Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №607/17552/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

13.10.2026

Справа №607/17552/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

з участю: адвокатів Янчишина В.Й., Манчука С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 та просила стягнути аліменти в розмірі 9000 грн щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення нею навчання.

В обґрунтування вимог позивач вказала, що є дочкою відповідача. На даний час вона досягла повноліття, однак продовжує навчатись, термін навчання до 30 червня 2031 року. Навчається на платній формі та вартість навчання становить 210 000 грн.

Окрім плати за навчання щомісячно несе витрати на продукти - 5000 грн; одяг і взуття - 4500 грн; канцелярські витрати - 2100 грн; проїзд з м. Кам`янець-Подільський до м. Тернопіль - 1500 грн.

Також має проблеми із здоров`я, на діагностику та лікування якого необхідно 3500 грн в місяць.

У зв`язку із навчанням на денній формі не може працювати та отримувати дохід. Щомісячно отримує стипендію у розмірі 1510 грн, чого недостатньо для покриття базових потреб. Відповідач матеріальної допомоги не надає, хоча є працездатним та отримує дохід.

Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначеного розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 17 вересня 2026, яку занесено до протоколу судового засідання, задоволення клопотання позивача, витребувано відомості про доходи відповідача з державного реєстру фізичних осіб платників податків, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник відповідача – адвокат Манчук С.Г. подав відзив на позов. Вказав, що відповідач визнає позовні вимоги частково. Працює підсобним працівником у ФГ «Беріжок» із нестабільним доходом та на утриманні має дружину, яка є особою з інвалідністю другої групи з дитинства, потребує постійного лікування. Будь- якого рухомого чи нерухомого майна не має. Позивачем не обґрунтовано стягнення аліментів у розмірі 9000 грн щомісячно.

Посилаючись на викладене, просив визначити аліменти у розмірі 1/8 частки від його заробітку.

У судовому засіданні представник позивач – адвокат Янчишин В.Й. позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача – адвокат Манчук С.Г. просив позов задовольнити частково, з підстав викладених у відзиві.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04 липня 2008 року, та актовим записом про народження №6 від 04 липня 2008 року, із застосунку ДП «Дія».

16 грудня 2019 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалив рішення, яким стягнув з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімум на дитину відповідного віку, починаючи з 28 грудня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

09 серпня 2025 року між ОСОБА_1 (вступником), законним представником ОСОБА_3 та Закладом вищої освіти «Подільський державний університет» (заклад) укладено договір про навчання у закладі вищої освіти за №283, відповідно до умов якого навчальний заклад взяв на себе зобов`язання: зарахувати вступника на навчання на 1 курс після виконання вимог прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладення договору; здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою ветеринарна медицина за спеціальністю ветеринарна медицина для здобуття ступеня вищої освіти Магістр. Фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб.

21 серпня 2025 року між ОСОБА_3 (замовник), ОСОБА_1 (здобувач) та Закладом вищої освіти «Подільський державний університет» (виконавець) укладено договір про оплату освітньої послуги №123, відповідно до умов якого загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 210 000 грн, 35 000 грн за навчальний рік.

Згідно довідок Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» №01-15/797 від 03.08. 2026 року та за № 242/05 від 17.07.2026 встановлено, що ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання, факультет ветеринарної медицини і технологій у тваринництві, освітній ступінь «Магістр», спеціальність Н6 «Ветеринарна медицина» контракт. Форма навчання за кошти фізичних осіб, термін навчання з 01.09.2025 року до 30.06.2031 року. За студентку у 2025 – 2026 навчальному році згідно з договором №123 про оплату за освітні послуги від 21 серпня 2025 року внесено оплату в розмірі 35 000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 досягла повноліття, однак продовжує навчатись на денній, контрактній формі навчання.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади №2026/011722235 від 13 липня 2026 року та №2026/012895074 від 30 липня 2026 року.

Як вбачається з висновку магнітно – резонансної томографії поперекового відділу хребта, дата обстеження 13 липня 2026 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз статичні порушення, випростування фізіологічного лордозу шийного відділу хребта, легка лівобічна сколіотична постава, дегенеративні зміни шийного відділу хребта, прояви хондрозу на рівні С2-С6, мінімальні лівобічні форамінальні випинання м/дисків С5-С6, С6-С7.

З витягу з протоколу засідання лікарсько – консультаційної комісії №2 КНП «Центр первинної медико – санітарної допомоги Тернопільської міської ради» від 23 вересня 2025 року №442 слідує, що ОСОБА_1 встановлено діагноз: І-42, ПР-14, рекомендовано перевести на заняття по фізичній культурі у спецгрупу (підготовчу) з 23 вересня 2025 року по 30 червня 2026 року.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08 серпня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по червень 2026 року отримувала стипендію у розмірі 1510 грн щомісячно.

27 грудня 2023 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб і ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 27 грудня 2023 року.

З довідки ФГ «Беріжок» про доходи №53 від 23 вересня 2026 року встановлено, що відповідач працює у ФГ «Беріжок» на посаді підсобного робітника та загальна сума доходу за період з 01 вересня 2025 року по 31 серпня 2026 року становить 260 333 грн.

Згідно відповіді № 3335184 від 17 вересня 2026 року з Держаного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів встановлено, що ОСОБА_2 за період з квітня 2025 року по липень 2026 року отримував дохід у ФГ «Беріжок». З січня по липень 2026 року загальну суму доходу становить 160 922 грн. Середньомісячний дохід відповідача - 22 988 грн

Згідно довідки Шумської міської ради №03-06/4754 від 23 вересня 2026 року встановлено, що у житловому будинку по АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (особа з інвалідністю ІІ групи, синдром ОСОБА_6 з дитинства, проживає без реєстрації), брат ОСОБА_7 (не проживає).

З довідки КНП «Шумська міська лікарня» №283 від 23 вересня 2026 року встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на амбулаторному нагляді, діагноз- помірна розумова відсталість, хвороба ОСОБА_6 .

Згідно довідки про розмір отриманих виплат Головного управління ПФУ України в Тернопільській області №1900-0211-8/47048 від 25 вересня 2026 року, ОСОБА_5 перебуває на обліку в пенсійному фонді як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю. За період 01 квітня 2026 року по 30 вересня 2026 року розмір отриманих виплат становить 15 570 грн.

Як вбачається з податкової декларації платника єдиного податку- фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 від 12 лютого 2026 року за 2025 рік, загальна сума доходу ОСОБА_3 за звітній (податковий) період становить 2 093 149 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду , дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

В силу вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на повнолітню дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до роз`яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3, від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. п. 17, 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є повнолітньою, однак продовжує навчатись в Закладі вищої освіти «Подільський державний університет» на денній, контрактні формі навчання. Самостійно заробляти на життя не має можливості, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Відповідач є особою молодого, працездатного віку, а тому має змогу працювати та надавати матеріальну допомогу дочці, яка продовжує навчання та самостійно заробляти на життя не має можливості. Обставин незадовільного стану здоров`я відповідача судом не встановлено.

На утриманні відповідача також перебуває непрацездатна дружина. Інших утриманців відповідач не має.

Загальна вартість навчання становить 210 000 грн,

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 12 серпня 2026 року.

Враховуючи вищезазначене та те, що повнолітня дочка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, відповідач є особою молодого, працездатного віку, працює, отримує регулярний дохід, на утриманні має непрацездатну дружину, суд приходить до переконання, що відповідач може надавати таку матеріальну допомогу позивачу у розмірі 6000 гривень щомісячно, починаючи з 12 серпня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Суд вважає, що позивачем не доведено можливості батька сплачувати аліменти у розмірі 9000 грн.

При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність на його утриманні непрацездатної дружини, стан здоров`я, вік та потреби дочки, неможливість останньою самостійно заробляти на життя, у зв`язку з денною формою навчання, додаткові витрати дочки на лікування, платне навчання для здобуття вищої освіти, витрати на придбання навчальних засобів, продуктів харчування, одягу, проїзд до місця навчання, а також витрати на житло у зв`язку із віддаленістю навчання від місця постійного проживання, а тому прийшов до переконання, що саме такий розмір аліментів буде відповідати потребам позивача та фінансовим можливостям батька, який не позбавлений можливості працювати та отримувати дохід.

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

В силу вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем до матеріалів справи не долучено будь-яких доказів на підтвердження понесення ним витрат на лікування чи реабілітацію дружини.

З матеріалів справи не встановлено, що наявність на утриманні непрацездатної дружини обмежує його працездатність, відповідач працює, отримує регулярний дохід, дружина отримує соціальну допомогу у розмірі 2595 грн щомісяця. А тому, суд вважає, що визначений розмір аліментів відповідає фінансовим можливостям батька, з врахуванням на його утримання непрацездатної дружини, і не поставить його сім`ю у скрутне матеріальне становище.

Безпідставними є твердження відповідача щодо визначення розміру аліментів у частці від доходу, оскільки чинне законодавство на даний час не ставить спосіб стягнення аліментів у залежність від доходу. Право вибору способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі чи у частці від доходу належить виключно стягувачу.

Згідно з вимогами ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу вимог п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Положеннями ч. 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Встановлено, що у позові позивач зазначив про те, що попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у даній справі становить 8000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав суду:

- договір про надання правової допомоги від 22 липня 2026 року, укладений між адвокатом Янчишиним В.Й. та ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт №1 від 10 серпня 2026 року виконаних адвокатом Янчишиним В.Й. клієнту ОСОБА_1 , за договором про надання правової допомоги від 22 липня 2026 року;

- ордер серії ВО №1148600 від 11 серпня 2026 року.

Відповідно до вимог ч. 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною 6 цієї ж статті ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 5 статті 137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у ст. 137 ЦПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 по справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21, від 16.05.2024 у справі № 320/4539/21, Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 9901/459/21.

Відповідач та його представник будь-яких заперечень щодо розумності та співмірності розміру судових витрат суду не надали та у відзиві не зазначили.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем доведено понесення нею витрат за надання правничої допомоги на суму 8000 грн та суд, за відсутності клопотанням іншої сторони, позбавлений права самостійно зменшити розмір таких витрат.

Відповідно до вимог частин 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи часткове задоволення позову, витрати на правову допомогу підлягаю задоволенню на суму 5333 грн (6000*8000/9000) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст.4, 10, 81, 259, 263-268, 272, 273, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 180, 182, 192 Сімейного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 6000 грн щомісячно, починаючи з 12 вересня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5333 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків – НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків – НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька