Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №145/1843/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 145/1843/25

Провадження № 33/801/1073/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Патраманський І. І.

Доповідач: Рибчинський В. П.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,

за участі захисника ОСОБА_1 – адвоката Пеньшіної С.О., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пеньшіної Сюзанни Олександрівни на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 522508 від 24.11.2025 року водій ОСОБА_1 24.11.2025 о 15:50 год., в с. Селище Вінницького району Вінницької області, по вулиці Жовтнева, керував транспортним засобом "ВАЗ 2107", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою "Drager Alkotest" №6810 - результат тесту – 1,65 ‰, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з розстрочкою виплати штрафу на шість місяців рівними частинами по 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривні 40 копійок і з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з такою постановою суду захисник ОСОБА_1 – адвокат Пеньшіна С.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.9а Правил Дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п. 2.9а Правил, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП.

Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Як свідчать матеріали справи огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено за його згодою на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, результат якого 1,65 ‰.

Отже винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522508 від 24.11.2025 року (а.с. 2), роздруківкою приладу Драгер, результат тесту 1,65 ‰ (а.с. 3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 24.11.2025 (а.с. 5) та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 4).

Доводи апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння 24.11.2025 року відбувся приладом «Drager Alcotest 6810», який не пройшов калібрування у визначенні строки, оскільки прилад експлуатувався понад шість місяців без технічного обслуговування і останнє калібрування даного приладу було проведено 04 лютого 2025 року, спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Із чеку приладу Drager Alcotest 6810», який використовувався працівниками поліції для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння вбачається, що дата його останнього калібрування – 04 лютого 2025 року.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить один рік.

Дата останнього калібрування газоаналізатора (алкотестера) Drager Alcotest 6810» (ARAM - 2270), який застосовувався поліцейським під час огляду ОСОБА_1 - 04 лютого 2025 року. Огляд ОСОБА_1 проводився 24.11.2025 року, тобто в межах однорічного терміну.

Також суду першої інстанції була надана копія свідоцтва про повірку газоаналізатора (алкотестера) Drager Alcotest 6810» (ARAM - 2270) від 04 лютого 2025 року, яке чинне до 04 лютого 2026 року (а.с.45).

Враховуючи вищевикладене, під час апеляційного перегляду не було встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено без дотримання встановлених законодавством норм та з порушенням Інструкції або вимог статті 266 КУпАП.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що доводи апеляційної скарги є аналогічними тим, що наведені у клопотанні захисника про закриття провадження у справі та яким судом першої інстанції надано оцінку.

Доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.

Відтак, апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.

Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених у судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пеньшіної Сюзанни Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду: В.П. Рибчинський