Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №580/10267/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокусправа № 580/10267/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивачка) через свого представника подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.07.2026 № 232450002648 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання в Ошському будівельному технікумі з 01.09.1981 по 02.03.1985, періоди роботи з 01.01.1992 по 03.03.1994, з 04.03.1994 по 14.02.1995 на території Киргизької РСР;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та випалату пенсії за віком з 12.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначив, що трудовий стаж з 01.01.1992 по 03.03.1994 та з 04.03.1994 по 14.02.1995, отриманий на території Киргизької Республіки має бути зарахований до страхового стажу позивачки під час призначення пенсії за віком, адже Законом України «Про зупинення у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року» від 29 червня 2023 року № 3192- IX зупинено у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, вчиненої в місті Москва 15 квітня 1994 року та ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР.

Крім того, представник позивачки вказав, що період навчання позивачки з 01.09.1981 по 02.03.1985 в Ошському будівельному технікумі повинен бути зарахований до стажу роботи для обчислення пенсії, оскільки згідно із ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується, серед іншого, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Ухвалою від 28 вересня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відзив на позов від відповідача до суду не надходив.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 21.01.2026 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За екстериторіальним принципом Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняло рішення № 232450002648 від 28.01.2026 про відмову в призначенні пенсії. В обґрунтування рішення зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 17.06.1985 по 05.12.1988, з 07.12.1988 по 02.04.1990, з 11.04.1990 по 01.11.1990, з 11.11.1990 по 03.03.1994, з 04.03.1994 по 14.02.1995 згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_1 від 20.06.1985), оскільки трудова діяльність проходила на території Киргизької РСР.

30.01.2026 позивачка повторно звернулася через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За екстериторіальним принципом Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення № 232450002648 від 06.02.2026 про відмову в призначенні пенсії. В обґрунтування рішення зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди навчання з 01.09.1981 по 02.03.1985 та з 01.09.1989 по 19.11.1994 та періоди роботи з 17.06.1985 по 05.12.1988, з 07.12.1988 по 02.04.1990, з 11.04.1990 по 01.11.1990, з 11.11.1990 по 31.12.1991 на території Республіки Киргизстан, оскільки відповідно до постанови КМУ № 562 від 16.05.2025 коли в документах, що подаються особою до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії, зазначено періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, у заяві про призначення пенсії така особа зазначає інформацію про те, що вона отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах. У разі коли у заяві про призначення пенсії особа зазначила інформацію про те, що вона не отримує пенсійні виплати в іншій державі, особа додає до заяви про призначення пенсії документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат. До надходження відповідних документів до територіального органу ПФУ пенсія особі обчислюється без урахування цих періодів трудової діяльності. Також не зараховано період роботи в Киргизькій РСР з 01.01.1992 по 03.03.1994 та з 04.03.1994 по 14.02.1995, оскільки 19.06.2023 року для України припинена дія Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 року.

16.06.2026 позивачка втретє звернулася через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком.

16.06.2026 позивачці призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується протоколом призначення пенсії від 24.06.2026.

30.06.2026 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України позивачка подала заяву, у якій просила призначити пенсію з дати досягнення пенсійного віку (60 років) з 12.02.2026. В обґрунтування заяви зазначила, що вчасно подала всі необхідні документи для призначення пенсії та письмово повідомила про неотримання пенсії в Республіці Киргизстан.

За екстериторіальним принципом Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 232450002648 від 07.07.2026 про відмову у перерахунку пенсії за віком з дня досягнення пенсійного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування рішення зазначено, що інформація Міністерства закордонних справ України про нездійснення пенсійних виплат ОСОБА_1 на території Киргизької Республіки надійшла до ГУ ПФУ в Черкаській області 12.06.2026, тобто пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність її подання. ОСОБА_1 проживає в м. Чигирин Черкаської області, який згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом № 376 від 28.02.2025 Міністерства розвитку громад та територій України, не відноситься до територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, тому у заявниці також відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до п.14.6.2 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 12.02.2026.

Рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 232450002648 від 07.07.2026 про відмову у перерахунку пенсії за віком позивачка вважає протиправним, а тому звернулася в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 якого страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Суд вище встановив, що позивачка зверталася до органів Пенсійного фонду із чотирма заявами про призначення пенсії:

- від 21.01.2026, за наслідками розгляду якої Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняло рішення № 232450002648 від 28.01.2026 про відмову в призначенні пенсії, не зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 17.06.1985 по 05.12.1988, з 07.12.1988 по 02.04.1990, з 11.04.1990 по 01.11.1990, з 11.11.1990 по 03.03.1994, з 04.03.1994 по 14.02.1995 згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_1 від 20.06.1985), оскільки трудова діяльність проходила на території Киргизької РСР;

- від 30.01.2026, за наслідками розгляду якої Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення № 232450002648 від 06.02.2026 про відмову в призначенні пенсії, не зарахувавши до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1981 по 02.03.1985 та з 01.09.1989 по 19.11.1994 та періоди роботи з 17.06.1985 по 05.12.1988, з 07.12.1988 по 02.04.1990, з 11.04.1990 по 01.11.1990, з 11.11.1990 по 31.12.1991 на території Республіки Киргизстан, з 01.01.1992 по 03.03.1994 та з 04.03.1994 по 14.02.1995;

- від 16.06.2026, за наслідками розгляду якої з 16.06.2026 позивачці призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується протоколом призначення пенсії від 24.06.2026;

- від 30.06.2026, у якій просила призначити пенсію з дати досягнення пенсійного віку (60 років) з 12.02.2026. В обґрунтування заяви позивачка зазначила, що вчасно подала всі необхідні документи для призначення пенсії та письмово повідомила про неотримання пенсії в Республіці Киргизстан. За наслідками розгляду цієї заяви Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення № 232450002648 від 07.07.2026 (яке є предметом цього спору) про відмову у перерахунку пенсії за віком з дня досягнення пенсійного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування рішення зазначено, що інформація Міністерства закордонних справ України про нездійснення пенсійних виплат ОСОБА_1 на території Киргизької Республіки надійшла до ГУ ПФУ в Черкаській області 12.06.2026, тобто пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність її подання. ОСОБА_1 проживає в м. Чигирин Черкаської області, який згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом № 376 від 28.02.2025 Міністерства розвитку громад та територій України, не відноситься до територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, тому у заявниці також відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до п.14.6.2 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 12.02.2026.

Аналіз встановлених обставин вказує на те, що у заяві від 30.06.2026 позивачка ставила на розгляд виключно питання призначення пенсії із дня досягнення нею пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яке і розглянуте відповідачем у спірному рішенні. Суд зауважує, що позивачка у заяві від 30.06.2026 не просила зарахувати спірні періоди роботи та навчання до її страхового стажу, а відповідач не надавав їм оцінку на предмет наявності правових підстав для такого зарахування.

З урахуванням зазначеного, суд висновує, що відповідач не порушив прав позивачки у частині зарахування періодів роботи та навчання до її страхового стажу, оскільки означене питання не було предметом розгляду відповідачем. Суд врахував, що питання зарахування спірних періодів роботи та навчання до її страхового стажу було предметом розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у рішенні № 232450002648 від 28.01.2026 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у рішенні № 232450002648 від 06.02.2026, які однак не є предметом спору у цій справі, у зв`язку із чим суд не надає їм оцінку у контексті наявності/відсутності правових підстав для зарахування спірних періодів роботи та навчання до страхового стажу позивачки та зазначає про відсутність підстав для зобов`язання відповідача (Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) здійснити таке зарахування.

Щодо частини позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії за віком із дати набуття пенсійного віку – 12.02.2026, суд зазначає таке.

Суд вище встановив, що позивачці призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV із 16.06.2026, на підставі її заяви від 16.06.2026.

Суд зазначає, що згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, оскільки за наслідками первинних звернень позивачки від 21.01.2026 та від 30.01.2026 органи Пенсійного фонду відмовили у призначенні пенсії, а рішення № 232450002648 від 28.01.2026, № 232450002648 від 06.02.2026 не є предметом спору у цій справі, позивачці призначена пенсія із 16.06.2026 (дати її звернення), тобто відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Суд також врахував, що відповідно до п. 14-6.2 розділу XV Закону № 1058-IV тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Однак суд зауважує, що положення п. 14-6.2 розділу XV Закону № 1058-IV не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, адже позивачка не відноситься до відповідної категорії осіб, визначених цим пунктом.

Отже, зважаючи на встановлені вище обставини та зазначених положень чинного законодавства, суд висновує, що відповідач обґрунтовано відмовив у перерахунку позивачці з 12.02.2026.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що у задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивачка – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Житомир, вул. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28.10.2026.

СуддяВасиль ГАВРИЛЮК