Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №175/7163/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/7163/26

Провадження № 2/175/2102/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Войтуха О.М.,

за участю секретаря Волошка А.А.,

представника позивача Петренко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку цивільного судочинства цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості з урахуванням інфляції, 3% річних від простроченої суми грошового зобов`язання та штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 листопада 2011 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2203/17-312, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у сумі 113 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором.

Строк повернення кредитних коштів було встановлено до 20 листопада 2016 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 21 листопада 2011 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 312/17-1, відповідно до якого поручитель зобов`язалася нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу № 312/17 від 21 листопада 2011 року, предметом якого є автомобіль марки RENAULT, моделі DUSTER, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти у передбаченому договором розмірі.

Разом із тим, відповідачі належним чином взяті на себе зобов`язання не виконували, у зв`язку з чим ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2018 року у справі № 234/15178/18 позов АБ «УКРГАЗБАНК» було задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 958,28 грн. та судовий збір у розмірі 1 853,70 грн.

Зазначене рішення суду було виконано лише у примусовому порядку. Виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором було закінчено 04 березня 2025 року у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем відповідно до положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період з 23 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року включно.

Так, розмір заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у вигляді 3 % річних становить 7 101,67 грн., а сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції становить 16 114,88 грн. Загальний розмір зазначених вимог становить 23 216,55 грн.

Крім того, позивач зазначив, що ОСОБА_1 не виконав умови договору застави щодо страхування предмета застави.

Відповідно до пункту 3.3.4 договору застави заставодавець зобов`язаний застрахувати предмет застави на його повну вартість та надати Банку документи, що підтверджують укладення договору страхування та сплату страхових платежів.

Пунктом 4.2 договору застави передбачено відповідальність заставодавця у вигляді штрафу за невиконання або неналежне виконання зазначених зобов`язань.

Оскільки за період з 01 вересня 2017 року по 29 лютого 2020 року позичальником не було надано доказів укладення та дії договору страхування предмета застави, а також доказів сплати страхових платежів, позивачем нараховано штраф у розмірі 31 987,20 грн.

Позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 3 % річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 23 216,55 грн., стягнути із ОСОБА_1 штраф за договором застави у розмірі 31 987,20 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судові засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надавали, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 21 листопада 2011 між ПАТ АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2203/17-312, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 113 000,00 грн. на строк до 20 листопада 2016.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №2203/17-312 від 21 листопада 2011 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 312/17-1, відповідно до якого поручитель зобов`язалася нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №2203/17-312 від 21 листопада 2011 між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір застави (транспортних засобів) №312/17 від 21.11.2011, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Друговою В.А.

У зв`язку з виникненням заборгованості за кредитним договором, ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся до Краматорського міського суду Донецької області позовом про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Кредитним договором розрахованої станом на 29 травня 2018 року.

Протягом строку користування кредитними коштами відповідачі неодноразово допускали порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків, через що ПАТ АБ «Украгазбанк» було вимушено звернутися до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2018 року по справі № 234/15178/18 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №2203/17-312 від 21 листопада 2011 року в загальному розмірі 72 958,28 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1853,70 грн.

13 березня 2026 Макіївським ВДВС у Донецькому районі Донецької області Харківського МУ МЮУ відкрито виконавче провадження № 66416255 з примусового виконання виконавчого листа №234/15178/18 виданого 28 грудня 2018 року про стягнення на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» з Боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2203/17-312 від 21 листопада 2011 в сумі 72 958,28 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1853,70 грн.

04 березня 2025 виконавче провадження № 66416255 закінчено, з підстав фактичного повного виконання рішення.

Проте, зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором не були виконані відповідно до умов та строків, встановлених кредитним договором.

Оскільки ОСОБА_1 своєчасно не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до якого йому було надано кредит, ПАТ АБ «Укргазбанк» проведено нарахування 3% річних за період з 23 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року (включно) у розмірі 7 101,67 грн та інфляційних втрат у розмірі 16 114,88 за період з 23 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року (включно), що в загальній сумі становить 23 216,55 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини щодо укладення кредитного договору, щодо отримання кредитних коштів за кредитним договором, щодо порушення умов кредитного договору, щодо наявності заборгованості за цим договором встановлено рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2018 року по справі № 234/15178/18, а тому дані обставини доказуванню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦІІК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у Постанові Верховного Суду у складі Великої Палати від 11.04.2018 у справі No758/1303/15- ц надано висновки про правильне застосування норм права, де зазначено, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у гривневому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки це є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

За правилом ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 10.04.2018 по справі №910/10156/17. При розгляді даної справи Верховний Суд підтримав висновок Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі №910/22034/15, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц вказано, що відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16- ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України.

Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.».

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2019 по справі № 910/11249/17, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 4.7. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. 4.8. Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Звертає на себе увагу й висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 02.02.2021 по справі №570/2309/15-ц, предметом розгляду якої були вимоги банку про стягнення з позичальника та поручителів, зокрема 3% річних за невиконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. У зазначеній постанові вказується, що аргументи касаційної скарги про те, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, не заслуговують на увагу, так як наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором кредиту солідарно як з боржника так і з поручителів, яке не виконане останніми, не звільняє їх від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Вказана правова норма не містить застережень щодо неможливості солідарної відповідальності боржників за порушення грошового зобов`язання. Разом з тим поручителі не оскаржили рішення суду апеляційної інстанції про стягнення з них інфляційних втрат.

Враховуючи тривале невиконання підтвердженого рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2018 року по справі № 234/15178/18 зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з виконання передбачених кредитним договором та договором поруки зобов`язань, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України відповідачі зобов`язані окрім суми боргу також сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором на суму вчасно несплаченої відповідачем заборгованості за цим кредитним договором (що включає кредит та проценти), позивачем нараховано: 3% річних за період з 23 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року (включно) у розмірі 7 101,67 грн та інфляційних втрат у розмірі 16 114,88 за період з 23 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року (включно), що в загальній сумі становить 23 216,55 грн.

Крім того, відповідно до договору застави від 21 листопада 2011 року за реєстровим №312/17, Відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання на період дії цього договору позичальник зобов`язався застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок у відповідності до вимог банку, виконувати всі умови Кредитного договору при здійсненні страхування та надати Банку копії договорів страхування, а також документів, що підтверджують сплату страхових платежів за цим договорами страхування (п.3.3.4).

В порушення зазначеної норми договору застави ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань щодо укладення договору страхування предмета застави, здійснення страхового платежу та надання Позивачу копії договору та доказів страхових платежів.

Згідно п.4.2 договору застави за кожен випадок, невиконання чи неналежного виконання п. 3.3.4. цього договору заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого заставодавець порушував вимоги п. 3.3.4. цього договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п. 2.3. цього договору (133 280,00 грн), який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення В п.4.4 договору поруки сторони домовились, що строк позовної давності (включаючи вимоги про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки.

Відповідно до зазначених норм Позивачем за період з 01 вересня 2017 року по 29 лютого 2020 року нараховано штраф у розмірі 31 987,20 грн.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що матеріалами справи доведено укладення 21 листопада 2011 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачами кредитного договору №2203/17-312 та договору застави № 312/17 від 21 листопада 2011 року.

Однак, відповідачі належним чином свої зобов`язання не виконували, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем склалася заборгованість.

Враховуючи, що відповідачі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, договором поруки належним чином не виконували, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267,280-283 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», код ЄДРПОУ 23697280, заборгованість за прострочення виконання зобов`язання по кредитному договору № 2203/17-312 від 21 листопада 2011 року в розмірі 23 216 (двадцять три тисячі двісті шістнадцять) гривень 55 копійок, з яких: 7 101,67 грн - 3% річних; 16 114,88 грн. - інфляційні втрати за період з 23 листопада 2018 року по 23 лютого 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», код ЄДРПОУ 23697280 штраф за невиконання умов договору застави в розмірі 31 987 ( тридцять одна тисяча дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», код ЄДРПОУ 23697280, судовий збір по справі в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.М. Войтух