Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №596/1033/25 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2026 р. Справа № 596/1033/25

Провадження № 2/596/62/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до Гусятинського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 898410699 від 03 червня 2023 року (далі - Договір).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» зазначило, що 03 червня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено Договір, підписаний електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV49CD2». Відповідно до Договору відповідачці надано кредит у сумі 6 100 грн. зі сплатою процентів за його користування, який перераховано на її банківську картку № НОМЕР_1 .

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір № 28/1118-01). 27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01 (далі - Договір № 27/0524-01). 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір № 04/06/25-Ю), відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 31 328,32 грн..

З урахуванням наведеного, представник позивача стверджує, що сторонами Договору узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки на укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. В наданих розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Крім того, відповідачка не виконувала умови кредитного договору належним чином, не повністю сплачувала платежі, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

12.08.2025 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Печінка П.В. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що вважає обґрунтування позовних вимог позивачем недостатніми та такими, що підлягають лише частковому задоволенню і тільки в межах заборгованості за один місяць, підтвердженої письмовими доказами.

22.08.2025 представник позивача Хлопкова М.С. подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами й позивачем в сукупності з платіжними дорученнями про перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а тому вважає, що позовні вимоги доведені позивачем в повній мірі.

22.08.2025 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Печінка П.В. подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідача частково визнає позовні вимоги на суму 9 851,50 грн., що включає в себе відсотки за користування кредитом в сумі 3 751,50 грн. та суму кредиту 6100,00 грн..

Представник позивача - ТОВ «Юніт Капітал» - у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник - адвокат Печінка П.В. у судове засідання не з`явилися, проте, представник подав до суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

03 червня 2023 року ОСОБА_2 звернулася із заявкою на отримання грошових коштів у кредит в розмірі 6 100 грн до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», картка № 5168-74ХХ-ХХХХ-3055.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 червня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_2 в електронному вигляді укладено Договір, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV49CD2».

У Договорі сторони погодили, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 6 100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Також визначено, що кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період).

Також, сторони погодили, що встановлений строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Крім того, Договором визначено порядок нарахування процентів:

Сторони також погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом, при цьому зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду.

Позивачем долучено правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів, алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору.

Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору, який містить зазначення прізвища ОСОБА_2 та дату ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до паспорту споживчого кредиту загальні витрати за кредитом становлять 3751,50 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 9851,50 грн..

Відповідно до платіжного доручення від 03 червня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_2 на її платіжну картку № НОМЕР_1 - 6 100 грн..

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір № 28/1118-01 з додатками. Дію вказаного договору було продовжено відповідними додатковими угодами, а додатковою угодою № 26 від 31 грудня 2020 року сторони виклали текст договору у новій редакції. Відповідно до реєстру прав вимоги № 243 від 08 серпня 2023 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за Договором.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір № 27/0524-01 з додатками, за яким ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно з реєстром прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до Договору № 27/0524-01 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_2 за Договором

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір № 04/06/25-Ю разом з додатками, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 04 червня 2025 року до Договору № 04/06/25-Ю ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за Договором на загальну суму 31 328,32 грн., що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором № 04/06/25-Ю.

Як вбачається із наданого на вимогу суду копії актового запису про шлюб №5 від 27 жовтня 2025 року, ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 , змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Як видно із наданої на вимогу суду інформації Управлінням Державної міграційної служби України в Тернопільській області №6101.6-6288/6101.1.1-26 від 14.10.2026, за обліками УДМС у Тернопільській області ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , виданим 05.01.2026 Чортківським відділом УДМС.

У відповіді АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260204/60793-БТ від 06 лютого 2026 року вказано, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Також зазначено, що номер телефону НОМЕР_5 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . За рахунком відповідачки було зарахування коштів на суму 6 100 грн. від 03 червня 2023 року. Банком додано виписку за рахунком за період з 03.06.2023 по 08.06.2023, яка містить зарахування на суму 6 100 грн..

Згідно з випискою з особового рахунку за Договором сума заборгованості ОСОБА_1 становить 31 328,32 грн., з яких: 6 100,00 грн - сума заборгованості за кредитом; 25 228,32 грн. - сума заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.

За статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша); правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, цивільне законодавство не обмежує різновиди письмового договору до класичного власноручного підписання відповідного правочину у паперовій формі, а передбачає можливість фіксації волевиявлення сторін за допомогою електронних засобів власне у електронній формі.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів унормовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №675 електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6).

Порядок укладення електронних договорів регулюється статтею 11 Закону № 675. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (частина перша статті 11 Закону № 675).

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону № 675).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону № 675).

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За частиною дванадцятою статті 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наявні в матеріалах справи докази, досліджені судом у судовому засіданні, дають підстави для висновку про дотримання всіх встановлених законодавством вимог при укладенні договору між первісним кредитором та відповідачем у електронній формі, пропозиція (оферта) укласти електронний договір та її прийняття (акцепт) здійснені з дотриманням вимог статей 11 та 12 Закону № 675, що не дає підстав для сумніву в існуванні вільного волевиявлення сторін на укладення відповідного правочину.

У статті 526 ЦК України вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша).

У зв`язку з цим Конституційний Суд України зазначив: «одним із загальновизнаних принципів міжнародного права є «pacta sunt servanda» (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов`язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено (частина перша статті 526); договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629)» (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що при укладенні між сторонами кредитного договору було дотримано його письмової форми з погодженням усіх істотних умов, а отже, між ними виникли відповідні зобов`язання. Тож надані позивачем докази, наявні в матеріалах справи та досліджені судом, свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору та підписання відповідачкою Договору.

Таким чином, суд констатує, що в аспекті виникнення між первісним кредитором та відповідачкою договірних відносин, пов`язаних з отриманням коштів у кредит та користування ними, позовна заява є обґрунтованою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19), у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року (справа № 753/20537/18), від 21 липня 2021 року (справа № 334/6972/17), від 27 вересня 2021 року (справа № 5026/886/2012).

Аналіз змісту договорів № 28/1118-01, № 27/0524-01, № 04/06/25-Ю та доданих до них документів, у тому числі реєстрів прав вимоги та реєстру боржників, підтверджує безперервний перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача, що дає підстави для висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» наділено правом грошової вимоги до ОСОБА_3 ..

Кредитний договір за своєю суттю є строковим договором. Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54).

Як було зазначено, сторонами погоджено, що кредит у розмірі 6 100 грн. надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником. Утім, Договором також передбачено можливість пролонгації строку кредитування за умови вчинення відповідачкою активних дій, зокрема здійснення оплати нарахованих процентів та активації функції продовження строку дисконтного періоду в особистому кабінеті.

У матеріалах справи відсутні докази вчинення дій з боку ОСОБА_3 , спрямованих на продовження строку кредитних правовідносин, зокрема здійснення оплати процентів чи активації відповідної функції. Крім того, за матеріалами справи відповідачка не здійснювала платежів на погашення існуючої заборгованості.

Суд зазначає, що у зв`язку з суперечливим унормуванням умов договору у частині його пролонгації та нарахування відсотків за його користування утворився суттєвий дисбаланс між отриманою фінансовою послугою - кредитом та витратами за її користування. Так, сума заборгованості за відсотками, заявлена позивачем, більш ніж у чотири рази перевищує розмір основного зобов`язання.

Відтак суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Частиною восьмою статті 18 цього Закону визначено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відтак до цих правовідносин застосовною є концепція contra proferentem (неоднозначні умови тлумачать проти того, хто їх запропонував). Так, у постанові Верховного Суду від 14 травня 2022 року (справа № 944/3046/20) вказано, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem». Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені», але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін».

Тож суд враховує принцип тлумачення договору на шкоду стороні, яка сформулювала умови договору, і враховує, що умова договору про його пролонгацію після закінчення 30-денного узгодженого сторонами строку є нечіткою, відтак стягнення заборгованості поза межами строку кредитування, передбаченого у Договорі, не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є несумісним із загальними засадами права приватного.

За таких умов, беручи за основу концепцію contra proferentem, ураховуючи ту обставину, що позивачем не надано будь-яких доказів вчинення дій з боку ОСОБА_3 , спрямованих на пролонгацію Договору, суд вважає, що первісний кредитор мав право нараховувати відсотки виключно у межах погодженого сторонами 30-денного строку кредитування, відтак заборгованість за несплаченими відсотками складає 3 751,50 грн. (30 днів * 2.05 % * 6 100 грн. = 3 751,50 грн.), з урахуванням відомостей паспорту споживчого кредиту, де загальні витрати за кредитом визначені на рівні 3 751,50 грн., суд застосовує саме цей показник як узгоджений сторонами граничний розмір витрат споживача за кредитом.

Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості є підставними та підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає обґрунтованою позовну вимогу щодо стягнення заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 6 100,00 грн., водночас стосовно стягнення заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, то суд виходить з погодженого сторонами строку кредитування у 30 днів та граничного розміру загальних витрат за кредитом, визначеного у паспорті споживчого кредиту на рівні 3 751,50 грн..

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, яка підлягає стягненню, становить 9 851,50 грн., з яких: 6 100,00 грн. - заборгованість за кредитом та 3 751,50 грн. - заборгованість за процентами.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

9 851,50 грн. х 100 / 31 328,23 грн. = 31,44 % (розмір задоволених позовних вимог);

2422,40 грн. х 31,44 % = 761,60 грн. (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з вимогами частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За частиною четвертою цієї статті ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «Юніт Капітал» долучено договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, укладений між ними та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», додаткову угоду № 25770730097 до договору про надання правничої допомоги від 05 червня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг, протокол погодження вартості послуг.

Відповідачка ОСОБА_1 із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не зверталася, а тому суд вважає, що ТОВ «Юніт Капітал» надало належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача у сумі 2 200 грн. 80 коп. (7000 грн. х 31,44 % = 2 200,80 грн.) пропорційно до задоволених позовних вимог. Суд також враховує складність справи, обсяг наданих послуг та принцип розумності витрат.

Керуючись статтями 2, 4, 12 - 13, 19, 76 - 78, 141, 223, 244, 247, 258 - 268, 273 - 274, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 898410699 від 03 червня 2023 року в розмірі 9 851 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одну) гривню 50 копійок, з яких: 6 100,00 гривень - сума заборгованості тіла кредиту; 3 751 гривень 50 копійок - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в сумі 761 (сімсот шістдесят одну) гривню 60 коп. та 2200 (дві тисячі двісті) гривень 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163).

Представник позивача: Потороча Олександра Денисівна (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , жителька АДРЕСА_1 ).

Представник відповідача: адвокат Печінка Павло Володимирович (адреса: селище Гусятин, вул. Наливайка, 16/25, Чортківського району, Тернопільської області).

Повне рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Т.М. Цвинтарна