Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №515/944/26
Суддя: Олійник К. І.
Справа № 515/944/26
Провадження № 1-кп/515/1566/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162240000475 від 22 квітня 2026 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Татарбунари Одеської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в Україні продовжувався, востаннє, Указом Президента України від 28.10.2024 за № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 10 листопада 2024 року по 10 лютого 2025 року. Законом України від 29 жовтня 2024 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Встановлено, що під час дії воєнного стану на території України, ОСОБА_4 19.04.2026 року о 12:30 годині переслідуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, зайшла до зали Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИГІДНА ПОКУПКА» магазину «Аврора» (далі ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» магазин «Аврора»), який розташований за адресою: м. Татарбунари, вул. 23 Серпня, 13, Білгород-Дністровського району Одеської області, де керуючись прямим умислом, спрямованим на таємне заволодіння чужим майном, розуміючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, шляхом вільного доступу викрала належні ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» магазину «Аврора» товари, які знаходились на вітринних полицях, а саме:
напій кавовий розчинний «Maccoffee» з сол. карамелю, в кількості 8 шт, вартістю 11 грн. кожна, на загальну суму 88 грн.;
1 спрей-міст для тіла парфумований «Lovit», вартістю 88 грн.;
1 освіжувач повітря гелевий «Glade», вартістю 119 грн.;
1 набір резинок для волосся в коробці, вартістю 39 грн.;
1 скатертина для столу прямокутна з китицями, вартістю 179 грн.;
1 набір спонжів для макіяжу, вартістю 109 грн.;
1 щітка зубна електрична акумулятор з насадками, вартістю 299 грн.;
1 пляшка для олії скляна з дозатором, вартістю 69 грн.;
1 нектар «Вінні» яблуко-виноград, об`ємом 1 л., вартістю 49 грн.;
1 пляшка води «Рости», об`ємом 0,5 л. вартістю 15 грн.;
1 напій без алкогольний сильногазованний «Pepsі», об`ємом 0,33 л. вартістю 18 грн.;
1 упаковка напою кава 3в1 «Якобз», вартістю 55 грн.;
напій кавовий розчинний 3в1 «CafePHO», в кількості 6 шт., вартістю 12 грн. за 1 шт, на загальну суму 72 грн.;
1 упаковка пакетів поліетиленових з zip-застібкою, вартістю 169 грн.;
1 дошку кухонну фігурну пластикову, вартістю 129 грн.;
1 рюкзак молодіжний текстильний з принтом, вартістю 249 грн.;
1 таця бамбукова прямокутна, вартістю 229 грн.;
1 чашка порцелянова фігурна з принтом, вартістю 99 грн.;
1 краб для волосся пластиковий «Метелик», вартістю 74 грн.;
1 шампунь для волосся сухий «Evin», вартістю 129 грн.;
1 упаковка кави розчинної сублімованої «Fine Eat», вартістю 139 грн.;
1 швабра з посиленим подвійним режимом, вартістю 279 грн.;
1 подушка мікрофібра Холофайбер «Merino», розміром 50*70 см вартістю 349 грн.;
2 комплекти постільної білизни євро, вартість 1 комплекту 1 099 грн., на загальну суму 2 198 грн., підійшла до каси самообслуговування та розрахувавшись за інший товар, при цьому незаконно заволоділа вищеперерахованим майном на загальну суму 5 303 грн, яке не провела по касі самообслуговування.
Після чого, покинула територію магазину «Аврора» з викраденим майном, яким розпорядилась на власний розсуд, заподіявши шкоду ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» магазин «Аврора» на вищевказану суму.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Такими діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Оцінка доказів
Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченої ОСОБА_4 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченої та стосуються речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, обвинувачена ОСОБА_4 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинувачену. ОСОБА_4 було роз`яснено, що в даному випадку вона позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що визнає вину в інкримінованих їй діях, повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті.
Зокрема, пояснила, що 19.04.2026 року о 12:30 годині вона зайшла до зали Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИГІДНА ПОКУПКА» магазину «Аврора», який розташований за адресою: м. Татарбунари, вул. 23 Серпня, 13, Білгород-Дністровського району Одеської області, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, шляхом вільного доступу викрала належні ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» магазину «Аврора» товари, які знаходились на вітринних полицях, при цьому незаконно заволоділа майном на загальну суму 5 303 грн, яке не провела по касі самообслуговування, яке належить потерпілому ТОВ «Вигідна покупка».
Обвинувачена не вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена.
Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено обставини, що обтяжують покарання.
Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням
Кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду потерпілому у розмірі 5303,00 грн, яка повністю відшкодована.
Розмір витрат на залучення експерта: відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Мотиви призначення покарання.
Частиною четвертою статті 185 КК України визначено, що крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені частиною першою статті 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженої.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого нею кримінального правопорушення, те, що вона раніше не судима, вчинила кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, вину у вчиненому визнала, дійсно щиро розкаялася, заподіяну шкоду повністю відшкодувала, позицію потерпілого, який не має претензій до обвинуваченої, те, що обвинувачена на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, а також враховує досудову доповідь, надану центром пробації.
Суд також враховує позицію прокурора, який просив на підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 їй необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ст. 185 КК України.
Разом з тим суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, відтак суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання, призначеного вироком суду з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на неї обов`язки.
На думку суду, залучення до такого виду призначеного покарання створить процес позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої право слухняної поведінки обвинуваченої ОСОБА_4 ..
Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування суд сприймає як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації та обставинах, при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Метою притягнення до кримінальної відповідальності є не тільки покарання, а й виправлення особи, розуміння нею своїх негативних наслідків та виправлення останніх. На думку суду, застосування до обвинуваченої саме такого покарання є найбільш доречним та є тим стримуючим фактором, який буде достатнім для виховання ОСОБА_4 , з урахуванням іспитового строку та певних обмежень, встановлених судом.
Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Витрати на залучення експерта відсутні.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирався і суд вважає, що до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченій обирати немає необхідності.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст.368-371,373-374, 381, 382, 376 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua