Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №682/2616/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2616/26

Провадження № 2-а/682/42/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Зеленської В.І,

з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,

представника позивача - адвоката Куль І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов у справі про адмінправопорушення,

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Куль Ілона Василівна в інтересах ОСОБА_1 , звернулася в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення, зокрема: постанови № R720978 від 25 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та постанови № R742203 від 04 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справах про адмінправопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушень у діях ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 29.10.2026 р представник позивача - адвокат Куль І.В. позовні вимоги підтримала та пояснила, що 25.08.2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову № R720978 за спрощеною процедурою, встановленою статтею 279-9 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності в Постанові вказано, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що він не пройшов (відмовився від проходження) військово-лікарської комісії (ВЛК) з посиланням на пункт 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX (в редакції Закону№4235-IX від 12.02.2025).

Згідно з відомостями Розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, справу № F3014041 щодо ОСОБА_1 за статтею 210 КУпАП відкрито, а порушення виявлено - 28.08.2025 року. Постанову ж у цій справі винесено лише 25.08.2026 року, тобто зі спливом майже дванадцяти місяців з моменту виявлення. 04.09.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс за тією самою процедурою повторну постанову №R742203, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Описова (фактична) частина обох постанов, виклад самої події порушення, сформульовані ідентичними словами: «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що позивач не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист", чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Постанова № R742203 не описує жодної нової дії чи бездіяльності ОСОБА_1 , яка мала б місце в проміжку між 25.08.2026 та 04.09.2026 року. Постанови відрізняються лише номером, датою та посиланням на різні статті КУпАП (ч. 3 ст. 210 та ч. 3 ст. 210-1), тоді як сума нарахованого штрафу є однаковою — 17 000,00 грн.

Адвокат Куль І.В. також пояснила, що 03.09.2026 року отримала лист ІНФОРМАЦІЯ_2 №1/4498 від 01.09.2026 року у відповідь на адвокатський запит №247/26 від 27.08.2026 року, в якому повідомлено, зокрема, що інформація про проходження військовозобов`язаним ( ОСОБА_1 ) медичного огляду (військово-лікарської комісії) відсутня. Відомості щодо результатів медичного огляду або встановленого ступеня придатності до військової служби в інформаційній системі не зазначені, постанова була сформована в результаті подання військовозобов`язаним заяви про визнання порушення, а тому матеріали справи про адміністративне правопорушення у такому випадку не формуються. У цій самій відповіді відповідач обґрунтовує можливість повторного притягнення позивача до відповідальності у зв`язку з триваючим характером правопорушення, посилаючись на постанову Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/401/17. 09.09.2026 року адвокатом Куль І.В. в інтересах ОСОБА_1 направлено повторний адвокатський запит №266/26 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогою надати підтвердження наявності (відсутності) запису про направлення позивача на ВЛК у реєстрі за період з 01.01.2025 по 08.09.2026 року та копію протоколу (постанови) ВЛК, яким ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним. Відповідь на цей запит станом на дату подання цього позову не надана. Вважає обидві постанови незаконними і такими, що підлягають скасуванню з наведених підстав, кожна з яких є достатньою окремо для задоволення позову.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відзиві на позов представник ІНФОРМАЦІЯ_1 просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 сформовано та відправлено за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 повістку № НОМЕР_1 з вимогою з`явитися 04.08.2025 р о 10.00 год для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за якою позивач не прибув. Пізніше ОСОБА_1 було направлено повістку № 8817581 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за якою він не з`явився та про причини неприбуття не повідомив. Тому ОСОБА_1 перебував у розшуку за порушення правил військового обліку за непроходження ВЛК. Інформація про проходження військовозобов`язаним медичного огляду (ВЛК) відсутня. Через застосунок "Резерв+" позивач подав заяву про визнання правопорушення на підставі ст. 279-9 КУпАП з приводу розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву. Тому протокол про адмінправопорушення не складався і щодо ОСОБА_1 були винесені постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши позовну заяву та письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Постановою № R720978 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) від 25.08.2026 року, винесеної т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та на нього накладене стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн (а.с.15).

За змістом оскаржуваної постанови № R720978 від 25.08.2026 ОСОБА_1 не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”), чим допустив порушення правил військового обліку.

В ході судового розгляду встановлено, що рішенням тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - полковника ОСОБА_3 від 30 вересня 2026 року №1-30/09/26 скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25 серпня 2026 року № R720978, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Славутським РС УДМС України в Хмельницькій області, за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі щодо позивача закрито на підставі пункту 1 ч. ст. 247 КУпАП – за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.87-90).

У цьому рішенні вищестоящий орган військового управління, проаналізувавши відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, прямо встановив, що вимоги пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3621-IX не розповсюджуються на громадян, які не проходили військово-лікарську комісію та не мали статусу «обмежено придатний до військової служби», і що позивач не проходив військово-лікарську комісію, не мав статусу «обмежено придатний до військової служби», а тому не зобов`язаний проходити військово-лікарську комісію згідно з вимогами зазначеної норми, внаслідок чого в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Оскільки акт, який позивач просить скасувати, більше не існує і не породжує жодних правових наслідків, правовий спір приводу постанови від 25 серпня 2026 року № R720978 вичерпано, предмет спору фактично відсутній.

У суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання цієї постанови та дій суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправними після такого виправлення.

Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № R720978 від 25 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП .

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.09.2026 № R742203, то суд приходить до наступного.

Зі змісту спірної постанови № R742203 слідує, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Зміст означеної постанови повністю відповідає змісту постанови № R720978 по справі про адміністративне правопорушення від 25.08.2026 року, винесеної т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, яка була скасована рішенням тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - полковника ОСОБА_3 від 30 вересня 2026 року №1-30/09/26.

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП відповідальність передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП відповідальність передбачена за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

З відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебуває на військовому обліку (військовозобов`язаний) ІНФОРМАЦІЯ_2 та підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

З 24 серпня 2025 р про ОСОБА_1 внесені відомості в реєстр "Резерв+" як про порушника правил військового обліку із підстав не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії у відповідності до п. 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21 березня 2024 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок включає - взяття громадян на військовий облік та дотримання правил військового обліку.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21 березня 2024 р. визначено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Вимоги п.2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21 березня 2024 р. не розповсюджуються на громадян, які не проходили військово-лікарську комісію та не мали статусу "Обмежено придатний до військової служби". Тобто означена норма стосується виключно громадян України віком від 25 до 60 років, які раніше проходили ВЛК, за рішенням якої визнані "Обмежено придатними до військової служби".

Оскільки 4 травня 2024 року скасовано статус "Обмежено придатний до військової служби", закон зобов`язує саме таку категорію громадян пройти повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 не проходив військово-лікарську комісію та не мав статусу "Обмежено придатний до військової служби", а тому не зобов`язаний проходити ВЛК згідно з вимогами п. 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21 березня 2024 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Варто зауважити, що відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, так як суд знаходить, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.09.2026 № R742203 є протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Провадження у справі про адмінправопорушення щодо ОСОБА_1 за вказаною постановою слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Судом досліджені також інші докази, долучені до позовної заяви або надані представником позивача та представником відповідача після відкриття провадження у справі.

Проте означені докази не є належними у цій справі, проаналізовані судом у межах розгляду справи № 682/2863/26 (провадження № 2-а/682/43/2026), яка розглядалася Славутським міськрайонним судом Хмельницької області у іншому складі в порядку адміністративного судочинства, і вказаним доказам надана належна правова оцінка.

Керуючись ст. ст. 5- 11, 13-16, 77, 120, 139, 242-246, 247, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову R742203 від 04 вересня 2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 247 КУпАП. у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складене 29.10.2026 р.

Головуюча суддя Зеленська В. І.