Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №336/607/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 29.10.2026 Справа № 336/607/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 336/607/25 Пр. № 22-ц/807/1668/26Головуючий у 1-й інстанції: Боєв Є.С. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2026 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (надалі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позиками

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» поштою (конверт з відміткою поштового відділення від 09.01.2025 року – т.с. 1 а.с. 67) звернулося до суду з вищезазначеним позовом (т.с.1 а.с.1-67), в якому просило стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості: = за договором позики № 76464985 в розмірі 20700,00 грн, з яких: 6000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 14700,00 грн – сума заборгованості за відсотками; = за договором позики № 4837129 в розмірі 25333,62 грн, з яких: 7792,80 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17540,82 грн – сума заборгованості за відсотками; = за кредитним договором № 01835-09/2023 в розмірі 23550,00 грн, з яких: 6000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17550,00 грн – сума заборгованості за відсотками, а всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 69583,61 грн станом на 09.01.2025 року, від сплати якої відповідач у добровільному порядку ухиляється, а також судовий збір 2028,00 грн (т.с. 1 а.с. 7).

В обґрунтування позову зазначило, що 05.09.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 76464985, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти шляхом перерахування на банківський рахунок, а позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплати Позикодавцеві проценти від суми позики. 27.08.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено також договір позики № 4837129, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти шляхом перерахування на банківський рахунок, а позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суду грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплати Позикодавцеві проценти від суми позики. Крім того, 02.09.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 01835-09/2023, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти шляхом перерахування на банківський рахунок, а позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплати Позикодавцеві проценти від суми позики. Вказані договори укладені шляхом обміну електронними повідомленням з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим електронним ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію». 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 17 від 27.02.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20700 грн, з яких: - 6000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, - 14700,00 грн – сума заборгованості за відсотками. Також відповідно до Реєстру боржників № 21 від 20.03.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25333,62 грн, з яких: 7792,80 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17540,82 грн – сума заборгованості за відсотками. 27.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27122023, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит»» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 27 від 27.12.2023 року до Договору факторингу № 27122023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23550,00 грн, з яких: 6000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17550,00 грн – сума заборгованості за відсотками.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Дмитрюк О.В. (т.с.1 а.с.68). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.72-73) відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В автоматизованому порядку суддею ОСОБА_3 замінено суддю ОСОБА_4 у зв`язку зі звільненням останньої у відставку (т.с.1 а.с.77-78). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.79) прийнято до свого провадження дану справу.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2025 року (т.с.1 а.с.82-86) вищезазначений позов позивача у цій справі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором позики № 76464985 в розмірі 20700,00 грн, заборгованість за договором позики № 4837129 в розмірі 25333,62 грн, заборгованість за кредитним договором № 01835-09/2023 в розмірі 23550,00 грн, а всього стягнуто заборгованість на суму 69583,62 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» (ЄДРПОУ 35625014) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року (т.с.1 а.с. 119-120) поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2025 року (а.с. 100-112) задоволено, вищезазначене заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін. Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.191-192) витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наступну інформацію: 1. Інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 карткових рахунків відкритих у банку станом на 27.08.2023 року; 2. Інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку НОМЕР_3 ; 3. Виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 ; 4. Інформацію про надходження на картковий рахунок НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 грошових коштів 27.08.2023 року в сумі 8000,00 грн, 05.09.2023 року в сумі 6000,00 грн, 02.09.2023 року в сумі 6000,00 грн. На виконання вищезазначеної ухвали АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано відповідь (т.с.1 а.с.196-203).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2026 року (т.с.1 а.с.204-209) вищезазначений позов позивача у цій справі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором позики № 76464985 в розмірі 20700,00 грн, заборгованість за договором позики № 4837129 в розмірі 25333,62 грн, заборгованість за кредитним договором № 01835-09/2023 в розмірі 23550,00 грн, а всього стягнуто заборгованість на суму 69583,62 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» (ЄДРПОУ 35625014) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3028,00 грн.

Стягнуто и з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 в особі представника Пузіна Д.М. у своїй апеляційній скарзі (т.с.1 а.с.212-226) просив рішення суду першої інстанції скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, скасувати стягнення з відповідача 3028,00 грн судового збору на користь позивача та 605,60 грн судового збору в дохід держави, судові витрати за результатами апеляційного розгляду покласти на позивача.

В автоматизованому порядку 15.06.2026 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (т.с.1 а.с.227). Ухвалою апеляційного суду (т.с.1 а.с.228-230) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду (т.с.1 а.с.231). Ухвалою апеляційного суду (т.с.1 а.с.232) апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, які було усунуто у встановлений апеляційним судом строк (т.с.1 а.с.235-239). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 06.07.2026 року (т.с.1 а.с.240), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (т.с.1 а.с.241). Оскільки, відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції ЗУ від 19.06.2024 року № 3831-ІХ, якій набрав чинності з 19.07.2024 року, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розрахунок: 3328,00 грн. * 30 = 99840,00 грн., у цій справі ціна позову 69583,62 грн (т.с.1 а.с.1), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу сторони відповідача у цій справі (т.с.2 а.с.1-21).

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень; відповідний штат суддів Запорізького апеляційного суду взагалі; відпустка судді-доповідача у період з 13.07.2026 року по 21.08.2026 року включно (т.с.1 а.с.248).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1), скасувати судове рішення … частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п.2).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення частково …та ухвалення нового рішення у відповідній частині …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, правильно задовольняючи по суті позовні вимоги позивача у цій справі, правильно керувався ст. ст. 77-82, 141, 263-265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України та правильно виходив із такого.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що 05.09.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 76464985, згідно з умова якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сторони погодили такі умови Договору позики: сума позики 6000 грн, первісний строк позики 8 днів, процентна ставка (базова) 2,5% в день, процентна ставка відповідно до умов лояльності протягом першого строку кредитування 2,50 % в день, дата повернення позики: 13.09.2023 (т.с. 1 а.с. 8-10). Згідно з п. 4 Договору його сторони домовилися про те, що проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування Позикою, визначеного Договором/додатковими угодами.

27.08.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем також укладено договір позики № 4837129, предметом якого є позика у розмірі 8000 грн, процентна ставка (базова) 2,5 % в день, базова процентна ставка за перший день користування кредитом 34,87 %, знижена процентна ставка з другого дня користування кредитом 0,01% строк позики 14 днів, дата повернення позики: 10.09.2023. Решта умов цього правочину аналогічні умовам вищезгаданого договору. (т.с. 1 а.с. 25-28).

02.09.2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та відповідачем укладено договір фінансового кредиту № 01835-09/2023, предметом якого є кредит у розмірі 6000 грн, який надається строком на 360 днів, дата погашення кредиту 26.08.2024. Процента ставка становить 2,5% у день. Аналогічна інформація міститься у додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 01835-09/2023та паспорті споживчого кредиту (т.с. 1 а.с. 34-40).

Факт виконання фінансовими установами своїх зобов`язань по вказаним договорам позики, договору кредиту підтверджується наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією, за якою на ім`я ОСОБА_1 в АТ «КБ «ПриватБанк» емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). По вказаному рахунку відбулося зарахування коштів: 27.08.2023 р. на суму 8000 грн; 02.09.2023 р. на суму 6000 грн; 05.09.2023 р. на суму 6000 грн (т.с. 1 а.с. 199-202).

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Судом першої інстанції було правильно встановлено, що вказані договори позики та кредитний договір підписані відповідачем відповідними одноразовими ідентифікаторами, тобто вказані правочини укладені в електронній формі, яка згідно з нормами чинного законодавства прирівнюється до письмової форми.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за вищевказаними договорами позики та кредитним договором, відтак у нього утворилася заборгованість перед Первісним кредитором, яку він своєчасно не погасив, що підтверджується відповідними розрахунками, наявними у матеріалах справи. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. Згідно зі статтею 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон не вимагає, щоб при заміні кредитора, новий кредитор укладав з боржниками договір. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України). Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цсі 5.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (т.с. 1 а.с. 12-13). Відповідно до реєстру боржників № 17 від 27.02.2024 до договору факторингу № 14/06/21 (т.с. 1 а.с. 17) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20700,00 грн, з яких: - 6000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 14700,00 грн – сума заборгованості за відсотками. Також відповідно до Реєстру боржників № 21 від 20.03.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 (т.с. 1 а.с. 32) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25333,62 грн, з яких: - 7792,80 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 17540,82 грн – сума заборгованості за відсотками.

27.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27122023, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит»» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (т.с. 1 а.с. 49-51). Відповідно до Реєстру боржників № 27 від 27.12.2023 до Договору факторингу № 27122023 (т.с. 1 а.с. 53) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23550,00 грн, з яких: - 6000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 17550,50грн – сума заборгованості за відсотками.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те?що договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 був укладений, ще до укладення з відповідачем кредитних договорів від 05.09.2026 та від 27.08.2023. Як зазначав представник відповідача, відступлення права вимоги не може здійснюватися відносно вимог, яка ще не існувала на момент переходу цих прав. Втім, згідно з додатковою угодою № 7 від 13.06.2022 до договору факторингу, сторони домовились викласти пункт 9.1. Договору в наступній редакції: «Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із Сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік». Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що ця Додаткова угода до Договору вступає в дію з дати її підписання Сторонами і є невід`ємною частиною договору. Тобто договір факторингу був чинним на момент відступлення права вимоги до відповідача, а тому перехід прав вимоги за кредитним договором відбувся відповідно до чинного договору факторингу, є правомірним і відповідає вимогам закону. Таким чином, «ФК «ЄАПБ» є новим кредитором у зобов`язаннях за договорами позики та кредитним договором, який укладено з відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеними договорами позики (кредиту) так і не сплатив. Таким чином судом, першої інстанції було правильно встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у позику.

Суд першої інстанції також правильно взяв до уваги, що відповідно до розрахунку заборгованості відсотки за користування кредитними коштами за договорами позики нараховуються за період «первісний строк кредитування»+90 днів, що відповідає умовам п. 2 та п. 4 договорів позики, а проценти за користування коштами за кредитним договором нараховані за період менший, ніж обумовлено сторонами.

З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за договором позики та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов`язань, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача до відповідача у цій справі у повному обсязі.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, а рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог позивача таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Разом із тим, суд першої інстанції не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи в частині вирішення питання про розподіл судових витрат сторін, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді судового збору та зокрема:

= судового збору позивача за позовну заяву у суді першої інстанції при її подачі 20.01.2025 року (т.с. 1 а.с. 1) у розмірі 3028,00 грн (т.с. 1 а.с. 7),

= судового збору відповідача за подання 03.10.2025 року т.с. 1 а.с. 100) заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2025 року у цій справі у розмірі 605,60 грн (який відповідач у суді першої інстанції при подачі заяви 03.10.2025 року дійсно не сплатив, проте, суд першої інстанції з цих підстав (через несплату судового збору) безпідставно не залишав без руху вищезазначену заяву відповідача, а призначив до розгляду та розглянув останню саме по суті і задовольнив останню (ухвала суду першої інстанції від 29 жовтня 2025 року про скасування вищезазначеного заочного рішення у цій справі в порядку задоволення вищезазначеної заяви відповідача - т.с.1 а.с. 119-120),

та, відповідно, допустився помилки, стягнувши останні на користь позивача та на користь держави оскаржуваним рішенням від 14.05.2026 року (т.с. 1 а.с. 204) з відповідача ОСОБА_1 , який вже з 28.11.2025 року до 01.12.2027 року був особою з інвалідністю 2 (другої) групи (т.с. 1 а.с. 239), та, відповідно, в силу вимог закону був звільнений від сплати останнього у цій справі.

Хоча, в разі задоволення вищезазначеної заяви відповідача ОСОБА_1 саме останній ( ОСОБА_1 ) мав би право в порядку ст. ст. 133, 141 ЦПК України на стягнення з позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» у цій справі цього судового збору у суді першої інстанції у розмірі 605,60 грн, якщо б він був ОСОБА_1 дійсно фактично понесений та документально підтверджений, однак ОСОБА_1 його фактично не сплачував взагалі у суді першої інстанції (належні, допустимі докази протилежного у цій справі відсутні та стороною відповідача ОСОБА_1 апеляційному суду не надані).

Хоча, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони відповідача. Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі стороною відповідача апеляційному суду не надані.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції у цій справі в частині вирішення питання про розподіл судових витрат сторін, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції у вигляді судового збору у цій справі підлягає скасуванню апеляційним судом з ухваленням нового судового рішення у вигляді постанови про компенсацію лише позивачу і лише судових витрат у вигляді судового збору за позовну заяву у суді першої інстанції у розмірі 3028,00 грн (т.с. 1 а.с. 7) за рахунок держави у порядку, передбаченому постановою КМУ.

В іншій частині доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у дублюють доводи його заперечень проти позову позивача у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі по суті спору, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Відповідач та представник останнього не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача по суті, та відповідно, у спростування останнього у цій справі.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ст. 20 ч.1 ЦК України). Проте, здійснюючи правосуддя, суд захищає права… фізичних осіб… у спосіб, визначений законом або договором.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги сторони відповідача лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 слід задовольнити частково; рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2026 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат сторін, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді судового збору у цій справі скасувати; ухвалити у цій частині у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови; понесені документально підтверджені ТОВ «ФК «ЄАПБ» судові витрати у вигляді судового збору за позовну заяву у суді першої інстанції у розмірі 3028,00 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, передбаченому постановою КМУ; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ч.ч.1, 6, 13 ЦПК України при задоволенні апеляційної скарги відповідача лише частково при вищевикладених обставинах, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Також, встановлено, що відповідач був звільнений від сплати судового збору при подачі 12.06.2026 року вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду у цій справі в силу вимог закону, як особа з інвалідністю 2 (другої) групи з 28.11.2025 року до 01.12.2027 року (пенсійне посвідчення - копія т.с. 1 а.с. 239).

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2026 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат сторін, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді судового збору у цій справі скасувати.

Ухвалити у цій частині у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови.

Понесені документально підтверджені ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ЄДРПОУ 35625014) судові витрати у вигляді судового збору за позовну заяву у суді першої інстанції у розмірі 3028,00 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, передбаченому постановою КМУ.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова апеляційним судом складена 29.10.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С.Онищенко Е.А.Трофимова Д.А.