Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №505/2564/26
Суддя: Павловська Г. В.
Справа № 505/2564/26
Провадження № 3/505/948/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.10.2026 р. суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Павловська Г.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ІПН: НОМЕР_1 , не працюючого, інваліда ІІ групи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2
-за ч. 2 ст. 130 КУпАП
ВСТАНОВИЛА:
13 червня 2026 року о 17 годині 25 хвилин по вул. Центральна в с. Глибочок, Подільського району, Одеської області – водій ОСОБА_1 керував електроскутером кросовер, обладнаним електродвигуном до 3кВт, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місті зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 викликався в судові засідання 10 серпня 2026 року, 15 вересня 2026 року та 16 жовтня 2026 року, але на вказані дати не з`явився.
11 серпня 2026 року та 18 вересня 2026 року на вебсторінці Подільського міськрайонного суду Одеської області було опубліковано повідомлення про виклик до суду ОСОБА_1 .
Крім того, на сайті Подільського міськрайонного суду Одеської області завчасно розміщуються списки розгляду справ.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, тому роблю висновок про можливість розгляду справи в судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов`язковою.
Таким чином, з урахуванням викладеного, вважаю, що оскільки ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, в розумні інтервали не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суддя прийшла до наступного.
Як вбачається з постанови судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 03 липня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Зокрема, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Вєрєнцов проти України»).
Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суддя прийшла до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки постановою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 03 липня 2026 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за адміністративне правопорушення
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Обставини, що пом`якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення та обтяжуючі обставини не встановлені.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідно визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.ст. 34,35 КУпАП обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого у постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази зібрані у порядку, встановленому КУпАП, містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Даних про належність ОСОБА_1 транспортного засобу на праві приватної власності до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано.
В той же час ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ї групи, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. 130 ч. 2 КУпАП, ст.ст. 283-284, 287 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
У графі «призначення платежу» платником повинно бути вказано: ПІБ, ідентифікаційний номер, номер справи.
Платіжний документ, що свідчить про сплату штрафу, слід негайно подати (надіслати) до суду.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення..
Суддя Г.В. Павловська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua