Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №580/8418/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокусправа № 580/8418/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Облагрохім-2000» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Облагрохім-2000» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 16.07.2026 № 13808/23-00-07-04-01;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 16.07.2026 № 13809/23-00-07-04-01.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним не було порушено норми податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Тріада Кар» (код ЄДРПОУ 45630523) та з ТОВ «Агропром Поставка» (код ЄДРПОУ 44585077), тому збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 545044 грн та податку на прибуток на суму 490540 грн – є протиправним та необґрунтованим, так як висновки ГУ ДПС у Черкаській області, які вказані в акті перевірки, є безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та базуються на припущеннях, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами. Акт виконання між позивачем та ТОВ «Тріада Кар», ТОВ «Агропром Поставка» господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, тому вважає, що оскаржувані ППР підлягають до скасування.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Облагрохім-2000» контролюючим органом було встановлено факт заниження податку на додану вартість на загальну суму 545044 грн та податку на прибуток на суму 490540 грн, внаслідок відображення останнім у податковому та бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ «Тріада Кар» та з ТОВ «Агропром Поставка», реальність здійснення яких вході проведення перевірки не підтверджено. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з дотриманням норм законодавства України, тому скасуванню не підлягають.

Ухвалами суду від 27.10.2026 відмовлено у задоволенні клопотань позивача у залученні до участі у справі в якості співвідповідачів ТОВ «Тріада Кар» і ТОВ «Агропромпоставка», а також відмовлено у задоволенні заяви про розгляд адміністративної справи у порядку загального позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та про виклик свідків.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що приватне підприємство «Облагрохім-2000» зареєстровано юридичною особою 10.12.2002 (код ЄДРПОУ 32268346), перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник податків і зборів.

Головним управління ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Облагрохім-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Тріада Кар» (код ЄДРПОУ45630523), ТОВ «Агропром Поставка» (код ЄДРПОУ 44585077) за листопад 2025 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки товариства складено акт від 12.06.2026 №9366/23-00-07-04-01/32268346, в якому встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 490540 грн за 2025 рік;

- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст.1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, із змінами і доповненнями внесеними наказами Міністерства фінансів України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ - 545044 грн за листопад 2025 року.

Позивач не погоджуючись із висновками акту перевірки подав на них заперечення до відповідача, які рішенням Головного управління ДПС у Черкаській області залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 12.06.2026 №9366/23-00-07-04-01/32268346, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 16.07.2026 №13808/23-00-07-04-01, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 681305 грн, у тому числі 545044 грн за податковим зобов`язанням та 136261 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 16.07.2026 №13809/23-00-07-04-01, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства» на загальну суму 630185 грн, у тому числі 490540 грн за податковим зобов`язанням та 122635 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням І сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Сам факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи із такого.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон № 996) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно частини другої статті 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу.

На підставі п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ПП «Облагрохім-2000» в бухгалтерському обліку відображено вартість запчастин, придбання яких документально оформлено згідно видаткових накладних від 14.11.2025 №1019, від 19.11.2025 №1068, від 24.11.2025 №1116, виписаниз ТОВ «Тріада Кар» (код ЄДРПОУ45630523) на суму обсягу ПДВ 1058559 грн, крім того ПДВ 211711,80 грн та відображено наступними записами в листопаді 2025 року.

Всього оприбутковано в бухгалтерському обліку ПП «Облагрохім-2000» на суму 1058559,26 грн, крім того ПДВ 211711,84 грн..

Разом з цим, ПП «Облагрохім-2000» по взаємовідносинах з ТОВ «Тріада Кар» за листопад 2025 року до перевірки надано лише видаткові накладні від 14.11.2025 №1019, від 19.11.2025 №1068, від 24.11.2025 №1116, однак позивачем до перевірки не надано документи, що стосуються господарської операції, а саме: договір, товарно-транспортні накладні, які підтверджують про фактичне здійснення господарської операції - отримання товару від ТОВ «Тріада Кар», щодо перевезення запчастин, що позбавило можливість контролюючого органу підтвердити факт передачі та транспортування товару від Постачальника до Покупця.

Враховуючи вищевикладене документально оформлені видаткові накладні на запчастини, які фізично містяться у м. Київ свідчить про те, що платник на підтвердив рух активу. Документально оформлені видаткові накладні за таких умов не є достатнім доказом фактичного здійснення господарської операції, що є порушенням ст. 1 Закону №996.

Під час перевірки контролюючим органом аналізуючи джерело походження запчастин по ланцюгу постачання, згідно даних ЄРПН за весь період діяльності встановив факт відсутності придбаних запчастин, тобто обрив ланцюга постачання, що свідчить про неможливість встановити походження товару та підтвердити операції з їх поставки по ланцюгу походження до виробника, так як по ланцюгу господарських операцій з руху товарів контрагент не залучав сторонні організації, в результаті чого відсутнє джерело їх законного введення в обіг та реального виробництва.

Крім того, згідно фінансової звітності малого підприємства за 2024 рік, основні засоби у ТОВ «Тріада Кар» відсутні, остання звітність з податку на додану вартість подана за січень 2026 року, тобто товариство по податку на додану вартість звітувалося лише 6 місяців, тому Комісією регіонального рівня від 25.02.2026 №27988 прийнято рішення про відповідність ТОВ «Тріада Кар» критеріям ризиковості платника.

Відповідачем від Головного управління у Запорізькій області отримано по ТОВ «Тріада Кар» узагальнену податкову інформацію від 07.05.2026 №819/08-01-07-07/45630523 за звітний період декларування листопад 2025 року, згідно якої не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з постачання товарів/ робіт послуг на загальну суму обсягу без ПДВ 9237,8 грн, в тому числі і на адресу ПП «Облагрохім-2000» у зв`язку з ненаданням платником первинних документів, встановлено документальне оформлення операцій з придбання/продажу товару, первинне введення в обіг (первинний продаж) якого не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга та не встановлення за місцезнаходженням платника.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що первинні документи щодо здійснених господарських операцій ПП «Облагрохім-2000» з ТОВ «Тріада Кар» є такими, що не містить достовірної інформації та не несуть в собі доказової бази, тому задекларовані господарські операції із придбання позивачем запчастини у ТОВ «Тріада Кар» фізично не підтверджується.

Крім того, ПП «Облагрохім-2000» по взаємовідносинах з ТОВ «Агропром Поставка» (код ЄДРПОУ 44585077) за листопад 2025 року на загальну суму 1999999 грн в т.ч. ПДВ 333333 до перевірки було надано договір поставки №АП-00201 від 17.11.2025, Специфікації до договору поставки від 17.11.2025 №АП-00201 від 28.11.2025 №АП-00201 №СП-АП-00201/0, №СП-АП-00201/1, №СП-АП-00201/2, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Разом з цим, у договорі поставки від 17.11.2025 №АП-00201 зазначено місце складання – м.Київ, однак у реквізитах договору зазначено місцезнаходження постачальника - ТОВ «Агропром Поставка» м. Одеса, Одеська обл., Приморський р-н, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, оф. 2.

Також договором поставки від 17.11.2025 №АП-00201 передбачено (п. 3.1-3.4), що якість Товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість Товару зазначаються в товаросупровідному документі. Постачальник повинен засвідчити якість Товару, що поставляється, належним товаросупровідним документом. Підтвердженням якості Товару є сертифікат (паспорт) якості заводу виробника».

ПП «Облагрохім-2000» до перевірки надано паспорт №1 на аміак рідкий технічний від Прат «Азот» м. Черкаси, водночас, документи, що підтверджують безпеку відповідності властивостей для людини, зокрема, сертифікат або висновок СЕС до перевірки не надано. Крім того, за даними ЄРПН відсутній ланцюг постачання аміаку від будь-якого виробника, тобто не підтверджується джерело походження аміаку рідкого технічного по ланцюгу постачання, так як ні виробника, ні імпортера перевіркою не встановлено.

Контролюючий орган під час перевірки з аналізу ТТН від 28.11.2025 №743 та використаних документів, які надані на запит про надання документів та пояснень ТОВ «Облагрохім-Черкаси» від 27.04.2026 №8539/6/23-00-07-04-04 по взаємовідносинах з ТОВ «Агропром Поставка» (код за ЄДРПОУ 44585077) за листопад 2025 року, встановлено, що 28.11.2025 за одним тим самим маршрутом, а саме м. Черкаси - м. Біла Церква, Київська обл. та у зворотному напрямку по маршруту м. Біла Церква, Київська обл. - м. Черкаси, один той самий автомобіль (DAF, XF 105, CA5821ВТ) та причіп (ЦТА-20 НОМЕР_1 ) використовувалися для доставки аміаку протягом одного календарного дня двом підприємствам - ПП «Облагрохім-2000» ТТН від 28.11.2025 № 743 на перевезення 13 т аміаку та ТОВ «Облагрохім-Черкаси» ТТН від 28.11.2025 №730 на перевезення 18 т аміаку (додаток 19 до акту перевірки), що є фізично та технічно неможливо враховуючи географічну віддаленість.

Також згідно витягу «НАІС ДДАІ» МВС України (Додаток 13 витягу з "НАС ДДА!" МВС України та ТН від 28.11.2025 № 743 до акту перевірки) тип кузова причіпу ЦГА-20 СА4873XP - відповідає типу кузова легкового автомобіля, власник ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , тому перевезення одночасно протягом одного дня двох партій рідкого аміаку 13 тон та 18 тон саме причепом ЦТА-20 неможливе, так як такий об`єм речовини є великою партією небезпечного вантажу і має транспортуватися виключно ліцензованими компаніями за допомогою магістральних вантажних хімічних автоцистерн.

Крім того, для виконання робіт по розвантаженню - завантаженню аміаку рідкого технічного відповідна господарська діяльність потребує працівників відповідної кваліфікації та наявність посвідчень для проведення робіт підвищеної небезпеки, однак до перевірки таких документів не було надано. Враховуючи вищевикладене, факт транспортування та передачі товару від Постачальника до Покупця, перевіркою не підтвердилось.

Судом враховано, щ позивачем до перевірки надано Договір про відступлення права вимоги від 27.11.2025 №0112, згідно якого Первісний кредитор - ТОВ «Агропром Поставка», а Новий кредитор - ТОВ «ГВІДОС ПЛЮС» код ЄДРПОУ 43174334, Боржник - ПП «Облагрохім-2000». У Предметі договору зазначено, «...у відповідності з даним Договором Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває Право вимоги на суму боргу в розмірі 10 000 000 грн, що виникла з Договору поставки, укладеного між Боржником та Первісним кредитором».

Однак, заборгованості станом на момент укладання вищезазначеного договору про відступлення права вимоги №0112, тобто 27.11.2025 року у позивача ще не було, так як усі документально оформлені видаткові накладні виписані лише 28.11.2025 (№АП-00000741, №АП-00000742, №АП-00000743) та Спеціфикації до договору поставки від 17.11.2025 №АП-00201 від 28.11.2025 за № АП00201 № СП-АП-00201/0, № СП-АП-00201/1, №СП-АП-00201/2.

Таким чином проведеною перевіркою встановлено, що первинні документи щодо здійснених господарських операцій ПП «Облагрохім-2000» з ТОВ «Агропром Поставка» є такими, що не містить достовірної інформації та не несуть в собі доказової бази, а задекларовані господарські операції документальною позаплановою виїзною перевіркою фактично не підтверджується, що свідчить про формальний характер складання документів, про удаваність господарської операції, про оформлення первинних документів без здійснення фактичної діяльності щодо господарських операцій ПП «Облагрохім-2000» з контрагентами.

У постанові Верховного Суду від 30.10.2023 №620/9866/21 вказано, що фактичне постачання товарів в межах відповідної угоди повинно розглядатися судами як самостійний предмет дослідження, для чого слід детально досліджувати саму суть господарських операцій, встановити зміст договірних умов, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання товару. В залежності від указаного, а також від змісту зауважень податкового органу, які відповідно до акта перевірки слугували підставою для висновку про порушення платником податків вимог податкового законодавства, слід визначитись із відповідним комплектом документів та інших доказів, які можуть підтвердити/спростувати обґрунтованість сформованих платником податків сум податкової вигоди у такому випадку. платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій. Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Варто зазначити, що висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій є сформованими і усталеними. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується із висновком контролюючого органу про те, що ПП «Облагрохім-2000» за 2025 рік занижено задекларовані показники у рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на вартість товару від ТОВ «Тріада Кар» (код ЄДРПОУ45630523) на суму 1058555 грн та від ТОВ «Агропромпоставка» (код ЄДРПОУ 44585077) на суму 1666666 грн, всього на загальну суму 2725221 грн.

Таким чином, прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення 16.07.2026 №13808/23-00-07-04-01, №13809/23-00-07-04-01 - є правомірними та скасуванню не підлягають.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА