Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №175/5023/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №175/5023/26

Суддя: Журавель Т. С.

Справа № 175/5023/26

Провадження № 2/175/1413/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"26" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа – Перша державна нотаріальна контора м. Краматорська, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна тітка позивача – ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповідала своєму племіннику – ОСОБА_1 , який є єдиним спадкоємцем. 02.03.2026 року з метою прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки, позивач звернувся до державного нотаріуса Першої краматорської держаної нотаріальної контори Уварової Г.І., проте останньому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини. В обґрунтування поважності причини пропуску позивач посилається на те, що внаслідок бойових дій у Донецькій області, був вимушений евакуюватися з міста Краматорськ до іншої області. На підставі наведеного вище, позивач просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2026 року закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Позивач просив розгляд справи проводити без участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

З урахуванням того, що позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідача, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

02.12.2020 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Першої краматорської держаної нотаріальної контори Уваровою Г.І. від 02.12.2020 року та зареєстроване за №1-3123, відповідно до якого після смерті чоловіка ОСОБА_3 прийняла у спадщину майно, що складається з житлового будинку з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , попередня нумерація будинку АДРЕСА_2 , на земельній ділянці за кадастровим номером 1412900000:00:013:1605, площею 0.1000 га.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.12.2020 року за №235065767, на праві приватної власності ОСОБА_2 належить житловий будинок, загальною площею 36,4 кв.м., житловою площею 23.3 кв.м., розташований на земельній ділянці 1412900000:00:013:1605.

03.12.2020 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої краматорської держаної нотаріальної контори Уваровою Г.І., зареєстрований в реєстрі за №1-3131, яким на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 належний їх житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 11.01.2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що складено актовий запис №100.

02.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Першої краматорської держаної нотаріальної контори Уварової Г.І. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Першої краматорської держаної нотаріальної контори Уварової Г.І. від 02.03.2026 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Як вбачається з листа №241/02-14, направленого державним нотаріусом Першої краматорської держаної нотаріальної контори Уваровою Г.І. на виконання ухвали суду від 30.03.2026 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , проте останній пропустив встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.

Будь-які відомості про наявність спадкоємців, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку, відсутні та судом не встановлені.

Суд звертає увагу на те, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В обґрунтування поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилається на введення воєнного стану на території України та активні бойові дії у Донецькій області у зв`язку з чим не мав змоги звернутися завчасно з заявою про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд враховує, що в період шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , на території України було запроваджено воєнний стан, який діє станом і на день розгляду справи, в результаті чого позивач не звернувся вчасно до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Суд приймає до уваги доводи позивача щодо його вимушеного переміщення в умовах збройної агресії, оскільки такі дії пов`язані з необхідністю забезпечення безпеки, зміною місця проживання та першочерговим вирішенням життєвих питань. Такі обставини могли істотно ускладнити своєчасне оформлення спадкових прав, особливо з огляду на небезпечну ситуацію в м. Краматорськ.

Враховуючи викладене вище, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, у зв`язку з чим доходить висновку про необхідність надання додаткового строку для прийняття спадщини терміном три місяці, який є достатнім для реалізації позивачем свого права на спадкування.

Керуючись статтями 19, 27, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа – Перша державна нотаріальна контора м. Краматорська, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці.

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішення суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua