Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №761/28232/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №761/28232/26

Суддя: Трубніков А. В.

Справа № 761/28232/26

Провадження № 3/761/5503/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року, суддя Шевченківського районного суду міста Києва А.В. Трубніков, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2026 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

07 жовтня 2026 року відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ було визначено головуючого суддю Трубнікова А.В. з розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №697679 від 19.06.2026 ОСОБА_1 19.06.2026 року у м.Києві по вул.Юрія Іллєнка, 12, керуючи автомобілем «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку остання відмовилась, чим порушила п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Адвокат Артемієва Г.О. у судовому засіданні просила закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та долучила письмові заперечення.

Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №697679 від 19.06.2026 року, картки обліку адміністративних правопорушень, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції, інформації про особу ОСОБА_1 , інформації про ТЗ, відео з місця події, суд вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, складає одне з вказаних вище альтернативних діянь, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 19.06.2026 року у м.Києві по вул.Юрія Іллєнка, 12, керуючи автомобілем «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку остання відмовилась, чим порушила п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Усі докази, наявні у справі суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.

Будь-яких порушень інструкції працівників поліції під час зупинки ОСОБА_1 не встановлено судом в ході судового розгляду.

Також, відповідно до п.4 Розділу 2 Інструкції No1452/735, огляд на стан сп?яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Крім того, ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Зважаючи на вказане, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушила п.2.5 ПДР, є достовірними та допустимими доказами.

Крім того, відповідно до відеозапису з боді-камер вбачається, що після зупинки та представлення працівниками поліції особа, стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 пропонує грошову винагороду за певні дії працівників поліції. В подальшому, а саме на відрізку часу у 05 хвилин 50 секунд зафіксовано як ОСОБА_1 повідомляє працівнику патрульної поліції, що вживала алкогольні напої а саме: «2 бокали». Між тим, на відрізку часу у 09 хвилин 00 секунд зафіксовано як працівник поліції роз`яснює особі права та обов`язки, порядок проходження огляду, можливість самостійного проходження огляду на стан сп`яніння та наслідки відмови від проходження огляду.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а його вину у вчиненому правопорушенні, в тому, що вона відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом способом, доведено повністю, а тому є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Між тим, адміністративне стягнення має на меті покарання порушниці, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушниці і запобігання правопорушенням.

При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 судом не встановлено.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 40-1, 130 ч. 1, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк одного року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя Андрій ТРУБНІКОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua