з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 86,63 м до точки 11;
- з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 20,16 м до точки 12;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 118,61 м до точки 13;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 12,40 м до точки 14;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 13,14 м до точки 15;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 2,75 м до початкової точки 1.
Межі земельної ділянки площею 0,0929 га, яку пропонується до встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 5,3247 га, кадастровий номер 3223186800:05:003:0141, для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий номер 3223186800:05:003:0119, описуються наступним чином (див. Додаток 2 до даного висновку, представлено синім кольором):
- від початкової точки 1 по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 6,24 м до точки 2;
- з наступним поворотом вправо на відстані 1,51 м до точки 3;
- з наступним поворотом вліво вздовж існуючого проїзду на відстані 25,99 м до точки 4;
- з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду, по колу, на відстані 20,39 м до точки 5;
- далі вздовж існуючого проїзду, по колу, на відстані 62,82 м до точки 6;
- далі по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 13,02 м до точки 7;
- з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 11,69 м до точки 8;
- з наступним поворотом вліво вздовж існуючого проїзду на відстані 11,69 м до точки 9;
- з наступним поворотом вліво вздовж існуючого проїзду на відстані 5,73 м до точки 10;
- з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 7,42 м до початкової точки 1.
Не враховуючи частину земельної ділянки площею 0,0072 га, межі якої описуються наступним чином:
- від початкової точки 11 вздовж існуючого проїзду на відстані 6,91 м до точки 12;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 7,50 м до точки 13;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 4,80 м до точки 14;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 5,37 м до точки 15;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 3,58 м до точки 16;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 9,83 м до початкової точки 11.
Не враховуючи частину земельної ділянки площею 0,0374 га, яка має форму кола з довжиною контуру 69,33 м.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 221 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 39 909 грн.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд» адвокат Колосар Максим Євгенович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з`ясував усіх обставин, на які сторона відповідача посилалась в обгрунтування своїх заперечень.
Зазначає, що позивач ОСОБА_1 не довела, а суд першої інстанції не встановив обставин, існування яких є передумовою для встановлення земельного сервітуту
Сторона відповідача вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не узгоджується зі змістом права, яке за твердженнями ОСОБА_1 порушується відповідачем - ТОВ «Долина Ленд».
У позові та додаткових поясненнях ОСОБА_1 фактично стверджує про порушення її права безперешкодно користуватись «автомобільною дорогою» на території Котеджного містечка, а відтак, належним способом захисту є вимога про усунення відповідних перешкод.
Суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_1 , спираючись лише на висновок судового експерта, яким встановлено, відсутність альтернативного проїзду до земельної ділянки та будинку позивача, окрім як через земельну ділянку ТОВ «Долина Ленд».
При цьому, суд першої інстанції акцентував увагу саме на відсутності альтернативного проїзду, відхиливши доводи представника ТОВ «Долина Ленд» щодо відсутності перешкод, які б заважали ОСОБА_1 вільно діставатися до свого будинку.
Суд першої інстанції не взяв до уваги і той факт, що ОСОБА_1 постійно проживає в котеджному містечку «Сонячна Долина» і без установлення сервітуту вільно користується наявним проїздом, вважаючи такий проїзд місцем загального користування та об`єктом благоустрою.
З огляду на це, суд першої інстанції мав би обґрунтувати - якою метою виправдовуються втручання у цивільні права ТОВ «Долина Ленд».
При вирішення спору суд першої інстанції порушив ч. 1 ст. 401 ЦК України, яка визначає, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Всупереч загальному правилу, визначеному ч. 3 ст. 100 Земельного кодексу України, ч. 2, ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції не мотивував в рішенні, з яких підстав сервітут для ОСОБА_1 має бути безстроковим та безоплатним, з урахуванням того, що ТОВ «Долина Ленд» має щороку сплачувати земельний податок в той час, як ОСОБА_1 буде безоплатно користуватися речовим правом.
Не враховано судом першої інстанції, що державній реєстрації речового права передує розробка технічної документації, на підставі якої до Державного земельного кадастру вносяться відомості про межі земельної ділянки, на які буде поширюватись право сервітуту.
Розробка такої технічної документації здійснюється до укладенні договору сервітуту, оскільки межі ділянки, на яку буде поширюватись сервітут, є істотною умовою договору.
До проекту договору ОСОБА_1 таких документів не додано, а схематичне зображення території котеджного містечка не є кадастровим планом земельної ділянки, відносної якої позивач просить встановити сервітут.
Отже, на думку сторони відповідача, ОСОБА_1 передчасно звернулась із позовом, оскільки не вчинила юридично значимих дій, спрямованих на встановлення сервітуту в договірному порядку, а саме - не направила відповідачу проекту договору сервітуту, який містить істотну умову про його межі, визначені на підставі технічної документації.
Суд першої інстанції залишив без уваги і той факт, що відносно земельної ділянки ТОВ «Долина Ленд» зареєстровані публічні обтяження.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових № 318061056 від 19.12.2022 (Том 1, а.с. 27 - 30), № 335213681 від 09.06.2023 (Том 1, а.с. 31 - 33), земельні ділянки з кадастровими № 3223186800:05:003:0141, № 3223186800:05:003:0074 обтяжені іпотекою (іпотекодержатель ОСОБА_2 , договір іпотеки № 1581 від 28.04.2021) та арештом, накладеним ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 759/13801/22.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 759/13801/22 накладено арешт, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141 та встановлено заборону Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, територіальним органам Міністерства юстиції України та їх структурним підрозділам, нотаріусам України, іншим суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/ або обтяжень, а також вносити зміни щодо державної реєстрації будь-яких прав та/ або обтяжень стосовно вищевказаних земельних ділянок.
На переконання сторони відповідача, встановлення сервітуту всупереч наявному арешту, який накладений ухвалою слідчого судді як захід забезпечення кримінального провадження, порушує публічний порядок навіть якщо підставою виникнення права сервітут є судове рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд», будучи власником земельної ділянки з кадастровим номером: 32233186800:05:003:0141, по якій проходить автомобільна дорога загального користування, не може забороняти юридичним та фізичним особам прохід, проїзд автотранспортом по такій автомобільній дорозі загального користування, що проходить по вказаній земельній ділянці.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 року та постановою Касаційного господарського суду Верховного суду від 26.03.2024 року рішення суду першої інстанції у справі № 911/1375/22 залишено без змін. У своїй постанові касаційний суд встановив, що «діями відповідача ТОВ «Долина Ленд» створюються перешкоди у користуванні майном, шляхом обмеження вільного проїзду до нього».
Обставини встановлені у зазначених рішення в рамках справи № 911/1375/22 мають преюдиційне значення для даної справи (ст. 82 ЦПК України).
Сторона позивача вказує, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції перешкоди не були усунені, що підтверджується результатами Висновку експерта судової земельно-технічної експертизи № СЕ-1202-1-1371.24 від 27.03.2025 року (далі - Висновок).
В контексті вищезазначених обставин, на переконання позивачки, найбільш ефективним та дієвим способом захисту її права, що забезпечить сталий правопорядок у відносинах між учасниками провадження, є саме встановлення земельного сервітуту. Ситуація, при які наявні неузгодженості щодо призначення спірних земельних ділянок відповідно до містобудівної документації та земельного кадастру, не можуть ставити позивача у стан правової невизначеності щодо права проїзду до власної земельної ділянки без жодних перешкод.
Встановлення сервітут не призводить до ексклюзивного права проходу по спірних ділянках, а забезпечує лише право позивача використовувати їх саме так, як це передбачено містобудівною документацією.
Доводи відповідача щодо невчинення позивачем реальних дій на укладення договору в позасудовому порядку у зв`язку із ненаданням технічної документації щодо встановлення земельного сервітуту, сторона позивача вважає безпідставними посилаючись на те, що відповідно до положень ст.ст. 20, 25, 55-1 Закону України «Про земельний сервітут» право сервітуарія на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, виникає виключно на підставі договору про встановлення сервітуту або рішення суду.
Щодо необхідності встановлення плати за користуванням сервітутом сторона позивача зазначає, що відповідачем в суді першої інстанції не надано доказів та розрахунків фактичного понесення цих витрат, пов`язаних зі сплатою земельного податку. Водночас, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, без наведення конкретних цифр та розрахунків з яких міг виходити суд, приймаючи рішення. Зокрема, в силу окремих положень Податкового кодексу України платник податків у деяких випадках може бути звільнений від обов`язку сплати земельного податку (зокрема, див. п. 4 підп. 297.1 ст. 297 ПК України).
До того ж, податкові зобов`язання відповідача за своєю суттю є джерелами бюджету, а не витратами (збитками) товариства (див. Постанова Верховного суду від 20.09.2022 у справі № 923/832/20), а отже безпідставним буде перекладення цього обов`язку на позивача та інших мешканців котеджного містечка.
Щодо доводів відповідача про неможливість задоволення судом позовних вимог позивача у зв`язку з обтяженнями, накладеними ухвалою слідчого судді, сторона позивача зазначає, що вказане судове рішення не забороняє судам України розглядати та приймати судові рішення по відношенню до земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141. До того ж, зазначена ухвала є засобом забезпечення кримінального провадження, а отже скасовується у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд» адвокат Колосар Максим Євгенович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Оберемок Денис Олександровим, представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Сонячна» в судове засідання не з?явились, про день та час розгляду справи апеляційним судом повідомлені у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 а з 2010 року є власницею земельної ділянки, площею 0,1666 га, кадастровий номер 3223186800:05:003:0119, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також розташованого на цій земельній ділянці житлового будинку, загальною площею 349,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними державним актом від 25 серпня 2009 року серії НЖ № 677236, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31 серпня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І., номер в реєстрі 2171, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25079304 від січня 2010 року.
Вказаний будинок та земельна ділянка знаходяться на території котеджного містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що дорога для проїзду в котедженому містечку, якою користуються мешканці, зокрема, і позивач у цій справі, облаштована, асфальтована та проходить, в тому числі, по належних відповідачеві земельних ділянках з кадастровими номерами 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141.
В`їзд на територію Котеджного містечка розташований на земельній ділянці 3223186800:05:003:0141.
Земельні ділянки кадастровий номер 3223186800:05:003:0074, площею 1,6417 га, та кадастровий номер 3223186800:05:003:0141, площею 5,3247 га, на праві власності належать ТОВ «Долина Ленд».
На в`їзді до Котеджного містечка, на території земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141, розміщено перегороджувальні споруди, шлагбауми, боларди, будівлі пункту-пропуску (КП). Зазначена земельна ділянка перебуває в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Сонячна» (код ЄДРПОУ 43715767) (далі - ТОВ «СК «Сонячна»).
Висновком експерта № CЕ-1202-1-1371.24 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 372/2888/23, складеного 27.03.2025 року підтверджується відсутність технічної можливості проїздів, проходів до земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0119, на якій знаходиться житловий будинок, загальною площею 349,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 , окрім як через земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Технічна можливість встановлення земельного сервітуту відносно частини земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141 для проїзду, проходу до земельної ділянки з кадастровим номером: 3223186800:05:003:0119, на якій знаходиться житловий будинок загальною площею 349,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 , існує.
На розгляд суду пропонується один технічно можливий варіант встановлення земельного сервітуту відносно частин земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141, який пропонується встановити на всю ширину проїзду, такий варіант є найменш обтяжливим та протяжним.
Запропонований варіант встановлення земельного сервітуту відносно частин земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141 для проїзду, проходу до земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:003:0119:
межі земельної ділянки площею 0,1534 га, яку пропонується до встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 1,6417 га, кадастровий номер 3223186800:05:003:0074, для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий 3223186800:05:003:0119, описуються наступним чином (див. Додаток 2 до Висновку, представлено синім кольором):
- від початкової точки 1 по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 6,68 м до точки 2;
- з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 5,12 м до точки 3;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 20,56 м до точки 4;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 118,18 м до точки 5;
- з наступним поворотом вліво вздовж існуючого проїзду на відстані 14,72 м до точки 6;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 71,21 м до точки 7;
- з наступним поворотом вліво вздовж існуючого в`їзду на відстані 3,71 м до точки 8;
- з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 11,73 м до точки 9;
- з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 8,56 м до точки 10;
- з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 86,63 м до точки 11;
- з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 20,16 м до точки 12;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 118,61 м до точки 13;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 12,40 м до точки 14;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 13,14 м до точки 15;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 2,75 м до початкової точки 1.
Межі земельної ділянки площею 0,0929 га, яку пропонується до встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 5,3247 га, кадастровий номер 3223186800:05:003:0141, для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий номер 3223186800:05:003:0119, описуються наступним чином (див. Додаток 2 до даного висновку, представлено синім кольором):
- від початкової точки 1 по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 6,24 м до точки 2;
- з наступним поворотом вправо на відстані 1,51 м до точки 3;
- з наступним поворотом вліво вздовж існуючого проїзду на відстані 25,99 м до точки 4;
- з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду, по колу, на відстані 20,39 м до точки 5;
- далі вздовж існуючого проїзду, по колу, на відстані 62,82 м до точки 6;
- далі по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 13,02 м до точки 7;
- з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 11,69 м до точки 8;
- з наступним поворотом вліво вздовж існуючого проїзду на відстані 11,69 м до точки 9;
- з наступним поворотом вліво вздовж існуючого проїзду на відстані 5,73 м до точки 10;
- з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 7,42 м до початкової точки 1.
Не враховуючи частину земельної ділянки площею 0,0072 га, межі якої описуються наступним чином:
- від початкової точки 11 вздовж існуючого проїзду на відстані 6,91 м до точки 12;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 7,50 м до точки 13;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 4,80 м до точки 14;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 5,37 м до точки 15;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 3,58 м до точки 16;
- далі вздовж існуючого проїзду на відстані 9,83 м до початкової точки 11.
Не враховуючи частину земельної ділянки площею 0,0374 га, яка має форму кола з довжиною контуру 69,33 м.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Сонячна», про встановлення земельного сервітуту, суд першої інстанції взяв до уваги висновок експерта земельно-технічної експертизи від 27.03.2025 року № СЕ-1202-1-1371.24, складений судовим експертом Кріві К.В., яким встановлено що, виходячи з результатів проведеного візуального огляду земельних ділянок, проїзд на земельну ділянку кадастровий номер 3223186800:05:003:0119, яка належить ОСОБА_1, окрім як через земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141, відсутній. У вказаному висновку запропоновано варіант встановлення сервітуту, з урахуванням особливостей використання земельних ділянок, можливого під`їзду до належної позивачці земельної ділянки.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині встановлення безстрокового, безоплатного земельного сервітуту на право проїзду, проходу по наявному шляху відносно частин земельних ділянок 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141 загальною площею 0,2463 га (0,1534 га + 0,0929 га), на право проходу, проїзду по наявному шляху до земельної ділянки площею 0,1666 га, кадастровий номер 3223186800:05:003:0119, належної ОСОБА_1 і Анатоліївні, на якій знаходиться житловий будинок загальною площею 349,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Висновку судової земельно-технічної експертизи № СЕ-1202-1-1371.24 від 27.03.2025 року. В іншій частині вимог про встановлення земельного сервітуту, суд відмовляє, в зв`язку з необґрунтованістю заявлених вимог.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2026 року в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а відтак, керуючись ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2026 року не відповідає.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Подібні положення містяться й у статті 321 ЦК України.
У частині першій статті 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (частина четверта статті 98 ЗК України).
Згідно із положеннями статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (стаття 100 ЗК України).
Частина перша статті 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Відповідно до статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.
Згідно зі статтею 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Статтею 404 ЦК України та статтею 99 ЗК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд повинен враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд повинен чітко визначити обсяг прав особи, яка звертається щодо обмеженого користування чужим майном.
Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому, необхідно довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити будь-яким іншим способом (див.: висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08 грудня 2021 року у справі № 686/18456/18, від 12 квітня 2022 року у справі № 306/612/20, від 01 лютого 2023 року у справі № 345/4572/20, від 13 березня 2023 року у справі № 297/363/18).
Передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду (див.: постанову Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 911/2701/17, від 05 листопада 2024 року у справі № 923/898/21, від 19 листопада 2025 року у cправі № 902/1257/24).
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач вказувала, що щоб потрапити з вулиці на земельну ділянку, на якій розташований належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, їй необхідний прохід/проїзд через земельні ділянки 3223186800:05:003:0141 та 3223186800:05:003:0074, які на праві власності належать ТОВ «Долина Ленд», та на яких розташовані огороджувальні споруди та шлагбаум. Іншої можливості доступу до земельної ділянки та житлового будинку позивач та члени його сім`ї не мають.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто обов`язок доказування покладається на сторони у справі.
Докази повинні бути належними, допустими, достовірними та достатніми - статті 78-80 ЦПК України.
Відповідно до частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту, що з боку відповідача їй чиняться перешкоди в проході, проїзді, тощо по фактичних шляхах до належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, позивач посилалась на акт Козинської селищної ради від 25.01.2022 року, рішення Козинської селищної ради від 22.12.2021 року, рішення Козинської селищної ради від 15.06.2022 року, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.07.2022 року, протоколи допитів свідків в кримінальному провадженні №12022111230000843.
Зазначені позивачем докази не підтверджують обставин, що з боку відповідача їй чиняться перешкоди в проході, проїзді, тощо по фактичних шляхах до належної їй на праві приватної власності земельної ділянки кадастровй номер 3223186800:05:005:0119, а тому колегія суддів відхиляє посилання позивача на вказані звернення/рішення/листи, як такі, що не містять інформації щодо предмета доказування у цій справі.
Щодо висновку експерта від 27.03.2025 року № CЕ-1202-1-1371.24, то слід зазначтити, що вказний висновок експерта ґрунтується не на фактичних, документально підтверджених даних, а на «можливих припущеннях» судового експерта, які виходять за межі компетенції і спеціальних знань судового експерта, а тому в силу положень частини шостої статті 81 ЦПК України, вказаний висновок не може бути покладений в основу судового рішення.
У висновку від 27.03.2025 року № CЕ-1202-1-1371.24 експерт перелічує вимоги нормативно-правових актів та на їх підставі визначає наявність технічної можливості для встановлення земельного сервітуту для позивача, оскільки існуючий (фактичний) проїзд, прохід до земельної ділянки кадастровий номер 023186800:05:003:0119, на якій знаходиться житловий будинок загальною площею 349,1 кв.м. (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна: 23860700) за адресою: АДРЕСА_1 , який, в свою чергу, є менш обтяжливим та протяжним, ніж інші вказані проїзди, проходи; до місця розташування земельної ділянки кадастровий номер 3223186800:05:003:0119 по відношенню до інших земельних ділянок, які розташовані на території Котеджного містечка « ІНФОРМАЦІЯ_3 », експертом лише визначено наявність технічної можливості для встановлення земельного сервітуту.
Однак, вкзуючи про наявність інших можливих проїздів, проходів до земельної ділянки кадастровий номер 023186800:05:003:0119, експерт зазначає лише про один можливий варіант доступу позивачки до її земельної ділянки, не зазначаючи інші варіанти, які можливо не проходять через земельні ділянки відповідача, або були б не такими обтяжливими для відповідача, як і не досліджувалося експертом питання можливості користування земельною ділянкою без встановлення постійного земельного сервітуту. Крім того, експертом взагалі не вивчалось та у висновку не наводилось питання використання спірної земельної ділянки без завдання шкоди відповідачу, шляхом встановлення платного сервітуту, як і не наведено жодного обгрунтування необхідності встановлення саме безоплатного сервітуту.
Також експерт не наводить жодного документального підтвердження існування будь яких заборон або обмежень на досліджуваній території.
Як зазначалося вище, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що вона не має можливість здійснювати проїзд, прохід до належної їй на правіі власності земельної ділянки кадастровий номер 023186800:05:003:0119, у інший, менш обтяжливий для відповідача спосіб (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 14 березня 2018 року в справі №551/176/16-ц).
А тому, посилаючись у рішенні суду виключно на висновк експерта від 27.03.2025 № CЕ-1202-1-1371.24, суд першої інстанції не врахував, що для встановлення сервітуту закон вимагає від позивача надання доказів на підтвердження того, що нормальне користування його власністю неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, а тому сам по собі висновок експерта для суду не є визначальним.
Положеннями частини третьої статті 403 ЦК України унормовано, що особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Відповідно до статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, як жодним чином і не обгрунтовано в позовній заяві необхідності встановлення саме безоплатного та безстрокового сервітуту.
Рішення суду першої інстанції також не містить жодного обгрунтування, з посиланням на належні та допустими докази у справі, щодо необхідності встановлення саме безстрокового та безоплатного земельного сервітуту, як і не містить обгрунтувань, що саме такий спосіб земельного сервітуту не є обтяжливими для відповідача.
У постанові від 19.11.2025 № 902/1257/24 (пункт 5.25) Верховний Суд наголосив на тому, що обов`язковою умовою для встановлення сервітуту є звернення зацікавленої особи до власника земельної ділянки з пропозицією щодо встановлення сервітуту на умовах, що є ідентичними в подальшому заявленими у позові.
Проект договору, запропонований відповідачу з боку ОСОБА_1 , не містить такої істотної умови, як межі земельного сервітуту, оскільки позивач не замовляла розробку відповідної технічної документації, в той час як ці межі детально вказуються у заяві про зміну предмету позову від 28.09.2025 року та у рішенні суду від 17.02.2026 року.
Тож слід констатувати, що умови встановлення сервітуту, викладені у проекті договору позивачки, не відповідають (не є ідентичними) подальшим позовним вимогам ОСОБА_1 в частині істотної умови - меж земельного сервітуту.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що перешкоди чиняться відповідачем шляхом встановлення шлагбауму на проїзді до її земельної ділянки, оскільки матеріали справи не містять доказів, що спірний шлагбаум встановлений саме відповідачем та його розміщення порушує права позивача.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що обставини позову в повній мірі на основі доказів в суді не підтверджені, а всі умови й підстави, з якими закон пов`язує можливість встановлення земельного сервітуту, позивачем достатньо не визначені і перед судом не доведені.
Отже, порушених прав позивача, які б підлягали захисту в цій справі, судом не встановлено, а тому підстав для задоволення позову колегія суддів не вбачає.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд» адвоката Колосара Максима Євгеновича підлягає задоволенню, рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2026 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Сонячна», про встановлення земельного сервітуту.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 3, 321, 395, 401, 402, 404 ЦК україни, ст.ст. 91, 96, 98, 99, 100 ЗК України, ст.ст. 12, 81, 89, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд» адвоката Колосар Максима Євгеновича задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Сонячна», про встановлення земельного сервітуту залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua