Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №580/9747/26
Суддя: Лариса ТРОФІМОВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 рокусправа № 580/9747/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/9747/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
10.09.2026 вх.№49237/26 Позивач у позовній заяві просить:
– визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 18.06.2026 №232950009105;
– зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області переглянути заяву про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати відповідно до довідок від 08.12.2016 №1, від 12.09.2017 №1, виданих ТОВ “УТП 2010”, та довідок від 08.12.2016 №15, 12.09.2017 №1, виданих ТОВ “Авто-Синтетик”.
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. У разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що 12.06.2026 повивач звернувся до відділу обслуговування громадян №7 Головного управління Пенсійного фонду України в місті Сміла із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати згідно довідок про заробітну плату від 08.12.2016 №1, від 12.09.2017 №1, виданих ТОВ “УТП 2010”, та довідок від 08.12.2016 №15, 12.09.2017 №1, виданих ТОВ “Авто-Синтетик” (копію заяви-звернення до суду не надав). Головне управління Пенсійного фонду України в в Львівській області рішенням від 18.06.2026 №232950009105 протиправно відмовило, тому позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області позов не визнав, 25.09.2026 за вх.№51996/26 надав відзив та повідомив, що до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території російської федерації по 31 грудня 1991 року. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Україна вийшла з вищезазначеної Угоди (постанова набрала чинності 02.12.2022). 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року Для України дія Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць. Починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому незалежних держав, та врахування набутого на їх території стажу здійснюється відповідно до законодавства України з врахуванням двосторонніх угод/договорів.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що 12 червня 2026 року Позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №7 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в місті Сміла для перерахунку пенсії на підставі поданих документів: паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідка про заробітну плату від 12.09.2017 року №1, виданої ООО «УПІТ2010» (мовою оригіналу-російська федерація) за періоди роботи з 01.07.2011 по 31.12.2011 року та «АВТО-СИНТЕТИК» (мовою оригіналу-російська федерація) з 01.10.2012 по 30.09.2013.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішення від 18.06.2026 №232950009105 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, позаяк рф припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності.
Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що належить скасувати, тому звернувся до суду з позовом, проте не бере до уваги, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Відповідно до рішення у справі №580/2215/25 суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 .
Судовий контроль за виконанням рішень є невід`ємною складовою ефективного правосуддя та гарантією захисту прав людини, включно з громадянами України, які перебувають за її межами. Верховний Суд підтвердив, що після набрання рішенням законної сили суд не втрачає свою юрисдикцію щодо забезпечення його реалізації. В умовах, коли державні органи затягують або формально підходять до виконання рішень, суд може застосовувати механізми контролю, включаючи встановлення строків, зобов`язання подати звіт або накладення штрафу. Саме судовий контроль є ефективним способом поновлення прав і довіри до судової системи. Ухвала Верховного Суду від 3 березня 2025 року у справі № 160/5259/20 (адміністративне провадження № К/990/2574/22).
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на соціальний захист гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Конституції України). Згідно із п. 6 ч.1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788) та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.09.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30.06.2000 незалежно від перерв. Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій.
Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком прийняте за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Мін`юсті 16.03.2021 за № 359/35961.
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 30.06.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо здійснити перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 під час приймання документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, що законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, тобто суд не може підміняти (у зарахуванні стажу чи призначенні пенсії) орган ПФУ, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.
Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а). Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 у справі №159/4178/16-а та від 10.10.2019 у справі №234/4585/17 зазначив, що обов`язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до записів трудової книжки №3, №4 ООО «УТП 2010» вказані дати з 01.07.2011 до 30.09.2011, проте за довідкою про заробітну плату виявлена невідповідність у періоді: липень - грудень 2011 із записом про здійснені відрахування до пенсійного фонду, що потребує підтвердження саме Позивачем у контексті персональних даних, тому висновки Відповідача у рішенні від 18.06.2026 щодо непідтвердженого страхового стажу є мотивованими і обгрунтованими.
Оскільки Позивач не надав докази повторного розгляду Головним управління ПФУ в Одеській області власної заяви з доданими документами на виконання рішення у вирішеній справі № 580/2215/25, не надав відомості про підтвердження чинності довідок Авто-Синтетик про доходи за візуально різними підписами у наданих довідках від різних юридичних осіб ОСОБА_2 , який не був керівником підприємства у 2012-2013 рр. у контексті твердження про те, що з усіх включених у довідку сум здійснені відрахування до пенсійного фонду (Федеральний закон №27-ФЗ, статус іноземців постійно чи тимчасово проживаючих з 2002 до 2011 у контексті сплати внесків, наявний документ у вигляді пластиковаї картки страхувальника чи повідомлення з огляду на проживання, патенту/работу без дозволу, тимчасового чи інших підстав для проживання, можливості самостійного отримання витягу з особового рахунку у контексті персональних даних з урахуванням надання послуг щодо трудового договору з ООО «УТП 2010», де керівником у довідці зазначений також ОСОБА_2 ), а ініціював чергове звернення до органу ПФУ за наявного вирішеного спору без надання доказів здійснення судового контролю у межах КАС України, то суд не встановив протиправності, нелогічності чи немотивованості у змісті рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 18.06.2026 №232950009105 за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.06.2026, яке не потрібно скасовувати.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний Суд у справі №766/20776/17 ЄДРСР 99521550, оцінюючи висновки суду апеляційної інстанції (п.23 - під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду; п.24 - механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснення процесуальних дій (бездіяльності) зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, що вигідні особі, все ж таки можуть існувати; п.25 - ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу) зазначив: наведений у частині другій статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Суд оцінив надані докази, перевірив доводи, взявши до уваги не надання Позивачем відомостей про виконання рішення у вирішеній справі № 580/2215/25, встановивши очевидні розбіжності і невідповідності у наданих копіях довідок про оплату праці у 2011-2013 щодо керівника і періодів, зважаючи на недоведеність Позивачем порушеного права обраним Відповідачем у спірних правовідносинах, дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.
Оскільки Позивач обрав самостійний спосіб захисту відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, то вимога зобов`язального характеру не належить до задоволення у контексті ч.3 ст.245 КАС України.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Відповідно до статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати не потребують розподілу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області [вул. Митрополита Андрея 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885].
Рішення суду складене 28.10.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua