Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №465/3039/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/3039/26 Головуючий у 1 інстанції: Кушнір Б.Б.

Провадження № 22-ц/811/3133/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання – Федчун Н. С.,

з участю – представника позивача – адвоката Демарчук Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Цокало-Зливко Тетяною Михайлівною, на рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

у березні 2026 року товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Факторинг Партнерс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року у розмірі 135 202 грн 84 коп., а також судові витрати.

Позов мотивований тим, що 14 листопада 2018 року між акціонерним товариством (далі – АТ) «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № Z02.00207.004520364. Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів надання (видачі) кредитних коштів. 11 грудня 2025 року було укладено договір № 11-12/25, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z02.00207.004520364. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на звернення до суду з позовом, відповідно до розрахунку заборгованості становить 135 202 грн 84 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 62 922 грн 74 коп.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 3 756 грн 43 коп.; заборгованість за комісіями – 68 523 грн 67 коп.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року позов ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року в розмірі 66 679 грн 17 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» судовий збір у сумі 1 312 грн 83 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн 00 коп.

Стягнуто з ТОВ «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн 00 коп.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши через підсистему «Електронний суд» в серпні 2026 року апеляційну скаргу, яка підписана представником Цокало-Зливко Т. М., в якій просить рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року змінити, зменшивши суму заборгованості за кредитним договором № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року з 66 679 грн 17 коп. до 5 450 грн 90 коп., у зв`язку із цим змінити розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по нарахованим та несплаченим комісіям, з підстав їх необґрунтованості, оскільки відповідні умови кредитного договору є нікчемними, судом не проведено зарахування в погашення заборгованості за кредитом сплачених позичальником у складі щомісячних платежів передбачених умовами договору комісій в розмірі 61 228 грн 27 коп., що відповідає виписці по рахунку, наданій самим позивачем.

Апеляційна скарга містить клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп., понесених відповідачкою в суді апеляційної інстанції.

В серпні 2026 року від ТОВ «Факторинг Партнерс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, такий мотивований законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення. Відзив на апеляційну скаргу містить заперечення про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Судом встановлено, що 14 листопада 2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № Z02.00207.004520364, відповідно до умов якого відповідач отримала позику у розмірі 83 299 грн 00 коп. на строк 60 місяців та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1, 99 % (процентна ставка річних). Відповідачка підписала кредитний договір та графік щомісячних платежів за кредитним договором особистим підписом 14 листопада 2018 року.

Умовами кредитного договору визначено, що шляхом нанесення власноручного підпису під цим договором позичальник акцептував публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» (надалі за текстом – договір) у редакції, чинній на момент його укладення. Текст зазначеного договору було розміщено на офіційній інтернет-сторінці банку в розділі «Архів публічних договорів» за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6a870a-5c4d 49a8-8071-b978c5ec881b.

Підписавши кредитний договір та підтвердивши отримання кредиту, відповідач погодилася на умови договору, погодилася з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

Крім того, відповідачу надано для ознайомлення паспорт споживчого кредиту, підписавши який у відповідній графі остання погодилася із усіма умовами угоди щодо кредитування. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів, містив всі обов`язкові умови, зокрема, щодо суми кредиту, строку кредитування, сплати відсотків та інших платежів, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, а також порядок повернення кредиту.

Згідно з умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 83 299 грн 00 коп. під 1, 99 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі, але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів, що підтверджується.

Згідно пункту 2.1 договору, позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 60 щомісячних внесків до 14 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок № 29099000305911 в банку МФО 336310, з якого проводиться погашення заборгованості за договором у такі черговості:

1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за договором;

2) для погашення нарахованої заборгованості за договором, строк сплати якої не минув;

3) для сплати штрафних санкції(пені) згідно підпункту 3.3.1 цього договору;

4) для погашення іншої заборгованості (в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом).

Факт перерахунку грошових коштів на рахунок відповідача в сумі 83 299 грн 00 коп. підтверджується копією меморіального ордеру № 2830410 від 14 листопада 2018 року.

Також 14 листопада 2018 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту (додаток № 1 до договору кредиту та страхування № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року), в якому викладені умови кредитного договору щодо суми кредиту, строку кредитування, розміру процентної ставки за користування кредитом, а також порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення.

З графіку кредиту, викладеного в додатку № 1 до договору кредиту та страхування (паспорт споживчого кредиту), вбачається, що строк на який надано кредит становить 60 місяців, сума нарахованих процентів за користування кредитом за вказаний період за ставкою 1, 99 % річних з врахуванням дотримання графіку всього до сплати 220 018 грн 83 коп.

Також суд встановив, що 11 грудня 2025 року було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z02.00207.004520364.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № Z02.00207.004520364.

Також, з наданих доказів вбачається, що під час укладення договору № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору особистим підписом. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Крім того, наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 83 299 грн 00 коп.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина перша, пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що:

«31.14. 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

31.15. Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

31.16. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

31.17. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

31.18. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

31.19. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

31.20. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

31.22. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

31.23. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

31.24. Додатком 2 до протоколу Комітету з управління активами, пасивами і тарифами ПАТ «Ідея Банк» № 119.2 від 02 жовтня 2017 року (діяв на момент укладення оспорюваного договору) затверджено тарифи банку, у тому числі щодо послуг з кредитування. Тарифи передбачають такі послуги за обслуговування кредитної заборгованості: обслуговування кредитної лінії (визначення вартості послуги обумовлено умовами договору), видача довідок про кредитну заборгованість (50 грн), надання довідки про рух по рахунку (виписка по одному рахунку) (50 грн), надання довідки про рух по всіх рахунках кредитної угоди (історія договору) (75 грн), детальна розшифровка заборгованості за кредитом (150 грн), зміна дати щомісячного чергового платежу (100 грн), надання нового графіку щомісячних платежів за зверненням позичальника (100 грн), видача завірених печаткою банку копій кредитних договорів та додатків на них (за кожну), які зберігаються в архіві (50 грн), надання термінової послуги (200 грн).

31.25. У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

31.29. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

32.3. Розмір плати за обслуговування кредиту визначений у пункті 6 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів) та змінюється залежно від погашення кредиту: перший платіж за обслуговування кредиту становить 1 923 грн 49 коп., останній - 118 грн 61 коп.

32.2. Пунктом 1.4 кредитного договору ОСОБА_1 встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.

32.4. Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.

32.8. Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

33.5. Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

34.3. З огляду на встановлені у справі обставини, а також сформульовані у цій постанові висновки щодо нікчемності пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне у порядку застосування наслідків виконання нікчемного правочину зобов`язати ПАТ «Ідея Банк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 червня 2018 року № Р24.00301.004034055 з огляду на нікчемність пунктів 1.4 та 6 цього договору, що забезпечує захист інтересу позивача у правовій визначеності».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20 зроблено висновок, що:

«під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21 зазначено, що:

«згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що:

«у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач вказує, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року в сумі 135 202 грн 84 коп., яка складається із: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 62 922 грн 74 коп.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3 756 грн 43 коп.; заборгованість за комісіями 68 523 грн 67 коп. Зазначає, що відповідно до п .6, п. 6.1 (стовпчик 7.4) кредитного договору, графіком щомісячних платежів передбачено (загально): 83 299 грн 00 коп. сума кредиту, 5 024 грн 08 коп. проценти за користування кредитом та 131 695 грн 75 коп. плата за обслуговування.

В свою чергу, позивачем надано виписку банку по рахунку НОМЕР_1 щодо кредитного договору № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року за період з 01 січня 2000 року по 11 грудня 2025 року. З даної виписки вбачається, що відповідач здійснював оплату за обслуговування кредиту № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року в наступній черговості:

14 листопада 2018 року – 1270 грн 59 коп. оплата обслуговування кредиту зг. дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 грудня 2018 року – 1661 грн 53 коп. оплата обслуговування кредиту зг. дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 січня 2019 року – 1219 грн 12 коп. оплата обслуговування кредиту зг. дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 січня 2019 року – 1688 грн 02 коп. оплата обслуговування кредиту зг. дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 лютого 2019 року – 1673 грн 51 коп. оплата обслуговування кредиту зг. дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 лютого 2019 року – 1208 грн 64 коп. оплата обслуговування кредиту зг. дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 березня 2019 року – 1530 грн 62 коп. оплата обслуговування кредиту зг. дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 березня 2019 року – 1326 грн 54 коп. оплата обслуговування кредиту зг. дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

15 квітня 2019 року – 1187 грн 68 коп. оплата обслуговування кредиту зг. дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

15 квітня 2019 року – 1644 грн 49 коп. оплата обслуговування кредиту зг. дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 травня 2019 року – 1216 грн 44 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 травня 2019 року – 1590 грн 74 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 червня 2019 року – 1615 грн 47 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 червня 2019 року – 1166 грн 72 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

15 липня 2019 року – 1194 грн 79 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

15 липня 2019 року – 1562 грн 41 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

15 серпня 2019 року – 1586 грн 44 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

15. серпня 2019 року – 1145 грн 77 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

16 вересня 2019 року – 1135 грн 29 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

16 вересня 2019 року – 1571 грн 93 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

15 жовтня 2019 року – 1162 грн 30 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

15 жовтня 2019 року – 1519 грн 93 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

29 листопада 2019 року – 1114 грн 33 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

29 листопада 2019 року – 1542 грн 91 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

16 грудня 2019 року – 1491 грн 61 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

16 грудня 2019 року – 1140 грн 64 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 січня 2020 року – 1093 грн 37 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 січня 2020 року – 1513 грн 89 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 лютого 2020 року – 1082 грн 89 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 лютого 2020 року – 1499 грн 38 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

18 березня 2020 року – 1410 грн 91 коп погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

18 березня 2020 року – 1146 грн 37 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

14 квітня 2020 року – 904 грн 94 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

11 червня 2020 року – 1420 грн 80 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

11 червня 2020 року – 527 грн 97 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

11 червня 2020 року – 565 грн 42 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

11 червня 2020 року – 1061 грн 93 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

17 липня 2020 року – 250 грн 29 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

13 серпня 2020 року – 308 грн 24 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

13 серпня 2020 року – 1441 грн 34 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

13 серпня 2020 року – 668 грн 04 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

13 серпня 2020 року – 1040 грн 97 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

18 вересня 2020 року – 1412 грн 32 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

18 вересня 2020 року – 1064 грн 84 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

18 вересня 2020 року – 724 грн 44 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

18 вересня 2020 року – 264 грн 32 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

13 жовтня 2020 року – 1009 грн 53 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

13 жовтня 2020 року – 755 грн 69 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

18 листопада 2020 року – 486 грн 35 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

18 листопада 2020 року – 1350 грн 00 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

22 грудня 2020 року – 484 грн 26 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

22 грудня 2020 року – 1368 грн 79 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

01 вересня 2023 року – 197 грн 89 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року;

05 вересня 2023 року – 4 грн 63 коп. погашення плати за обслуговування по кред.дог. № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року.

Як вбачається зі змісту кредитного договору № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року сторони дійшли згоди про те, що в додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору, зрозуміло та доступно викладено: а) детальний розпис складових загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки; б) графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування; в) сум комісійної винагороди та інших платежів за договором.

Паспортом споживчого кредиту визначено розмір комісії за обслуговування кредиту - 2, 65 % щомісячно від суми кредиту.

В пункті 5 паспорту споживчого кредиту викладено графік кредиту в якому передбачено щомісячну сплату платежів за додаткові та супутні послуги банку в тому числі за ведення рахунку у розмірі 0,00 гривень; розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,00 гривень: комісії за надання кредиту у розмірі 0,00 гривень та плати за обслуговування у розмірі 131 695, 75 гривень.

Водночас, в тексті договору не визначено розмір комісії за обслуговування кредиту в процентному відношенні, а також відсутній перелік банківських послуг, які входять до комісії, пов`язані з обслуговуванням кредиту та які повинні надаватись кредитодавцем.

Розмір щомісячної комісії за обслуговування кредиту визначено лише у графіку щомісячних платежів в гривневому еквіваленті.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц, кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суд першої інстанції, відмовляючи у стягнення нарахованої комісії з підстав нікчемності пункту договору про її встановлення та стягуючи з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 66 679 грн 17 коп., не врахував, що відповідачка сплатила кошти в сумі 61 228 грн 27 коп. за обслуговування кредиту, обов`язок зі сплати яких у неї не виник, оскільки така умова договору не відповідає вимогам закону, тобто є нікчемною.

За таких обставин, суд першої інстанції не здійснив належного перерахунку заборгованості з урахуванням зазначених обставин.

Рішення суду першої інстанції в частині нікчемності умов договору про комісію сторонами не оскаржене, тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Як зазначено вище, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови кредитного договору щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, якщо кредитодавець не зазначив конкретних додаткових чи супутніх послуг, за надання яких установлено таку плату, та не підтвердив їх фактичне надання позичальнику.,

Згідно частини третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк не уповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.

Відтак, оскільки відповідачка не мала обов`язку сплачувати комісію за обслуговування кредиту, кошти в сумі 61 228 грн 27 коп., сплачені нею на виконання нікчемних умов кредитного договору, мають бути враховані при визначенні дійсного розміру заборгованості за кредитним договором та зараховані в рахунок її погашення.

Таким чином, розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідачки, становить 5 450 грн 90 коп. (66 679 грн 17 коп. ? 61 228 грн 27 коп.)

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості підлягає зміні зі зменшенням суми стягнення з 66 679 грн 17 коп. до 5 450 грн 90 коп.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог необхідно залишити без змін.

За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відтак, ухвалюючи оскаржуване рішення в частині визначення розміру заборгованості суду першої інстанції не врахував усіх обставин даної справи та неправильно застосував норми матеріального права, тому таке підлягає зміні зі зменшенням суми стягнення з 66 679 грн 17 коп. до 5 450 грн 90 коп.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 10 грн 73 коп., а за результатами розгляду апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 667 грн 33 коп. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до частин другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Згідно зі частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 містить клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу з ТОВ «Факторинг Партнерс» на її користь в розмірі 3 000 грн 00 коп., до якої долучена копія квитанції № 1521-1 від 04 серпня 2026 року про сплату гонорару адвокату Цокало-Зливко Т. М. та детальний опис робіт (наданих послуг) від 04 серпня 2026 року.

Аналіз змісту поданого ТОВ «Факторинг Партнерс» відзиву на апеляційну скаргу свідчить, що такий містить заперечення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу проте, таке не містить достатнього обґрунтування щодо наявності підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу в частині їх неспівмірності, підтвердженого відповідними доказами.

У зв`язку з наведеним, враховуючи задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , а також наявність належних доказів понесення нею витрат на професійну правничу допомогу та відсутність обґрунтованих підстав для зменшення їх розміру, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з ТОВ «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 000 грн 00 коп.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 376, 382 – 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Цокало-Зливко Тетяною Михайлівною, задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 липня 2026 року змінити, зменшивши суму стягнутої з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованості за кредитним договором № Z02.00207.004520364 від 14 листопада 2018 року з 66 679 грн 17 коп. до 5 450 грн 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 10 грн 73 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 3 667 грн 33 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції та 3 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий С. М. Копняк

Судді: С. М. Бойко

А. В. Ніткевич