Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №600/2172/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №600/2172/25-а

Суддя: Анісімов Олег Валерійович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2172/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі – позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (далі – відповідач) податковий борг на загальну суму 28284,04 грн до відповідних бюджетів.

1.2. Оскільки ця справа не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд, керуючись положеннями статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, визнав за можливим розглянути справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, про що 13.05.2025 року постановив ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.

1.3. 23.05.2025 року через підсистему «Електронний суд» відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав частково.

1.4. 09.10.2026 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач, посилаючись на часткове погашення відповідачем податкового боргу після відкриття провадження у справі, просить стягнути з відповідача податковий борг на суму 5299,98 грн.

1.5. Відповідно до частини першої статті 47 КАС України позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а заява подана до ухвалення рішення у справі, не змінює предмета чи підстав позову та не погіршує становища відповідача, суд приймає її до розгляду.

1.6. При цьому суд зауважує, що у пункті 2 прохальної частини заяви позивачем зазначено про зменшення позовних вимог «на суму 28284,04 грн», яка фактично є первісною ціною позову. Водночас із мотивувальної частини заяви, пункту 3 її прохальної частини та доданого до неї розрахунку заборгованості однозначно вбачається воля позивача стягнути з відповідача податковий борг у сумі 5299,98 грн, тобто зменшити розмір позовних вимог на 22984,06 грн (28284,04 грн – 5299,98 грн). Зважаючи на це, суд розглядає справу в межах позовних вимог про стягнення податкового боргу на суму 5299,98 грн.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. Згідно змісту позовної заяви, за відповідачем станом на день пред`явлення позову рахувався податковий борг на загальну суму 28284,04 грн, з яких 21430,98 грн – з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (у тому числі штрафні санкції в сумі 475,48 грн), та 6853,06 грн – із земельного податку з фізичних осіб. Наведена сума податкового боргу визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, які відповідачем не оскаржувалися, та є в розумінні податкового законодавства України узгодженою. Відповідачу надсилалась податкова вимога, однак в добровільному порядку податковий борг ним сплачено не було, що обумовило звернення до суду із цим позовом.

2.2. У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав частково. Зазначив, що позивачем не враховано здійснену ним 05.07.2021 року оплату в сумі 5300,00 грн, якою, на його думку, погашено зобов`язання з податку на нерухоме майно, визначені податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ф» № 0023977-5007-2401 від 25.03.2020 року на суму 78,58 грн, № 0054927-2403-2401 від 08.04.2021 року на суму 3258,10 грн, № 0054928-2403-2401 від 08.04.2021 року на суму 598,76 грн та № 0054929-2403-2401 від 08.04.2021 року на суму 813,71 грн. Крім того, відповідач вважає безпідставним нарахування йому штрафу в сумі 475,48 грн, оскільки на момент перевірки та складання акта від 20.07.2021 року борг вже було сплачено. Щодо решти заборгованості відповідач повідомив, що сплатить її протягом п`яти робочих днів.

2.3. У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що після відкриття провадження у справі відповідач платіжною інструкцією № 0.0.4386646907.1 від 26.05.2025 року сплатив 16131,00 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а платіжною інструкцією № 0.0.4386636566.1 від 26.05.2025 року – 6854,00 грн земельного податку з фізичних осіб. Відтак заборгованість із земельного податку погашено в повному обсязі, а залишок податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, становить 5299,98 грн.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, та земельного податку з фізичних осіб.

3.2. Згідно оновленого розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника податків (далі – ІКП) за відповідачем станом на день розгляду справи рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010300), на загальну суму 5299,98 грн, з яких 4824,50 грн – основний платіж та 475,48 грн – штрафні санкції. Пеня до стягнення не заявлена.

3.3. Основний платіж у сумі 4824,50 грн нараховано відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень форми «Ф»:

- № 0182552-2408-2401-UA73020030000022011 від 16.04.2024 року, яким визначено податкове зобов`язання в сумі 2397,71 грн, непогашений залишок якого становить 5,86 грн;

- № 0163901-2408-2401-UA73020030000022011 від 05.04.2024 року, яким визначено податкове зобов`язання в сумі 617,74 грн;

- № 0163902-2408-2401-UA73020030000022011 від 05.04.2024 року, яким визначено податкове зобов`язання в сумі 839,51 грн;

- № 0163904-2408-2401-UA73020030000022011 від 05.04.2024 року, яким визначено податкове зобов`язання в сумі 3361,39 грн.

3.4. Штрафні санкції в сумі 475,48 грн застосовано до відповідача податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» № 00000/4055/Ж10/24-13-24-03 від 20.07.2021 року, прийнятим на підставі акта перевірки № 2697/ж5/24-13-24-03 від 20.07.2021 року. Як вбачається з ІКП, зазначений штраф нараховано за несвоєчасну сплату (із затримкою понад 30 календарних днів) податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, визначених податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ф» № 0079152-5007-2401, № 0079153-5007-2401 та № 0079154-5007-2401 від 05.11.2019 року зі строком сплати 15.01.2020 року, які погашено відповідачем лише 05.07.2021 року.

3.5. Наведені вище податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу відповідача відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПК України). Доказів їх оскарження в адміністративному або судовому порядку матеріали справи не містять, і на такі обставини відповідач не посилається.

3.6. Відповідачеві на його податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення надсилалась податкова вимога форми «Ф» № 192-50 від 12.02.2020 року, яка на день розгляду справи у суді не є відкликаною.

3.7. Згідно ІКП 05.07.2021 року на бюджетний рахунок з податку на нерухоме майно надійшли кошти відповідача в сумі 5300,00 грн, які зараховано в погашення податкового боргу, що виник раніше, внаслідок чого залишок заборгованості зменшився з 5378,58 грн до 78,58 грн (за податковим повідомленням-рішенням № 0023977-5007-2401 від 25.03.2020 року). Податкові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями № 0054927-2403-2401, № 0054928-2403-2401 та № 0054929-2403-2401 від 08.04.2021 року, а також залишок за податковим повідомленням-рішенням № 0023977-5007-2401 від 25.03.2020 року погашено за рахунок коштів, сплачених відповідачем 26.05.2025 року, і до складу податкового боргу, про стягнення якого просить позивач з урахуванням зменшення позовних вимог, вони не входять.

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Предметом цього спору є податковий борг, який позивач просить суд стягнути з відповідача. А тому, в межах цієї справи, суд має перевірити наявність такого боргу та чи дотримана процедура його стягнення.

4.2. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

4.3. Механізм адміністрування податків та зборів нормативно закріплений в ПК України.

4.4. Згідно підпункту 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі – податків, зборів, платежів) – це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

4.5. Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

4.6. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (пункт 41.4 статті 41 ПК України).

4.7. Отже, аналізуючи наведені приписи ПК України, слід прийти до висновку, що позивач у справі, будучи податковим органом, наділений виключною компетенцією щодо адміністрування податків та зборів, вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, в тому числі шляхом його стягнення в судовому порядку.

4.8. Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений статтею 266 ПК України. Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).

4.9. Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

4.10. Судом у цій справі встановлено, що позивачем як контролюючим органом винесено відносно відповідача податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 0182552-2408-2401-UA73020030000022011 від 16.04.2024 року, № 0163901-2408-2401-UA73020030000022011, № 0163902-2408-2401-UA73020030000022011 та № 0163904-2408-2401-UA73020030000022011 від 05.04.2024 року, а також податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 00000/4055/Ж10/24-13-24-03 від 20.07.2021 року.

4.11. Матеріалами справи підтверджено, що зазначені податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачу відповідно до вимог статті 42 ПК України. У встановленому законом порядку вони відповідачем не оскаржені, а тому визначені ними суми грошових зобов`язань є узгодженими, і в частині, не сплаченій на день розгляду справи, перейшли в категорію податкового боргу.

4.12. Надаючи оцінку доводам відповідача про неврахування позивачем сплаченої ним 05.07.2021 року суми 5300,00 грн, суд зазначає, що, як встановлено з ІКП, вказаний платіж контролюючим органом обліковано та зараховано в погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, який виник у відповідача раніше. Крім того, податкові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями № 0023977-5007-2401 від 25.03.2020 року, № 0054927-2403-2401, № 0054928-2403-2401 та № 0054929-2403-2401 від 08.04.2021 року, на які посилається відповідач, на день розгляду справи погашені та не входять до складу податкового боргу, про стягнення якого просить позивач з урахуванням зменшення позовних вимог. Відтак ці доводи відповідача не впливають на вирішення спору.

4.13. Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для нарахування штрафу в сумі 475,48 грн суд зазначає, що пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено відповідальність платника податків у вигляді штрафу за несплату узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, розмір якого обчислюється від погашеної суми податкового боргу залежно від тривалості затримки. Тобто підставою для такої відповідальності є саме факт порушення строку сплати узгодженого грошового зобов`язання, а не наявність заборгованості на момент проведення перевірки. Як встановлено судом, зобов`язання з податку на нерухоме майно зі строком сплати 15.01.2020 року погашено відповідачем лише 05.07.2021 року, тобто із затримкою понад 30 календарних днів, а штраф обчислено від погашеної суми податкового боргу. Та обставина, що на момент складання акта перевірки від 20.07.2021 року борг вже було сплачено, не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасну сплату. Окрім того, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 00000/4055/Ж10/24-13-24-03 від 20.07.2021 року відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалося, а отже визначене ним грошове зобов`язання є узгодженим. З огляду на це, доводи відповідача в цій частині судом відхиляються.

4.14. Перевіряючи дотримання строків стягнення податкового боргу, суд враховує, що відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з цим, може бути стягнутий протягом наступних 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

4.15. Водночас пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупинявся перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України; у подальшому перебіг цих строків зупинявся також відповідно до пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та був відновлений з 01.08.2023 року.

4.16. Податковий борг за податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» № 00000/4055/Ж10/24-13-24-03 від 20.07.2021 року виник у період зупинення перебігу строків давності, а тому строк для його стягнення почав обчислюватися з 01.08.2023 року і на момент звернення позивача до суду з цим позовом (травень 2025 року) не сплинув. Податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями 2024 року виник після відновлення перебігу строків давності, і строк його стягнення на момент звернення до суду також не сплив.

4.17. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, а згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

4.18. Як встановлено судом, відповідачеві надсилалась податкова вимога форми «Ф» № 192-50 від 12.02.2020 року, яка не відкликана. З ІКП вбачається, що з моменту надіслання цієї вимоги податковий борг відповідача з податку на нерухоме майно у повному обсязі не погашався: після зарахування платежу від 05.07.2021 року залишок боргу становив 78,58 грн і обліковувався аж до 26.05.2025 року, а надалі сума боргу збільшувалася за рахунок нових нарахувань. За таких обставин, з урахуванням пункту 59.5 статті 59 ПК України, повторне надсилання податкової вимоги не вимагалось.

4.19. Аналогічний правовий висновок щодо того, що податкова вимога, надіслана платнику, охоплює також суми податкового боргу, які виникли після її надіслання, якщо податковий борг не був погашений у повному обсязі, викладено у постанові Верховного Суду від 30.04.2025 року у справі № 320/31761/23.

4.20. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

4.21. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

4.22. Таким чином, з урахуванням оновленого розрахунку заборгованості та ІКП, на день розгляду справи у суді загальний розмір податкового боргу відповідача становить 5299,98 грн. Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу та те, що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позовом до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача податковий борг у сумі 5299,98 грн.

V. ВИСНОВОК СУДУ

5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

5.2. Суд враховує, що, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04), пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Відтак суд надав оцінку тим доводам сторін, які мають значення для вирішення спору.

5.3. Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог з урахуванням їх зменшення, на день розгляду справи заборгованість у сумі 5299,98 грн відповідачем не погашена, а тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 5299,98 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг на загальну суму 5299 (п`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн 98 коп. до відповідних бюджетів.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58006 код ЄДРПОУ ВП 44057187);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Анісімов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua