Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №944/6104/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/6104/26

Провадження №1-кп/944/1762/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026142410000188 від 15.06.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця смт. Витим Ленського улусу Республіки Саха (Якутія) російської федерації, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_5 діючи умисно з метою реалізації злочинного умислу, що полягав у пропозиції та наданні неправомірної вигоди за забезпечення безперешкодного перетину державного кордону України через один із встановлених пунктів пропуску та виїзду до однієї з країн Європейського Союзу без належної та об`єктивної перевірки документів та підстав, які мали б слугувати формальною підставою для перетину державного кордону України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, місце та спосіб), але не пізніше 23.06.2026 року отримав контактні дані зокрема мобільний номер телефону ОСОБА_6 , а саме: НОМЕР_2 .

Зокрема 23.06.2026 року, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, у ході телефонної розмови, що відбулася у месенджері «WhatsApp» о 14:43 год., між ОСОБА_5 (який використовував обліковий запис « WhatsApp », зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_3 ) та ОСОБА_6 (який використовував обліковий запис « WhatsApp », зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_2 ), будучи обізнаним що останній є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та проходить службу у пункті пропуску «Краківець» ІНФОРМАЦІЯ_2 , запропонував ОСОБА_6 , неправомірну вигоду у розмірі 1200 Євро, за вчинення останнім дій, з використанням свого службового становища, а саме за безперешкодний перетин державного кордону України через вказаний пункт пропуску шляхом не проведення належної перевірки документів та підстав, які слугували підставою для перетину державного кордону. В подальшому, 03.07.2026 року ОСОБА_5 прибувши на транспортному засобі Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_4 до пункту пропуску «Краківець» ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в напрямку «виїзд» передав ОСОБА_6 документи, а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію вище зазначеного транспортного засобу. Після оформлення документів та їх повернення, ОСОБА_5 перебуваючи в вище зазначеному транспортному засобі о 11:27 год. надав ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 1200 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 61 299,36 гривень, за вчинення останнім дій, з використанням свого службового становища, а саме за безперешкодний перетин державного кордону України ОСОБА_5 через пункт пропуску «Краківець» ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом не проведення належної перевірки документів та підстав, які слугували підставою для перетину державного кордону

Таким чином, ОСОБА_5 здійснив пропозицію та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дій з використанням наданого їй службового становища, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті та надав показання, що дійсно надав працівнику прикордонної служби ПП «Краківець» неправомірну вигоду в розмірі 1200 Євро. Викладені у обвинувальному акті обставини не оспорював, у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати та призначити йому покарання у виді штрафу, який зобов`язується сплатити.

Прокурор підтримала висунуте ОСОБА_5 державне обвинувачення у суді у повному обсязі, заявила клопотання про розгляд справи у порядку ч.3 ст. 349 КПК України, просила визнати ОСОБА_5 винуватим та призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 369 КК України у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та застосувати спеціальну конфіскацію до неправомірної вигоди в розмірі 1200 Євро.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив обрати обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, оцінка та мотиви Суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються та розглядає кримінальне провадження у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого та призначення покарання.

Оцінюючи зібрані по справі докази, з врахуванням принципу змагальності та критерію «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 369 КК України є вірною, оскільки він здійснив пропозицію та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дій з використанням наданого їй службового становища.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст.67 КК України - не встановлено.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, враховує його стан здоров`я, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин.

Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що таке покарання є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Суд дійшов переконання, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

Згідно з ч.9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Спеціальна конфіскація, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначались (використовувались) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення.

Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді грошових коштів в розмірі 1200 Євро, на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про спеціальну конфіскацію грошових коштів у власність держави, арешт накладений на них скасуванню не підлягає.

Долю інших речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи у кримінальному провадженні, що становить 32 060.70 гривень.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 04.07.2026 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в сумі 266 240.00 грн та покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

06.07.2026 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 була внесена застава на депозитний рахунок ТУ ДСА у Львівській області за ОСОБА_5 в загальній сумі 266 240.00 грн.

Згідно з ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

На підстав викладеного, враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_5 в сумі 266 240.00 грн на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області, судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_5 не був порушений в ході розгляду даного кримінального провадження, тому внесений розмір застави після набрання вироком законної сили слід повернути заставодавцям ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Керуючись статтями 349, 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 4000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Зобов`язати ОСОБА_5 сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання чинності цим вироком та повідомити про сплату штрафу, шляхом надання відповідного документу.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- на підставі ст. 96-1, ст.96-2 КК України грошові кошти в розмірі 1200 (тисяча двісті) Євро, які поміщено в спецпакет №КМV10018032 та передано на зберіганні до АТ КБ «ПриватБанк», що за адресою: м.Київ, вул. Грушевського, 1д - в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , транспортний засіб марки Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_4 та ключі до транспортного засобу марки Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_4 , які передані на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_10 - залишити за нею;

- мобільний телефон марки Xiaomi 15 (IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ) з сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання до камери схову СУ ГУ НП у Львівській області за адресою: м.Львів, вул. Стрийська, 83 - повернути ОСОБА_5 ;

-грошові кошти в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, які передані на зберігання до Філії АТ «Укрексімбанк» за адресою: м.Львів, вул. Шота Руставелі, 7 - повернути власнику ОСОБА_5 ;

-контрольний талон; довідку № 01-2/8168 від 20.09.2024; наказ ТОВ «С-БУС» № 44 від 16.10.2025; витяг з ЄДРЮО на ТОВ «С-БУС»; витяги з державної служби України з безпеки ТОВ «С-БУС» на українській та англійській мові; трудовий договір № 44 від 16.10.2025 між ТОВ «С-БУС» та ОСОБА_5 ; квитанція № 2 про сплату податків ТОВ «С-БУС; повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_11 на роботу в ТОВ «С-БУС»; повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_11 на роботу в ТОВ «ПРАЙД АВТО-ТРАНС»; наказ (розпорядження) № 4 про прийняття на роботу ОСОБА_11 в ТОВ «ПРАЙД АВТО-ТРАНС»; трудовий договір № 12 між ТОВ «ПРАЙД АВТО-ТРАНС» та ОСОБА_11 ; печатку ТзОВ «ПРАЙД АВТО ТРАНС»; статут ТзОВ «ПРАЙД АВТО ТРАНС» на 16 аркушах; акт приймання передачі частки у статутному капіталі (номер документа НСВ 576103); рішення № 2А (номер документі НСВ 576129); акт приймання передачі частки в статутному капіталі (номер документа НСВ 133665); довіреність (номер документа НСВ 576108); довіреність (номер документа НСВ 576106); довіреність (номер документа НСВ 185095); опис структури власності ТзОВ «ПРАЙД АВТО ТРАНС» від 22.08.2026; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 18.08.2022; рішення № 2А від 18.08.2022 року; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_8 ; системний блок із с/н: RC344BKP500N11132900026, які передані на відповідальне зберігання до камер схову СУ ГУ НП у Львівській області, що за адресою: м.Львів, вул. Стрийська, 83 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20.07.2026 року, на контрольний талон; мобільний телефон марки Xiaomi 15 (IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ) з сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 ; довідку № 01-2/8168 від 20.09.2024; наказ ТОВ «С-БУС» № 44 від 16.10.2025; витяг з ЄДРЮО на ТОВ «С-БУС»; витяги з державної служби України з безпеки ТОВ «С-БУС» на українській та англійській мові; трудовий договір № 44 від 16.10.2025 між ТОВ «С-БУС» та ОСОБА_5 ; квитанція № 2 про сплату податків ТОВ «С-БУС; повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_11 на роботу в ТОВ «С-БУС»; повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_11 на роботу в ТОВ «ПРАЙД АВТО-ТРАНС»; наказ (розпорядження) № 4 про прийняття на роботу ОСОБА_11 в ТОВ «ПРАЙД АВТО-ТРАНС»; трудовий договір № 12 між ТОВ «ПРАЙД АВТО-ТРАНС» та ОСОБА_11 ; печатку ТзОВ «ПРАЙД АВТО ТРАНС»; статут ТзОВ «ПРАЙД АВТО ТРАНС» на 16 аркушах; акт приймання передачі частки у статутному капіталі (номер документа НСВ 576103); рішення № 2А (номер документі НСВ 576129); акт приймання передачі частки в статутному капіталі (номер документа НСВ 133665); довіреність (номер документа НСВ 576108); довіреність (номер документа НСВ 576106); довіреність (номер документа НСВ 185095); опис структури власності ТзОВ «ПРАЙД АВТО ТРАНС» від 22.08.2026; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 18.08.2022; рішення № 2А від 18.08.2022 року; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_8 ; системний блок із с/н: RC344BKP500N11132900026.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.07.2026 року, на житловий будинок АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2891120056060), земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5623410100:01:002:0873 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 391443056234) та транспортний засіб марки RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_9 (VIN-код: НОМЕР_10 ), грошові кошти в розмірі 8000 гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь держави процесуальні витрати за виконання Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи в розмірі 32 060 (тридцять дві тисячі шістдесят) гривень 70 копійок.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обраний на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.07.2026 року, до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.

Заставу у розмірі 116 240 (сто шістнадцять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, внесену відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.07.2026 року, як заставу за ОСОБА_5 , згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №1.743035927.1 від 06.07.2026 року - повернути заставодавцю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Заставу у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, внесену відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.07.2026 року, як заставу за ОСОБА_5 , згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №2.742999313.1 від 06.07.2026 року - повернути заставодавцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1