Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №455/781/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/781/26

Провадження № 3/455/407/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Писко С.І., розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

роз`яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

18.04.2026 року 15:34 год. в с.Скелівка, вулиця Центральна, 186, Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що він не керував транспортним засобом, за кермом був його син ОСОБА_2 , який вийшов з машини коли побачив патрульний автомобіль працівників поліції, оскільки він не мав при собі військово-облікових документів.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що у цей день він керував автомобілем марки ВАЗ 2115, який йому належить. Їхав разом зі своїм батьком ОСОБА_1 . Побачивши автомобіль патрульної поліції, налякавшись, він вийшов з авто та втік городом додому, оскільки не мав при собі військово-облікових документів та телефону, а його батько залишився в машині.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвокат Писко С.І. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з підстав наведених у клопотанні про закриття провадження та доповненні до клопотання. У такому, зокрема, вказує, що огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 6820». Згідно роздруківки результат тесту становить 0,24 проміле, що з урахуванням того факту, що абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові становить +/- 0,04 проміле в діапазоні від 0 до 0,4 проміле (п.10 Настанови з експлуатації газоаналізатору «Drager Alcotest 6820»), то не може безумовно та в достатній мірі свідчити про перевищення допустимої норми - 0,2 проміле та про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння. Проте, ОСОБА_1 не погодився з таким результатом та наполіг на огляді у медичному закладі. Крім цього, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився у медичному закладі - КНП Старосамбірської МР "Старосамбірська районна лікарня" черговим лікарем ОСОБА_3 із використанням спеціального технічного засобу «Алконт 01 СУ-U» №1265/15. Із даних висновку лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №15 від 18 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарем і за результатами огляду, було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Даний висновок видавався лікарем на підставі акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидксть реакції від 18.04.2026р. Згідно цього акту поведінка обстежуваної особи адекватна (п.10), стан свідомості - в свідомості (п.11), мовленнєва здатність непорушена (п.12), вегетативно-судинні реакції - без особливостей (п.13), рухова сфера міміка звичайна (п.14), відомостей про останнє вживання алкоголю немає (п.16), запах алкоголю з рота - немає. У п.20 висновок та діагноз за результатами огляду «стан алкогольного сп`яніння 0,3 проміле». У пункті 25 заключний діагноз (за результатами огляду та тестів) запис відсутній. Отже, фактично висновок лікаря про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння ґрунтується лише на показниках технічного приладу «Алконт 01 СУ-U», який показав 0,3 проміле. Разом з цим, згідно технічних характеристик вказаного приладу «Алконт 01 СУ-U» (п.3.3. керівництва по експлуатації) його похибка складає не більше 0.1 проміле, а дискретність шкали 0.1, тобто вказаний прилад не показує сотих частин проби, а заокруглює значення проби до більшого числа (до десятих). Згідно свідоцтва про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5915 чинного до 16.10.2026, прилад для вимірювання концентрації парів алкоголю Алконт 01 су-U №1665-15 має межі допустимої абсолютної похибки (в інтервалі діапазону вимірювання від 0 до 0,5 проміле) +/- 0,1 проміле. З вищенаведеного вбачається, що дійсно прилад Алконт 01-су-U має наведені похибки при вимірюванні стану алкогольного сп`яніння, що в свою чергу ставить під сумнів результат в 0,3 проміле, який було встановлено ОСОБА_1 при проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою вказаного приладу, оскільки перевищення допустимого вмісту алкоголю на 0,1 проміле перебуває у межах можливої похибки вимірювань. За таких обставин, враховуючи, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 лікарем не було виявлено інших явних ознак алкогольного сп`яніння, суд вважає, що показники технічного приладу «Алконт 01 СУ-U» - 0,3 проміле, з урахуванням зазначеної вище точності вимірювального приладу та меж допустимої похибки 0,1 проміле, не можуть безумовно та в достатній мірі свідчити про перевищення допустимої норми - 0,2 проміле та про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння. Також зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортних засобом до моменту його зупинки працівниками поліції. Вважає, що матеріали справи не містять безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 18.04.2026 року о 15 год. 34 хв. керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто доказів винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на наведене, просить закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника та свідка, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, підтверджується такими доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644081 від 18.04.2026; рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Макогіна В. від 18.04.2026; показниками спеціального технічного засобу алкотестера «Drager ALCOTEST 6820» за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння (тест №841, результат тесту 0,24 проміле); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №15 від 18.04.2026; оглянутим в судовому засіданні відеозаписом.

У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.

Щодо доводів сторони захисту про те, що результат тестування 0,3 проміле знаходиться в межах допустимої похибки вимірювань, яка становить +- 0,1 проміле, то суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі – Порядок), та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015(далі - Інструкція).

Згідно з п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з п.2 Розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із оглянутого судом відеозапису, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився у медичному закладі - КНП Старосамбірської МР «Старосамбірська районна лікарня» черговим лікарем ОСОБА_3 із використанням спеціального технічного засобу. За результатами такого огляду приладом було видано результат 0,3 проміле, що згідно вказаної Інструкції є встановлення стану алкогольного сп`яніння.

При цьому суд враховує те, що жодного доказу, який би піддавав сумніву справжність показань стану сп`яніння, зафіксованих приладом, яким проводився огляд ОСОБА_1 , або доказів його неправильної роботи, суду не надано.

Об`єктивних даних, які б вказували на те, що технічний прилад, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був несправним чи міг допустити похибку, матеріали справи не містять.

Також в ході розгляду справи, ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б спростовували чи ставили під сумнів вищевказаний висновок лікаря.

Також, в матеріалах справи відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції чи працівників медичного закладу у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Крім вищенаведеного, слід зазначити, що відповідно до ст.267 КУпАП адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.

Крім того, право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вищевказаний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, як і не оскаржував дії працівників медичного закладу та поліції, а тому підстав ставити під сумнів правомірність та об`єктивність висновку лікаря та дій працівників поліції суддею не встановлено.

Щодо доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та про відсутність доказів такого факту керування, то такі суд відхиляє, оскільки вони спростовуються вищевказаними матеріалами справи.

Зокрема, згідно рапорту поліцейського, зазначено, що під час несення служби та патрулювання в селі Скелівка, Самбірського району по вул.Центральній, близько 15:34 год., ними було виявлено транспортний засіб марки ВАЗ-211540, д.н.з. НОМЕР_1 , який виїжджав із прилеглої території та під`їхав до будинку №186 по вул.Центральній. Побачивши службовий автомобіль, водій різко зупинився, вийшов із транспортного засобу, чим привернув увагу працівників поліції. З метою перевірки ними було здійснено під`їзд до вказаного транспортного засобу та проведено спілкування з водієм. У ході перевірки встановлено, що водієм є громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 . Під час спілкування у водія було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук.

При цьому, наведені у рапорті обставини, узгоджуються із відеозаписом з місця події на якому видно, що ОСОБА_1 в ході спілкування з працівниками поліції не висловлював заперечень щодо факту керування ним транспортним засобом, та не стверджував, що він не був водієм даного транспортного засобу.

Вищенаведені додані до протоколу та досліджені судом докази є логічними, послідовними, такими, що відтворюють реальну картину подій та не довіряти яким у суду немає підстав.

В свою чергу, надані в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , а також свідка ОСОБА_2 судом розцінюються критично, оскільки такі пояснення є голослівними, жодними іншими доказами не підтверджені та спростовуються вищевказаними матеріалами справи.

Суддею враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не надав.

Інші доводи сторони захисту не спростовують обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи, у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, також беручи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до частин третьої та четвертої статті 307 КУпАП, штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя А.В.Кушнір