Додаткове рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №484/2718/26 — Миколаївський апеляційний суд

Справа № 484/2718/26

Провадження № 22-з/812/110/26

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , подану його представником Заболотною Інною Євгенівною про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2026 року у задоволені позову ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ФОП ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі, а також стягнути витрати пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 вересня 2026 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник ОСОБА_4 , задоволено.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, інфляційних втрат та трьох процентів річних від суми боргу за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 904 грн 08 коп. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року; 226 грн 45 коп. інфляційних втрат та 63 грн 53 коп. трьох процентів річних від суми боргу за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1464 грн 32 коп. судового збору та 2119 грн 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1464 грн 32 коп. судового збору та 2119 грн 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

17 вересня 2026 року ФОП ОСОБА_1 подав до Миколаївського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, про що було заявлено в апеляційній скарзі.

Загальний розмір цих витрат складає 6 000 грн які, на думку заявника, мають бути стягнуті солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5

19 вересня 2026 року на адресу Миколаївського апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшли заперечення на вказану заяву.

Відповідачка зазначила, що згідно з актом №113/01 від 17 вересня 2026 року зазначено лише загальну тривалість послуг - 3 години та загальну вартість - 6 000 грн. При цьому акт не містить конкретного переліку виконаних робіт, часу на кожну дію та обґрунтування вартості таких послуг.

Також зазначила, що акт складений 17 вересня 2026 року, тобто через три дні після ухвалення постанови суду від 14 вересня 2026 року.

Посилаючись на викладене просила перевірити, які саме послуги були фактично надані 17 вересня 2026 року та чи були вони необхідними саме у зв`язку з розглядом цієї справи в апеляційному суді; перевірити правові підстави для солідарного стягнення 6 000 грн з двох відповідачів; відмовити у стягненні з відповідачів 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; у разі якщо суд дійде висновку про можливість їх стягнення - визначити лише обґрунтований та співмірний розмір таких витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви та заперечень, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.

Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21 (провадження № 61-11490св23).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 270 в редакції Закону № 4508-IX від 18 червня 2025 року, що набрала чинності 16 липня 2025 року).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Згідно частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Частина 4 статті 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що 19 березня 2026 року між ФОП ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Юлії Біжко» було укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 01, за умовами якого адвокатське бюро зобов`язалося надати ФОП ОСОБА_1 професійну правничу допомогу.

Укладеним договором визначено, що цей договір набирає чинності з дати підписання, яку зазначено на початку тексту цього договору (19 березня 2026 року) і зберігає чинність до виконання зобов`язання за ним (пункт 9.1. договору).

Сума гонорару за послуги, що надаються Адвокатським бюро, та порядок проведення розрахунків між сторонами визначається додатком №1 до цього договору (пункт 8.2. договору).

Факт надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття наданих послуг, який підписується сторонами та є разом з наданим Адвокатським бюро рахунком-підставою перерахування суми гонорару (винагороди) (пункт 8.4. договору).

Згідно пункту 1 додатку №1 від 19 березня 2026 р. до договору сторони погодили, що професійна правнича допомога за договором про надання професійної правничої допомоги №01 від 19 березня 2026 року буде надаватись адвокатом Біжко Ю.О. із розрахунку, що година праці адвоката складатиме 2000 грн.

Довіреністю від 19 березня 2026 року адвокатське бюро «Юлії Біжко» уповноважило, зокрема, Заболотну І.Є. діяти від імені та в інтересах адвокатського бюро «Юлії Біжко».

Заболотна І.Є. представляла інтереси ФОП Галкіна Г.О. під час розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції на підставі довіреності від 19 березня 2026 року.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 19 березня 2026 року № 1; копію додатку від 19 березня 2026 року № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 19 березня 2026 року № 01; копію довіреності від 19 березня 2026 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3976; копію довіреності від 19 березня 2026 року; копію акту від 17 вересня 2026 року № 113/01 здачі-приймання наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги від 19 березня 2026 року № 01; копію акту від 27 липня 2026 року № 113/02 приймання-передачі документів; копія акту №113/01 приймання передачі документів від 15 липня 2026 року; копію акту №113/01 здачі-приймання від 17 вересня 2026 року.

Відповідно до Акту № 113/02 приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомоги № 01 від 19 березня 2026 року, підписаного сторонами, Адвокатське бюро передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв процесуальні документи для подальшого подання до суду (відповідь на відзив на апеляційну скаргу у справі № 484/2718/26 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (в електронноому вигляді у текстовому форматіword) про стягнення заборгованості, у форматі word).

Відповідно до акту №113/01 приймання передачі документів до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19 березня 2026 року замовник прийняв процесуальні документи задля подальшого подання до відповідного суду: апеляційну скаргу на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2026 року по вказаній справі.

За змістом акту № 113/01 від 15 липня 2026 року здачі-приймання від 17 вересня 2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги № 1 від 19 березня 2026 року, підписаного сторонами, Адвокатське бюро надало, а замовник прийняв професійну правничу допомогу у вигляді аналізу наданих замовником документів, підготовка та складання апеляційної скарги по справі №484/2718/26 задля подання замовником до суду. Тривалість годин-2, вартість 4000 грн; Аналіз відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та складання відповіді на відзив на апеляційну скаргу по справі задля подання замовником до суду, тривалість годин-1, вартість 2000 грн.

Загальна тривалість надання послуг 3 години, вартість 6000 грн. Професійна правнича допомога згідно з цим актом надана Адвокатським бюро вчасно, у повному обсязі та з дотриманням інших умов договору.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу слід врахувати висновки Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У заяві ОСОБА_3 вказувала про неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу.

З урахуванням практики ЄСПЛ при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На переконання колегії суддів заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн є необґрунтованим, завищеним та не відповідає критеріям розумності й співмірності враховуючи ціну позову, складність справи судова практика по якій є сталою та незмінною, витрачений час адвоката та дії які були вчинені адвокатом та зміст процесуальних документів, які були складені адвокатом, а також значення справи для сторін.

Крім того, слід зазначити, що аналіз відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та складання відповіді на відзив на апеляційну скаргу є одним комплексним видом правничої допомоги, оскільки такі дії є складовими єдиного процесу формування правової позиції у справі.

Із аналізу вказаних норм ЦПК України вбачається, що солідарне стягнення витрат на професійну правничу допомогу чинним ЦПК України не передбачено.

Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через "солідарну вимогу" та "солідарний обов`язок" (статті 541-544 ЦК України).

Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки, судовим рішенням підтверджуються права осіб, а не створюються заново. Судове рішення не може створювати й солідарну відповідальність там, де вона не випливає з самого правовідношення, яке зумовило виникнення спору.

Відтак, заявником у цій справі помилково ототожнено інститут розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), закріплений в ЦПК України, з солідарним обов`язком та відповідальністю, які є інститутами цивільного права і виникають лише у випадку передбаченому законом або договором (стаття 541 ЦК України).

Отже, якщо позов задоволено, то судові витрати, за наявності у справі двох і більше відповідачів, розподіляються між відповідачами у визначених частках. Солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, законом не передбачено. Такий же висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №903/135/23 (903/148/23), від 20.02.2024 у справі №922/2200/23, від 16.01.2024 у справі №903/87/23, від 21.12.2021 у справі №910/15496/20, від 14.09.2021 у справі №914/159/13, а також і у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №903/135/23 (903/134/23), на яку посилається скаржник.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для розподілу витрат на професійну правничу допомогу шляхом їх солідарного стягнення з відповідачів у випадку задоволення позову. Такий розподіл здійснюється відповідно до вимог Закону, зокрема статей 133, 141 ЦПК України.

Апеляційний суд з урахуванням складності справи, ціни позову, значення справи для сторін, наведених норм права, обґрунтованості витрат, критерію реальності таких витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, обсягу наданої адвокатом допомоги, заперечення відповідачки, вважає, що заявлена сума витрат на правничу допомогу у цій справі є завищеною, а отже стягненню підлягають витрати на правову професійну допомогу у розмірі 3000 грн, з кожного із відповідачів по 1500 грн.

Визначений розмір витрат на правничу допомогу відповідає критерію реальності (дійсності та потрібності), необхідності та розумності їхнього розміру.

Крім того, відповідачка ОСОБА_3 надіслала до Миколаївського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про надання доступу до матеріалів справи, отримання копій документів та витребування доказів.

Так просила, надати відповідачам можливість ознайомитися з усіма матеріалами цивільної справи № 484/2718/26 в електронній формі та отримати копії документів, на які посилався позивач та/або які були покладені судом в основу висновку про набуття ФОП ОСОБА_1 права вимоги до відповідачів; надати копію договору відступлення права вимоги від 09 лютого 2026 року, на який посилається суд у постанові від 14 вересня 2026 року; копію акта придбання майна на аукціоні від 09 лютого 2026 року; копію додатка (додатків) до договору відступлення права вимоги від 09.02.2026 року, у якому (яких) визначено склад переданих прав вимоги та перелік боржників; копію реєстру дебіторської заборгованості, переданої ФОП ОСОБА_1 , в частині, що стосується відповідачів у цій справі; документи, з яких можливо встановити, що до складу переданого права вимоги була включена заборгованість ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період жовтень 2021 року - грудень 2022 року у розмірі 904,08 грн.

Вказувала, що у разі якщо зазначені документи відсутні в матеріалах справи, витребувати їх у особи, у володінні якої вони знаходяться, із зазначенням, що вони необхідні для перевірки наявності та обсягу права вимоги позивача саме щодо спірної заборгованості.

Також просила надати відповідачам можливість ознайомитися з усіма документами, поданими позивачем на підтвердження правильності нарахування заборгованості у розмірі 904,08 грн, зокрема з повним розрахунком заборгованості, даними особового рахунку № НОМЕР_1 , інформацією щодо нарахувань, платежів, показників засобу обліку та періоду виникнення заборгованості, якщо такі документи містяться в матеріалах справи.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (частина четверта статті 14 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 24, 26 Положення підсистема "Електронний суд" - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

ОСОБА_3 зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» ( cabinet.court.gov.ua ) тому має можливість дистанційно ознайомлюватися з усіма матеріалами судової справи у розділі «Мої справи» і окремого дозволу на ознайомлення з матеріали справи не потребує.

Апеляційним судом розглядається питання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу позивача у суді апеляційної інстанції.

Подання клопотання про витребування доказів про які зазначено відповідачем є процесуально неможливим і недоцільним, а тому у його задоволенні належить відмовити.

Позаяк витребування доказів щодо предмету спору після ухвалення рішення по суті заявлених позивачем вимог, збирання та оцінка доказів щодо самої заборгованості повністю завершені.

Керуючись статтями 133,137, 141, 270 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , подану його представником Заболотною Інною Євгенівною про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 1500 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 1500 грн.

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді: Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2026 року.