Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №420/14837/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14837/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №260 від 15.08.2025, виданої 8 Територіальним вузлом урядового зв`язку Держспецзв`язку;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №260 від 15.08.2025, виданої 8 ТВУЗ Держспецзв`язку, виходячи з загального розміру грошового забезпечення 38449,50 грн, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до виплати пенсією одним платежем без розстрочення;

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дня набрання ним законної сили.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є військовим пенсіонером (пенсіонером Держспецзв`язку, звільненим у званні «підполковник») та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).

Позивач вказує, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 у справі №420/8959/25 уповноваженим органом - 8 Територіальним вузлом урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (8 ТВУЗ Держспецзв`язку) було видано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, згідно з якою загальна сума грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії, становить 38449,50 грн.

Як зазначено у позові, позивач звернувся до відповідача з електронною заявою про перерахунок пенсії на підставі цієї довідки з 01.02.2023, проте відповідач у перерахунку відмовив, мотивуючи це тим, що до Головного управління не надходило відповідних повідомлень від Кабінету Міністрів України чи Міністерства соціальної політики України про підстави для проведення масового перерахунку пенсій, а механізм індивідуального перерахунку за зверненням громадянина Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), нібито не передбачений. Позивач вважає таку відмову грубим порушенням вимог чинного законодавства, базових принципів судочинства та конституційних прав особи на належне соціальне забезпечення.

На думку позивача, згідно з положеннями Порядку №45 перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється на підставі офіційних довідок уповноважених органів, а спеціальне законодавство не надає Пенсійному фонду повноважень перевіряти доцільність видачі довідки, правильність обчислення суми чи самостійно змінювати її складові.

Позивач посилається на постанови Верховного Суду, зокрема від 12.04.2023 у справі №320/11550/22 та від 31.08.2023 у справі №240/15748/22, і вважає, що після того як уповноважений орган (8 ТВУЗ Держспецзв`язку) на виконання судового рішення розрахував грошове забезпечення станом на 01.01.2023 та видав довідку, у відповідача залишався єдиний законний варіант поведінки - без зволікань провести відповідний перерахунок та виплату пенсії.

Щодо виплати 100% суми підвищення позивач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, скасовано обмеження постанови Кабінету Міністрів України №103 (далі - Постанова №103) щодо поетапної (часткової) виплати підвищення пенсій військовим пенсіонерам, та посилається на зразкову справу Великої Палати Верховного Суду №0840/3034/18.

На думку позивача, будь-які посилання на внутрішні листи чи наміри Кабінету Міністрів України щодо розстрочення чи відтермінування виплат є неправомірними, оскільки підзаконні акти не можуть звужувати обсяг прав, гарантованих Законом №2262-XII.

Позивач посилається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Кечко проти України», та вважає, що державні органи не мають права посилатися на відсутність фінансування, технічних «списків» чи внутрішніх розпоряджень як на підставу для невиконання своїх прямих законних зобов`язань перед громадянином.

На думку позивача, видача довідки №260 уповноваженим державним органом сформувала у нього правомірне очікування на отримання перерахованого, актуального розміру пенсії, яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а відмова Пенсійного фонду України у прийнятті довідки створює штучну майнову нерівність та дискримінацію порівняно з військовослужбовцями, які перебувають на діючій службі, що порушує статтю 14 Конвенції.

Крім того, з огляду на системне і зумисне невиконання органами Пенсійного фонду України своїх обов`язків щодо добровільного перерахунку військових пенсій позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення на підставі статті 382 КАС України.

Стислий виклад заперечень відповідача

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.

Відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, її розмір відомий позивачеві і з дня її отримання особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а позивач звернувся з позовом у 2026 році, тоді як позовні вимоги стосуються перерахунку з 01.02.2023.

Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 та просить залишити позов без розгляду відповідно до статті 240 КАС України.

У відзиві вказано, що, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII, пенсії перераховуються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідач наводить положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та пунктів 1, 2 Порядку №45 і вказує, що відповідного повідомлення про підстави для проведення перерахунку пенсій до Головного управління не надходило, тому підстав для проведення перерахунку з 01.02.2023 немає.

Відповідач стверджує, що призначає та перераховує пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових до компетенції органів Пенсійного фонду не належить, та що до нього від 8 ТВУЗ Держспецзв`язку надійшла оновлена довідка №4 від 08.01.2026 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.

Відповідач зазначає, що рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103, а постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 ці пункти виключено. Після цього інших рішень Уряду про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося, а тому, на думку відповідача, положення Порядку №45 не були дотримані.

Окремо відповідач вважає безпідставними зобов`язання позивача щодо перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки №4 від 08.01.2026, виданої 8 Територіальним вузлом урядового зв`язку Держспецзв`язку, оскільки скасування у судовому порядку пунктів постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача.

Відповідач посилається на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №420/1375/21 та, на думку відповідача, довідку надано Головному управлінню з порушенням вимог Порядку №45, тому законних підстав для перерахунку пенсії за повторно наданою довідкою про розмір грошового забезпечення немає.

Відповідач посилається також на лист Міністерства соціальної політики України від 21.08.2019 №15308/0/2-19/54.

Крім того, відповідач заперечує проти стягнення судових витрат, посилаючись на статтю 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка забороняє використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідач також стверджує, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, а тому, на думку відповідача, підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 27.05.2026 відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Позивач отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 у справі №420/8959/25, 8 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України видав довідку від 15.08.2025 №260 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.

Позивач звернувся до відповідача з електронною заявою щодо перерахунку пенсії, яка, згідно з листом відповідача, надійшла до нього 03.02.2026.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.02.2026 №10058-6697/О-02/8-1500/26 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 15.08.2025 №260, оскільки відповідних повідомлень про підстави для проведення перерахунку пенсій до Головного управління не надходило.

Доказів проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 15.08.2025 №260 матеріали справи не містять.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (надалі – Закон №2262-ХІІ).

Згідно з положеннями ч. 3, ч. 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні основні та додаткові види грошового забезпечення.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

В силу вимог ч. 2 ст. 51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), який безпосередньо визначає механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XIІ.

У пункті 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється Головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

30 серпня 2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704), якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського та начальницького складу.

Згідно п. 4 Постанови №704 (в редакції, чинній на момент її прийняття), розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Проте, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103, якою внесено зміни до ряду постанов, в тому числі і до Постанови №704.

Так, пунктом 6 Постанови №103 пункт 4 Постанови №704 був викладений у новій редакції, якою визначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови КМ України від 21.02.2018 №103.

Отже, з 29.01.2020 відповідні зміни, які були внесені до п. 4 Постанови №704 втратили чинність.

Таким чином, з 29 січня 2020 року не діє норма п. 6 постанови КМУ №103, якою були внесені зміни до п.4 постанови КМУ №704 стосовно того, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Суд наголошує на недопустимості застосування норми, визначної в судовому порядку протиправної та скасованої.

Слід зазначити, що питання застосування п. 4 Постанови №704 при вирішення спорів неодноразово було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 суд касаційної інстанції дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.» (пункт 63 постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21).

Суд встановив, що позивач отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом №2262-XII, а отже, ця пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення та підлягає перерахунку в порядку, встановленому частиною четвертою статті 63 цього Закону та Порядком №45.

Застосовуючи наведені норми, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.07.2026 у справі №400/4842/25 (колегія суддів Касаційного адміністративного суду): «Відтак отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виданої на підставі рішення суду, має наслідком виникнення для ГУ ПФ України в Миколаївській області обов`язку вчинити відповідні дії щодо перерахунку та виплати пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення позивача № 9/3-941, № 9/3-944 від 01.04.2025, в яких зазначено розміри грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та на 01.01.2023.».

У тій самій постанові Верховний Суд зазначив: «Подання пенсіонером заяви є лише одним із можливих способів ініціювання перерахунку пенсії, який застосовується тоді, коли необхідні документи відсутні у пенсійній справі або не надійшли до органу Пенсійного фонду від уповноваженого органу. Якщо ж довідка про розмір грошового забезпечення вже отримана органом Пенсійного фонду, останній зобов`язаний самостійно перевірити наявність передбачених законом підстав та здійснити відповідний перерахунок пенсії.».

Заперечення відповідача про те, що для проведення перерахунку немає підстав, оскільки Кабінет Міністрів України після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймав, суд відхиляє. Наслідком визнання нечинними змін, внесених Постановою №103 до Порядку №45, є відновлення дії попередньої редакції цих положень, а не зникнення механізму перерахунку.

Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 (колегія суддів Касаційного адміністративного суду), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, зазначив: «Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.».

Твердження відповідача про те, що уповноважений орган склав довідку з порушенням вимог Порядку №45, суд оцінює критично. У чому саме полягає порушення - у формі довідки, у складі зазначених у ній виплат чи в повноваженнях органу, який її видав, - відповідач не пояснив.

Пункт 9 Порядку №45 надає Пенсійному фонду України та його головним управлінням право перевіряти правильність складення довідок, проте доказів того, що відповідач таку перевірку провів та виявив недоліки довідки від 15.08.2025 №260, матеріали справи не містять.

Відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, таких доказів суду не надав.

Посилання відповідача на лист Міністерства соціальної політики України від 21.08.2019 №15308/0/2-19/54 обґрунтованості відмови не підтверджує. Цей лист не є нормативно-правовим актом, не встановлює прав і обов`язків та не може змінювати приписів частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII та Порядку №45.

Отже, з отриманням довідки від 15.08.2025 №260 у відповідача виник обов`язок перерахувати пенсію позивача, а відмова в перерахунку з підстави, викладеної в листі від 26.02.2026 №10058-6697/О-02/8-1500/26, не ґрунтується на законі.

Суд звертає увагу, що указана вище нова довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 є чинною, ніким не оскаржена, не визнана недійсною, не скасована, та її видача обумовлена зміною розміру грошового забезпечення, що було безпосередньо встановлено відповідним судом рішенням.

Визначаючи дату, з якої має бути проведений перерахунок, суд виходить з того, що довідку від 15.08.2025 №260 складено станом на 01.01.2023, тобто обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивача, настали в січні 2023 року.

Згідно з частиною другою статті 51 Закону №2262-XII та пунктом 4 Порядку №45, перерахунок проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали такі обставини, тобто з 01.02.2023.

Верховний Суд у постанові від 21.07.2026 у справі №400/4842/25 щодо довідки станом на 01.01.2023 зазначив: «При цьому, такий перерахунок має бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто у відповідності до частини 2 статті 51 Закону №2262-XII.».

Проте, відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку, що призвело до порушення його прав.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №260 від 15.08.2025, виданої 8 Територіальним вузлом урядового зв`язку Держспецзв`язку.

З метою відновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №260 від 15.08.2025, виданої 8 ТВУЗ Держспецзв`язку, з урахуванням раніше проведених виплат.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок виходячи з загального розміру грошового забезпечення 38449,50 грн, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до виплати пенсією одним платежем без розстрочення, виходячи з такого.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

У спірному випадку, перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки, відповідачем ще не здійснено, жодні суми за наслідком такого перерахунку ще не нараховані, відповідно, не визначено і різниці між нарахованою та фактично виплаченою сумою, не здійснено жодних виплат. Підстави вважати, що при перерахунку пенсії не буде здійснена виплата різниці між нарахованою пенсією та фактично виплаченою, або буде виплачена не у повному розмірі, відсутні.

Отже, у вказаних частинах позову відсутній спір, а такі вимоги позивача є передчасними.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині, слід відмовити, як передчасних.

Щодо посилань відповідача на факт пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, що міститься у постанові від 16.03.2026 у справі №560/5395/25, відповідно до якого право позивача на підвищення пенсії виникло з 01 січня 2023 року безпосередньо в силу закону, а невиконання відповідачем обов`язку з перерахунку пенсії з цього моменту свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень. За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.

Тобто, ч.3 ст.51 Закону № 2262-XII прямо передбачає обов`язок держави у разі зміни складових грошового забезпечення, у тому числі у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, здійснити перерахунок пенсії з моменту виникнення відповідних законодавчих підстав незалежно від звернення пенсіонера. Зазначений обов`язок має імперативний характер і, у разі його невиконання з вини органів Пенсійного фонду України, виключає можливість обмеження реалізації права на перерахунок пенсії процесуальними строками звернення до суду.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, оскільки обставини у цій справі та справі, на яку посилається відповідач, не є релевантними.

Так, у справі №240/12017/19 позивач оскаржував відмову пенсійного органу у проведенні перерахунку та виплати йому заборгованості з державної пенсії у розмірі 10 (десяти) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, згідно зі статтями 50, 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У цій же справі позивач оскаржує відмову відповідача в перерахунку його пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, яку уповноважений орган виготовив та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Вищенаведене свідчить про те, що правовідносини у цій справі не є подібними правовідносинам у справі №240/12017/19, а тому висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 року, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин між сторонами.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 382 КАС України, в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з абзацами першим і другим частини п`ятої статті 382 КАС України, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Вимогу про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення позивач заявив у позовній заяві, а спір у цій справі виник з приводу перерахунку пенсії.

З огляду на наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Достатнім строком на подання відповідачем до суду звіту про виконання рішення є тридцятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частин третьої, десятої статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо необхідності зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає частина третя статті 242 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За подання позовної заяви за позивача сплачено судовий збір у розмірі 1331,50 грн, тоді як належало сплатити 1331,20 грн.

Надміру сплачена сума 0,30 грн може бути повернута за клопотанням особи, яка її сплатила, на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача в повному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Заперечення відповідача щодо стягнення судового збору з посиланням на статтю 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд відхиляє. Розподіл судових витрат в адміністративній справі визначається спеціальною процесуальною нормою частини першої статті 139 КАС України, яка покладає їх на суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань і не стосується використання коштів Пенсійного фонду на виплату пенсій.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 122, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №260 від 15.08.2025, виданої 8 Територіальним вузлом урядового зв`язку Держспецзв`язку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №260 від 15.08.2025, виданої 8 ТВУЗ Держспецзв`язку, з урахуванням раніше проведених виплат.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2026 у справі №420/14837/26.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2026 у справі №420/14837/26 протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що наслідком недодержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.

Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що відповідно до ч.3, 10 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, місцезнаходження: вул.Канатна, 83, м.Одеса, Одеська обл., 65012, код ЄДРПОУ 20987385.

Суддя Дмитро БАБЕНКО