Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №521/17498/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/17498/25 Провадження № 2-др/521/170/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Бочевара Михайла Павловича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом та встановлення факту проживання однією сім`єю, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом та встановлення факту проживання однією сім`єю.

06 жовтня 2026 року представник відповідача адвокат Бочевар Михайло Павлович за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, у якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи № 521/17498/25 у розмірі 45 000,00 гривень. Зазначає, що відповідачкою витрачено на правничу допомогу адвоката Бочевар Михайла Павловича, пов`язану із представництвом інтересів позивача, 45 000,00 гривень, на підтвердження чого до суду надається договір № 04.11.2025-1 від 04.11.2025 року про надання послуг у сфері права (правничої допомоги), акт наданих послуг (правової допомоги) №1 від 05.10.2026 року із зазначенням детального опису наданих послуг (наданої правничої допомоги).

20 жовтня 2026 року від представника позивачки ОСОБА_2 – адвоката Лісовської Маріанни Миколаївни за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення по вищевказаній цивільній справі, в яких вона зазначає, що сторона позивача заперечує проти стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу у повному обсязі, оскільки вони не відповідають критеріям дійсності та потрібності, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 45 000 грн не є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); участю у судових засіданнях. Просить заяву представника відповідачки про ухвалення додаткового рішення у справі № 521/17498/25 задовольнити частково та зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися, сповіщені належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вивчивши заяву, дослідивши письмові докази, робить нижченаведений висновок.

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 30.09.2026 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом та встановлення факту проживання однією сім`єю.

До прийняття рішення у справі представником Відповідачки було здійснено відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України заяву про те, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів з моменту укладення рішення.

Хаджибейським районним судом міста Одеси не вирішувалось питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, судом встановлено, що 04.11.2025 року між адвокатом Бочевар Михайлом Павловичем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги № 04.11.2025-1.

Відповідно до акту наданих послуг (правової допомоги) №1 від 05.10.2026 року зазначено детальний опис наданих послуг (наданої правничої допомоги).

Зазначена в Акті №1 наданих послуг від 05.10.2026 року кількість годин є орієнтовною, значно завищеною, арифметично штучною та жодним чином не обґрунтованою.

Зокрема, представник відповідача зазначає абсолютно ідентичний час для принципово різних за складністю та об`ємом процесуальних дій (ознайомлення з матеріалами справи та її аналіз – 4 год, пошук та аналіз судової практики – 4 год, підготовка та подача відзиву та заяви про виклик свідків – 4 год). Таке шаблонне "округлення" часу (по 4 години на кожну дію) яскраво свідчить про відсутність реального обліку витраченого часу адвоката та невідповідність заявлених годин фактичному об`єму виконаної роботи.

Щодо "представництва інтересів в суді — 6 годин". Даний час вказано без деталізації: відсутня інформація про кількість судових засідань, їхні дати, тривалість кожного засідання, а також розбивка часу на участь у засіданні та час очікування чи проїзду.

До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію від 12.10.2026 року № 1819 про оплату Відповідачкою правничої допомоги адвокату на суму 45000 грн.

Відповідно до сталої правової практики Верховного Суду (зокрема, постанови по справах № 910/12101/20, № 905/1795/18), витрати на правничу допомогу мають бути обґрунтованими, пропорційними та підтвердженими належними доказами. Сама лише наявність акту прийому-передачі послуг із загальними ("округленими") формулюваннями без детального розряду (тайм-шиту) за кожним видом робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат. Стягнення витрат за непідтверджені та детально не розписані години судових засідань покладає на іншу сторону необґрунтований фінансовий тягар, що суперечить принципу розумності судових витрат.

Крім того суд звертає увагу, що позивач є пенсіонером за віком, копія пенсійного посвідчення наявна у матеріалах справи, плата заявленої суми судових витрат становитиме для неї непомірний фінансовий тягар, поставить у скрутне матеріальне становище та порушить баланс інтересів сторін.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно з постановою Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 369/12718/20 розмір витрат на професійну правничу допомогу мають відповідати критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Суд не вправі втручатися у правовідносини адвоката та клієнта щодо визначення розміру гонорару, проте зобов`язання, які склалися між ними, не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд оцінює їх на предмет необхідності та розумності (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Разом з тим, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі № 199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

В Постанові від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19 Верховний Суд зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із висновків у постановах ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Оцінивши надані представником відповідача докази на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат, ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, зважаючи на заперечення представника позивача – адвоката Лісовської М.М. щодо розміру заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, при цьому керуючись принципами справедливості та верховенства права, зважаючи, що сума заявлених витрат на правничу допомогу є завищеною, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про стягнення із позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу та стягнути такі витрати в розмірі 15 000 грн 00 коп..

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі №205/5969/15-ц.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Бочевара Михайла Павловича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом та встановлення факту проживання однією сім`єю – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом та встановлення факту проживання однією сім`єю, яким стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 20.06.2000, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст додаткового рішення складено 28 жовтня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН