Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №560/19730/26
Суддя: Козачок І.С.
Справа № 560/19730/26
РІШЕННЯ
іменем України
29 жовтня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу від 16.09.2026 ВП№81157983. Позивач зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №560/11112/25 було ним виконане в повному обсязі, що свідчить про безпідставність оскаржуваної постанови.
Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України, в порядку спрощеного позовного провадження.
Судом витребувані матеріали виконавчого провадження.
Відповідач подав відзив та витребувані матеріали виконавчого провадження. У відзиві позов не визнає, покликається на правомірність постанови державного виконавця. Зазначає, що оскільки був встановлений факт невиконання рішення суду без поважних причин, орган ДВС мав право накласти штраф. З огляду на це, у позові просить відмовити.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі також - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов`язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як встановлено зі змісту матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП№81157983 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду, виданого 20.05.2026 у справі №560/11112/25, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без її обмеження максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.
03.06.2026 державним виконавцем відкрите виконавче провадження, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Відомості про виконання рішення у 10-денний строк, встановлений державним виконавцем, матеріали виконавчого провадження не містять.
16.09.2026 державним виконавцем складений акт, яким встановлено, що рішення суду не виконане у спосіб та у порядку, передбаченому виконавчим документом.
Зі змісту акта вбачається, що 03.06.2026 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду. Водночас Пенсійний фонд не надав державному виконавцю інформації та документального підтвердження повного виконання рішення у встановлений строк. Державний виконавець також врахував, що судовим рішенням, яке підлягає примусовому виконанню, відповідача зобов`язано здійснити саме виплату пенсії у повному розмірі, а не лише провести її перерахунок. За результатами перевірки державний виконавець встановив невиконання рішення суду та відсутність підтверджених поважних причин такого невиконання.
Постановою державного виконавця від 16.09.2026 ВП№81157983 на боржника накладений штраф 5100 грн. за невиконання рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 29.05.2026 (до відкриття виконавчого провадження) здійснило нарахування стягувачеві пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючого коефіцієнта, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" без обмеження пенсії максимальним розміром. Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.01.2025 згідно з протоколом склав 27489,55 грн.
Водночас, суд виходить з того, що станом на 16.09.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не було повідомлено орган ДВС про виконання судового рішення і не були надані належні докази, які б підтверджували повне і належне виконання.
У позові Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області посилається на те, що на виконання рішення стягувачу було проведено перерахунок пенсії , однак виплата нарахованих сум не здійснена у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування, що, на думку позивача, є поважною причиною невиконання рішення суду.
Водночас, саме на боржника за виконавчим документом покладається обов`язок своєчасного доведення наявності поважних причин невиконання чи затримки виконання рішення суду з наданням належних і допустимих доказів як державному виконавцю, так і суду. Отже, хоча перерахунок пенсії стягувачу було у подальшому проведено, боржник не повідомив державного виконавця про зазначене, у тому числі не виконав вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження стосовно надання інформації про стан виконання рішення.
Додатково з доданих до листа протоколів перерахунків вбачається, що того ж дня, 29.05.2026 відповідач провів перерахунки пенсії стягувачу з 01.03.2025, з 01.01.2026, з 01.03.2026 із застосуванням обмеження її максимальним розміром.
Як вбачається з наявного у справі розрахунку пенсії, її розмір з урахуванням відповідних надбавок становить 27489,55 грн., водночас фактично стягувачу виплачується пенсія у розмірі 25950 грн. Отже, незважаючи на проведення перерахунку пенсії, її виплата здійснюється не у повному розмірі, що свідчить про невиконання судового рішення у спосіб та у порядку, що встановлені виконавчим документом.
Згідно з рішенням суду до стягувача не повинно було застосовуватись обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунках її у подальшому, а також при нарахуванні і виплаті пенсії за поточні періоди.
Суд виходить з того, що висновки судів щодо безпідставного обмеження пенсії максимальним розміром є обов`язковими не лише в межах виконання таких рішень безпосередньо, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов`язані з пенсійним забезпеченням особи, включаючи подальші перерахунки пенсії.
З огляду на наведене, саме по собі проведення пенсійним органом перерахунку пенсії ОСОБА_1 не свідчить про належне виконання рішення суду, оскільки після проведення такого перерахунку пенсійним органом продовжено застосування обмеження пенсії максимальним розміром, що суперечить способу виконання, визначеному судовим рішенням.
Суд звертає увагу на те, що судовим рішенням на відповідача покладений обов`язок не лише здійснити перерахунок пенсії, а й забезпечити її виплату у визначеному судом розмірі. Відтак, саме по собі проведення перерахунку без фактичної виплати належних сум не може свідчити про належне виконання судового рішення.
З огляду на вказане вище, суд вважає, що виконавець діяв на підставі вимог закону та наданих повноважень, тому постанова про накладення штрафу є обґрунтованою та не підлягає скасуванню, відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 29 жовтня 2026 року
Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)
Головуючий суддя І.С. Козачок
Оригінал: reyestr.court.gov.ua