Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №400/12729/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №400/12729/26

Суддя: Ярощук В.Г.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 р.№ 400/12729/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2026 № 143250004125, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про:

визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.10.2026 № 143250004125 про відмову позивачці у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 22.09.2026 № 3/2-1894/26 про розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із прожиткового мінімуму, що станом на 01.01.2026 становить 3328,00 грн;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 22.09.2026 № 3/2-1894/26 про розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати позивачці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці кожного місяця, у розмірі 97084,42 гривні.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». На виконання судового рішення у справі № 400/4254/26 територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області видало їй довідку про суддівську винагороду, яка обчислена на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, станом на 01.01.2026. Позивачка подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заяву про перерахунок її щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі вищезазначених довідок, за результатами розгляду якої Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення від 05.10.2026 № 143250004125 про відмову в перерахунку пенсії. На думку позивачки, це рішення є протиправним, оскільки органи Пенсійного фонду України зобов`язані були перерахувати її щомісячне довічне утримання судді у відставці з базового розміру посадового окладу судді від прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який установлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 23.10.2026 заперечили проти позову і просили відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відзиви аргументовано тим, що враховуючи Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2026 підлягав застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102,00 грн, а не 3328,00 грн, як зазначено у відповідній довідці. Крім того, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання Головне управління виплачувати Позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці кожного місяця у розмірі 97084,42 грн, бо прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду України, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у відзиві на позовну заяву від 23.10.2026 також заперечило проти позову, акцентувавши увагу на тому, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв`язків судді» від 09.06.2026 № 4905-IX було внесено зміни до частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша розрахункова величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачених Законом України «Про прожитковий мінімум», у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Листом Державної судової адміністрації України від 14.10.2026 вих. №11 21391/26 повідомлено Пенсійний фонд України про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного утримання щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів що перебувають у процесі ліквідації, з 25.06.2026. Станом на 01.01.2026 правових підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, та згідно листа Державної судової адміністрації України від 14.10.2026 вих.№11-21391/26 зазначені підстави виникли з 25.06.2026.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12.10.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 КАС України (без виклику сторін у судове засідання), а також про витребування в Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області належним чином засвідчену копію позивачки від 28.09.2026 з додатками, на підставі якої прийнято рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.10.2026 № 143250004125.

До відзиву на позовну заяву від 23.10.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області додало витребувані докази.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2019 № 1372/0/15-19 позивачку звільнено з посади судді Корабельного районного суду міста Миколаєва у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 11.04.2024 № 143250004125 про перерахунок пенсії позивачці проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання судового рішення з 01.01.2023 у розмірі 52 відсотків від заробітку.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 у справі № 400/4254/26 територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області видало позивачці довідку від 22.09.2026 № 3/2-1894/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026.

28.09.2026 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вищезазначеної довідки.

У зв`язку з тим, що призначення / перерахунок пенсій відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, здійснюється за екстериторіальним принципом, вищенаведена заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

05.10.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення № 143250004125 про відмову в перерахунку пенсії (далі – Рішення від 05.10.2026) у зв`язку з тим, що базовий розмір окладу судді у 2021-2026 роках порівняно з 2020 роком не змінювався і становив 2102,00 гривні.

Вважаючи Рішення від 05.10.2026 протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 130 Конституції України закріплено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Отже, Основний Закон України містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

У преамбулі Закону № 1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Статтею 4 Закону № 1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, розмір суддівської винагороди визначений Законом № 1402-VIII, який з огляду на свою назву, так і сферу правового регулювання, означену в преамбулі, є законом про судоустрій в значені частини другої статті 130 Конституції України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 400/4904/21.

За частиною другою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII (яка згідно з рішенням Конституційного Суду від 11.03.2020 № 4-р/2020 діє в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі – набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі – набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі – набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Отже, Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».

Також цим Законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня відповідних років прожитковий мінімум на одну особу для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні.

Натомість абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірах відповідно 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн, 3028,00 грн і 3323,00 гривні.

Отже, між пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII та положеннями законів України про Державний бюджет України на відповідні роки існує нормативна суперечність щодо виду розрахункової величини, яка має застосовуватися для визначення базового розміру посадового окладу судді: загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, чи окремо встановленої бюджетними законами величини у розмірі 2102 гривні.

У рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Водночас у рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р (ІІ)/2020 наголошено на тому, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) – «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) – «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення).

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Закону № 1402-VIII, як спеціальні норми, а не норми законів України про Державний бюджет України, як загальні норми.

Отже, для обчислення суддівської винагороди, що є базою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, має враховуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня відповідного календарного року. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відмовляючи у перерахунку, неправильно застосувало розрахункову величину 2102 гривні замість величини, передбаченої спеціальним законом.

У постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такі висновки:

«у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.»

Також в цій постанові Верховний Суд акцентував увагу на відмінності спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 200/2309/25 та у справі № 240/9028/24, оскільки остання стосувалась проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, а предмет справи № 200/2309/25 стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці.

Таким чином, є протиправним Рішення від 05.10.2026, яким позивачці, як судді у відставці, відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на тій підставі, що з 01.01.2020 не змінювався розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку посадового окладу судді.

У позовній заяві позивачка просить здійснити їй перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі відповідної довідки з 01.01.2026.

У постановах від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21 і від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24 Верховний Суд дійшов висновку, що довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов`язується виникнення права на перерахунок. Суддівська винагорода визначається безпосередньо Законом.

Тому при вирішенні питання, з якою дати необхідно зобов`язати органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд повинен застосувати правові норми щодо строку звернення до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, оскільки позивачка подала цей позов до адміністративного суду 09.10.2026, позовні вимоги щодо перерахунку їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягають задоволенню з 09.04.2026.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивачка клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом не заявляла, тому позовні вимоги за період з 01.01.2026 до 08.04.2026 підлягають залишенню без розгляду.

Водночас згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Таким чином, дії зобов`язального характеру щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про перерахунок пенсії (щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці), є суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Тому позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в частині здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці задоволенню не підлягають.

Проте, до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області належить виплата позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, бо саме в ньому вона перебуває на обліку.

У позовній заяві позивачка просить зобов`язати відповідача виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 97084,42 гривні.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача за сукупності наступних умов:

1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;

2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;

3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 826/9727/16 і від 04.08.2020 у справі № 340/2074/19.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення було лише те, що базовий розмір окладу судді у 2021-2026 роках порівняно з 2020 роком не змінювався і становив 2102,00 гривні. Будь-яких інших зауважень до поданої позивачкою довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 22.09.2026 № 3/2-1894/26 у відповідача не було.

Відповідно до зазначеної довідки станом на 01.01.2026 розмір суддівської винагороди, який враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складав 186700,80 гривні.

Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 11.04.2024 № 143250004125 про перерахунок пенсії розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачки становить 52 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відтак орган Пенсійного фонду України зобов`язаний був перерахувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивачки на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 22.09.2026 № 3/2-1894/26 в розмірі 52 відсотки відповідних сум, тобто в розмірі 97084,42 грн (?186700,80 х 52 % ? ?97084,42).

Дискреційні повноваження відповідачів у цій частині відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання орган Пенсійного фонду України виплачувати позивачці щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 97084,42 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для ефективного захисту порушеного права суд вважає за необхідне визначити належного суб`єкта виконання обов`язку та дату, з якої має бути проведений перерахунок, хоча позовну вимогу про зобов`язання здійснити перерахунок заявлено до іншого територіального органу Пенсійного фонду України. Такий спосіб захисту має відповідати встановленому судом розмежуванню повноважень між відповідачами та не змінювати предмет спору.

Тому суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, а саме:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок з 09.04.2026 щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачці на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 22.09.2026 № 3/2-1894/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснювати виплату з 09.04.2026 щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачці на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 22.09.2026 № 3/2-1894/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 97084 (Дев`яносто сім тисяч вісімдесят чотири) гривні 42 копійки з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У позовній заяві позивачка заявила клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати звіт про виконання судового рішення у строк один місяць з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частин першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, клопотання позивачки про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення суду підлягає задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 08.10.2026 № 5722-5217-7422-4716 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1331,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову.

З урахуванням того, що цим рішенням позов задоволено, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: по 665,60 грн з кожного (?1331,20 : 2 = ?665,60).

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.10.2026 № 143250004125.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок з 09.04.2026 щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 22.09.2026 № 3/2-1894/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснювати виплату з 09.04.2026 щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 22.09.2026 № 3/2-1894/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 97084 (Дев`яносто сім тисяч вісімдесят чотири) гривні 42 копійки з урахуванням раніше виплачених сум.

5. Залишити без розгляду позовні вимоги в частині проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді у відставці за період з 01.01.2026 по 08.04.2026.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі № 400/12729/26 та встановити судовий контролю за виконання судового рішення у справі № 400/12729/26.

8. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі № 400/12729/26 в одномісячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

9. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

10. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

11. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

12. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

13. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

14. Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ 13844159);

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківський район, Харківська область, 61022; код ЄДРПОУ 14099344).

15. Повний текст рішення суду складений 29.10.2026.

Суддя В.Г.Ярощук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua