Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №501/3569/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

Суд: Чорноморський міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №501/3569/26

Суддя: Пушкарський Д. В.

Дата документу 27.10.2026

Справа № 501/3569/26

2/501/2568/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карпової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , діючого в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Чорноморського міської ради Одеського району Одеської області, Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про зміну способу та порядку стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 діючий в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить змінити спосіб та порядок стягнення аліментів шляхом щомісячного перерахування аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 02 грудня 2027 року включно, а з 03 грудня 2027 року - у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.

Також позивач просить змінити порядок стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом щомісячного перерахування аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача на її особистий банківський рахунок, відкритий у відділенні Одеського РУ Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», IBAN: НОМЕР_1 , починаючи з дня подання позову, а саме з 22 липня 2026 року та до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позов обґрунтовує тим, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 17.05.2021 року, яке набрало законної сили 18.06.2021 року шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_3 розірвано.

16.01.2023 року Іллічівським міським судом Одеської області видано судовий наказ № 501/31/23 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.01.2023 року і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_2 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 включно, а з 03.12.2027 року у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення молодшою дитиною ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно.

На підставі зазначеного судового наказу Чорноморським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) розпочато виконавче провадження № 70923338.

Позивач зазначає, що є діючим військовослужбовцем.

Відповідно до довідки Чорноморського ВДВС від 18.06.2026 року № 19.15/3907, за 2025 рік з позивача стягнуто та перераховано на рахунок відповідача ОСОБА_3 , як стягувача, аліменти в розмірі 93206,83 грн., а за 2026 рік в розмірі 228930,41 грн.

Між тим, його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої він діє, на момент звернення до суду з цим позовом досягла 16-річного віку та має особистий банківський рахунок. Відповідач ОСОБА_3 використовує кошти, призначені на утримання доньки, не за цільовим призначенням та не передає їй належну на праві власності частину аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача, у зв`язку з чим донька змушена користуватися тимчасовими підробітками для задоволення своїх базових побутових потреб, а також матеріальною допомогою діда ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

На підставі викладеного, з метою захисту майнових прав та інтересів доньки позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить змінити спосіб і порядок стягнення аліментів.

Позивач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку до судового засідання не прибув.

Відповідач ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, до судового засідання не з`явилась, правом на подання відзиву на позов не скористалась.

Третя особа - Служба у справах дітей Чорноморського міської ради Одеського району Одеської області про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Представника до судового засідання не направили, правом на подання заяви або висновку про цільове використання аліментів не скористались.

Третя особа - Чорноморський відділ державної виконавчої служби про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку. Надіслали до суду заяву в якій розгляд справи просили проводити за відсутності представника відділу ДВС.

Суд, дослідивши письмові докази долучені до матеріалів справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Положеннями ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 264 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1, 7 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з принципом juranovitcuria («суд знає закони»), неправильна юридична кваліфікація спірних правовідносин учасниками справи не звільняє суд від обов`язку застосовувати належні норми права.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначає, що суди зобов`язані обґрунтовувати свої рішення, проте це не означає необхідності відповідати на кожен аргумент сторін. Обсяг цього обов`язку залежить від характеру справи та національних правових традицій (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, рішення від 18.07.2006).

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правових позицій ЄСПЛ (Бендерський проти України, № 22750/02, § 42), судові рішення мають достатньо висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються. Ефективність судового захисту передбачає реальний розгляд аргументів сторін.

Судом встановлено, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 17.05.2021, яке набрало законної сили 18.06.2021, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

16.01.2023 Іллічівським міським судом Одеської області видано судовий наказ № 501/31/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.01.2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 включно. З 03.12.2027 аліменти підлягають стягненню у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення молодшою дитиною ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно.

На підставі зазначеного судового наказу Чорноморським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 70923338.

Згідно з довідкою Чорноморського ВДВС від 18.06.2026 № 19.15/3907, за 2025 рік з ОСОБА_1 стягнуто та перераховано на рахунок ОСОБА_3 як стягувача аліментів у розмірі 93206,83 грн., а за 2026 рік — у розмірі 228930,41 грн.

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 виданого 19.02.2026 року, позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження, виданого 08.12.2009 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є сином позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданого 10.11.2011 року.

Відповідно до акта від 10.04.2026 року, складеного та підписаного сусідами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , донька позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 , неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із бабусею ОСОБА_6 та дідусем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріалами справи також встановлено, що ОСОБА_2 має відкритий рахунок в АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується довідкою від 06.04.2026 року, а також банківський рахунок, відкритий в Одеському РУ АТ «Ощадбанк».

Суду були надані нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в яких вказано, що відповідач ОСОБА_3 є їхньою донькою, а ОСОБА_2 є їхньою онукою. Відповідач вихованням доньки не займається, матеріальної допомоги їй не надає, а про те, на що витрачаються аліменти, які стягуються на утримання онуки, їм не відомо. Батько ОСОБА_1 постійно підтримує зв`язок із донькою та надає їй матеріальну допомогу. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є пенсіонерами та за рахунок пенсій вони також допомагають матеріально утримувати онуку ОСОБА_2 та онука ОСОБА_4 .

Так, у частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин першої-другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно з частиною першою статті 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між батьками та дітьми не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до пунктів 2, 7 частини другої статті 18 СК України способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку та зміна правовідношення.

Таким чином, законом передбачено можливість судового захисту сімейних прав шляхом зміни існуючого правовідношення, якщо такий спосіб захисту спрямований на ефективне поновлення або забезпечення порушеного права та не суперечить закону.

Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що встановлені судом аліментні правовідносини не є незмінними та за наявності передбачених законом підстав можуть бути змінені судом.

Із матеріалів справи видно, що позивач не просить змінити загальний розмір аліментів, визначений судовим наказом, а просить суд змінити порядок їх перерахування в частині коштів, які припадають на утримання доньки ОСОБА_2 , шляхом перерахування 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача безпосередньо на її особистий банківський рахунок в АТ Ощадбанк.

Тому предметом оцінки суду в цій частині є питання забезпечення надходження належної дитині частини аліментів безпосередньо на її особистий рахунок.

Відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Таким чином, кошти, які сплачуються одним із батьків на утримання дитини, мають цільове призначення та повинні використовуватися виключно в її інтересах.

Статтею 186 СК України передбачено контроль за цільовим витрачанням аліментів органом опіки та піклування. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Отже, законодавець прямо передбачив можливість судового захисту прав дитини шляхом зміни порядку отримання частини аліментів та її перерахування на особистий рахунок дитини.

Зазначене узгоджується із положеннями частини першої статті 3 Конвенції про права дитини та частин сьомої, восьмої статті 7 СК України, відповідно до яких під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

При цьому відповідно до частини першої статті 17 СК України орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов`язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

В ході судового розгляду встановлено, що Службою у справах дітей Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області висновок щодо цільового використання відповідачем ОСОБА_3 аліментів у частині коштів, які припадають на утримання доньки ОСОБА_2 , до суду не надано.

Відсутність такого висновку не звільняє суд від обов`язку надати оцінку всім іншим доказам, наявним у матеріалах справи, та встановити фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_3 будучи належно сповіщеною про час та місце судового розгляду, до судового засідання не з`явилась, доказів використання отримуваних аліментів саме на утримання доньки ОСОБА_2 , суду не надала.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є неповнолітньою, на момент звернення до суду досягла 16-річного віку та має особисті банківські рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Ощадбанк».

Відповідно до акта, складеного та підписаного 10 квітня 2026 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_2 проживає разом із бабусею ОСОБА_6 та дідусем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведені обставини узгоджуються між собою та свідчать про те, що фактичне матеріальне забезпечення ОСОБА_2 здійснюється, зокрема, її батьком позивачем ОСОБА_1 , бабусею та дідусем, тоді як кошти аліментів, які сплачуються на її утримання та отримуються відповідачем, безпосередньо доньці не передаються.

Оцінюючи зазначені обставини у їх сукупності, суд виходить із необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини та її права на отримання належних їй аліментів. Суд також враховує, що зміна порядку перерахування аліментів не змінює встановленого судовим наказом розміру аліментного обов`язку позивача, а лише забезпечує безпосереднє надходження частини коштів на особистий рахунок дитини.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про зміну способу та порядку стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом щомісячного перерахування 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача на її особистий банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», IBAN: НОМЕР_1 , є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки такий порядок сплати аліментів забезпечуватиме безпосереднє отримання донькою належної їй частини аліментів та відповідатиме її найкращим інтересам.

Щодо вимоги про зміну способу та порядку стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 суд зазначає, що фактично позивач просить змінити їх розмір з 1/3 на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) до 02 грудня 2027 року.

Відповідно до статті 192 СК України зміна розміру аліментів можлива за наявності передбачених законом підстав, яких позивачем не доведено. При цьому з 03 грудня 2027 року розмір 1/4 частини вже визначений судовим наказом.

За таких обставин у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , діючого в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Чорноморського міської ради Одеського району Одеської області, Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) про зміну способу та порядку стягнення аліментів, – задовольнити частково.

Встановити порядок сплати аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_3 , на підставі судового наказу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 січня 2023 року № 501/31/23, на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, шляхом щомісячного перерахування цієї частини аліментів безпосередньо на особистий банківський рахунок ОСОБА_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», IBAN: НОМЕР_1 , починаючи з 22 липня 2026 року та до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 включно.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua