Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №766/16644/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16644/24

н/п 1-кп/766/1634/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Херсоні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2024 року за № 22024150000000125 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тавричанка, Каховського р-ну, Херсонської обл., громадянина України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючи у м. Генічеськ Генічеського району Херсонської області, достеменно знаючи про факт захоплення території Херсонської області, у тому числі м. Генічеськ збройними формуваннями РФ, перебуваючи у невстановленому місці, 17.05.2022, діючи умисно, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, погодився на пропозицію невстановлених осіб з числа військовослужбовців та представників спецслужб рф у місті Генічеськ Херсонської області та добровільно зайняв посаду так званого «конвойного отделения конвоирования Генического районного отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области», з присвоєнням спеціального звання - «младшего сержанта полиции», і на даний час займає посаду так званого «конвойного отделения конвоирования «ОТДЕЛА МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РФ «ГЕНИЧЕСКИЙ» (незаконний правоохоронний орган, створений на тимчасово окупованій території).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 , за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст.297-1КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якими висунуто обвинувачення ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04.10.2024 року було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.08.2025 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , та ухвалою суду від 10.09.2025 року призначено судовий розгляд.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , до призначених судових засідань опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр та на сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_5 , були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 , протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законній владі, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших альтернативних каналів зв`язку, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

Щодо забезпечення права обвинуваченого на захист, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 , здійснювалось спеціальне досудове розслідування та він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому відповідно до положень ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою.

Згідно доручення Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 04.09.2024 №002-140002397 захисником ОСОБА_5 , було призначено адвоката ОСОБА_4

20.05.2024 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

24.05.2024 року в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення про повідомлення про підозру ОСОБА_5 із повістками про виклик останнього до слідчого на 27.05.2024 року, 28.05.2024 року, 29.05.2024, для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій.

Крім того, вказане повідомлення про підозру та повістки про виклик розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик».

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області майора юстиції ОСОБА_6 від 30.05.2024 року ОСОБА_5 , оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 12.09.2024 року (справа № 490/8163/24), надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2024 року за № 22024150000000125.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.

На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись та були вручені захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia» виконані та дотримані у повному обсязі.

III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та просив призначити відповідне покарання в межах санкції вказаної статті у вигляді 13 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 13 років з конфіскацією майна обвинуваченого.

Захисник у своїй промові під час судових дебатів відзначив, що діями обвинуваченого шкоди державі Україна не завдано, просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання , передбачене санкцією ч.7 ст.111- 1 КК України.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Вина ОСОБА_5 , у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- особовою карткою з інформаційного масиву ДМС України, згідно з якою ОСОБА_5 документований паспортом громадянина України номер НОМЕР_1 , виданий 06.02.2009

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.06.2023 року, з додатками: фототаблицею, довідкою до фототаблиці, під час якого свідок ОСОБА_7 , за сукупністю ознак зовнішності, впізнав під фотозображенням № 4 ОСОБА_5 , як особу, що працює в незаконно створеному правоохоронному органі - поліції в м.Генічеськ ГУ МВД;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2022 року, з додатками: фототаблицею, довідкою до фототаблиці, під час якого свідок ОСОБА_8 , за сукупністю ознак зовнішності, впізнав під фотозображенням № 1 ОСОБА_5 , що працює на посаді оперуповноваженого в незаконно створеному правоохоронному органі в м.Генічеськ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.03.2023 року, з додатками: фототаблицею, довідкою до фототаблиці, під час якого свідок ОСОБА_9 , за сукупністю ознак зовнішності, впізнав під фотозображенням № 4 ОСОБА_5 , як особу, що працює в незаконно створеному правоохоронному органі - поліції в м.Генічеськ ГУ МВД;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.03.2023 року, з додатками: фототаблицею, довідкою до фототаблиці, під час якого свідок ОСОБА_10 , за сукупністю ознак зовнішності, впізнав під фотозображенням № 1 ОСОБА_5 , як особу, що працює в незаконно створеному правоохоронному органі в м.Генічеськ;

- протоколом огляду від 21.08.2023 року, відповідно до якого оглянуто DVD-R диск, на якому є запис маркером «додаток до протоколу огляду кримінального провадження №22023000000000479 від 17.08.2023», на якому розміщено 7 файлів формату «Документ Microsoft Word (docx.)», зокрема файл під назвою: «Витяг із наказу № 1-Г лс від 17.05.2022», який містить документ, складений російською мовою - «ПРИКАЗ Главного управления МВД Херсонской области № 1-Г л/с від 17.05.2022» наступного змісту (мовою оригіналу): «В целях нормализации и стабилизации криминогенной обстановки, обеспечения законности и правопорядка на территории Херсонской области назначить ОСОБА_5 на должность временно исполняющего обязанности конвойного отделения конвоирования Генического районного отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области с 17.05.2022, присвоив специальное звание младший сержант полиции. Основание: заявление ОСОБА_5 от 13.05.2022» та файл під назвою «Витяг зі списку співробітників», який містить інформацію про зайняття ОСОБА_5 посади в незаконному правоохоронному органі «Геническом РОП ГУ МВД в Херсонской области ;

- протоколом огляду від 17.08.2023 року, відповідно до якого під час огляду матеріалів кримінального провадження №22023000000000479 від 12.05.2022 виявлено документи, що підтверджують зайняття громадянами України посад у незаконному правоохоронному органі «Геническом РОП ГУ МВД в Херсонськой области», створеному окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території Херсонської області, а також електронні файли , які розміщені на флеш – накопичувачі «8 GB» марки «Kingston» під назвою «МАСЬКА», що містять шаблони заяв для подачі документів на службу до лав окупаційних правоохоронних органів, накази від імені керівництва так званого «Главного управления МВД Херсонской области, накази про призначення співробітників на посади». Так, виявлено файли під назвою «Сотрудники ГУ МВД состоянием на 19.07.2022», «сотрудники на 05.09» , «данние сотрудников на 30.07.» у яких вказано: « ОСОБА_5 – конвойний отделения конвоирования Генического районного отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области», «младший сержант полиции» ;

- протоколом огляду від 07.11.2023, згідно якого оглянуто російський сайт « ЕГРЮЛ» - «Единый Государственный реестр юридических лиц» в мережі Інтернет, та виявлено «Виписку из единого государственного реестра юридических лиц» від 14.11.2023, у якій наявні відомості про реєстрацію так званого «Главного управления министерства внутренних дел российской федерации по Херсонской области, зокрема вказано про місцезнаходження цієї юридичної особи : с.Генічеська Гірка Херсонська область, вид діяльності : діяльність по забезпеченню громадського порядку та безпеки;

- документом «Виписка из единого государственного реестра юридических лиц» від 14.11.2023, у якій наявні відомості про реєстрацію так званого «ОТДЕЛА МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РФ «ГЕНИЧЕСКИЙ», зокрема вказано про місцезнаходження цієї юридичної особи : м.Генічеськ Херсонська область, вид діяльності : діяльність по забезпеченню громадського порядку та безпеки .

Також вина обвинуваченого ОСОБА_5 , підтверджується показами свідка, допитаного в ході судового розгляду, а саме:

- свідок ОСОБА_10 показав, що Генічеський відділ поліції було створено окупаційною владою в м.Генічеськ приблизно в квітні- травні 2022 року, ОСОБА_5 , працював у цьому відділі поліції, вказав, що одного разу під час окупації його зупинила поліція у складі екіпажу поліції був ОСОБА_5 , який був одягнутий у форму поліції російського зразка, також приблизно в червні 2022 року він бачив , як ОСОБА_5 будучи одягнутим у форму поліції російського зразка, перебуваючи у складі екіпажу поліції одягав на людину кайданки . Свідок вказав, що знав ОСОБА_5 до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, той працював у поліції в м.Генічеську, а свідок працював в органах рибоохорони та вони стикалися по роботі.

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідка, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані стороною захисту.

За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 , у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.

Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченого вчинено під фізичним чи психологічним примусом.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_5 , ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Наведені вище докази, зокрема, покази допитаного свідка, свідчать про невимушеність поведінки ОСОБА_5 , відсутність жодного примусу, та навпаки впевненість у своїх службових можливостях, планування свого майбутнього життя і служби в окупаційних органах влади, а відтак про добровільність його дій.

За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація йому дій за ч.7 ст. 111-1 КК України знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом у повному обсязі.

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , встановлено, що він є громадянином України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має неповнолітню дитину , раніше не судимий.

При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинуваченого даних.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України в умовах прямої військової агресії проти України, який посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства.

Конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_5 , покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 13 років у межах санкції встановленої ч.7 ст.111-1 КК України.

Крім того, у зв`язку із встановленим, серед іншого, корисливим мотивом вчинення злочину, спрямованого на одержання ОСОБА_5 стабільних доходів від представників держави- агресора, у зв`язку із зайняттям посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, необхідно застосувати конфіскацію усього належного обвинуваченому майна.

Підстави для призначення обвинуваченому більш м`якого покарання - відсутні.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 12.09.2024 року відносно ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до набрання вироком законної сили суд вважає за доцільне залишити без змін.

Керуючись ст.ст.349, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у виді 13 (тринадцяти ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 13 (тринадцять) років та з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його затримання з метою виконання даного вироку.

Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг виконується самостійно та обчислюється з моменту відбуття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основного покарання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Також, суд роз`яснює, що якщо апеляційну скаргу буде подано обвинуваченим, щодо якої судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд може поновити строк подання апеляційної скарги за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після судового засідання вручити захиснику та прокурору.

Інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст.323 КПК України

СуддяОСОБА_1