Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №620/11135/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №620/11135/26

Суддя: Оксана ТИХОНЕНКО

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

27 жовтня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/11135/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Вершняк Л.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

та представника відповідача Гаршиної В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, боржник) звернувся до суду з позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – Відділ, відповідач), в якому просить:

визнати протиправною відмову Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у знятті арешту за заявою від 07.09.2026, викладену в листі від 16.09.2026, у частині залишення під арештом коштів грошового забезпечення після фактичних утримань за виконавчими документами та пенсійних коштів у частині, на яку законом не допускається звернення стягнення;

зобов`язати відповідача у зведеному виконавчому провадженні № 77774807 винести постанову про зняття арешту з коштів на рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ “ПриватБанк”, які є грошовим забезпеченням від ВЧ НОМЕР_2 , перерахованим після фактичних утримань за виконавчими документами, та направити постанову банку для виконання;

зобов`язати відповідача зняти арешт із пенсійних коштів на рахунку НОМЕР_3 в AT “Ощадбанк” у частині, на яку не допускається звернення стягнення з огляду на законні межі відрахувань і застосовні заборони, та направити відповідну постанову банку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про необхідність захисту його конституційного права на соціальний захист і достатній життєвий рівень, а саме - права безперешкодно користуватися залишком грошового забезпечення (заробітної плати) та пенсійними коштами після здійснення правомірних утримань за виконавчими документами в межах установлених законом гарантій. Зазначає, що 07.09.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з рахунку, на який зараховуються кошти, що мають статус спецвиплат (грошове забезпечення військовослужбовця / пенсія). Проте, листом від 16.09.2026 відповідач відмовив у задоволенні заяви, чим фактично залишив у силі повне блокування його рахунку.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Відповідачем подано відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначає про правомірність дій відповідача, які вчинені в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Вказує, що до складу зведеного провадження входять виконавчі документи про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Враховуючи, що боржник ухиляється від добровільного виконання зобов`язань перед потерпілими від злочину, накладення арешту на загальну суму коштів на рахунках є єдиним дієвим інструментом забезпечення виконання судових рішень. Вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника, визначений статтею 59 Закону. Зокрема, згідно з пунктом другим частини четвертої вказаної статті Закону, арешт з майна (коштів) боржника або його частини знімається у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Отже, враховуючи вищевикладене, всі виконавчі дії у виконавчому провадженні державним виконавцем здійснені в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, спрямовані на виконання рішення суду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як слідує з матеріалів справи, на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження 77774807, до складу якого входять виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, у тому числі:

1) виконавчі провадження № 77738715 та № 77738863 про стягнення по 600 000 грн на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завданої кримінальним правопорушенням моральної (немайнової) шкоди;

2) виконавче провадження № 77738223 про стягнення 100 000 грн на користь ОСОБА_4 як відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

3) виконавчі провадження № 75689788, № 71802694, № 71836077 про стягнення штрафів на користь держави.

У зв`язку із зазначеним, 08.04.2025 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх його рахунках, у межах суми стягнення.

08.04.2025 позивач звернувся до Відділу з заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

В свою чергу, 10.04.2025 головним державним виконавцем у ВП №77738715 прийнято постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій, відповідно до якої поточний рахунок НОМЕР_3 , відкритий у oschadbank, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

15.08.2025 головним державним виконавцем у ВП №77738715, ВП№ 77738863 та ВП №77878223 прийнято постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 . Постановлено звернути стягнення на доходи позивача, які отримує у Військовій частині НОМЕР_2 ; здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 50% доходів щомісяця до погашення загальних сум заборгованості за вказаними виконавчими провадженнями, які складають 660237,80 грн (UAH), 660237,80 грн (UAH) та 110237,80 грн (UAH), відповідно, в тому числі виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.08.2026 №239 позивача з 23.08.2026 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та знято з усіх видів забезпечення.

Відповідно до листа від 01.09.2026 № 70794, направленого у відповідь на заяву позивача, Відділ повідомив, що на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження № 77774807, до складу якого входить:

ВП 77738715 про стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 , грошові кошти в розмірі 600000 (шістсот тисяч) гривень 00 копійок завданої кримінальним правопорушенням моральної (немайнової) шкоди. 15.08.2025 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до Військової частини НОМЕР_2 для подальшого утримання боргу із заробітної плати. По даному виконавчому провадженню з бухгалтерії Військової частини НОМЕР_2 надходили утримання із заробітної плати на користь стягувана у жовтні 2025 - 7866,46 грн, у листопаді 2025 - 11071,25 грн, у грудні 2025 - 5017,52 грн, у січні 2026 - 5025,45 грн, у лютому 2026 - 2303,34 грн, у березні 2026 - 7653,63 грн, у квітні 2026 - 7460,06 грн, у травні 2026 - 4933,33 грн, у червні 2026 - 10010,79 грн, у липні 2026 - 6329,65 грн, у серпні 2026 - 16781,74 грн., виконавчий збір утримано у розмірі 6531,09 грн та витрати виконавчого провадження у розмірі 237,80 грн. Залишок боргу по виконавчому провадженню 77738715 складає 515546,24 грн, залишок виконавчого збору складає 53468,91 грн.

ВП №77738863 про стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 600000 (шістсот тисяч) гривень 00 копійок завданої кримінальним правопорушенням моральної (немайнової) шкоди. По даному виконавчому провадженню з бухгалтерії Військової частини НОМЕР_2 надходили утримання із заробітної плати на користь стягувана у жовтні 2025 - 7866,46 грн, у листопаді 2025 - 11071,25 грн, у грудні 2025 - 5017,52 грн, у січні 2026 - 5025,45 грн, у лютому 2026 - 2303,34 грн, у березні 2026 - 7653,62 грн, у квітні 2026 - 7460,06 грн, у травні 2026 - 4933,33 грн, у червні 2026 - 10010,79 грн, у липні 2026 - 6329,65 грн, у серпні 2026 - 16798,09 грн, виконавчий збір утримано у розмірі 6532,79 грн та витрати виконавчого провадження 237,80 грн. Залишок боргу по виконавчому провадженню № 77738863 складає 515529,90 грн, залишок виконавчого збору 53467,21 грн.

ВП 77878223 про стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок завданої кримінальним правопорушенням моральної (немайнової) шкоди. По даному виконавчому провадженню з бухгалтерії Військової частини НОМЕР_2 надходили утримання із заробітної плати на користь стягувала у жовтні 2025 - 3814,33 грн, у листопаді 2025 - 5535,62 грн, у грудні 2025 - 2492,82 грн, у січні 2026 -2487,39 грн, у лютому 2026 - 1144,20 грн, у березні 2026 -3614,64 грн, у квітні 2026 - 3705,52 грн, у травні 2026 - 2345,92 грн, у червні 2026 - 4974,04 грн, у липні 2026 - 3151,97 грн, у серпні 2026 - 8337,12 грн, виконавчий збір утримано у у розмірі 3534,04 грн та витрати виконавчого провадження 237,80 грн. Залишок боргу по виконавчому провадженню 77878223 складає 58178,52 грн, залишок виконавчого збору 6465,96 грн.

ВП № 75689788 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 1020 грн штрафу. По даному виконавчому провадженню залишок боргу 1379,80 грн.

ВП № 71802694 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 680,00 грн штрафу. По даному виконавчому провадженню залишок боргу 974,00 грн.

ВП № 71836077 про стягнення з ОСОБА_1 па користь держави 850 грн штрафу. По даному виконавчому провадженню залишок боргу 1161,00 грн.

07.09.2026 позивач звернувся до Відділу з заявою, в якій просив зняти арешт з рахунків: Ощадбанк НОМЕР_3 – рахунок для отримання пенсії та монетизації пільги; Приватбанк НОМЕР_1 – рахунок на який були зарахування заробітної плати (грошове забезпечення) від військової частини НОМЕР_2 .

Листом від 08.09.2026 №1776/6/4790 Військова частина НОМЕР_2 повідомила Відділ, що колишній військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 18.08.2026 №244-РС з військової служби у відставку з 23.08.2026 та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . Цим листом надіслано звіти про відрахування та виплати за весь період по ВП №77738715, №77878223 та № 77738863.

В свою чергу, відповідач листом від 16.09.2026 №77774807/75496 повідомив позивача про розгляд його заяви про зняття арештів з рахунків та зазначив наступне. Так, 08.04.2025 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна (коштів) боржника з метою забезпечення виконання рішення суду. У постанові про накладення арешту на рахунки боржника за зведеним виконавчим провадженяям № 77774807 від 08.04.2025, 21.04.2026 було зазначено наступне: «Накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, шо містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику». Вказано, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника, або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Станом на 16.09.2026 жодних повідомлень з банківських установ до Відділу не надходило. У відповідності до абзацу 10, 11 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» позивачем 10.04.2025 було визначено поточний рахунок НОМЕР_3 у банку для здійснення видаткових операцій. Позивачем надано виписку по банківському рахунку НОМЕР_1 , відповідно до якої протягом 2025 - 2026 років на зазначений рахунок здійснювалися надходження коштів із призначенням платежу - заробітна плата. Разом з тим, надана банківська виписка сама по собі не містить інформації про те, що зазначений рахунок має спеціальний режим використання. Також позивачем не надано довідки або іншого документа банку чи надавача платіжних послуг із зазначенням цільового призначення рахунку, його спеціального режиму використання. За таких обставин відсутні, передбачені частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» документально підтверджені підстави для зняття арешту з коштів.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) .

Відповідно до вимог статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою цієї статті Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII заходи примусового виконання рішень мають здійснюватися виконавцем у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У частині першій статті 48 Закону № 1404-VIII зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Отже, накладення арешту на кошти боржника, які перебувають на рахунках у банківських установах, є передбаченим законом заходом примусового виконання рішення, застосування якого саме собою не свідчить про порушення прав боржника.

Разом із тим законодавець установив спеціальні гарантії захисту окремих видів доходів фізичної особи, а також обмеження щодо розміру відрахувань із заробітної плати, пенсії та інших доходів боржника.

Так, частинами першою та другою статті 70 Закону № 1404-VIII визначено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом 20 відсотків.

Наведені положення закону спрямовані на забезпечення можливості реального виконання судового рішення без позбавлення боржника всіх засобів до існування.

При цьому суд враховує, що законодавче обмеження розміру відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника не можна тлумачити як абсолютну заборону звернення стягнення на будь-які інші кошти, що перебувають на його поточному банківському рахунку. Правове значення мають походження відповідних коштів, їх цільове призначення, можливість ідентифікації, а також наявність передбачених законом обмежень щодо звернення на них стягнення.

Суд зазначає, що виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на заробітну плату боржника повинно здійснюватися з дотриманням установлених законом обмежень щодо розміру відрахувань, а накладення арешту на кошти, що становлять заробітну плату боржника, після здійснення передбачених законом утримань не повинно призводити до фактичного позбавлення особи гарантованої законом частини її доходу.

Наявність у державного виконавця повноважень накладати арешт на кошти боржника не звільняє його від обов`язку враховувати встановлені законом обмеження щодо звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи, коли походження відповідних коштів підтверджено належними доказами.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, 15.08.2025 головним державним виконавцем у ВП №77738715, ВП№ 77738863 та ВП №77878223 прийнято постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 . Постановлено звернути стягнення на доходи позивача, які отримує у Військовій частині НОМЕР_2 ; здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 50% доходів щомісяця до погашення загальних сум заборгованості за вказаними виконавчими провадженнями, які складають 660237,80 грн (UAH), 660237,80 грн (UAH) та 110237,80 грн (UAH), відповідно, в тому числі виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

07.09.2026 позивач звернувся до Відділу з заявою, в якій, зокрема, просив зняти арешт з рахунку у Приватбанку НОМЕР_1 – рахунок на який були зарахування заробітної плати (грошове забезпечення) від військової частини НОМЕР_2 .

Листом від 08.09.2026 №1776/6/4790 Військова частина НОМЕР_2 повідомила Відділ, що колишній військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 18.08.2026 №244-РС з військової служби у відставку з 23.08.2026 та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . Цим листом надіслано звіти про відрахування та виплати за весь період по ВП №77738715, №77878223 та № 77738863.

В свою чергу, відповідач листом від 16.09.2026 №77774807/75496 повідомив позивача про розгляд його заяви про зняття арештів з рахунків та, зокрема, зазначив, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника, або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Станом на 16.09.2026 жодних повідомлень з банківських установ до Відділу не надходило. Позивачем надано виписку по банківському рахунку НОМЕР_1 , відповідно до якої протягом 2025 - 2026 років на зазначений рахунок здійсиювалися надходження коштів із призначенням платежу - заробітна плата. Разом з тим, надана банківська виписка сама по собі не містить інформації про те, що зазначений рахунок має спеціальний режим використання. Також позивачем не надано довідки або іншого документа банку чи надавача платіжних послуг із зазначенням цільового призначення рахунку, його спеціального режиму використання. За таких обставин відсутні, передбачені частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» документально підтверджені підстави для зняття арешту з коштів.

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності підстав для зняття арешту з коштів на рахунку позивача НОМЕР_1 в АТ КБ “ПриватБанк” через відсутність інформації від банку про його спеціальний режим використання, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що на заробітну плату стягнення може бути звернено лише у межах визначених законом розмірів (відрахувань), а не шляхом повного заблокування рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач надав відповідачу виписку по банківському рахунку НОМЕР_1 , яка підтверджує, що протягом 2025–2026 років на цей рахунок зараховувалися виключно кошти із призначенням платежу «заробітна плата» (грошове забезпечення) від військової частини НОМЕР_2 .

Незважаючи на відсутність у рахунку статусу рахунку зі спеціальним режимом використання, арешт на кошти на такому рахунку не може бути накладений, якщо на нього зараховується заробітна плата. Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату (чи грошове забезпечення військовослужбовця), призводить до повного позбавлення особи коштів для існування, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 43 Конституції України.

Законодавство не містить заборони виконавцю зняти арешт із коштів (частини коштів) на рахунку боржника у разі отримання документального підтвердження призначення цих коштів. Надана позивачем виписка по рахунку є належним та достатнім документальним підтвердженням того, що наявні на рахунку кошти є заробітною платою (грошовим забезпеченням), звернення стягнення на яку в повному обсязі заборонено законом.

Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що банк не надав довідки про «спеціальний характер» рахунку, є надмірним формалізмом. Виконавець, отримавши виписку з чітким цільовим призначенням платежів, мав реальну процесуальну можливість (та обов`язок) зняти арешт з коштів, які є заробітною платою боржника, або принаймні звернутися до банку за відповідним уточненням, чого суб`єктом владних повноважень зроблено не було.

Більш того станом на момент звернення до суду згідно листа Відділу від 01.09.2026 № 70794 до моменту звільнення позивача з військової служби утримання із його грошового забезпечення здійснювалися у повному обсязі відповідно до вимог закону.

Наразі примусове стягнення шляхом відрахувань із грошового забезпечення позивача у Військовій частині НОМЕР_2 припинено у зв`язку з його звільненням з військової служби.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом: визнати протиправною відмову Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у знятті арешту за заявою від 07.09.2026, викладену в листі від 16.09.2026, у частині залишення під арештом коштів грошового забезпечення після фактичних утримань за виконавчими документами; зобов`язати Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зведеному виконавчому провадженні № 77774807 винести постанову про зняття арешту з коштів на рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ “ПриватБанк”, які є грошовим забезпеченням від Військової частини НОМЕР_2 , перерахованим після фактичних утримань за виконавчими документами.

Щодо позовних вимог в частині зняття арешту з коштів на рахунку НОМЕР_3 в AT “Ощадбанк”, то останні задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом вище, 08.04.2025 позивач звернувся до Відділу з заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

В свою чергу, 10.04.2025 головним державним виконавцем у ВП №77738715 прийнято постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій, відповідно до якої поточний рахунок НОМЕР_3 , відкритий у oschadbank, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (з урахуванням норм пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону), на період дії воєнного стану в Україні боржник — фізична особа, на кошти якого накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, може здійснювати видаткові операції з одного поточного рахунку у місяць у розмірі, що не перевищує двох мінімальних заробітних плат.

Так, встановлений законодавством механізм визначення рахунку для видаткових операцій є належним та достатнім способом забезпечення балансу інтересів стягувача та прав боржника на забезпечення мінімальних життєвих потреб (зокрема, отримання пенсійних виплат у межах дозволеного ліміту).

Оскільки державним виконавцем у встановленому законом порядку вже вжито заходів щодо забезпечення права позивача на користування коштами на вищевказаному рахунку в межах граничної суми, передбаченої законом, правові підстави для повного скасування (зняття) арешту з цього рахунку в судовому порядку відсутні.

Суд зазначає, що накладення арешту на кошти, що перевищують встановлений законом ліміт, є правомірним заходом примусового виконання судового рішення з метою погашення заборгованості перед стягувачами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині зняття арешту з коштів на рахунку № НОМЕР_3 в АТ “Ощадбанк” є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у знятті арешту за заявою від 07.09.2026, викладену в листі від 16.09.2026, у частині залишення під арештом коштів грошового забезпечення після фактичних утримань за виконавчими документами.

Зобов`язати Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зведеному виконавчому провадженні № 77774807 винести постанову про зняття арешту з коштів на рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ “ПриватБанк”, які є грошовим забезпеченням від Військової частини НОМЕР_2 , перерахованим після фактичних утримань за виконавчими документами.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Княжа, 28,м. Чернігів,Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14000, код ЄДРПОУ 35029699).

Повне рішення суду складено 29.10.2026.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua