Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №456/5384/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5384/26

Провадження № 3/456/1935/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

29 жовтня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши матеріали, які надійшли з Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 ст. 130 КУпАП,–

встановив:

ОСОБА_1 , 08.09.2026, о 21 год. 30 хв., в м.Стрий, вул.Львівська, 8, керував електросамокатом марки «Xiaomi», який приводиться в дію за допомогою електродвигуна, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням спеціального технічного приладу – газоаналізатора «Драгер», результат огляду – 1,44 ‰, подія зафіксована на боді камери поліцейських, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив проти обставин, викладених в протоколі.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Наконечний І.В. подав до суду заперечення на протокол, в якому просить закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання покликається на наступне.

В інкримінованому ОСОБА_1 правопорушенні порушений порядок фіксації відео доказів, працівники поліції не забезпечили ведення неперервної відеозйомки, більше того освідування на стан сп`яніння, та оформлення протоколу ЕПР1 № 766530 проводять різні екіпажі поліції, тим самим грубо порушуються права особи передбачені ст.268 КУпАП. Огляд особи проводився з порушенням, що видно на відео, пластикова трубка яка встановлюється в газоаналізатор для проведення дослідження на стан сп`яніння не була пред`явлена ОСОБА_1 , у пакеті цілісною (на відео цього не має), тобто не було надано для огляду, перевірки цілісності упаковки з муштуком.

Працівники поліції зупинили транспортний засіб безпідставно, з матеріалів справи не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, тому всі складені щодо нього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Також не реалізовано право особи на професійну юридичну допомогу гарантоване ст.59 Конституції України.

У долучених відеозаписах не зафіксовано роз`яснення особі поліцейськими прав та обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП, що є порушенням п. 2 р. II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, ухваленій наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.

Відповідно до імперативного припису частини другої статті 283 КУпАП, чітко передбачено імперативний обов`язок щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис. Однак у Протоколі серії ЕПР1 №766530 немає посилань на технічний засіб за допомогою якого здійснено початкову відеофіксацію.

Крім того, законом встановлено вичерпний перелік підстав для зупинки транспортних засобів, основний серед них - це порушення ПДР.

Аналіз положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У разі, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи щодо пред`явлення водієм документів, є неправомірними.

Поліцейський проінформував водія про причину зупинки транспортного засобу, проте із матеріалів справи не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити.

Як вбачається з відеозапису, даних про те, що водій керував транспортним засобом 08.09.2026 року та порушив правила дорожнього руху, за що був зупинений працівниками поліції, зазначений носій не містить.

У матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а лише міститься DVD диск, що є копією відеозапису, тобто відсутнє джерело походження відеозапису. Таким чином, відеозапис, приєднаний поліцейським до матеріалів справи на диску DVD, не може бути взятий до уваги як належний доказ. Не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосується технічного приладу "відеокамери", не дають змоги встановити той факт, що відеозапис на камеру у відношенні водія було проведено спеціальним технічним засобом, що входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовують у підрозділах поліції для виявлення та фіксування. Ці обставини у свою чергу лишають можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були поліцейським, під час складання цього протоколу, дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання та дії поліцейських що передували складанню документу.

Відсутність неперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведення поліцейськими вказаних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення. Таким чином, працівники поліції, які здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, порушили вимоги ст.266 КУпАП, Закону України «Про національну поліцію» та Інструкції № 1026.

Також, Верховний суд у своїй постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних дій.

До матеріалів справи додано диск із відеозаписом, проте у протоколі не зазначено, на що фіксувалося правопорушення якими технічними засобами, такі дані є не правдивими.

З відеозапису, переглянутого в судовому засіданні, вбачається, що він не є неперервним, зйомка 1 відеофайлу починається з моменту руху поліцейської машини, зупинення транспортного засобу марки «Самокат», під керуванням ОСОБА_1 , пройшов огляд на визначення стану сп`яніння № 6820, результат тесту 1,44 % проміле, поліцейський не вказав причину зупинки, попросили документи, встановили особу правопорушника.

Отже відеозапис, який наданий як доказ, має ознаки переривання, а саме відсутня основна вимога до фіксування правопорушення - безперервність відеофіксації, натомість наявна вибірковість відеофайлів, що прямо заборонено Інструкцією з застосування органами та підрозділами поліції відеозапису, який зареєстрований за № 28/32999 у Міністерстві юстиції України від 11 січня 2019 року.

На порушення вимог даної Інструкції, працівниками поліції додано до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу диск, що містить у собі кілька самостійних окремих відеозаписів, які у своїй сукупності перериваються, а тому в даному випадку їх неможливо зв`язати в єдине ціле. Ці відеозаписи відрізняються за своїм типом та у свою чергу були створені на різних записуючих пристроях. Зміст цих відео не містить жодних відомостей про особу, що здійснює відео записування, під час перегляду відеозаписів неможливо встановити хронологію та суть подій, що мали місце 08.09.2026 року, о 22:18:41 по вул.Львівській, 8, м. Стрий, а також те, що відбувалося в ті проміжки години, коли відеореєстратор поліцейського був вимкнений та не працював, тобто один екіпаж поліції зупинив водія на самокаті, а інший через якийсь час здійснив оформлення матеріалів.

З вищезазначеного вбачається, що водію самоката, зокрема з першого фрагменту відеозапису, було запропоновано пройти тест за допомогою алкотесту «Драгер», на що він погодився. Крім того, видно на відео поліцейський при ньому спеціальну трубку не розпаковував, зробив контрольне продування, вказавши алкоголю не має, замінив інший мундштук, але не надавши для огляду алкотестер з нульовим значенням, не роз`яснивши порядок застосування спеціального технічного засобу, та надавши мундштук без упаковки для продування мундштуком; результат огляду - 1,44 %о, що зафіксовано тестуванням.

Працівником поліції, перед проходженням водієм тесту, новий одноразовий мундштук, який був би розпакований та встановлений на прилад у його присутності безпосередньо перед проходженням тестування, на прилад Драгер встановлено не було, належними допустимими доказами не підтверджено.

В даному випадку було порушено порядок проходження огляду водія на стан сп`яніння, тому наявний у справі результат із приладу «Драгер 6820» є неналежним та неприпустимим доказом. Відповідно до вимог, викладених у п.22 Розділу III Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

В даному випадку недотримання гарантій права на захист особи на первісній стадії притягнення особи до адміністративної відповідальності ставить під сумнів законність наступних дій проведених при оформленні події та складанні відповідного протоколу.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, мовними доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів.

Доказ визнається допустимим, якщо він здобутий в порядку, встановленому КУпАП.

Неприпустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при прийнятті рішення.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 766530, складаний щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені в протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справа «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» від 1 46477/99, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватися необдуманими чи необґрунтованими висновками для розслідування, або як підстави для прийняття рішень.

До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням зазначеного рішення ЄСПЛ вбачається, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

З огляду на принцип презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, пояснюватиметься на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності. Застосування уповноваженими на те органами та посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Як зазначено у п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши заперечення адвоката, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить такого висновку.

Відповідно до Закону України № 2956-IX від 24 лютого 2023 року (зі змінами) легкі електричні транспортні засоби є транспортними засобами й вони поділяються на дві категорії:

1) легкий персональний електричний транспортний засіб: має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год (під цю категорію підпадають усі прокатні самокати);

2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб: має від двох коліс та може їхати зі швидкістю 10-50 км/год.

З набуттям чинності цього Закону керування електросамокатом в стані алкогольного сп`яніння тягне відповідальність, встановлену статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9. «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 266 КУпАП передбачає порядок проведення огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, доведена:

протоколом серії ЕПР1 №766530 від 08.09.2026, згідно з яким ОСОБА_1 , 08.09.2026, о 21 год. 30 хв., в м.Стрий, вул.Львівська, 8, керував електросамокатом марки «Xiaomi», який приводиться в дію за допомогою електродвигуна, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням спеціального технічного приладу – газоаналізатора «Драгер», результат огляду – 1,44 ‰, подія зафіксована на боді камери поліцейських, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР;

тестом на алкоголь ОСОБА_1 , проведеного 08.09.2026 о 21:51 год. за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», яким встановлено результат огляду на стан сп`яніння – 1,44 ‰;

актом огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені підстави проведення такого огляду, ім`я особи, яка проходила огляд, а також зазначено його результат – 1,44 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився;

направленням, яке підтверджує скерування ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я КНП «Стрийська ЦРЛ» з метою його огляду для виявлення стану сп`яніння, та в якому зафіксовано відмову останнього від проходження огляду;

рапортом поліцейського ВРПП Стрийського РУП від 08.09.2026, яким підтверджуються обставини, викладені в протоколі та в якому зокрема зазначено, що ОСОБА_1 було зупинено, оскільки він керував електросамокатом в темну пору доби без світло відбиваючої жилетки;

відеозаписом, який міститься на компакт-диску, яким підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом – електросамокатом, зафіксовано проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та зафіксовано роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 його прав та обов`язків.

Аналізуючи дотримання поліцейським процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, суд враховує вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі – Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі – Порядок).

Так, за змістом частини 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (частина 3 ст. 266 КУпАП, пункт 6 Порядку).

Проаналізувавши вищевказані документи, відео, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП.

Оцінивши здобуті у справі та досліджені у судовому засіданні докази суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою.

Наведеними вище доказами підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у провину ставиться порушення п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху, а саме, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно тесту на алкоголь ОСОБА_1 , проведеного 08.09.2026 о 21:51 год. за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», встановлено результат огляду на стан сп`яніння – 1,44 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився.

Суд не бере до уваги твердження адвоката Наконечного І.В. про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому зазначено дату і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення . Протокол підписано особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме електросамокатом, підтверджується відеозаписом, який міститься на диску, та на якому зафіксовано зупинення його працівниками поліції. Причиною зупинки послужило те, що ОСОБА_1 керував електросамокатом в темну пору доби без світловідбиваючої жилетки. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Поліцейський озвучив та продемонстрував результат тесту – 1,44 ‰, з яким водій погодився, про що засвідчив своїм підписом в акті огляду на стан сп`яніння. Крім цього, працівником поліції ОСОБА_1 роз`яснено його права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП. Будь-які пояснення ОСОБА_1 відмовився надавати.

Таким чином, доводи сторони захисту не спростовують наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому в клопотанні адвоката Наконечного І.В. про закриття провадження у справі слід відмовити.

Отже, підсумовуючи вищевикладене суд доходить переконання, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він 08.09.2026 о 21 год. 30 хв. керував транспортним засобом – електросамокатом, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом на алкоголь, проведеного 08.09.2026 о 21:51 год. за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», (результат огляду на стан сп`яніння – 1,44 ‰), чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 ст. 130 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

CуддяВ. М. Бораковський