Суд: Путивльський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №584/1399/25
Суддя: Токарєв С. М.
Справа № 584/1399/25
Провадження № 3/584/59/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2026 м. Путивль
Суддя Путивльського районного суду Сумської області Токарєв С.М., за участі секретаря судового засідання Удод Н.А., захисника - адвоката Пилипенка Р.Б. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Путивль справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції № 2 (м. Путивль) Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 501445 від 02.11.2025, - 02.11.2025 о 18 год. 01 хв. в м.Путивль по просп. Іоанна Путивльського біля будинку 95 водій ОСОБА_1 керував автомобілем SUZUKI GRAND VITARA, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на місці зупинки та в найближчому закладі охорони здоров`я водій відмовився, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру Tescar 2401520241.
Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Cуд вважає за можливе провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 , оскільки останній не був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі й ознайомитись з матеріалами справи, скористатись послугами захисника, звернутись до суду з відповідними клопотаннями про приєднання до матеріалів справи доказів чи їх витребування судом, виклик свідків, надати суду свої письмові пояснення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипенко Р.Б. просив суд закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свою позицію по справі адвокат Пилипенко Р.Б. виклав у направлених на адресу суду письмових поясненнях від 11.09.2026, у яких зазначив, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно його підзахисного працівниками поліції було грубо порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2025 № 1453/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, свідчать про те, що такий огляд на стан сп`яніння, проведений працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, є недійсним. Зі слів ОСОБА_1 (які він повідомив своєму захиснику), зафіксована у протоколі ніби-то відмова від проходження огляду на стан сп`яніння не відповідає дійсності, і вказані дії його підзахисного були об`єктивно зумовлені обставинами виконання ним бойового розпорядження командира батальйону в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_2 (командування вимагало оперативного переміщення військовослужбовця ОСОБА_1 на транспорті 02.11.2025, з метою забезпечення логістики бойової частини, і останній не мав жодної можливості відбути того дня до медичного закладу для проведення огляду). Сержант ОСОБА_1 , який виконував розпорядження командиру згідно Статуту стройової служби не мав права відмовитися від його виконання чи допустити прострочення виконання наказу комбата ОСОБА_2 , назважаючи на вимоги співробітників патрульної поліції прослідувати до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння. Разом з цим, працівники поліції не врахували, що виконання бойового розпорядження командира не передбачало будь-якого зволікання зі сторони сержанта ОСОБА_1 , позаяк йшлося про забезпечення боєздатності військового підрозділу в умовах бойових дій на території Сумської області. Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності (а.с.108-111).
Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому в силу положень ч. 3 ст. 266-1 КУпАП він міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів в порядку, встановленому ч.ч.2-7 ст. 266-1 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_2 суду показав, що станом на 02.11.2025 він проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 та ОСОБА_1 , який обіймав посаду водія-електрика розвідувального взводу, був його підлеглим. До обов`язків ОСОБА_1 входила доставка вантажів. На той час підрозділ виконував бойові завдання. ОСОБА_1 виконував бойове розпорядження та не мав права повідомляти працівникам поліції обставини поставленого перед ним завдання та пункти руху. Працвники поліції не викликали на місце події працівників ВСП з метою забезпечення освідування ОСОБА_1 . Від працівників поліції до військової частини не надходило ніяких матеріалів про те, шо ОСОБА_1 02.11.2025 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Про складення відносно ОСОБА_1 протоколу за ст. 130 КУпАП була доповідь останнього командуванню. Після завершення виконання поставленого завдання ОСОБА_1 здав дорожній лист, транспортний засіб та пішов відпочивати. Працівники поліціє не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. У лютому 2026 року свідок ОСОБА_2 перевівся до іншої військової частини.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, допитавши свідка, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення повністю підтверджується дослідженими безпосередньо в судовому засіданні доказами.
При цьому, суд не бере до уваги доводи, наведені захисником ОСОБА_1 - адвокатом Пилипенко Р.Б., виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом в ході розгляду даної справи, вищевказаних положень Правил дорожнього руху водій ОСОБА_1 не дотримався.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими безпосередньо в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 501445 від 02.11.2025 (а.с.1); даними відеозапису (а.с.3), на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і у найближчому закладі охорони здоров`я.
Зазначені докази суд вважає належними та допустимими та такими, що у повній мірі підтверджують наведені у протоколі обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Пояснення свідка ОСОБА_2 не спростовують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в порядку, визначеному ст. 266 КУпАП.
В той же час, ст. 266-1 КУпАП, на положення якої посилається захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипенко Р.Б., визначає порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Також судом не можуть бути прийняті до уваги доводи сторонни захисту про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, у зв`язку з необхідністю виконання ним бойового розпорядження, зважаючи на те, що останній при спілкуванні з працівниками поліції повідомив, що він їде додому та йому залишилось проїхати один квартал. Також варто зазначити, що процедура оформлення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зайняла більше аніж пів години. Вказаний проміжок часу був цілком достатнім для проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора так і в найближчому закладі охорони здоров`я, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.
Як вбачається із повідомлення Відділення поліції № 2 (м. Путивль) Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Поліщук В.С., ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.09.2023 отримав посвідчення водія НОМЕР_4 , наявні категорії В1, В, С, СЕ (а.с.2).
Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи особу правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
В силу ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 284, 307, 308 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.М.Токарєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua