Вирок від 27 жовтня 2026 р. у справі №173/480/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/480/26

Номер провадження1-кп/173/103/2026

В И Р О К

іменем України

28 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041430000642 від 01.12.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пушкарівка, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, який працює пресувальником у ПрАТ «КДЗ», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 16 листопада 2025 року, у період часу близько 22.00 год., перебував на сходах до входу магазину «АТБ», який розташований за адресою: вул. Шевченка, буд. № 19, м. Верхньодніпровськ, Кам`янського району, Дніпропетровської області, де поруч з правим сміттєвим баком, до входу у магазин, у гр. ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник конфлікт з гр. ОСОБА_5 , під час якого ОСОБА_6 прийшов в стан агресії та, бажаючи заподіяти ОСОБА_5 тілесні ушкодження, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, цілеспрямовано наніс один удар кулаком своєї правої руки в нижню частину голови, тобто в район щелепи ОСОБА_5 . Від даного удару ОСОБА_5 впав на спину, при цьому втратив свідомість. Не зупиняючись на здійсненному, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій і розуміючи при цьому можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 з достатньою силою наніс ще один удар кулаком своєї правої руки в нижню частину голови, тобто в район щелепи ОСОБА_5 .

У результаті умисних насильницьких дій ОСОБА_6 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1664/44-Е від 23.12.2025 року, ОСОБА_5 , заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кута нижньої щелепи праворуч відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, яке зазвичай викликає тривалий розлад здоров`я більше 21 дня /строк зрощення кісткової тканини становить понад 21-у добу (п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Ушкодження виникло внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, характерологічні властивості котрого, котрих не відобразились, що підтверджується відповідними даними наданої медичної документації на ім`я потерпілого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому правопорушення. Пояснив, що точної дати на пам`ятає, але може бути як вказано в обвинувальному взимку 2025 року близько 22 години вони з компанією підійшли до АТБ, він купив поїсти. Коли вийшли на вулицю, біля входу стояв чоловік, на його думку він був під дією якоїсь речовини. Чоловік пропонував нелегальні заробітки з картками та казино. Чоловік стояв поблизу їх компанії, вони попросили його щоб він відійшов, почалась словесна суперечка під час якої він наніс удар незнайомцю в область нижньої щелепи. Від удару чоловік упав та нетривалий час перебував без свідомості, потім підвівся і знову відбулась суперечка з використанням нецензурної лайки. Він завдав ще один удар потерпілому, точніше штовхнув його кулаком руки в область між носом та щелепою. На наступний день, коли він працював на заводі до нього приїхали працівники поліції через те, що потерпілий звернувся з заявою до поліції. Потім йому стало відомо, що у потерпілого зламана щелепа. Після конфлікту він з потерпілим не контактував. Він хотів вирішити питання з потерпілим без поліції, оскільки його мати та мати потерпілого певний час працювали разом, знали один одного, але не вийшло Перед першим судовим засіданням мати потерпілого телефонувала йому та погрожувала... Додав, що має запальний характер. Щодо цивільного позову потерпілого зазначив, що не згоден сплачувати за послуги інтернету, продукти харчування, проїзд Укрзалізницею та комунальні послуги. Визнає суму витрачену на лікування. З вимогами щодо моральної шкоди не погодився через її необґрунтованість.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні 16 квітня 2026 р. не заперечував щодо запропонованого прокурором порядку спрощеного розгляду справи, проте вважав необхідним при розгляді кримінальної справи вирішити питання за його цивільним позовом.

Оскільки обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор та потерпілий, також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочинів, які ніким не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_5 під час судового розгляду не висловив свою позицію стосовно призначення покарання обвинуваченому, на виклики до суду не прибув. Згідно з наданою прокурором інформацією останній з 25 серпня 2026 року самовільно залишив військову частину та перебуває у розшуку.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, який критично ставиться до скоєного, тому просить суд визнати ОСОБА_6 винуватим та призначити покарання, з урахуванням відсутності обставин які обтяжують відповідальність обвинуваченого та такої обставини як щире каяття, яка пом`якшує його відповідальність, його ставлення до скоєного, за ч. 1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України та вирішити питання щодо цивільного позову.

Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та частково дослідивши матеріали кримінального провадження, у тому числі ті, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, як спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує приписи статей 50, 65 КК України, зі змісту яких випливає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд, відповідно до положень ст. 66 КК України визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України судом не встановлено.

Разом з цим, суд приймає до уваги досудову доповідь органу пробації від 03.04.2026, згідно з якої орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінює як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінується як середній. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи можливо без обмеження або позбавлення волі на певний строк. Проте висновок досудової доповіді має рекомендаційний характер

Згідно з роз`ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

За таких обставин, судом враховано, що ОСОБА_6 критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання, не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, обставину, яка пом`якшує покарання – щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що вчинене ним кримінальне правопорушення віднесене до не тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України.

Разом з цим, судом встановлено, що обвинувачений визнав свою вину в інкримінованому злочині за обставин встановлених судом, висловив жаль з приводу вчиненого та зазначив, що переосмислив свою поведінку, намагався частково сплачувати понесені витрати на лікування, проте потерпілий не виходив на зв`язок, а банківські реквізити йому не відомі. За таких підстав, суд вважав можливим застосувати до нього ст. 75, 76 КК України, надати можливість обвинуваченому виправитись та інтегруватись у суспільство без відбування призначеного покарання.

Призначення ОСОБА_6 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», не лише покарати за вчинення кримінального правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, а також запобігти вчиненню ним так і іншими особами злочинів.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України.

Щодо цивільного позову ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в якій просить стягнути з обвинуваченого на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 52000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 245000 грн.

Зазначає, що у зв`язку з вчиненням обвинуваченим стосовно нього протиправних дій, ним понесені матеріальні витрати пов`язані з проходженням лікування на загальну суму 52000 грн., що підтверджується наданими до позовної заяви відповідними квитанціями. Він переніс два оперативних втручання та потребує третього. Наразі лікування триває і він продовжує витрачати власні кошти.

Крім того вказує, що до суми матеріальних витрат додав заборгованість з комунальних послуг своєї родини, оскільки з втратою працездатності не зміг утримувати родину та заробляти кошти необхідні на її утримання.

З приводу моральної шкоди звертає увагу суду, що протиправними діями відповідача йому завдано значної шкоди. Його життя стало перенасичене негативними емоціями та психічними переживаннями. Моральні страждання спричинили негативні зміни у його житті. Після скоєння стосовно нього злочину він вимушений у великій кількості приймати медичні препарати, а також заспокійливі, не може вживати звичайну їжу, відчуття страху та відчаю не полишає його. Крім цього він не має можливості працювати та забезпечувати родину. Разом з цим, відповідач з дня спричинення йому тілесних ушкоджень не відшкодував йому жодної шкоди, хоча офіційно працевлаштований та має для цього можливість.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги за цивільним позовом визнав частково. Пояснив, що згоден оплатити витрати лише на лікування, заперечував щодо стягнення витрат на придбання продуктів харчування, комунальних послуг, Інтернет послуг та витрат на Укрзалізницю та маршрутку. Вважав, що позивачем не доведено завданих моральних страждань та не обґрунтовано розмір моральної шкоди.

Прокурор питання вирішення цивільного позову залишив на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За приписами ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Судом встановлено, що потерпілому завдано матеріальний збиток. Разом з цим у судовому засіданні позивачем заявлена майнова шкода, яка складається з витрат на оперативні втручання, купівлю лікарських препаратів, продуктів харчування, витрат на оплату комунальних послуг, які він самостійно не міг сплачувати через втрату працездатності.

З виписки медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого на ім`я ОСОБА_5 вбачається, що останній перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. МЕЧНИКОВА» ДОР» з 17.11.2025 по 27.11.2025 з діагнозом – перелом нижньої щелепи не уточненої локалізації. Травма отримана в результаті побиття невідомим, свідомість втрачав. 18.11.2025 проведено хірургічну процедуру – двощелепне шинування. Працездатність тимчасово втрачена. Рекомендовано: проводити іригацію порожнини рота розчином хлоргексидина 0.05 %, щадна дієта, зняття шин за місцем проживання через 5 тижнів.

Позивачем ОСОБА_5 на підтвердження понесених витрат на придбання медичних препаратів долучено копії чеків та власноруч на аркуші паперу написано: «1 операція – 21900 грн., 2 операція 21900 грн., 3 операція 15000 грн.».

Суд, вважає підтвердженим квитанціями придбання ліків пов`язаних з відновленням після отриманих тілесних ушкоджень: смекта та фармазоліна на загальну суму 128 грн., бандаж та його доставка в розмірі 695 грн та 83,48 грн, хлоргексодін 55,50 грн., омепразол 51,95 грн., лоперамід 69,00 грн., метоклопрамід 61,50 грн., в загальному розмірі 1144,43 грн.

Разом з цим, копії квитанції (від 03.04.2026, 18.11.2026 та інші) не містять інформації щодо дати здійснення оплати, одержувача, призначення платежу, ручкою на копії чеку здійснено надпис, проте перевірити правильність зазначеного та придбання ліків вже після 16 листопада 2025 року суд позбавлений можливості, а тому критично ставиться до наданих доказів визнає їх не належними.

Слід звернути увагу, що позивачем не надано доказів призначення препаратів Бестія спокій та активність, аскоріл експекторант, нафтізін. З відкритих джерел Інтернету встановлено, що Бестіа спокій і активність рекомендується як дієтична добавка до раціону харчування з метою забезпечення фізіологічного функціонування нервових клітин; аскоріл експекторант є засобом, що застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях; нафтізин для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа.

Проте, виписка з медичної карки амбулаторного хворого ОСОБА_5 засвідчує проведення антибактеріальної та знеболювальної терапії та містить лікувальні рекомендації щодо іригації порожнини рота р-п хролгексодину 0,05%, щадну дієту, зняття шин за місцем проживання.

Враховуючи призначену дієту, суд вважає необхідним стягнути витрати на харчування які підтверджують вживання рідкої їжі протягом після операційного часу до 31 січня 2026 року включно, оскільки зняття шин повинно було відбутись через 5 тижнів від 27 листопада 2025 року, на підставі чеків які містять найменування товару, суму та дату, серед яких: 63,21 грн. 30.11.2025, 145 грн. за молочні продукти 05.12.2025, 720 грн. молочні продукти 27.01.2026, 455 грн молочні продукти 31.01.2026, 442 грн та 124,80 грн молочні продукти 01.12.2025 р., 263 грн 26.11.2025, 122 грн. суміш малютка 26.11.2025, 48,70 грн. вода та йогурт 26.11.2025, 273,30 крупа манна та пюре карт. 24.11.2025, 30,10 грн. йогурт фані 28.11.2025, 259,10 грн. від 28.11.2025 на загальну суму 2946,21 грн.

Матеріалами справи доведено провину обвинуваченого у нанесенні удару рукою в обличчя потерпілого, внаслідок чого зламано щелепу останньому, під час вказаних подій одяг обвинуваченого не пошкоджено, а тому вимоги про стягнення вартості за придбання куртки, штанів чоловічих є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, не підтверджено обставини щодо продовження лікування потерпілим (кількість операцій), погіршення стану здоров`я, заборони лікарів на активний спосіб життя.

Оскільки зняття шин проводилось за місцем проживання позовні вимоги про стягнення вартості квитків придбаних на Укрзалізниці є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення вартості комунальних послуг з електропостачання, газопостачання та інтернету не підлягають задоволенню, оскільки між правопорушенням (побиттям) і витратами на комунальні послуги відсутній прямий причинно-наслідковий зв`язок, бо особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати лише ті збитки, які стали безпосереднім наслідком її протиправних дій.

Долучені копії товарних чеків виготовлені неякісно, не можливо відрізнити початок одного чеку та його закінчення, чеки накладаються один на одного, не можливо встановити найменування товару, а тому суд приймає до уваги витрати у чеках які чітко надруковані. Суд неодноразово відкладав судове засідання та вживав заходи для виклику потерпілого для з`ясування питань викладених в цивільному позові, крім того цивільний відповідач надсилав на його адресу заперечення щодо позовних вимог, проте позивач відзив на позовну заяву не надав, до суду на розгляд цивільного позову не прибув.

Вирішуючи цивільний позов щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її винуватості, крім випадків, установлених ч. 2 цієї статті.

Згідно зі ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня винуватості особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02.07.2004 р. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів роз`яснено судам, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями ЦК України та роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001р. № 5)

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення і т. ін.), враховує стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті та інші обставини.

Розглядаючи вимоги цивільного позову у частині стягнення з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_5 моральної шкоди, судом приймається до уваги, що в результаті дій обвинуваченого потерпілому спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кута нижньої щелепи праворуч, що відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, яке зазвичай викликає тривалий розлад здоров`я більше 21 дня .

При визначені розміру моральної шкоди, яку слід стягнути з обвинуваченого, суд враховує характер, глибини та тривалості фізичних, душевних, емоційних та моральних страждань потерпілого ОСОБА_5 , перенесених ним в результаті отриманих тілесних ушкоджень, в наслідок яких останній переніс хірургічне втручання, дискомфорт пов`язаний з обмеженням в прийомі їжі, спілкуванні, вимушені зміни у його житті. Також суд враховує, що потерпілому внаслідок дій обвинуваченого була заподіяна шкода здоров`ю за критерієм тривалого розладу, що пов`язане з тривалим лікуванням та відновлювальним періодом, яка потребує значних моральних втрат для відновлення нормального способу життя.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що розмір суми моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_5 , враховуючи засади розумності, виваженості і справедливості становить 20 000 грн. Саме такий розмір моральної шкоди, на думку суду, є адекватним інтенсивності пережитих страждань і відповідає конкретним обставинам справи, не спричиняє надмірного тягаря для обвинуваченого та компенсує втрати потерпілого.

Така позиція суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 жовтня 2025 року по справі № 698/705/22 щодо вирішення цивільного позову.

Запобіжний захід у підготовчому судовому засіданні та під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.

Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 128, 349, 363-368, 370, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 на відшкодування моральної шкоди 20000 грн, завданої кримінальним правопорушенням та в рахунок відшкодування матеріальних витрат 4090,64 грн.

Речовий доказ – диск до протоколу огляду наданий ТОВ «АТБ Маркет» зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1