Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №523/20534/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/20534/26

Номер провадження 3/523/3464/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м.Одеса

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 06.09.2026 року о 00:00 годині, біля будинку №74 по пр-ту Князя Володимира Великого в м.Одесі, було зупинено електросамокат під керуванням ОСОБА_1 , який керував у стані алкогольного сп`яніння, що зафіксовано за результатами огляду на стан сп`яніння, із застосуванням приладу «Драгер» (результат – 1,14% проміле) та зі згоди зазначеної особи у встановленому законом порядку, від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху».

ОСОБА_1 та захисник Красношлик А.О., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, 23.10.2026 року в судове засідання не з`явились, про поважність причин своєї неявки до суду не повідомили, втім вказаний захисник попередньо направила до суду письмові пояснення по справі, у яких просила закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП, а також звернулась до суду із заявою щодо проведення розгляду справи без її участі та особи, яка притягається адміністративної відповідальності, з огляду на що і з урахуванням вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суддя вирішив розглянути справу за відсутності вказаних осіб, на підставі наданих до суду матеріалів.

Вивчивши письмові пояснення захисника Красношлик А.О., дослідивши матеріали справи, суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доказана та підтверджується наступними дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №764078 від 06.09.2026 року, в якому наведені обставини порушення ОСОБА_1 приписів п.2.9.а «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, підписаним останнім без зауважень чи заперечень, з поясненнями, в яких вказана особа зазначив, що кається з приводу порушення закону - у водінні «напідпитку» (дослівно), більше такого робити не буде (а.с.1);

- роздруківкою тестування з використанням алкотесту «Драгер» №7510, за яким у ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп`яніння – результат 1,14% проміле (а.с.5);

- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у вказаної особи виявлені ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови (а.с.6);

- направлення на огляд ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що огляд проводився за допомогою приладу «Драгер», результат 1,14% (а.с.8);

- результатами відтворення під час вивчення матеріалів справи відеозаписів з портативного відеореєстратора працівників поліції, у яких зафіксовано безперервний перебіг подій вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обставин складення працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення за участю цієї особи (а.с.9).

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

За ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу ст.53 Закону України «Про дорожній рух» , юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Приписами ст.16 цього ж Закону визначено, що водій транспортного засобу, окрім іншого, зобов`язаний, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 вказаного Кодексу встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наданих до суду письмових поясненнях від 05.10.2026 року, захисник Красношлик А.О. посилалась на те, що: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №764078 складено щодо особи, відомості про яку не відповідають документам, що посвідчують особу, оскільки в графі 4 протоколу по батькові особи зазначено « ОСОБА_2 », а відповідно до паспорту вірно « ОСОБА_3 »; співробітники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про його відмову від огляду в закладі охорони здоров`я; наявне в матеріалах справи відповідне направлення датоване 06.09.2026 року о 00:00 годині, тобто до моменту проведення огляду на місці, який відбувся того ж дня о 00:15 годині, що свідчить про формальне заповнення направлення, без фактичного проведення передбаченої законом процедури; водію не були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, зокрема право на отримання правничої допомоги; матеріали справи не містять доказів керування саме вказаною особою електросамокатом; у матеріалах відсутні будь-які дані, які дозволяють віднести засіб, про який йдеться у протоколі, до механічних транспортних засобів; порушення працівниками поліції законодавства при оформленні матеріалів; батько особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , а його син систематично надає йому допомогу, зокрема, здійснює доставку товарів, необхідних для потреб військової частини, а тому позбавлення останнього права керування транспортними засобами унеможливить подальшу доставку ним товарів.

Оцінюючи доводи захисника Красношлик А.О. щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст.247 КУпАП, викладені нею у письмових поясненнях, суддя вважає їх неспроможними з огляду на таке.

Посилання захисника щодо зазначення у протоколі по батькові ОСОБА_1 зазначено як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 » суд відхиляє, оскільки така розбіжність має характер технічної описки, тоді як інші анкетні дані особи та відомості, зазначені в матеріалах справи, відповідають документам, що посвідчують її особу. Наведена неточність сама по собі не свідчить про складення протоколу стосовно іншої особи та не впливає на встановлення обставин справи.

При цьому, суддя ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.10.2024 року (по справі №120/12494/23), за яким формальні недоліки фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», електричним колісним транспортним засобом є дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Утім, статтею 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», зокрема, визначено, що колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, - є низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 року у справі №127/5920/22 визначив, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

З огляду на вищенаведене, у розглядуваній ситуації суддя дійшов висновку, що у контексті вимог законодавства та практики суду касаційної інстанції, електросамокат підпадає під означену вище категорію та є транспортним засобом (низькошвидкісний електричний транспортний засіб), що спростовує доводи захисника ОСОБА_5 з цього приводу.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За приписами п.2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 3 розділу IX «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103.

Згідно з п. п.2, 3, 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

В порядку ст.ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Частиною 2 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відтворений відеозапис обставин оформлення працівниками поліції матеріалів справи на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейськими до суду доказів є виконанням покладеного на них обов`язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.

Зазначений відеозапис містить безперервний перебіг подій та стосується безпосередніх дій ОСОБА_1 . Вказаний відеозапис переданий до суду Управлінням патрульної поліції в Одеській області для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо вказаної особи та зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до означеної норми закону.

Доводи захисника Красношлик А.О. про неможливість встановлення пристрою, за допомогою якого здійснено відеозапис з автомобільного відеореєстратора, з огляду на відсутність відомостей про його марку, модель та номер, суд вважає необґрунтованими, оскільки самі по собі такі обставини не свідчать про недопустимість відеозапису як доказу. Відповідний відеозапис міститься на оптичному диску, долученому до матеріалів справи УПП в Одеській області, разом з іншими відеозаписами з портативних відеореєстраторів. Відсутність зазначених технічних характеристик пристрою само по собі не спростовує достовірності відеозапису, а питання його походження та доказового значення підлягає оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи відповідно до статтей 251, 252 КУпАП.

Суддя критично оцінює посилання захисника на те, що матеріалами справи неможливо встановити, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки такі твердження спростовуються наявними у матеріалах справи відеозаписами як з автомобільного відеореєстратора, на якому зафіксоване керування електричним самокатом особою, якою як потім встановлено був ОСОБА_1 , так і відеозаписами з ПВР, на яких останній не заперечує факту керування ним транспортним засобом, а його поведінка та пояснення свідчать про усвідомлення ним підстав проведення відповідних процесуальних дій саме у зв`язку з керуванням транспортним засобом.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, суд оцінює з урахуванням усіх досліджених доказів.

Як убачається зі змісту відеозапису, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» або в закладі охорони здоров`я, на що останній погодився пройти огляд на місці. За результатами проведеного огляду встановлено концентрацію алкоголю 1,14% проміле, що підтверджується відповідною роздруківкою приладу, долученою до матеріалів справи.

Водночас, після проведення огляду та отримання його результату працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про складення протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому пропозиція пройти огляд у закладі охорони здоров`я після отримання зазначеного результату та відмова вказаного водія від такого огляду на відеозаписі не зафіксовані. Отже, твердження захисника ОСОБА_5 про відсутність відмови від проходження огляду в медичному закладі узгоджується зі змістом дослідженого відеозапису.

Разом із тим, зазначена обставина сама по собі не спростовує факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування електросамокатом та наданий до суду відеозапис не містить даних про незгоду водія з результатами проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан сп`яніння, оскільки предметом доказування в цій справі є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а не відмова від проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

Доводи захисника щодо нероз`яснення ОСОБА_1 передбачених ст.268 КУпАП прав, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються як наявним у графі 13 протоколу підписом особи, так і дослідженим відеозаписом, з якого вбачається, що працівником поліції особі було роз`яснено водію права, передбачені ст.268 КУпАП, у тому числі право на юридичну допомогу, та зміст ст.63 Конституції України (час на відеозаписі – 00:14:28 – 00:14:48).

До того ж, будь-яких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) стороною захисту до суду не надано, а відтак твердження захисника Красношлик А.О. щодо незаконних дій співробітників поліції не підтверджуються належними та допустимими доказами та не впливають на встановлені суддею обставини справи і правову оцінку дій ОСОБА_1 .

Твердження захисника про надання ОСОБА_1 допомоги батькові-військовослужбовцю шляхом доставки товарів для потреб військової частини жодним чином не доведені та не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, а також не обумовлюють наявність підстав для звільнення особи від адміністративної відповідальності чи незастосування передбаченого законом стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

З огляду на ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані використовувати практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Слід зауважити на тому, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України» вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та в силу положень ст.33 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер та обставини інкримінованого правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану та збройної агресії рф проти України, ступінь вини та особу ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.1, 8-9, 23, 27, 33, 34, 40-1, 130, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

В порядку ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 гривень, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач: ГУК в Од.обл./Пересипський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача UА748999980313181206000015759; код класифікації доходів бюджету – 22030101).

Зобов`язати ОСОБА_1 здати посвідчення водія на його ім`я до УПП в Одеській області ДПП, а у разі ухилення вказаної особи від здачі посвідчення водія, яке посвідчує його право на керування транспортними засобами, то строк позбавлення його права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, обчислювати з дня здачі або вилучення посвідчення водія уповноваженими працівниками Національної поліції України.

Копію постанови для виконання направити ОСОБА_1 , захиснику Красношлик А.О. та до УПП в Одеській області ДПП, а також надати іншим заінтересованим особам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя: В.В. Шурупов