Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №760/26330/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/26330/25 2/760/6082/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі Омельяненко С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Просить суд стягнути 250772 грн та судовий збір у розмірі 3761,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач 01.08.2022 близько 21:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9-а ПДР України, керуючи автомобілем марки «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автодороги Н-01 сполученням «Київ-Обухів» на 25 км, біля АЗС «UPG», у с. Ходосівка, вул. Обухівське шосе 1, Обухівського району, Київської області в напрямку до міста Києва, у порушення вимог пункту 2.3-б ПДР України, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, невчасно відреагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, в опушення вимог пункту 12.9-б ПДР України, проявив злочинну самовпевненість, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого, допустив зіткнення з напівпричепом марки «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 у складі автопоїзда «RENAULT» Т460, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку та після зіткнення з напівпричемоп відповідач допустив наїзд на перешкоду у вигляді бетонного блоку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, що призвели до смерті.

Вироком Васильківського міськрайонного суду міста Києва від 02.02.2023 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на п`ять років. Разом з тим, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 500000 грн.

Відповідно до інформації з бази МТСБУ поліс на транспортний засоб «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 у базі відсутній, тобто цивільно-правова відповідальність відсутня.

16.11.2022 потеріла особа - ОСОБА_5 звернулась до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування (витрати на поховання та витрати по втраті годувальника).

07.08.2023 МТСБУ на підставі наказу № 3.1/13749 від 04.08.2023, довідки № 1 від 04.08.2023, перерахувало потерпілій особі відшкодування шкоди по втраті годувальника в розмірі 234000 грн.

11.09.2023 МТСБУ на підставі наказу № 3.1/15705 від 11.09.2023, довідки № 1 від 11.09.2023, перерахувало потерпілій особі відшкодування витрат на лікування в розмірі 16772 грн.

11.09.2023 листом № 3.1-01а/29726 МТСБУ звернулось до відповідача з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, який залишено без задоволення.

У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути вказану суму та понесені судові витрати.

У судове засідання позивач не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач у судовому засіданні погодився із заявленою сумою, але повідомив, що не має вказаних коштів.

Заслухавши думку відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що вироком Васильківського міськрайонного суду від 02.02.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на п`ять років. Цим же вироком із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягнуто 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей із бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , відсутній.

16.11.2022 потерпіла особа ОСОБА_5 звернулася до МТСБУ із заявою про виплату відшкодування витрат на поховання та у зв`язку з втратою годувальника.

На підставі наказу від 04.08.2023 № 3.1/13749 та довідки № 1 від 04.08.2023 МТСБУ 07.08.2023 перерахувало ОСОБА_5 234 000 грн відшкодування у зв`язку з втратою годувальника, а на підставі наказу від 11.09.2023 № 3.1/15705 та довідки № 1 від 11.09.2023 11.09.2023 перерахувало 16 772 грн відшкодування витрат на лікування. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.

11.09.2023 листом № 3.1-01а/29726 МТСБУ звернулось до відповідача з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, який залишено без задоволення.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою просить стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених втрат 250772 грн, що складаються з: 234000 грн - відшкодування шкоди по втраті годувальника та 16772 грн - відкшодування витрат на лікування.

Відповідно до п.39.1, 39.2.1 ст.39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Одним із основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно з п.п. 43.1.2 п. 43.1 статті 43 Закону для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди, у тому числі фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.

Згідно п.п. 2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Враховуючи викладене вище, виплату позивачем страхового відшкодування постраждалій особі внаслідок ДТП, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду відзиву, будь-яких доказів, які б відповідали вказаним принципам доказування, та спростували доводи позивача. Разом з тим, у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, але повідомив, що не має таких коштів.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 12878,61 грн. та витрат на встановлення розміру збитків та збір документів у справі у розмірі 1450 грн,, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 974222 від 09.08.2023.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача 3028 грн. сплаченого ним судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, ст. ст. 81, 89, 141, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) суму страхового відшкодування у розмірі 250 772, 00 грн. та судовий збір у розмірі 3 761,58 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова