Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №205/16923/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/16923/25

Номер провадження2-о/205/51/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Курбанової Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Дніпровської міської ради, заінтересовані особи Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2025 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з вказаною заявою, в якій просили суд визнати відумерлою спадщину, що складається з частини квартири АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати її у власність територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що в провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа №205/2372/25 за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа: Третя дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за набувальною давністю. Предметом даного позову було визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю. Із зазначеної цивільної справи Дніпровській міській раді стало відомо, що співвласник спірної квартири - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належну їй 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт на сестру ОСОБА_4 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте у зазначеній справі факт прийняття спадщини ОСОБА_2 встановлено не було. Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13.05.2025 провадження у справі за позовом ОСОБА_3 закрито. Наразі Дніпровській міській раді відомо, що законні спадкоємці ОСОБА_2 за заповітом та за законом відсутні. Оскільки з часу відкриття спадщини минуло більше одного року, спадкоємці відсутні, тому вважають за необхідне визнати спадщину, а саме: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 відумерлою та передати її у власність територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради.

Ухвалою судді від 14 листопада 2025 року прийнято до розгляду заяву, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку окремого провадження.

12 грудня 2025 року представник заінтересованої особи ОСОБА_1 – адвокат Сазонова М. О., подала до суду заперечення стосовно заяви про визнання спадщини відумерлою, в яких зазначила, що 12 серпня 1997 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори Грищенко В. І. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на двох спадкоємців його майна в рівних частинах кожному: ОСОБА_2 (мати) та ОСОБА_6 (донька). Спадкове майно, на яке видано це Свідоцтво, складалось з квартири АДРЕСА_2 . 25 лютого 2000 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ». Після отримання спадщини ОСОБА_3 мешкала в цій квартирі, а з 23.10.1997 року зареєстрована в ній. Разом з ОСОБА_3 в квартирі від самого народження мешкає її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В спадковій квартирі жодного дня не мешкала бабуся - ОСОБА_2 , яка мала власне житло за адресою: АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 померла. Після смерті бабусі ОСОБА_3 оформленням спадщини не займалась та була впевнена, що вся квартира в цілому належить їй, бо іншого житла вона не мала, а бабуся ніколи не претендувала на 1/2 частину спадкової квартири і мешкала окремо. Дітей та чоловіка у бабусі на день смерті не було. Відкрито та безперервно користуючись спадкової квартирою, ОСОБА_3 разом з донькою регулярно сплачували комунальні послуги, проводили поточні ремонти, утримували квартиру в належному стані. З метою покращення житлових умов після того, як донька стала дорослою, ОСОБА_3 намагалась привести до ладу свої правовстановлюючі документи на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 . Звернувшись до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 дізналась про те, що ОСОБА_2 склала заповіт на все своє майно на користь рідної сестри ОСОБА_4 , яка також вже померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Щоб дізнатись про спадкоємців після ОСОБА_4 ОСОБА_3 двічі зверталась до суду з позовами: 29.01.2025 року – до ОСОБА_9 , третя особа: Третя дніпровська державна нотаріальна контора про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частку спадкової квартири (справа № 205/1508/25) - за заявою представника позивача позовна заява була повернута позивачу ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2025 року; 13.02.2025 року – до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа: Третя дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за набувальною давністю (справа № 205/2372/25) - ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року заяву ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено і витребувано від Третьої дніпровської державної нотаріальної контори копії спадкових справ, відкритих після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Однак, до суду копії спадкових справ так і не надійшли. До суду надійшла лише копія актового запису про смерть ОСОБА_4 , яка була витребувана з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2025 року. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 померла. Після цього представник ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою, в якій просила суд зупинити провадження по справі до вступу у спадщину спадкоємця – ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 процесуальне правонаступництво виявилось неможливим, оскільки воно передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. 21 листопада 2025 року ОСОБА_1 отримала на своє ім`я Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири загальною площею 26,3 кв.м, житловою площею 15,4 кв.м , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчене державним нотаріусом Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В. Г., зареєстровано в реєстрі за № 5-294. Крім того, державним нотаріусом Матвієнко В. Г. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.11.2025 року, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , у зв`язку з тим, що померла ОСОБА_3 не була спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . В тексті Постанови зазначено, що « ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та 04.04.2008 року Третьою дніпропетровською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_4 . Отже видати свідоцтво на право на спадщину на 1/2 частку після смерті ОСОБА_2 немає можливості.» Після отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.11.2025 року ОСОБА_1 дізналась про відкриття провадження у справі за заявою Дніпровської міської ради про визнання спадщини відумерлою. 1/2 частка спірної квартири не може бути відумерлою, так як після смерті співвласниці ОСОБА_2 були інші спадкоємці, однак до отримання копій спадкових справ після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , неможливо встановити коло спадкоємців на спадкове майно, яке складалось не лише з половини квартири, а й з окремих будинків та квартир. Вірогідніше, що цю дрібницю серед спадкового майна ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спадкоємці останньої навіть не помітили. Крім того, не успадкована частка є незначною і не може бути виділена в натурі, однокімнатна квартира є неподільною на 2 частини, спільне володіння і користування майном є неможливим. На підставі викладеного, просила суд заяву Дніпровської міської ради про визнання спадщини відумерлою залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року за клопотанням представника заявника витребувано докази від Третьої дніпровської державної нотаріальної контори, а саме інформацію про відкриття спадкових справ після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року за клопотанням представника заявника витребувано докази від Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області, а саме копію спадковою справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , а також від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР, а саме інформацію про осіб, зареєстрованих разом із ОСОБА_4 на день її смерті.

Представник заявника – ОСОБА_10 подала до суду заяву, в якій просила задовольнити заяву Дніпровської міської ради про визнання відумерлою спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , а також провести судове засідання без технічної фіксації.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 – адвокат Сазонова М. О. надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій також просила відмовити у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про визнання відумерлою спадщини.

Від заінтересованої особи Третьої дніпровської державної нотаріальної контори надійшов лист про розгляд справи без участі державного нотаріуса у зв`язку із робочою завантаженістю.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, суд дійшов наступного висновку.

Судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.08.1997, виданого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою реєстровий №4-2653, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 27.4 кв.м., житловою площею 21.9 кв.м. належить ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 23.03.1999 державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Хилько Л. А., яким усе належне їй майно заповідала ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Також, на виконання ухвали суду від 19.05.2026 про витребування доказів Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області надано суду копію спадкової справи №610/2007 до спадкового майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведеної Третьою дніпровською державною нотаріальною конторою.

Зі змісту вказаної спадкової справи вбачається, що 07.08.2007 ОСОБА_4 звернулась до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

04 квітня 2008 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Янковою І. В. видано на ім`я ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом реєстровий №5-807, яка складається з 37/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 .

24 липня 2012 року ОСОБА_4 звернулась до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом додатково до свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 04.04.2008 реєстровий №5-807.

24 липня 2012 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Демуш Є. В. видано на ім`я ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом реєстровий №3-1469, яка складається з грошових внесків з процентами, компенсаціями та індексанціями у ПАТ «Державний ощадний банк України».

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією актового запису про смерть №261 від 06.02.2017, складений Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану управління юстиції в Дніпропетровській області.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №450621117 від 04.11.2025 відомості про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 відсутні.

Згідно листа КП «Дніпровське міське Бюро технічної інвентаризації» ДМР № 9863 від 15.09.2025 квартира за адресою: АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.08.1997, виданого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №4-2653.

Згідно листа департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради №2/5-2099 від 01.09.2025 за адресою: АДРЕСА_4 станом на 29.08.2025 зареєстровано ОСОБА_1 з 10.03.2017 та ОСОБА_3 з 23.10.1997.

13 лютого 2025 року ОСОБА_3 звернулась до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до Дніпровської міської ради, третя особа Третя дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за набувальною давністю, справа №205/2372/25.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13 травня 2025 року провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, третя особа Третя дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за набувальною давністю закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку зі смертю позивача та оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.11.2025 року ОСОБА_1 належить частина квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яку остання успадкувала після смерті матері – ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В. Г. відмовлено ОСОБА_1 у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , на частку квартири за адресою: АДРЕСА_4 , у зв`язку з тим, що померла ОСОБА_3 не була спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .

На виконання ухвали суду від 20.02.2026 про витребування доказів Третя дніпровська державна нотаріальна контора повідомила, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 видана 04.04.2008 та передана на зберігання до Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 будь-якою нотаріальною конторою не заведена.

Згідно листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР №6/5-664 від 16.06.2026 ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 з 01.04.1966 по 13.02.2017, інші зареєстровані особи за вказаною адресою на день смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) – відсутні.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч.ч. 1,3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Отже, наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, унеможливлює визнання спадщини відумерлою.

Так, судом встановлено, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_4 , як спадкоємиця за заповітом, у встановлений законом спосіб, шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна.

При цьому, відсутність свідоцтва про право на спадщину у виді частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , не позбавляє ОСОБА_4 права на цю спадщину.

Отже, наявність у даному випадку спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_2 та встановлення судом факту прийняття нею спадщини унеможливлює визнання такої спадщини відумерлою.

В той же час, особливістю розгляду справ про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є безспірність заявлених вимог, відсутність сторін з протилежними інтересами та неможливість застосування інститутів позовного провадження. За наявності спору про право справа про визнання спадщини відумерлою не може розглядатися в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний лише з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, у спорі існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. За відсутності цих елементів немає спору про право.

У даному випадку судом встановлено, що ОСОБА_4 померла, на момент її смерті разом із нею не було зареєстровано жодної особи та після її смерті спадкова справа не заводилась.

Тобто, станом на теперішній час відсутня будь-яка особа яка може оспорювати чи не визнавати права Дніпровської міської ради на спадкове майно, яке остання просить визнати відумерлим, що в свою чергу свідчить про відсутність спору та, як наслідок, відсутність підстав для застосування положень ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

При цьому, вимоги щодо визнання відумерлою спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 заявлено не було.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про визнання відумерлою спадщини що складається з частини квартири АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Дніпровської міської ради, заінтересовані особи Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

заявник Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ 26510514, адреса: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, б. 75;

заінтересована особа Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02890950, адреса: м. Дніпро, вул. Робоча, б. 22-а;

заінтересована особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4

Суддя Н. М. Курбанова