Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №560/17476/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17476/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», первісно призначену в розмірі 85% заробітної плати. Позивач вважає, що відповідач протиправно зменшив відсотковий розмір її пенсії з 85% до 80%, а також безпідставно обмежив розмір індексації пенсії сумою 1500,00 грн та застосував щомісячне утримання в розмірі 39,08 грн. Зазначає, що під час проведення індексації пенсії у 2023-2026 роках відповідач неправомірно застосував зазначені обмеження, чим порушив її право на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 08.09.2026 визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_2 строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 17.08.2012 до 02.03.2026 та позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 17.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 01.03.2011 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.

При первинному призначенні пенсії її розмір було визначено на рівні 85% заробітної плати.

На виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.11.2013 у справі №686/18556/13-а, з урахуванням постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивача з 17.08.2012 на підставі нових довідок про заробітну плату від 25.05.2012.

Під час зазначеного перерахунку відповідач визначив основний розмір пенсії позивача виходячи з 80% заробітної плати, посилаючись на редакцію статті 37 Закону України №3723-XII, чинну на момент проведення перерахунку. При цьому розмір заробітної плати для обчислення пенсії становив 10940,00 грн, а основний розмір пенсії, обчислений із застосуванням 80%, — 8752,00 грн.

Згідно з наданими розрахунками пенсії та поясненнями пенсійного органу, станом на травень 2016 року розмір пенсії позивача з урахуванням фіксованої індексації становив 8937,06 грн.

У подальшому відповідачем проводилися перерахунки пенсії позивача у зв`язку з її індексацією відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236.

Так, з 01.07.2023 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168.

За результатами такого перерахунку розрахунковий розмір пенсії становив 10476,14 грн (8752,00 грн Ч 1,197). Водночас, з урахуванням установленого пунктом 10 постанови №168 обмеження розміру збільшення пенсії сумою 1500,00 грн, відповідач визначив розмір пенсії до виплати в сумі 10437,06 грн, відобразивши в розрахунку обмеження індексації на 39,08 грн.

З 01.03.2024 відповідачем проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796. За результатами перерахунку розрахунковий розмір пенсії становив 11310,05 грн, однак із урахуванням раніше застосованого обмеження індексації в сумі 39,08 грн розмір пенсії визначено в сумі 11270,97 грн.

З 01.03.2025 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 відповідачем проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115. Розмір пенсії становив 12610,70 грн, з якого враховано обмеження індексації в сумі 39,08 грн, внаслідок чого розмір пенсії визначено в сумі 12571,62 грн.

З 01.03.2026 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 відповідачем здійснено черговий перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121. За результатами такого перерахунку розрахунковий розмір пенсії становив 14136,59 грн, однак з урахуванням обмеження індексації в сумі 39,08 грн розмір пенсії визначено в сумі 14097,51 грн.

17.06.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з 17.08.2012 виходячи з 85% заробітної плати, а також здійснення індексації пенсії з 01.07.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 та 01.03.2026 без застосування обмеження розміру збільшення пенсії сумою 1500,00 грн.

Листом від 02.07.2026 №18741-17504/Ф-02/8-2200/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення відповідного перерахунку.

Не погоджуючись зі зменшенням відсоткового значення пенсії з 85% до 80% заробітної плати, а також із застосуванням обмеження розміру індексації пенсії та відображенням у її розрахунках суми обмеження 39,08 грн, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Правові засади пенсійного забезпечення державних службовців на момент призначення позивачу пенсії визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначалась у розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За кожний повний рік роботи понад десять років на державній службі пенсія збільшувалася на один відсоток заробітку, але не більше 90% заробітної плати.

Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до статті 37 Закону №3723-XII, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, з яких сплачено відповідні страхові внески.

Таким чином, законодавцем змінено порядок визначення відсоткового розміру пенсії державних службовців при її призначенні.

Водночас суд зазначає, що призначення пенсії та перерахунок раніше призначеної пенсії є різними за змістом і правовими наслідками процедурами.

Зміни до статті 37 Закону №3723-XII, внесені Законом №3668-VI, стосуються порядку призначення пенсій державним службовцям, які реалізують відповідне право після набрання чинності цими змінами, та самі по собі не передбачають зменшення відсоткового розміру раніше призначених пенсій під час їх перерахунку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Вищого адміністративного суду України від 01.10.2015 у справі №302/230/15-а.

Розглядаючи спір щодо зменшення під час перерахунку пенсії державного службовця з 85% до 80% заробітної плати, дійшов висновку, що внесені Законом №3668-VI зміни до статті 37 Закону №3723-XII щодо відсоткового розміру пенсії стосуються її призначення, а не перерахунку раніше призначеної пенсії.

При цьому суд зазначив, що при здійсненні перерахунку пенсії підлягає збереженню відсоткове значення, визначене на момент її первинного призначення, оскільки застосування нової редакції закону до раніше призначеної пенсії без відповідної правової підстави призводить до погіршення правового становища пенсіонера.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 02.06.2026 у справі №240/25473/24, розглядаючи питання правомірності зменшення раніше призначеної пенсії державного службовця внаслідок застосування нового нормативного регулювання, звернув увагу на необхідність дотримання принципів правової визначеності, належного урядування та захисту вже реалізованого права особи на пенсійне забезпечення.

Верховний Суд зазначив, що зміна нормативного регулювання порядку визначення складових заробітної плати не може сама по собі бути підставою для перегляду та зменшення вже призначеної пенсії державного службовця, якщо відповідне регулювання не передбачає такого перегляду.

У справі №240/25473/24 предметом спору було застосування нового порядку визначення складових заробітної плати, а не безпосередньо зміна відсоткового розміру пенсії, наведений правовий підхід має значення для оцінки допустимості погіршення умов раніше призначеного пенсійного забезпечення.

Застосовуючи зазначені положення законодавства та правові висновки до спірних правовідносин, суд враховує наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 01.03.2011 призначено пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у розмірі 85% заробітної плати.

У подальшому на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.11.2013 у справі №686/18556/13-а, з урахуванням постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 17.08.2012 на підставі нових довідок про заробітну плату від 25.05.2012.

Під час проведення зазначеного перерахунку відповідач застосував відсоткове значення основного розміру пенсії 80% заробітної плати замість 85%, визначених при її первинному призначенні.

Зокрема, відповідачем визначено заробітну плату для обчислення пенсії в розмірі 10940,00 грн та основний розмір пенсії в сумі 8752,00 грн, що становить 80% зазначеної заробітної плати.

Водночас суд звертає увагу, що первинне призначення позивачу пенсії відбулося 01.03.2011, тобто до набрання чинності Законом №3668-VI, яким змінено порядок визначення відсоткового розміру пенсій державних службовців.

Отже, на момент внесення відповідних законодавчих змін позивач уже реалізувала право на пенсійне забезпечення державного службовця, а її пенсію було призначено із застосуванням відсоткового значення 85% заробітної плати.

При цьому проведення перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати, яка враховується для її обчислення, не є новим призначенням пенсії та не передбачає автоматичного перегляду відсоткового значення, встановленого при первинному призначенні.

За наведених обставин, з урахуванням встановленого при первинному призначенні пенсії відсоткового значення 85% заробітної плати, суд доходить висновку, що застосування відповідачем під час її перерахунку положень статті 37 Закону №3723-XII у редакції Закону №3668-VI як підстави для зменшення цього показника до 80% не відповідає вимогам законодавства.

Відтак дії відповідача щодо обчислення пенсії позивача із застосуванням зменшеного відсоткового значення є протиправними.

З метою відновлення порушеного права позивача належним способом судового захисту є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії виходячи з 85% заробітної плати, яка враховується для її обчислення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині обмеження розміру індексації пенсії та зобов`язання здійснити її перерахунок без застосування встановлених обмежень, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову №168, пунктом першим якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень.

Відповідно до пункту 3 Постанови №185 у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» передбачено перерахунок пенсій з 1 березня 2025 року відповідно до Порядку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115. Відповідно до пункту 3 Постанова № 209 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» передбачено перерахунок пенсій з 1 березня 2026 року відповідно до Порядку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121. Відповідно до пункту 3 Постанова № 236 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 2595,00 гривень.

Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

При цьому, положеннями статті 42 Закону №1058-IV уряду надане право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

Отже, в межах наданих повноважень Кабінет Міністрів України у вказаних постановах визначив верхню межу розміру індексації пенсії - 1500,00 та 2595,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації у разі здійснення підвищення розміру пенсії на виконання пункту цих постанов, що означає, якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 та 2595,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500,00 та 2595,00 грн.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07 червня 2024 року в справі №420/25804/23 та від 13 червня 2024 року в справі №120/14637/23, від 02 липня 2024 року в справі №120/13869/23, від 09 липня 2024 року в справі №120/13867/23, від 16 липня 2024 року в справі №480/9389/23, від 24 жовтня 2024 року в справі №440/3462/24, від 12 лютого 2025 року у справі № 200/6083/23.

Як встановлено судом, позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», та належить до категорії осіб, пенсії яких підлягають індексації відповідно до зазначених постанов Кабінету Міністрів України.

З наявних у матеріалах справи розрахунків пенсії встановлено, що з 01.07.2023 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197.

При цьому розрахунковий розмір пенсії становив 10476,14 грн, тоді як розмір пенсії до зазначеного перерахунку становив 8937,06 грн. Відтак розрахункове збільшення становило 1539,08 грн, що перевищувало встановлений постановою №168 граничний розмір підвищення 1500,00 грн. У зв`язку із цим відповідач визначив розмір пенсії позивача в сумі 10437,06 грн, відобразивши в розрахунку обмеження індексації в сумі 39,08 грн.

Суд зазначає, що застосування граничної суми підвищення пенсії в розмірі 1500,00 грн передбачено безпосередньо пунктом 10 постанови №168, який поширюється також на пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про державну службу».

У подальшому відповідачем проводилися перерахунки пенсії позивача з 01.03.2024, 01.03.2025 та 01.03.2026 із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, установлених постановами №185, №209 та №236.

При цьому з наявних розрахунків вбачається, що розмір пенсії позивача з 01.03.2024 визначено в сумі 11270,97 грн, з 01.03.2025 - 12571,62 грн, з 01.03.2026 - 14097,51 грн.

Зазначені розрахунки містять показник обмеження індексації в сумі 39,08 грн, який первісно виник під час проведення перерахунку пенсії у 2023 році.

Разом із тим сам факт відображення зазначеного показника у подальших розрахунках пенсії не підтверджує здійснення відповідачем окремого щомісячного утримання коштів із призначеної пенсії позивача, оскільки наведена сума пов`язана із застосуванням механізму обмеження індексаційного підвищення.

Доказів здійснення відповідачем самостійного утримання 39,08 грн поза межами зазначеного механізму матеріали справи не містять.

Суд також звертає увагу, що позивач помилково ототожнює обмеження розміру збільшення пенсії внаслідок індексації з протиправним зменшенням уже призначеного розміру пенсійної виплати.

Оскільки постановами Кабінету Міністрів України №168, №185, №209 та №236 передбачено відповідні граничні розміри підвищення пенсій, застосування таких обмежень саме по собі не свідчить про порушення відповідачем права позивача на належне пенсійне забезпечення.

Отже, доходить висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача здійснювати індексацію пенсії позивача без застосування встановлених Кабінетом Міністрів України граничних сум підвищення.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо застосування передбачених постановами Кабінету Міністрів України обмежень розміру індексаційного підвищення та зобов`язання здійснити індексацію пенсії без таких обмежень задоволенню не підлягають.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, виходячи з 80% заробітної плати замість 85% заробітної плати, починаючи з 03.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 03.03.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, виходячи з 85% заробітної плати, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.І. Салюк