Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: мита
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №500/3511/26
Суддя: Чепенюк Ольга Володимирівна
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3511/26
29 жовтня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного агропромислового підприємства "Дзвін" до Закарпатської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Приватне агропромислове підприємство "Дзвін" (далі – ПАП "Дзвін", Підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Закарпатської митниці (далі – відповідач), у якому просить: визнати протиправною відмову Закарпатської митниці щодо підготовки та подання висновку про повернення ПАП "Дзвін" сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 01.04.2026 №209; зобов`язати Закарпатську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ПАП "Дзвін" сплачених сум митних платежів в розмірі 1598344,20 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ПАП "Дзвін" звернулося до Закарпатської митниці із заявою від 01.04.2026 №209 про повернення сум митних платежів, в якій просило здійснити повернення митних платежів сплаченого мита за ставкою 10% у розмірі 1598344,20 грн у відповідності до платіжної інструкції від 12.09.2025 № 55462 за митною декларацією №25UA305050000778U6 від 12.09.2025, оскільки на день подання цієї митної декларації позивач мав право на звільнення від сплати митних платежів, так як є сільськогосподарським товаровиробником, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію (ріпак). До заяви додано Висновок про походження товарів Тернопільської торгово-промислової палати від 30.03.2026 №UАD66100D249, відповідно до якого ПАП "Дзвін" є виробником та експортером насіння ріпаку 1-го класу, українського походження, врожаю 2025 року у кількості у 693350 кг відповідно до контракту №507/10409930 від 13.08.2025. Листом від 16.04.2026 №7.7-2/15-01/13/3609 Закарпатська митниця відмовила позивачу в задоволенні його заяви з мотивів того, що сплачені митні платежі не є надміру сплаченими, оскільки на момент оформлення митною декларацією №25UA305050000778U6 від 12.09.2025 був відсутній механізм підтвердження статусу власно вирощеної продукції сільськогосподарським товаровиробником, який встановлено лише постановою Кабінету Міністрів України №1256 від 03.10.2025 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту» (далі – Постанова №1256).
Позивач не погоджується з такою відмовою та стверджує, що відсутність станом на 12.09.2025 (подання митної декларації №25UA305050000778U6 від 12.09.2025) затвердженого Урядом механізму підтвердження походження товару, не скасовує такого права та не може створювати додатковий тягар для позивача у формі сплати митних платежів, від сплати яких він звільнений Законом України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», оскільки бездіяльність держави (неприйняття Кабінетом Міністрів України необхідних підзаконних актів або порядків) не може бути підставою для обмеження прав певної категорії осіб чи накладення на них додаткових обов`язків.
У зв`язку з вищенаведеним просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. а також залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України (далі – Казначейство).
У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву Закарпатської митниці. Представник відповідача проти позову заперечує та зазначає, що за результатами опрацювання заяви ПАП "Дзвін" від 01.04.2026 №209, Закарпатська митниця листом від 16.04.2026 №7.7-2/15-01/13/3609 повідомила позивача про відсутність підстав для повернення з Державного бюджету України сплаченого вивізного мита. Під час митного оформлення ПАП "Дзвін" не використало право на податкову пільгу та не забезпечило подання документів, які підтверджують статус сільськогосподарського товаровиробника та факт власного виробництва, відомостей про наявність земельних ділянок сільськогосподарського призначення у користуванні або володінні та інші документи на виконання вимог Закону України від 16.07.2025 № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон №4536-IX). Надання Висновку про походження товарів № UAD66100D249 від 30.03.2026 (Тернопільська торгово-промислова палата) стосовно товару «насіння ріпаку…», митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.09.2025 № 25UA305050000778U6 до моменту набрання чинності Постанови № 1256 (05.10.2025), не є підставою для надання звільнення від сплати вивізного мита сільгоспвиробником при здійсненні експорту власно вирощених окремих видів сільськогосподарської продукції, відповідно до Закону №4536-IX. Окрім цього, обов`язковою умовою для повернення сум митних платежів є перевірка відсутності в заявника податкового боргу. Таким чином, без з`ясування відповідачем такої умови, відсутні підстави для зобов`язання відповідача сформувати висновок про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів і направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області для фактичного виконання.
У поясненні, поданому Казначейством, представник третьої особи повідомила, що у разі наявності підстав для повернення сплачених сум митних платежів, таке повернення коштів здійснюється територіальним органом Казначейства, з депозитного рахунку, відкритого в Казначействі на ім`я Держмитслужби, з депозитних рахунків, відкритих на балансі Казначейства на ім`я митниць Держмитслужби, та з відповідного банківського балансового рахунку "Розподільчі рахунки суб`єктів господарської діяльності", відкритого на ім`я митниці Держмитслужби в уповноваженому банку. Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало (до того ж сам позивач не вказує на Казначейство як на порушника своїх прав).
У відповіді на відзив позивач не погоджується з аргументами відповідача з підстав наведених у позовній заяві та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Приватне агропромислове підприємство "Дзвін" з 14.02.2000 зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.5-12).
Відповідно до листа Головного управління ДПС У Тернопільській області від 26.03.2025 №7279/6/19-00-04-04, ПАП "Дзвін" на 2025 рік підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи спрощеної системи оподаткування (а.с.24).
Згідно з витягом з Державного аграрного реєстру від 24.04.2026 позивача включено до Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції з 12.08.2022 (а.с.26-29).
За 2025 рік позивачем вирощено 33365 ц ріпаку, що відображено в звітах про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2025 році, форми №29-сг (а.с.38-61).
13.08.2025 між ПАП "Дзвін" (продавець) та ADM International Sarl (покупець ) укладено контракт №507/10409930, за умовами якого продавець продав, а покупець купив насіння ріпаку "00", генетично немодифікованого, продовольчого, вищого і 1 класів, українського походження, врожаю 2025 року, насипом, в кількості 2000 т +/- 5% на загальну суму 111600,00 доларів США +/- 5% (а.с.63-73).
12.09.2025 декларантом оформлено та подано до митного оформлення митну декларацію № 25UA305050000778U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Насіння ріпаку "00" з низьким вмістом ерукової кислоти, генетично немодифікованого, продовольчого, 1-го класу, врожаю 2025 року, насипом вага 693350 кг. Відповідає ДСТУ 4966:2008.Торговель марка: відсутня. Виробник: ПАП "Дзвін". Країна походження: Україна".
У зазначеній декларації вказано: код товару "1205 10 90 00" (графа 33), преференція – "000" (графа 36).
Митне оформлення товару здійснено відповідно до заявленої декларантом митної вартості та нарахованих і сплачених митних платежів, у тому числі нарахованим вивізним митом за ставкою 10 % від основи нарахування 15983441,58 грн, що склало 1598344,16 грн (графа 47), (а.с.77-78).
Відповідно до платіжної інструкції від 12.09.2025 № 55462 ПАП "Дзвін" внесено авансовий платіж (передоплату) для здійснення митного оформлення товару у сумі 1598345,00 грн (а.с.79).
Позивач звернувся до Закарпатської митниці із заявою від 01.04.2026 №209 про повернення сум митних платежів, в якій просив здійснити повернення митних платежів сплаченого мита за ставкою 10% у розмірі 1598344,20 грн у відповідності до платіжної інструкції від 12.09.2025 № 55462 за митною декларацією №25UA305050000778U6 від 12.09.2025. В обґрунтування заяви вказано, що ПАП "Дзвін" є сільськогосподарським товаровиробником, яким безпосередньо вироблено насіння ріпаку харчового, 1 класу, врожаю 2025 року, що експортовано відповідно до вказаної накладної. Підприємство є звільненим від сплати вивізного мита, а тому його сплата є помилковою (а.с.83-84).
До цієї заяви позивачем додано платіжну інструкцію від 12.09.2025 № 55462, митну декларацію №25UA305050000778U6 від 12.09.2025, а також Висновок про походження товарів Тернопільської торгово-промислової палати від 30.03.2026 №UАD66100D249, у відповідності до якого ПАП "Дзвін" є виробником та експортером насіння ріпаку 1 класу, українського походження, врожаю 2025 року, насипом, у кількості у 693350 кг відповідно до контракту №507/10409930 від 13.08.2025 (а.с.80-82).
У відповідь на цю заяву, Закарпатська митниця листом 16.04.2026 №7.7-2/15-01/13/3609 повідомила про відсутність підстав для повернення з Державного бюджету України помилково (надмірно) сплаченого вивізного (експортного) мита.
Вказала, що під час митного оформлення ПАП "Дзвін" не використало право на податкову пільгу та не забезпечило подання документів, які підтверджують статус сільськогосподарського товаровиробника та факт власного виробництва, відомостей про наявність земельних ділянок сільськогосподарського призначення у користуванні або володінні та інші документи на виконання вимог Закону №4536-IX). Надання Висновку про походження товарів № UAD66100D249 від 30.03.2026 (Тернопільська торгово-промислова палата) стосовно товару «насіння ріпаку…», митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.09.2025 № 25UA305050000778U6 до моменту набрання чинності Постанови № 1256, не є підставою для надання звільнення від сплати вивізного мита сільгоспвиробником при здійсненні експорту власно вирощених окремих видів сільськогосподарської продукції, відповідно до Закону №4536-IX (а.с.86-87).
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо підготовки та подання висновку про повернення сплачених сум митних платежів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства" від 16.07.2025 № 4536-IX, з наступними змінами та доповненнями, внесено зміни, у тому числі до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур", який доповнено статтею 1-1 (набрала чинності 03.09.2025).
Абзацом третім цієї статті передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого цією статтею.
Спірним у даній справі є реалізація права позивача на звільнення від сплати вивізного мита власно вирощеної сільськогосподарської продукції (ріпаку), що класифікується за кодом 1205 згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до підпункту 46.1. статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.
За визначеннями, наведеними у частині першій статті 4 МК України:
митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів (пункт 20);
митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23);
митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24).
За приписами частин першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.
Відповідно до частини першої статті 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.
Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.08.2012 за № 1372/21684, затверджено Порядок заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа.
Згідно з розділом ІІ цього Порядку Графа "36" Преференція заповнюється при декларуванні товарiв, на якi встановлено вивiзне мито.
У графі зазначається відповідно до класифікатора звільнень від сплати вивізного мита тризначний цифровий код пільги в обкладенні товару вивізним митом, передбаченої законодавством щодо товару, описаного в графі 31 МД і класифікованого в графі 33 МД. При відсутності відповідних пільг у графі проставляється « 000».
Наказом Міністерства фінансів України "Про внесення зміни до Класифікатора звільнень від сплати вивізного мита" від 05.09.2025 № 455, доповнено Класифікатор звільнень від сплати вивізного мита, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, новою позицією: "Сільськогосподарська продукція, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, власно вирощена сільськогосподарськими товаровиробниками, а також членами сільськогосподарських кооперативів"; код пільги "063".
Як встановлено судом, 12.09.2025 декларантом оформлено та подано до митного оформлення митну декларацію № 25UA305050000778U6, в якій задекларовано товар, визначено митну вартість та у графі 36 "Преференція" зазначено "000", тобто пільги не застосовано.
Враховуючи, що у митній декларації у графі 36 "Преференція" не було зазначено код пільги "063", для вирішення даного спору визначальним є встановлення того, чи реалізував позивач передбачене статтею 269 МК України право на звернення до митного органу щодо внесення змін до відомостей, зазначених у митних деклараціях, з метою застосування відповідної пільги зі сплати вивізного мита.
Так, частинами першою та другою статті 269 МК України визначено, що відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
Згідно з частиною сьомою статті 269 МК України, порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 затверджено Положення про митні декларації (далі – Положення № 450).
Пунктом 37 Положення 450 встановлено, що після завершення митного оформлення зміни до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:
подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом додаткової декларації та оформлення її митним органом;
подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;
подання у визначених Митним кодексом України випадках, коли необхідне надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X Митного кодексу України та під час поміщення товарів у відповідний митний режим таке забезпечення не надавалося, з метою надання забезпечення сплати митних платежів декларантом додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;
заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
Внесення змін до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник з використанням електронного підпису посадової особи митного органу чи електронної печатки митного органу, які базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, вноситься до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається Держмитслужбою ДПС згідно з пунктом 32 цього Положення.
Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:
необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта помилково зазначених в оформленій митній декларації за формою єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;
необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією за формою єдиного адміністративного документа.
Тобто, аркуш коригування заповнюється та оформлюється, зокрема, при необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.
Таким чином, законодавством передбачено спеціальний механізм виправлення відомостей, зазначених у митній декларації після завершення митного оформлення товарів, у тому числі у випадках, коли таке виправлення пов`язане з необхідністю повернення надмірно сплачених митних платежів. Реалізація такого механізму здійснюється за ініціативою декларанта шляхом подання відповідного письмового звернення до митного органу.
Водночас матеріали справи не містять доказів реалізації позивачем передбаченого статтею 269 МК України права на ініціювання внесення змін до митної декларації.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним та Податковим кодексами України, та має похідний характер від встановлення факту наявності відповідних правових підстав для такого повернення.
Зокрема, повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо митну декларацію змінено або визнано недійсною, що передбачено пунктом 4 частини п`ятої статті 301 МК України.
Отже, зміна митної декларації (визнання її недійсною) є необхідною юридичною передумовою як виникнення у платника права на повернення, так і виникнення у митного органу обов`язку сформувати та подати висновок казначейству.
Разом з тим, як вже зазначено вище, митна декларація №25UA305050000778U6 від 12.09.2025 не змінена й не визнана недійсною, у графі 36 митної декларації залишається код "000", а тому сплачена сума за чинною декларацією не набула статусу надміру сплаченої, і підстава для формування висновку про повернення не виникла.
Суд враховує, що звільнення від сплати вивізного (експортного) мита, передбачене статтею 1-1 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (у редакції Закону № 4536-IX), не застосовується автоматично, а реалізується декларантом шляхом заявлення коду пільги "063" у графі 36 митної декларації відповідно до Класифікатора звільнень від сплати вивізного мита.
Виявлення декларантом помилки у відомостях декларації є підставою для її виправлення у визначеному законом порядку, а не для безпосередньої вимоги повернення коштів поза цим порядком.
Законодавець установив чіткий механізм виправлення відомостей митної декларації. За частинами першою, другою статті 269 МК України відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу - як до моменту завершення митного оформлення, так і протягом трьох років з дня його завершення. Після завершення митного оформлення зміни вносяться, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування (пункт 37 Положення № 450), який застосовується в разі необхідності виправлення відомостей, пов`язаних із доплатою або поверненням митних платежів.
Позивач цією процедурою не скористався, із заявою про надання дозволу на внесення змін до митних декларацій (оформлення аркуша коригування) у порядку статті 269 МК України до митного органу не звертався, а звернувся одразу із заявою про повернення сплачених коштів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутні передбачені законом підстави для визнання сплачених сум митних платежів помилковими або надміру сплаченими, а отже і для їх повернення у заявленому порядку.
З приводу посилань відповідача на те, що на момент фактичного вивезення товару механізм підтвердження права на пільгу, визначений Постановою №1256, яка набрала чинності 05.10.2025, ще не діяв, що виключає можливість застосування відповідних положень Закону №4536-ІХ, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 1 Постанови №1256 визначено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують зазначену сільськогосподарську продукцію, вирощену членами таких кооперативів (далі - експортери), митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою (далі - експертний висновок), є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 1-1 Закону України Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур.
Експертні висновки для цілей цієї постанови видаються експортерам Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами на кожну окрему партію сільськогосподарської продукції, що експортується.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача та вважає, що на момент пропуску вказаного товару через митний кордон чинними були пільги передбачені Законом №4536-ІХ, відповідно до яких сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого цією статтею.
З урахуванням викладеного, відсутність на момент митного оформлення затвердженого Кабінетом Міністрів України підзаконного порядку підтвердження власного вирощування не може нівелювати чи обмежувати прямо встановлене законом право на звільнення від сплати вивізного (експортного) мита, передбачене статтею 1-1 Закону № 4536-IX.
Разом з тим, наявність такого матеріального права сама по собі не означає його автоматичної реалізації у митних правовідносинах, оскільки порядок його застосування визначається спеціальним митним законодавством.
У цьому контексті суд звертає увагу, що реалізація права на звільнення від сплати митних платежів у межах конкретної зовнішньоекономічної операції здійснюється шляхом його заявлення під час декларування товару та відображення відповідних відомостей у митній декларації, зокрема у графі «Преференція», або шляхом внесення змін до митної декларації у порядку статті 269 МК України.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, та відмову у позові, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Приватного агропромислового підприємства "Дзвін" (село Звиняч, Чортківський район, Тернопільська область, 48510, код ЄДРПОУ 30787900) до Закарпатської митниці (вулиця Собранецька, 20, місто Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України (вулиця Бастіонна, 6, місто Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено та підписано 29 жовтня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua