Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №733/1473/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/912/26

Єдиний унікальний №733/1473/26

Рішення

Іменем України

29 жовтня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого – судді Вовченка А.В.,

за участю секретаря Мошенець Л.М.,

представника відповідача – Галкіної Я.Г.,в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19 612,33 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 30 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7739362, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту позику в розмірі 4 100 грн на строк 360 днів із сплатою процентів за користування кредитом. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційних системах товариства та доступний зокрема через сайт товариства, та підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А1011, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 21 листопада 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 21112024, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників 21 листопада 2024 року до договору факторингу № 21112024 від 21 листопада 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 19 612,33 грн, з яких 4 813,89 грн - сума заборгованості по основному боргу, 11 072,44 грн - сума заборгованості по відсотках та 3 726,00 грн – сума заборгованості за пенею. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 кредитних зобов`язань за договором № 7739362 від 30 березня 2024 року, остання має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» в розмірі 19 612,33 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь разом із судовими витрати, які становлять 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 вересня 2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с. 62).

23 жовтня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Галкіної Я.Г. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просила суд винести законне рішення, оскільки ОСОБА_1 не ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не має на меті уникнути відповідальності, однак просить суд врахувати її реальний майновий стан та сімейні обставини. Відповідач зазначила, що не заперечує проти факту отримання коштів, але її матеріальне становище є складним, а її доходи та фінансові можливості є обмеженими. Звертає увагу на явну неспівмірність між сумою фактично отриманого кредиту та розміром нарахованих позивачем процентів, штрафних санкцій та інших платежів. Фактично позивач просить стягнути з відповідача суму, яка у декілька разів перевищує розмір тіла кредиту. Такий розмір нарахувань не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, передбаченим ст. 3 Цивільного кодексу України, та призводить до покладення на ОСОБА_1 надмірного фінансового тягаря. Нарахування штрафних санкцій, пені та інших видів неустойки за період дії воєнного стану у випадках, прямо передбачених законом, є неправомірним та суперечить меті законодавчого захисту громадян в умовах збройної агресії проти України. Разом з тим з наданого розрахунку заборгованості не вбачається чіткого та прозорого механізму їх нарахування, відсутній деталізований розрахунок періодів та ставок, що унеможливлює перевірку правильності визначення такої суми (а.с. 78-84).

29 жовтня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вважає відзив безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач не заперечує оформлення вищевказаного договору, однак незгодна з нарахуванням заборгованості за укладеним договором. На даний час ОСОБА_1 не сплачено заборгованість за кредитним договором. Остання і надалі продовжує порушувати умови договору, тим самим порушує цивільне законодавство. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань і не застосовувало жодних штрафних санкцій до відповідача. Всі нараховані відсотки, нараховувались виключно первісним кредитором відповідно до умов укладеного договору позики № 7739362 від 30.03.2024 року. Також жодних заперечень з приводу того, що ОСОБА_1 не погодилася з правилами надання кредиту останньою при укладенні договору висловлено не було. Враховуючи те, що право вимоги за договором позики від 30 березня 2024 року відступлено позивачу на виконання договору факторингу від № 21112024 від 21 листопада 2024 року, відповідач не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті заборгованості та рахунки первісного позикодавця, і таке б виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України. Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути від виконання взятих на себе зобов`язань (а.с.85-96).

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача Галкіна Я.Г. заперечувала проти задоволення позовних вимог із підстав, викладених у відзиві на позов.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, письмово просила розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції згідно з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (а.с. 49,50-52).

30 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7739362, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту позику в розмірі 4 100,00 грн на строк 360 днів, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (А1011) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 Договору, реквізити та підписи сторін (а.с. 8-16,17).

Відповідач також підписала паспорт споживчого кредиту, в якому були також погоджені всі умови кредитування (а.с. 18-22,23-24).

Відповідно до 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована.

Знижена процентна ставка становить 0,33 % в день та застосовуються відповідно до умов договору (п. 1.5.2).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

Відповідно до довідки ТОВ «Пейтек» від 09.12.2024 року вбачається, що ТОВ «Пейтек» є фінансовою установою що надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, надало інформацію про успішність наступної платіжної операції: дата 30.03.2024 року; номер транзакції d62bf180-ae07-4aa1-891e-6509110938ec; зарахування 4 100,00 грн на картку НОМЕР_2 (а.с. 25).

Відповідно до довідки ТОВ «Пейтек» від 09.12.2024 року вбачається, що ТОВ «Пейтек» є фінансовою установою що надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, надало інформацію про успішність наступної платіжної операції: дата 31.03.2024 року; номер транзакції 39751219-aa5b-44bb-a614-7885634d177b; зарахування 1 000,00 грн на картку НОМЕР_2 (а.с. 26).

Згідно до листа АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 . Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку у період з 30.03.2024 року по 04.04.2024 року було зараховано кошти у загальному розмірі 5 100,00 грн (30.03.2024 р – 4100 грн та 31.03.2024 р – 1000 грн) (а.с. 75-77).

З огляду на викладене, суд вважає, що первісний кредитор в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, на погоджених сторонами умовах.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 7739362 від 30.03.2024 року, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у договорі, становить 19 612,33 грн, з яких 4 813,89 грн - сума заборгованості по основному боргу, 11 072,44 грн - сума заборгованості по відсотках та 3 726,00 грн – сума заборгованості за пенею (а.с. 27-31).

21 листопада 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 21112024, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 32-36,37,38).

Відповідно до Реєстру боржників від 21 листопада 2024 року до договору факторингу № 21112024 від 21 листопада 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 19 612,33 грн, з яких 4 813,89 грн - сума заборгованості по основному боргу, 11 072,44 грн - сума заборгованості по відсотках та 3 726,00 грн – сума заборгованості за пенею (а.с. 39).

З моменту отримання права вимоги, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Отже, судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Для укладення договору відповідач пройшла ідентифікацію та верифікацію особи, підтвердила номер мобільного телефону, ознайомилася з умовами надання кредиту.

На виконання умов кредитного договору відповідач отримала кредитні кошти, проте повернення суми грошових коштів та сплату відсотків у погоджений сторонами строк не здійснювала.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснила належних платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або

електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається, а ст. 1054 ЦК України передбачає обов`язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Стаття 612 ч. 1 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить стягнути з відповідача також пеню (штраф) за невиконання зобов`язання за кредитним договором № 7739362 від 30.03.2024 року у розмірі 3 726,00 грн. Проте, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнена від обов`язку сплатити пеню (неустойку) на користь кредитодавця на період дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року.

Тому судом не встановлено підстав для стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 3 726 грн, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» належить стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 7739362 від 30 березня 2024 року у розмірі 15 886,33 грн, з яких 4 813,89 грн - сума заборгованості по основному боргу та 11 072,44 грн - сума заборгованості по відсотках.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути 2 156,54 грн судового збору (2662,40 грн - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) (а.с. 6) х 81 % - задоволено судом вимоги заявленого позову).

Керуючись ст. 512, 513, 525, 526, 627, 629, 1050, 1054, 1077, 1078, 1079, 1079, 1080, 1082 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263?264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 7739362 від 30 березня 2024 року в розмірі 15 886 (п`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 33 коп, з яких: 4 813,89 грн - сума заборгованості по основному боргу та 11 072,44 грн - сума заборгованості по відсотках та 2 156 (дві тисячі сто п`ятдесят шість) гривень 54 коп судового збору, а всього 18 042 (вісімнадцять тисяч сорок дві) гривні 87 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце розташування: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко