Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №456/3304/26
Суддя: Писарев О. Ю.
Справа № 456/3304/26
Провадження № 1-кп/456/454/2026
ВИРОК
іменем України
29 жовтня 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026142330000019 від 29.01.2026 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосиповичі Стрийського району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді водія в ТзОВ «Стрийське АТП», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 ст. 185 КК України,
в с т а н о в и в :
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 20.08.2025 перебував на своєму робочому місці, а саме здійснював перевезення пасажирів на маршруті №483 сполученням Стрий АС-3 - Лисовичі. Того ж дня, після завершення рейсу, точної години в ході досудового розслідування не встановлено, але не раніше 15:00 години, на території автостанції, що за адресою: місто Моршин, вулиця Івана Франка, 51а, Стрийського району, Львівської області, в салоні маршрутного автобусу виявив залишеним мобільний телефон марки «Realme C55 (RMX3710) 8/256 GB» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому знаходились SIM - картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» із номером НОМЕР_3 , у комплекті із чохлом, кабелем USB Type-C, адаптером живлення та заводським упакуванням, який належить ОСОБА_5 , після чого в ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Надалі, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном переслідуючи корисливий мотив власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що його дій ніхто не бачить, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно, викрав мобільний телефон марки ««Realme C55 (RMX3710) 8/256 GB», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , темно синього кольору, в якому знаходились SIM - картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» із номером НОМЕР_3 , у комплекті із чохлом, кабелем USB Type-C, адаптером живлення та заводським упакуванням, загальною вартістю 5 196, 00 гривень. Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном покинув місце події та розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на загальну суму 5 196, 00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Ч.4 ст. 185 КК України - крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Правова позиція сторони обвинувачення.
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений старшим слідчим СВ Стрийського РУП Головного Управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 та затверджений прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 05 червня 2026 року.
З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор в судовому засіданні просить суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
В судових дебатах прокурор просить призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік і шість місяців з покладенням обов`язків згідно ст. 76 КК України.
Правова позиція потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що в нього є дача за м. Моршин та того дня він їхав на дачу з телефоном, який був у коробці, що знаходилась в рюкзаку, в подальшому телефон зник, після чого звернувся до поліції. В подальшому йому одного разу телефонували з загубленого телефонного номера, однак на його запитання йому не відповідали, при спробі подзвонити на цей номер не міг додзвонитися. Телефон йому повернули, однак інформація з нього була видалена, сім картка відсутня. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Правова позиція сторони захисту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю. Зокрема, показав, що погоджується із обставинами, вказаними в обвинувальному акті. Повідомив, що працює водієм автобуса, приїхавши автобусом на останню зупинку - знайшов в автобусі телефон, який був у коробці. Телефон взяв та залишив в гаражі за місцем свого проживання. В поліцію не звертався оскільки не мав часу. В останньому слові повідомив, що кається, про вчинене шкодує.
Межі судового розгляду кримінального провадження.
Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням документів, що стосуються речових доказів, особи обвинуваченого та судових витрат.
Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч 4 ст. 185 КК України.
Висновки суду.
Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), в умовах воєнного стану, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
Обставиною, що обтяжує вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення згідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Пом`якшуючими вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставинами згідно ст. 66 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає усунення заподіяної шкоди, щире каяття, оскільки обвинувачений під час судового розгляду вину за пред`явленим обвинуваченням визнав повністю, шкодує про вчинене. Так, щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді.
Судом досліджено матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме:
- згідно характеристики, наданої ТзОВ «Стрийське АТП», ОСОБА_4 за період роботи характеризується позитивно;
- згідно від 11.03.2026 №165, виданої КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня», ОСОБА_4 під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога в даному закладі охорони здоров`я не перебуває;
- згідно довідки від 09.03.2026 №217, виданої Дашавським старостинським округом, до складу сім`ї ОСОБА_4 входить дружина ОСОБА_7 , син ОСОБА_8 ;
- згідно характеристики, наданої Дашавським старостинським округом, ОСОБА_4 пенсіонер, заяв і скарг за його негативну поведінку на адресу старостинського округу не надходило.
- відповідно до вимоги від 06.03.2026, ОСОБА_4 не притягався раніше до кримінальної відповідальності.
Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальними правопорушеннями наслідків, факт усунення заподіяної шкоди, щире каяття, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, позицію потерпілого, який міри покарання покладається на розсуд суду, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання і вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції частини 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , з огляду на його поведінку після вчинення злочину, а саме: усвідомлення негативності вчиненого ним суспільно небезпечного діяння, про що свідчить визнання ним вини, щире каяття, усунення заподіяної шкоди, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції її від суспільства й вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому не обрано.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.
Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст.174 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд
у х в а л и в :
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.
Згідно з п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися у вказані органи для реєстрації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №СЕ-19/114-26/5353-ТВ від 30.03.2026 у розмірі 3565 /три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять/ грн. 60 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/1281/26 від 05.03.2026 на мобільний телефон марки «Realme» С55, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , коробку та зарядний пристрій від телефона.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Realme» С55, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в коробці, разом із зарядним пристроєм, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити останньому.
-2 CD-R диски залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua