Суд: Теребовлянський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №606/1660/26
Суддя: Ромазан Л. С.
606/1660/26
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
29 жовтня 2026 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі головуючої судді Ромазан Л.С., з участю секретаря судового засідання Будз М.В., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Строценя Тараса Олеговича, розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, -
за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
23.08.2026 о 21 год. 24 хв. в с. Ілавче по вул. Шевченка, 15 Іванівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Jetta» з державними номерними знаками НОМЕР_1 (далі – д.н.з.) з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» або проїхати для проходження такого огляду в найближчий заклад охорони здоров`я ОСОБА_1 категорично відмовився. Тим самим, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність.
На підставі викладеного поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 753358 від 23.08.2026.
Крім того, 23.08.2026 о 21 год. 24 хв. в с. Ілавче по вул. Шевченка, 15 Іванівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Volkswagen», моделі «Jetta» з д.н.з. НОМЕР_1 . Тим самим, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 а ПДР, за що ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
На підставі викладеного поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 753337 від 23.08.2026.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його захисник - адвокат Строцень Т.О. у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, не заперечив щодо розгляду справи без участі ОСОБА_1 .
Так, захисник у поданому клопотанні просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП. Обгрунтовуючи клопотання, захисник зазначив, що матеріали справи оформлені неналежним чином, зокрема містять невідповідності між відомостями, зазначеними у протоколах, та долученими до них матеріалами, а також не підтверджують належними та допустимими доказами факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, захисник вказав про відсутність у матеріалах справи документів щодо спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», яким пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та вважає недоведеною законність зупинки транспортного засобу і подальших дій працівників поліції. Зазначив, що у разі встановлення судом наявності в діях ОСОБА_1 складів зазначених адміністративних правопорушень, просить застосувати положення ч.2 ст.36 КУпАП та накласти адміністративне стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення, тобто правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши долучені до справи матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, з огляду на наступне:
Із відеозапису на DVD-R компакт-диску, здійсненого за допомогою портативного відеореєстратора поліцейського, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на водійському сидінні транспортного засобу марки «Volkswagen», моделі «Jetta», з д.н.з. НОМЕР_1 , із увімкненим двигуном та на прохання поліцейського вимикає його, що зафіксовано у відеофайлі «export-kna6j» о 21:26:46. Інших осіб, які могли б керувати зазначеним транспортним засобом, у ньому не було. Надалі, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про порушення ним ПДР, а саме про те, що під час керування транспортним засобом він не користувався ременем безпеки, а також запитав, чи відомо йому про заборону керування транспортними засобами, на що останній відповів ствердно. Згодом під час спілкування поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, про що повідомив йому та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу — газоаналізатора «Alcotest Drager 6810». Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано о 21:28:08. Також поліцейський запропонував ОСОБА_1 проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження огляду, однак він відмовився і від цієї пропозиції, що зафіксовано о 21:28:30, а також о 21:35:17. Поліцейський зафіксував відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та повідомив, що за відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп`яніння передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Під час складання адміністративних матеріалів поліцейським також було встановлено, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим його відмова 23.08.2026 від проходження такого огляду містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. На підставі викладеного поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 № 753358 від 23.08.2026.
З відеофайлу під назвою «export-kna6j» вбачається, що поліцейським було встановлено, що ОСОБА_1 23.08.2026 повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, у зв`язку з чим його дії містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (21:32:25). Із наведеною обставиною ОСОБА_1 під відеозапис погодився та не заперечував факту повторного керування автомобілем, будучи позбавленим права керування, а також повідомив, що він був присутнім на усіх судових засіданнях. На підставі викладеного поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП серії ЕПР1 № 753337 від 23.08.2026.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 753358 від 23.08.2026, з яким ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчать поставлені ним власноручно підписи у графах 13, 16, 18, підтверджуються обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Крім того, протокол, який складено уповноваженою на те особою та його зміст у повній мірі відповідають вимогам ст. 256 КУпАП. Жодних заперечень щодо змісту протоколу, суті правопорушень чи дій поліцейських ОСОБА_1 не висловив.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 753337 від 23.08.2026, з яким ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчать поставлені ним власноручно підписи у графах 13, 18, підтверджуються обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Крім того, протокол, який складено уповноваженою на те особою та його зміст у повній мірі відповідають вимогам ст. 256 КУпАП. Жодних заперечень щодо змісту протоколу, суті правопорушень чи дій поліцейських ОСОБА_1 не висловив.
З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота , порушення мови, виражене тремтіння пальців рук , різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Акт також містить особистий підпис ОСОБА_1 про його згоду з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння.
У направленні водія ОСОБА_1 на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння.
Згідно із постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6820087 від 12.03.2026 на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн 00 коп., тобто за керування 12.03.2026 транспортним засобом особою, яка була позбавлена права керування.
Відповідно до постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.04.2026 у справі № 606/528/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Згідно із постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 07.05.2026 у справі № 606/633/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.
Щодо доводів захисника про неналежне оформлення адміністративних матеріалів, відсутності постанови суду про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.
Так, доводи сторони захисту про неналежне оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення самі по собі не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень. Відповідно до ст. 252 КУпАП докази підлягають оцінці в їх сукупності, а тому суд повинен перевірити не лише зміст протоколів, а й інші долучені матеріали, які підтверджують або спростовують викладені в них обставини. Водночас, кожен із доводів сторони захисту підлягає окремій оцінці з урахуванням фактичних даних, установлених під час розгляду справи.
Відсутність серед додатків до протоколу копії постанови, на яку посилається працівник поліції, не є безумовною підставою для закриття провадження. Вирішальне значення має те, чи підтверджується факт попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності належними доказами, наявними в матеріалах справи. При цьому, для кваліфікації дій за ч. 3 ст. 130 КУпАП необхідно встановити, що особа двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене цією статтею. Доводи сторони захисту щодо невідповідності формулювання протоколу про адміністративне правопорушення фактичним обставинам попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не спростовують наявності передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП ознак повторності вчинення правопорушення.
Так, диспозицією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду від 29.04.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП за те, що 12.03.2026 він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, постановою суду від 07.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП за те, що 18.04.2026 він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Отже, зазначені постанови суду підтверджують, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, які пов`язані із відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, обставина, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено попереднє притягнення за ч. 1 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, тоді як наявними постановами підтверджено притягнення за ч. 2 цієї статті в обох випадках, сама по собі не спростовує факту дворазового притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за діяння, передбачені ст. 130 КУпАП. Отже, незалежно від того, що в обох випадках адміністративні стягнення накладено за ч. 2 ст. 130 КУпАП, встановлені судовими рішеннями обставини свідчать про дворазове протягом року вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, зазначена обставина не виключає наявності ознак повторності, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, за результатами дослідження матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, а тому наведена стороною захисту невідповідність у зазначенні частин статті не є достатньою підставою для висновку про відсутність ознак повторності, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП.
З приводу тверджень захисника про відсутність даних про законність зупинки транспортного засобу, суд зазначає, що сам факт невинесення працівниками поліції постанов про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за неввімкнення покажчика повороту чи непристебнутий ремінь безпеки не означає автоматично, що відповідних обставин не було. Водночас, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинка транспортного засобу повинна ґрунтуватися на передбаченій законом підставі. Тому суд має перевірити обставини зупинки за наявними доказами, зокрема відеозаписом, а не лише виходити з того, чи було винесено постанову за первісне порушення Правил дорожнього руху.
Доводи захисту про те, що відеозапис не містить моменту руху автомобіля необхідно оцінювати разом з усіма іншими доказами у справі. Саме по собі те, що на відеозаписі не зафіксовано момент початку руху або зупинки автомобіля, не виключає можливості встановлення факту керування іншими належними доказами. З досліджених у судовому засіданні відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на місці водія у транспортному засобі з увімкненим двигуном, а також вимикає двигун за вказівкою поліцейського, не заперечуючи факт керування ним транспортним засобом. Разом із тим протокол не звільняє суд від обов`язку перевірити достовірність відомостей про керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Щодо відсутності документів на спеціальний технічний засіб Drager 6810, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 3 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, спеціальні технічні засоби, що використовуються для огляду водіїв на стан сп`яніння, повинні відповідати встановленим вимогам, зокрема щодо документів про відповідність та повірку. Водночас, у цій справі необхідно враховувати, що ОСОБА_1 ставиться у вину не встановлене за результатами вимірювання перебування у стані алкогольного сп`яніння, а відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння. Тому відсутність у матеріалах справи документів на прилад не спростовує факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння особою, яка керує транспортним засобом, якщо належними доказами підтверджено, що водієві було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку. Разом із тим суд має перевірити дотримання процедури огляду, зокрема, чи була особі забезпечена передбачена законом можливість пройти огляд у закладі охорони здоров`я.
Згідно із вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за відмову від проходження відповідного огляду.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Згідно із статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія.
Пунктом 2.1 а ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Отже, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів дають підстави суду прийти до висновку, що 23.08.2026 о 21 год. 24 хв. в с. Ілавче по вул. Шевченка, 15 Іванівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, керував транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Jetta» з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння та порушив п. 2.5 ПДР, оскільки відмовився від проходження в установленому порядку огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння, за що ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, а також 23.08.2026 о 21 год. 24 хв. в с. Ілавче по вул. Шевченка, 15 Іванівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Volkswagen», моделі «Jetta» з д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив пункт 2.1 а ПДР, за що ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 за вказані правопорушення слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП України в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини.
Згідно з положеннями ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Частина 1 ст. 29 КУпАП зазначає, що конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. При цьому конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Volkswagen», моделі «Jetta» з д.н.з. НОМЕР_1 , яким він керував в момент складання щодо нього відповідних протоколів, суд вважає за можливе не застосовувати конфіскацію транспортного засобу.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років без конфіскації транспортного засобу.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.23,33,36, 40-1, ч.5 ст.126, ч.3 ст.130,221,283,284,287,289,308 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 000 (сто дві тисячі) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665,60 грн.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Повну постанову складено 29 жовтня 2026 року.
Суддя: Л.С. Ромазан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua