Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №944/5437/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №944/5437/25

Суддя: Поворозник Д. Б.

Справа № 944/5437/25

Провадження №1-кп/944/849/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2026м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 вересня 2025 року за № 12025141350000630, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рокитне Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, із середньою освітою, не працює, судимого 27 березня 2026 року вироком Шевченківського районного суду міста Львова за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_4 , будучи визнаним винним постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2025 року, в справі № 450/868/25, яка набрала законної сили 12 квітня 2025 року, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п?ять) років, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, керуючись прямим умислом на невиконання вищевказаного рішення суду, керував транспортним засобом. Зокрема, 03 вересня 2025 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_4 керуючи мопедом марки «Honda Dio», без реєстраційного номеру в с. Ясниська, по вул. Лісопотік, Яворівського району, Львівської області на виконання п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України про «Національну поліцію» був зупинений працівниками ВРПП Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та на останнього було складено адміністративні протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст.121-3 КУпАП.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового розгляду справи свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зазначив, що йому було відомо про те, що він не має права керування транспортним засобом, однак необдумано зробив це. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати, призначити мінімальний штраф.

Обвинувачений та прокурор в судовому засіданні не заперечували фактичних обставин кримінального провадження і не заперечили проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому, судом встановлено, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і немає сумнівів у добровільності їхніх позиції.

У зв`язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, за згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Також, з врахуванням викладеного, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.

Крім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України як дії, які виразились умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень, в межах санкції ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України.

Таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 366-371, 373, 374, 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 349 Кримінального процесуального кодексу України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua