Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №947/29860/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/29860/26

Провадження № 3/947/2938/26

28.10.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., за участю секретаря Маркової О.І., адвоката Ільяшенко А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №710162 від 04.07.2026 року, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №710162 від 04.07.2026 року, складеному інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Дяченко Ю.О., 04.07.2026 року о 00:17 годин на вул. Михайла Комарова, 12-А в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом електросамокатом JET без державного номеру, порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, а саме виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, нестійка хода. Огляд на стан не проводився через відмову водія. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом.

Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_1 як порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, пам`ятка з ст. 268 КпАП України, роз`яснена, що підтверджується власноручним написом, свою вину не визнав та пояснив, що в зазначений день він не керував ніяким транспортним засобом, тобто самокатом. Він йшов від товариша, не встиг прийти до дому до початку комендантської години. Коли йшов побачив світло, підійшов, це був блок-пост, там були чоловіки та жінка, він почав спілкуватися з жінкою, вона викликала працівників поліції. Після приїзду працівників поліції йому пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, він пояснював, що він не керував самокатом, потім до нього було застосовано фізичну силу, потім його відвезли до райвідділу де відносно нього склали протокол за ст.. 130 КУпАП. Підтримав письмові заперечення свого представника, просив закрити провадження по справі відносно нього.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Ільяшенко А.Л., підтримала свої письмові заперечення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 в зазначений день не керував електросамокатом. ОСОБА_1 не встиг повернутися до дому до комендантської години та потрапив на блок-пост, який був розташований на проспекті Н.Сотні - вул. Інглезі в м.Одеса. Дівчина в поліцейській формі почала спілкуватися з ОСОБА_1 , перевірили його посвідчення подія, потім приїхала патрульна поліція і запропонувала йому пройти огляд на стан сп`яніння, так як нібито по їх інформації, він керував електросамокатом. ОСОБА_1 с самого початку намагався пояснити, що він не керував електросамокатом, але працівники поліції відмовлялись його слухати. Матеріали справи не містять жодного доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто відсутня фіксація факту керування транспортного засобу та його зупинки під керуванням ОСОБА_1 . На відеозапису працівник поліції, комусь телефонує та запитує чи на перехресті є камери відео спостереження, йому відповіли, що камери є, але там щось не працює, працівник поліції був незадоволений, став висловлюватися нецензурною лайкою, запитав у ОСОБА_1 , чи він вживав алкогольні напої, ОСОБА_1 відповів, що не вживав, і в той самий час пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Потім працівники поліції застосували до ОСОБА_1 фізичну силу, провели поверхневий огляд, після чого на ОСОБА_1 наділи кайданки. Викладена суть правопорушення в протоколі не підтверджена. Матеріали складені з порушенням. Просила суд закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні в якості свідків були допитані працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що в той день отримали виклик на планшет з блок-посту, повідомили, що затримали ОСОБА_1 , який керував електросамокатом в нетверезому стані. Фіксації керування ОСОБА_1 електросамокатом не має. Коли повідомили ОСОБА_1 , що необхідно пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 намагався втекти. Вони не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , він особисто не бачив як ОСОБА_1 керував електросамокатом в нетверезому стані. Протокол склали на підставі показів свідків. Ним не застосовувалась до ОСОБА_1 фізична сила, на ОСОБА_1 було надіто кайданки. ОСОБА_1 не зазначив, що він не керував електросамокатом. Його напарник ОСОБА_4 був та ще був екіпаж командира, командир ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 зупиняли працівники поліції з РВ, який розташований на вул. Філатова, 15. Вони особисто не зупиняли ОСОБА_1 . Він міг дзвонити до чергової частини стосовно відеозапису, відеозапису не було, хто писав пояснення він не пам`ятає, командир приїхав раніше їх екіпажу, вони прибули на отриманий виклик. Матеріали складались на підставі пояснень, він не отримував наказів стосовно складання матеріалів. Самокат стояв, пояснення відбирав екіпаж командира, ОСОБА_6 вже не командир, вона працює на лінії. Він ніякої сили не застосовував відносно ОСОБА_1 . Протокол за ст.. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 складався в райвідділі, ОСОБА_1 туди запросив екіпаж командира. ОСОБА_1 вони особисто не зупиняли. Протокол складав його напарник ОСОБА_7 , коли відбирались пояснення йому не відомо. Ним особисто не надавалось наказу відібрати пояснення, крім того він не міг надавати наказ екіпажу командира.

В судове засідання для допиту викликались працівник поліції ОСОБА_8 та особи які надавали письмові пояснення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , були належним чином сповіщенні про дату та час судового засідання яке призначено на 28.10.2026 року о 09:30 годин, не з`явились, причини поважності неявки до суду не повідомили.

Від ОСОБА_1 та його представника інших клопотань не надійшло, тому суд розглядає адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за наявними доказами по справі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника ОСОБА_11 - адвоката Ільяшенко А.Л., свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд дійшов наступних висновків.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Згідно пункту 2.9.а Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних пунктів Правил Дорожнього руху утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року, самокати та моноколеса відносяться до транспортних засобів.

У відповідності до положень ст. 1 КпАП України, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу статей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є: 1) керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого); 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, доказуванню підлягають такі обставини: 1) керування особою транспортним засобом та 2) перебування цієї особи у стані сп`яніння (наркотичного, алкогольного чи іншого) або відмова від проходження медичного огляду на стан такого сп`яніння.

У постанові від 20 лютого 2019 по справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).

В судовому засіданні досліджений диск з відеозаписом з місця події, який містить підтвердження обставин спочатку відеозапису спілкування між особами схожими на працівників поліції, потім з`являється працівник поліції, якого можна ідентифікувати, як ОСОБА_3 , він запитує у працівника поліції жінки, чи є відеозапис, працівник поліції відповідає «ні», працівник поліції ОСОБА_3 комусь телефонує і запитує чи є камери на вул. Інглезі та перехрестя Н. Сотні, йому відповідають, що є, але вони не працюють. З відео запису вбачається, що вказаний працівник поліції ОСОБА_3 висловлюється нецензурною лайкою. Далі Працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , який стоїть, електросамокату поряд не має, запитує, чи він вживав алкоголь, ОСОБА_1 відповідає «ні», працівник поліції запитує чи буде він проходити огляд на газоаналізаторі Драгер, ОСОБА_1 відповідає, що не має підстав йому проходити огляд, працівник поліції відповідає, що є підстави, знову запитує у ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд, ОСОБА_1 запитує, чи є відео, працівник поліції відповідає, що він не повинен йому показувати відео, що ОСОБА_1 зупинили працівники поліції, що стоїть самокат який він заблокував, ОСОБА_1 відповідає, що це не його самокат, він йшов, а не їхав, працівник поліції пояснює, що його зупинили працівники поліції, що від них візьмуть пояснення, і що він ще раз пропонує йому пройти огляд на Драгері, ОСОБА_1 відповідає, що він не рухався самокатом, працівник поліції пояснює,що відносно нього буде складено протокол за ст.. 130 КУпАП за відмову. ОСОБА_1 відповідає, що він нічого не розуміє, що він нічого не вживав, що він інвалід, що він не їхав самокатом, що він йде до дому, що його ніхто не зупиняв. Знову на пропозицію працівника поліції відповідає, що він не керував самокатом, він йшов, він нічим не керував, працівник поліції повідомляє, що він це розцінює як відмову, ОСОБА_1 робить кілька кроків відносно нього застосовується фізична сила.

Працівник поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , не проводив візуальний огляд його з метою виявлення ознак сп`яніння. Після чого ОСОБА_1 доставили до райвідділу, де був складений протокол відносно нього за ст.. 130 КУпАП. Тобто цей відеозапис не містить факт фіксування керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а отже можливість визнання останнього водієм, який може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.

Зазначеним відеозаписом зафіксовано, як працівники поліції розмовляють з ОСОБА_1 , потім працівник поліції пропонує пройти огляд, ОСОБА_1 неодноразово повідомляє, що він не керував електросамокато і нічого не вживав.

В матеріалах справи наявні пояснення від громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з яких вбачається, що вони входять в склад громадського формування «Варта Півдня» з посиланням, що громадянин ОСОБА_1 рухався з ознаками сп`яніння на електросамокаті, дані події відбувались 04.07.2026 року о 00:30 годин.

Аналізуючи в сукупності адміністративні матеріали зібрані працівниками поліції, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР№710162 від 04.07.2026 року вказаний час правопорушення о 00:17:00 годин, в направленні на медичний огляд вказана дата 04.07.2026 року о 00:20 годин, в поясненнях свідків які виявили начебто правопорушення вказана дата 04.07.2026 рік о 00:30 годин, а відео запис долучений до матеріалів справи з бодікамер ПВР-286187,471451 розпочинається 04.07.2026 року о 00:38 годин, тобто виявлення правопорушення громадським формуванням «Варта Півдня» відбулась на тринадцять хвилин пізніше, чим зафіксував працівник поліції ОСОБА_2 . Крім того відео запис не містить беззаперечних доказів керування громадянином ОСОБА_1 електромамокатом, а навпаки лише спростовує версію працівників поліції, про керування, тому що на відео записі ОСОБА_1 заперечує факт керування, працівник поліції ОСОБА_12 намагається відшукати факт керування, але йому повідомляють в телефонному режимі, що він відсутній, так само на місці подій інші співробітники також повідомляють про відсутність факту керування, з відео запису вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а лише пояснював, що він не суб`єкт для проходження вказаного огляду.

Суд критично відноситься до показів працівника поліції ОСОБА_12 , які він надавав в судовому засіданні, тому як вони не відповідають дійсності та спотворюють події зафіксовані в матеріалах справи. Дані обставини фактично нівелюють звання працівника поліції.

Окремо суд звертає увагу, що не може сприйняти як беззаперечний доказ пояснення свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у зв`язку з тим, що вони суперечать в сукупності з іншими доказами які наявні в матеріалах справи, крім того суд приймав всі можливі заходи, щоб допитати вказаних свідків в судовому засіданні, які могли б підтвердити версію працівників поліції.

Враховуючи вище викладене оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б давали об`єктивні підстави вважати, що 04.07.2026 року о 00.17 годин у м. Одесі по вул. Михайла Комарова, 12-А, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом JET без державного номеру та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

За таких обставин, в матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом відповідно до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому недоведеним є факт, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вказане в протоколі правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки без підтвердження факту, що останній керував транспортним засобом, не утворюється склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП України не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).

Відповідно до ст.62 Конституції України, Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02),«Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За даних обставин суд доходить до висновку, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про винуватість ОСОБА_13 , тому суд приходить до переконання про необхідність закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.130, п. 1 ч. 1 ст.247, 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.

Суддя Войтов Г. В.