Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №131/1118/26 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №131/1118/26

Суддя: Шемета Т. М.

Справа № 131/1118/26

Провадження № 33/801/1155/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шелюховський М. В.

Доповідач: Шемета Т. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу адвоката Головенка Євгена Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, -

в с т а н о в и в:

Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 к.

В постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 24 червня 2026 о 09:29 год. в м. Іллінці по вул. Незалежності керував автомобілем «СКС НЕХ-10-01 БП», державний номерний знак НОМЕР_1 із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, почервоніння речей, зіниці очей не реагують на промені світла. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою суду, адвокат Головенко Є. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить її скасувати, провадження у справі закрити підставі пункту 1 частин 1 статті 247 КУпАП.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що відповідно до відеозапису з нагрудних камер поліцейського не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, доданий до матеріалів справи відеозапис розпочинається з моменту як поліцейський підійшов до нерухомого автомобіля «Хюндай», який був припаркований на узбіччі дороги, в якому на місці водія перебував ОСОБА_1 .

Сам по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таке можливо зафіксувати лише шляхом зупинки транспортного засобу поліцейськими у встановленому порядку (ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію»).

ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом та зупинки його поліцейськими, докази цього в справі відсутні.

Будучи належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи ОСОБА_1 та його представник адвокат Головенко Є. В. в суд апеляційної інстанції не з`явилися, будь-яких клопотань про відкладення розгляду до суду не надсилали, а тому відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Вимогами статті 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 701388, 24 червня 2026 року о 09 годині 29 хвилин в м. Іллінці по вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «СкС НЕХ-10-01 БП», державний номерний знак НОМЕР_1 із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, почервоніння речей, зіниці очей не реагують на промені світла. Від проходження огляду на факт вживання наркотичних речовин у встановленому законом порядку водій відмовився, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру № 795939, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, даний відеозапис розпочинається, як поліцейські підійшли до транспортного засобу де ОСОБА_1 дійсно перебував на водійському сидінні у автомобілі, який в стані руху не перебував, а лише був припаркований на узбіччі.

Як вбачається із відеозапису із нагрудної бодікамери поліцейського (відео під назвою « ОСОБА_2 , Іллінці 130»), відео розпочинається як поліцейських знаходиться біля автомобіля, в якого заведений двигун, на місці водія перебуває чоловік. Поліцейський висунув йому вимогу показати документи (на 00:11 відео) та запитав звідки та куди він їде, на що останній відповів «з Хмельницького на Райгород» (на 00:16 – 00:17 відео). Поліцейський запитав у чоловіка чому йому так важко, на що останній відповів, що він цілу ніч за кермом (00:23 відео). Поліцейський запитав куди чоловік їде, на що той відповів, що їде в Гайворон (на 00:45 відео) та передав поліцейському документи. Після чого ОСОБА_1 заглушив двигун, відкрив ліві передні дверцята автомобіля та передав поліцейському страховий поліс на транспортний засіб (на 01:23 відео). Поліцейський запитав у ОСОБА_1 коли він востаннє вживав наркотичні речовини, той відповів, що взагалі не вживав (на 02:38 відео) та запропонував ОСОБА_1 проїхати в лікарню для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (02:39 відео), останній уникав відповіді. Після чого поліцейський запитав у ОСОБА_1 чи є у автомобілі заборонені речі, якщо так, пропонує видати їх добровільно або буде проведено поверхневий огляд автомобіля, на що ОСОБА_1 добровільно видав поліцейському згорток, в якому знаходилась біла речовина (на 04:12 відео). Пізніше ОСОБА_1 пропонував поліцейським «домовитися», на що поліцейський повідомив, що згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» ведеться фото відеофіксація розмови (на 04:56 відео) та повідомив, що за це передбачена кримінальну відповідальність за ст. 368 КК України. Поліцейський запитав у ОСОБА_1 коли він востаннє вживав наркотичні речовини, той відповів, «що сьогодні вночі», поліцейський висунув вимогу пройти освідування в лікарні, ОСОБА_1 відмовився (на 07:30 відео). Після чого, поліцейський запитав у ОСОБА_1 куди він прямує той відповів, що у ОСОБА_3 , потім знову просив «домовитися» з поліцейськими, які повідомили, що за це передбачена кримінальна відповідальність (на 08:47 відео). Поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на факт вживання наркотичних речовин, на що той відмовився (на 12:05 відео), поліцейський повідомив, що на ОСОБА_1 буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснив права, повідомив, що розгляд буде проводитися в Іллінецькому районному суді Вінницької області

Оцінюючи наведений відеозапис у сукупності з іншими матеріалами справи, апеляційний суд враховує, що хоча на ньому безпосередньо не зафіксовано рух автомобіля до моменту спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , зміст розмови останнього з поліцейськими підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Зокрема, на запитання поліцейського про те, звідки та куди він їде, ОСОБА_1 повідомив, що прямує з Хмельницького до Райгорода, а згодом зазначив, що їде до ОСОБА_3 . Крім того, він пояснив, що цілу ніч перебував за кермом. Наведені висловлювання за своїм змістом свідчать про повідомлення обставин конкретної поїздки, а не лише про перебування особи в салоні автомобіля.

Суд першої інстанції вірно оцінив зазначені докази та правильно зазначив, що на момент початку спілкування двигун автомобіля був увімкнений, а ОСОБА_1 перебував на місці водія, у подальшому він самостійно заглушив двигун та передав поліцейському документи на транспортний засіб. Ці обставини вірно були оцінені судом першої інстанції.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо доведеності факту відмови ОСОБА_4 пройти огляд на стан сп`яніння.

Отже, подана апеляційна скарга не може бути задоволена, оскаржувана постанова про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2026 року залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Головенка Євгена Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду Т. М. Шемета

Оригінал: reyestr.court.gov.ua