Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №161/3774/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/3774/26 Провадження №33/802/956/26Головуючий у 1 інстанції:Смокович М.В.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Бакаєвича А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2026 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 10.02.2026, о 19 год. 10 хв., в с. Струмівка, вул. Хутірська, керував автомобілем марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер-0017», проба позитивна – 0,42‰ та 0,40‰, тест №437, 438, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що працівник поліції шляхом маніпуляцій переконав його сказати, що він погоджується з показниками на дисплеї «Драгера», однак він наголошував, що з результатами він не згідний та буде їх оскаржувати. Зазначає, що він хотів пройти огляд у медичному закладі, однак працівниками поліції прямі норми ч.3 ст.266 КупАП та вимоги.7 Розділу І Інструкції №1413/27858 від 11.11.2015 не було виконано. Вказує на те, що з роздруківок приладу Драгер температура повітря вказана +9 градусів, при цьому подія мала місце 10 лютого 2026 року та на відео чітко видно, що на вулиці лежить сніг, і це вказує на те, що на вулиці мінусова температура. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №588190 від 10.02.2026 (а.с.1); рапортом (а.с.2, 10); результатом тесту приладу «Drager» щодо ступеня алкогольного сп`яніння (а.с.3-4); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно від 10 лютого 2026 року (а.с.6); поясненнями ОСОБА_1 від 10 лютого 2026 року (а.с.8): розпискою ОСОБА_1 (а.с.9); відеозаписами (а.с.12), а також іншими матеріалами справи.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.

Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.

Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із порожнини рота (а.с.5), то працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків

Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.

Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи, та перегляд їх змісту вказує на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано належним чином.

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Як вбачається з відеозапису з бодікамер поліцейських, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, при спілкуванні з ним в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме йому було повідомлено про те, що відчутно запах алкоголю та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки, результат якого становив 0,42‰ та 0,40‰. Жодних заперечень чи свою незгоду щодо результату огляду не висловлював. До того ж сам сказав, що випив пива. Йому було роз`яснено його права та обов`язки, складено протокол щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та ознайомлено останнього з протоколом (а.с.12).

З відеозапису вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу в ході спілкування з поліцейськими жодного тиску на ОСОБА_1 поліцейськими не чинилось (а.с.12).

Жодних заперечень ОСОБА_1 не висловив щодо результату огляду, висновку поліцейського про перебування його у стані алкогольного сп`яніння та був згідний з результатом, також повідомляв і про те, що вживав алкоголь у цей день.

Така поведінка ОСОБА_1 та його пояснення, зафіксовані на відеозаписі (а.с.12), а також власноручні пояснення, в яких він зазначив, що вживав пиво (а.с.8) в сукупності із результатами огляду – 0,42‰ та 0,40‰ (а.с.3-4) повністю спростовують твердження апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Посилання захисника на те, що з роздруківок приладу Драгер температура повітря вказана +9 градусів, при цьому подія мала місце 10 лютого 2026 року та на відео чітко видно, що на вулиці лежить сніг, і це вказує на те, що на вулиці мінусова температура, є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Різниця в температурі повітря під час проведення огляду та вказаної в роздруківці приладу «Drager», на що посилається захисник в апеляційній скарзі, не ставить під сумнів правомірність використання приладу та результатів проведеного огляду на стан сп`яніння, оскільки технічний прилад «Drager» не є приладом для вимірювання зовнішньої температури.

З врахуванням наведеного, враховуючи зміст відеозапису з бодікамер працівників поліції, згоду самого ОСОБА_1 із вчиненим правопорушенням, його ступеня алкогольного сп`яніння, підстав для визнання недійсним результатів його огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 6820», апеляційний суд не вбачає.

Суд апеляційної інстанції погоджується із суддею у частині встановлених обставин справи та вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для закриття провадження у даній справі.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного ст.266 КУпАП.

Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові і були б безумовними підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі, як про це просить апелянт у своїй апеляційній скарзі.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження в даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2026 року щодо нього – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов