Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №594/1796/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Суд: Борщівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №594/1796/26

Суддя: Чир П. В.

Справа № 594/1796/26

Провадження № 3/594/483/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року

Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Чир П.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП №1 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській на:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого на посаді робітника ТОВ «Дайглер»,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №034882 від 02.10.2026 ОСОБА_1 02.09.2026 о 18.50 год., за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дочки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та економічного характеру, що полягало у тому, що ОСОБА_1 виганяв з місця спільного проживання ОСОБА_2 , в результаті чого останній заподіяно шкоду психологічного характеру.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що за адресою АДРЕСА_1 житловий будинок належить на праві власності по частині йому та його колишній дружині ОСОБА_3 , в якому вони усі спільно проживають разом з дорослою дочкою ОСОБА_2 та її сім`єю. 02.09.2026 по відношенню до своєї дочки ОСОБА_2 він не вчиняв домашнього насильства та не виганяв з житла. Того дня дочка без його дозволу користувалась його майном, через що у них виникла суперечка і він сказав, що вона може іти проживати десь у іншому місці, де розпоряджатися своїм майном, однак не виганяв її з дому.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

До справи не додано будь-яких доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі, вчинив домашнє насильство по відношенню до дочки ОСОБА_2 , а саме умисно вчинив застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

В протоколі зазначено, що подія мала місце 02.09.2026 о 18.50 год., в той час як протокол складено на ОСОБА_1 02.10.2026.

Згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 02.09.2026 близько 18 год. у неї виникла суперечка з батьком, під час якої він виганяв її з дому, про що вона розказала матері, а та в свою чергу викликала поліцію.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 12.10.2026, 02 вересня 2026 року вона перебувала за кордоном, близько 18.50 год. за київським часом до неї зателефонувала дочка та схвильованим голосом повідомила, що батько її виганяв з дому, після чого вона зателефонувала на лінію 102 та повідомила про дану подію.

З огляду на наведене вважаю, що склад адміністративного правопорушення не доведений сукупністю належних і допустимих доказів, які давали б достатні підстави для беззаперечного висновку про вчинення ОСОБА_1 конкретних дій, які унеможливлюють або суттєво ускладнюють доступ ОСОБА_2 до помешкання і сама потерпіла про такі дії не вказувала і з заявою не зверталася.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, вважаю, що по справі немає належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає до закриття у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Чир П. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua