Суд: Сновський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них:
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №749/1486/26
Суддя: Чигвінцев М. С.
Справа № 749/1486/26
Номер провадження 2-о/749/35/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Чигвінцева М.С.
за участю секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в місті Сновськ справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 , солдата, який загинув поблизу населеного пункту Новий Путь Курської області російської федерації під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини у складі військової частини НОМЕР_1 . Заявник також просив допустити рішення суду до негайного виконання.
Заява мотивована тим, що на виконання вимог Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, відповідно до законів України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_2 08.04.2022 було призвано і направлено для проходження військової служби під час мобілізації. 21.03.2026 під час виконання обов`язків військової служби його сина було виявлено без ознак життя, проте через високу інтенсивність ворожих обстрілів та ударів FPV-дронів евакуювати тіло неможливо, у зв`язку з чим військовослужбовця вважають зниклим безвісти. Як зазначено у заяві, за фактом події проводилося службове розслідування.
Заявник стверджує, що він позбавлений можливості в іншому, аніж у судовому порядку, встановити факт смерті сина. Встановлення цього факту необхідне йому для отримання свідоцтва про смерть та для можливості скористатися сімейними, цивільними і соціальними правами, пов`язаними зі смертю сина.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2026 року відкрито провадження у справ.
Представник заявника - адвокат Хоминська О. С. подала заяву про розгляд справи без її участі та участі заявника.
Представники заінтересованих осіб Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явилися. Ухвалу про відкриття провадження у справі, копію заяви та додані до неї документи було направлено заінтересованим особам через підсистему «Електронний суд». Водночас підтвердження щодо отримання заінтересованими особами в такий спосіб відсутнє.
З метою забезпечення права заінтересованих осіб на участь у розгляді справи та дотримання принципів змагальності й процесуальної рівності суд двічі відкладав судовий розгляд, та здійснив направлення ухвали про відкриття провадження та судові повістки про дату, час і місце розгляду справи на їхні офіційні електронні адреси. Доставка документів на офіційні електронні адреси підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Згідно з повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 31.03.2026 Корюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сновськ Чернігівської області; його батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Отже, заявник є батьком ОСОБА_2 , а тому відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України має право на звернення до суду з такою заявою.
Відповідно до довідки від 06.04.2026 № 700 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , який обіймав посаду номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки другого батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , у періоди з 17.09.2025 по 15.12.2025 та з 28.12.2025 по 21.03.2026 брав участь у таких заходах, перебуваючи в Сумській області, Сумському районі, Миколаївській селищній громаді.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.09.2025 № 266 солдата ОСОБА_2 , розвідника-навідника розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2025 № 61-РС на посаду номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 102533А, вважати таким, що з 17.09.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
Із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.04.2026 № 913 «Про зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 » вбачається, що відповідно до рапорту командира другого батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 від 21.03.2026 № 1480/7374-в стало відомо, що 20.03.2026 після перезмінки на СП «Каштан» солдат ОСОБА_2 перемістився на ПВ «Мехіко» для подальшого виходу з позицій. Близько 09:00 21.03.2026 на ПВ «Мехіко» в південних околицях н. п. Новий Путь (рф) виявили тіло солдата ОСОБА_2 номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки другого батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 без ознак життя. З урахуванням великої інтенсивності ворожих обстрілів та FPV-дронів евакуювати тіло неможливо, тому військовослужбовець вважається зниклим безвісти. Під час бойового чергування він перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, кулезахисний шолом) та виконував завдання із захисту Батьківщини; дані про перебування у стані алкогольного, наркотичного, токсичного чи іншого сп`яніння відсутні; неправомірних дій військовослужбовець не допускав, а зникнення безвісти не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком умисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи самогубства. Зазначені обставини підтверджуються рапортом та доповіддю командира, витягом з журналу бойових дій другого батальйону територіальної оборони (інв. № 32 дск, том 3, від 01.03.2026), складеним на виконання бойового розпорядження командира батальйону від 01.03.2026 № 2-5/157/дск щодо ведення оборонного бою. Цим наказом солдата ОСОБА_2 наказано вважати зниклим безвісти внаслідок дій противника 21.03.2026 під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини. У наказі також зазначено, що біологічний матеріал військовослужбовця було відібрано 01.11.2025 та передано для зберігання до Центру обліку геномної інформації, а особисті речі підлягають поверненню його матері.
Сповіщенням від 25.03.2026 № 14 (вих. № 2в/771), підписаним начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявника сповіщено про те, що його син, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 21.03.2026 поблизу н. п. Новий Путь Курської області російської федерації під час виконання обов`язків військової служби .
Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від 16.09.2026 № 20260916-1651-1 відомості про ОСОБА_2 внесені до реєстру за обставиною «зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій)», датою набуття ним статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є 06.04.2026.
За заявою заявника від 26.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12026270370000060 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
У відповіді від 15.08.2026 № 1480/26/18910 на звернення заявника від 13.07.2026 № СЕ-20491219 щодо місцезнаходження тіла сина та сприяння в його отриманні для поховання командир військової частини НОМЕР_1 повідомив, що всі наявні відомості про ймовірне місце зникнення (загибелі) військовослужбовця, включаючи точні географічні координати, належним чином зафіксовані та внесені до спеціалізованих інформаційно-комунікаційних систем (зокрема ІТС «ДЕЛЬТА») і передані до органів, уповноважених на проведення пошукових дій, а проведення пошуково-евакуаційних заходів у зазначеному районі наразі неможливе через критичний рівень загрози, високу інтенсивність бойових дій та високий ризик для життя і здоров`я особового складу евакуаційних груп .
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження.
Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямовано на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Приписи ЦПК України передбачають кілька процедур, наслідком яких є судове рішення, що дає підставу для державної реєстрації смерті:
-встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості її реєстрації органом ДРАЦС (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України);
-встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю, внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України);
-оголошення фізичної особи померлою (ст. 46 ЦК України, ст. 305-309 ЦПК України).
Особливості розгляду справ про встановлення факту смерті на території, де введено воєнний стан, або на тимчасово окупованій території визначені ст. 317 ЦПК України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався і який триває до цього часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (ч.1, 2 ст. 318 ЦПК України).
У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 та від 25.10.2023 у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23) Верховний Суд виснував, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема, письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- й відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва чи довідки про смерть; показання свідків; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, у тому числі за обставин, що загрожували їй смертю.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами того, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. На відміну від оголошення особи померлою, яке є констатацією високого ступеня ймовірності смерті, встановлення факту смерті можливе тоді, коли суд на підставі переконливих доказів доходить висновку про обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у визначений час, і про неможливість реєстрації цього факту органом державної реєстрації актів цивільного стану (такі висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 591/1461/19 та від 28.02.2024 у справі № 506/358/22).
Крім того, відповідно до висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 490/6057/19-ц, встановлення юридичного факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише в судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення такого факту залежить виникнення та реалізація особистих і майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого, зокрема отримання статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення до міжнародних судів.
Оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, надавши оцінку як кожному доказу окремо, так і їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації, проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги гранатометного відділення та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, до 21.03.2026 включно. Наявні у справі документи, складені уповноваженими посадовими особами військової частини, є взаємоузгодженими щодо особи військовослужбовця, часу, місця та обставин події: близько 09:00 21.03.2026 на ПВ «Мехіко» в південних околицях н. п. Новий Путь було виявлено тіло ОСОБА_2 без ознак життя, під час виконання ним бойового завдання із захисту Батьківщини, в умовах інтенсивних ворожих обстрілів та ударів FPV-дронів. Доказів, які б свідчили про інші обставини події чи про іншу дату, суду не надано, а датою події в усіх документах зазначено 21.03.2026.
Використання в наказі від 04.04.2026 № 913, сповіщенні від 25.03.2026 № 14 та відомостях Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, формулювання «зник безвісти» не спростовує факту смерті. Цей статус є обліковим і не означає відсутності доказів смерті. За наявності достовірних доказів, що військовослужбовця виявили без ознак життя в бойових умовах, заявник має право на судове встановлення факту смерті. Як вбачається з наказу, таку кваліфікацію застосовано з огляду на неможливість евакуації тіла та, відповідно, відсутність документа встановленої форми про смерть, а не через невідомість долі військовослужбовця: у тому самому документі зафіксовано, що тіло було виявлено без ознак життя.
Тому суд доходить висновку, що за наявними доказами обставини, які вірогідно свідчать про смерть ОСОБА_2 21.03.2026 за вказаних вище обставин, доведені.
Суд дійшов висновку, що заява обґрунтована, підтверджена належними, допустимими та достатніми доказами й підлягає задоволенню.
Установлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявнику для отримання свідоцтва про смерть та реалізації прав, пов`язаних зі смертю сина, зокрема соціальних гарантій як члена сім`ї загиблого захисника. Іншого, ніж судовий, порядку встановлення цього факту законодавство не передбачає.
Підстави для реєстрації смерті ОСОБА_2 органом державної реєстрації актів цивільного стану в загальному порядку відсутні, оскільки тіло військовослужбовця не евакуйоване, а тому документ про смерть закладом охорони здоров`я чи судово-медичною установою не складався і не може бути отриманий. Як повідомила військова частина, проведення пошуково-евакуаційних заходів у районі події наразі неможливе через критичний рівень загрози та високу інтенсивність бойових дій. З огляду на це, а також на висновок Верховного Суду щодо єдиного (судового) способу встановлення факту загибелі військовослужбовця внаслідок збройної агресії, заявник позбавлений можливості в іншому, аніж судовому порядку, встановити факт смерті сина та вимушений був звернутися до суду.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є лише підставою для одержання зазначених документів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення суду у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню.
Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Керуючись ст. 12, 76, 247, 265, 268, 273, 293, 315, 317, 318, 319 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , військовослужбовця Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 , солдата, який загинув поблизу населеного пункту Новий Путь Курської області РФ під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини у складі військової частини НОМЕР_1 .
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя М.С. Чигвінцев
Оригінал: reyestr.court.gov.ua