Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №161/12736/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/12736/26 Провадження №33/802/954/26Головуючий у 1 інстанції:Антіпова Т.А.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Полячука С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2026 року щодо неї,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 40 800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 07.06.2026 о 16:03 годин, в м. Луцьк, вул. Захисників України (Гордіюк), будинок 21, керувала транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме: не отримувала посвідчення водія відповідної категорії, чим повторно вчинила правопорушення протягом року (ч.2 ст.126 КУпАП від 26.10.2025 року серії ЕНА-6023519).

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Вказує на те, що місцевий суд під час розгляду справи було допущено порушення права особи на захист, оскільки її адвокат не зміг з`явитися на судове засідання у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні, однак суд розглянув справу без його участі та безпідставно відхилив її клопотання про відкладення справи. Просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити із порушенням права особи на захист.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Полячука С.І., який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався в повній мірі.

Висновки судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686531 від 07 червня 2026 року (а.с.1), довідкою про повторність, згідно якої ОСОБА_1 на протязі року притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.2), постановою серії ЕНА 6023519 від 26.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.3), рапортом поліцейського (а.с.4), відеозаписами відносно ОСОБА_1 (а.с.11), а також іншими матеріалами справи.

Факт відсутності у ОСОБА_1 права на керування транспортними засобами апелянтом не оспорюється.

Згідно відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, як працівником поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 повідомила, що немає посвідчення водія, згодом було встановлено особу, складено протокол щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, який вона засвідчила власним підписом (а.с.11).

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що суддею під час розгляду справи було допущено порушення її права на захист, оскільки адвокат не зміг з`явитися на судове засідання у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні, однак суд розглянув справу без його участі та безпідставно відхилив її клопотання про відкладення справи.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд, вимог КУпАП щодо дотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст.38 КУпАП, відповідно до яких строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності спливає 07.09.2026 (порушення вчинене 07.06.2026), з огляду на неодноразове відкладення розгляду справи та надання можливості ОСОБА_1 ознайомитись з матеріалами справи, сформувати правову позицію, та реалізувати право на отримання професійної правничої допомоги, розцінює таку поведінку ОСОБА_1 як навмисне затягування строків розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Тому, місцевим судом обґрунтовано відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 чергове відкладення судового розгляду справи.

Апеляційний суд зазначає, що місцевим судом неодноразово відкладалась справа щодо ОСОБА_1 за її клопотаннями, процесуальна поведінка останньої про затягування розгляду справи, шляхом подання клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку із різними обставинами, розцінюється апеляційним судом як намагання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності.

Так, судові засідання призначені судом на 22.07.2026, 27.08.2026 (а.с.16,18) були відкладені за клопотанням ОСОБА_1 ..

Більше того, будь-яких доказів укладення з адвокатом угод Погонюк Т.М. місцевому суду не надала. В матеріалах даної справи відсутні будь-які заяви, клопотання від адвоката, з яким ОСОБА_1 уклала угоду про надання їй юридичного супроводу, про вступ у справу, ознайомлення з матеріалами справи, відкладення розгляду справи тощо.

Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.126 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

Апеляційний суд вважає, що накладаючи адміністративне стягнення, суддя, згідно з вимогами ч.2 ст.33 КУпАП, урахував характер правопорушення, дані про особу винної, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив безальтернативне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортним засобом, визначене санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2026 року щодо неї – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов