Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №210/6563/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/6563/26

Провадження № 1-кп/210/758/26

27 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному порядку в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046710000195 від 01.10.2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Талалаївка, Ніжинського р-ну, Чернігівської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно неодруженого, на утриманні малолітніх або інших осіб не має, військовослужбовця військової служби призваного за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», якого призначено на посаду номера обслуги 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 2 механізованого батальйону, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений та діяв станом на 26 серпня 2026 року.

Водночас, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президентом України видано Указ №69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації.

Згідно наказу тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 №51 від 11.11.2024 ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 2 механізованого батальйону, перебуває у військовому званні «солдат». Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Так, солдат ОСОБА_3 , відповідно до ст. 68 Конституції України, зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Крім цього, будучи військовослужбовцем солдат ОСОБА_3 , відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Достовірно знаючи вимоги законодавства України та виданих в їх розвиток нормативно-правових актів солдат ОСОБА_3 , у порушення вищезазначених норм законодавства України вчинив кримінальний проступок проти життя та здоров`я особи.

Так, 30.09.2026 приблизно о 13:40 год., ОСОБА_3 , перебуваючи на третьому поверсі приміщення коридору гуртожитку АДРЕСА_3 , де, під час розмови з потерпілим ОСОБА_4 , на ґрунті особистих неприязних відносин, вступив у словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.

У подальшому, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, продовжив конфлікт із потерпілим, у ході якого між ними виникла штовханина, в ході якої ОСОБА_3 , використовуючи власну фізичну силу, відштовхнув потерпілого від себе, унаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на підлогу з висоти власного росту, спиною донизу.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_3 , перебуваючи у положенні сидячи над потерпілим, обличчям до останнього, тримаючи у лівій руці кастет, завдав ним потерпілому одного удару в ділянку чола, ближче до лівого боку обличчя.

В результаті вищезазначених протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді подряпин в лобно-скроневій області ліворуч, синець на верхньому повіці лівого ока в області зовнішнього кута, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

- письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , згідно якої він не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 було роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності його згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, обставини в сукупності, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, віднесене до кримінального проступку.

ОСОБА_3 раніше не судимий (Т.2 а.с. 56).

ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (Т. 2 а.с. 58, 60).

У відповідності до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального проступку та особу винного, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).

Речові докази:

- CD-R диск, на якому містяться електронні документи – файл «IMG_0008.mp4», який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026046710000195 від 01.10.2026 року – залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12026046710000195 від 01.10.2026 року.

Матеріали кримінального провадження №12026046710000195 від 01.10.2026 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/6563/26, провадження №1-кп/210/758/26.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1