Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №461/7586/26
Суддя: Романюк В. Ф.
Справа №461/7586/26
Провадження №3/461/2628/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Бартківа І.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з УПП у Львівській області ДПП, відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в :
15 вересня 2026 року о 22 год. 10 хв. у м. Львові по вул. Під Дубом, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із використанням приладу Dragger ARND 0053, тест №448, результат становить 0,63 проміле.
Дії ОСОБА_1 органом УПП у Львівській області кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
12 жовтня 2026 року від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшли заперечення на протокол, в яких зазначає, що з долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №772672 від 15.09.2026 відеозапису clip-0.mp4 вбачається, що на момент включення портативного відеореєстратора №471698 запис починається 15.09.2026 о 22:08:23, та починаючи з моменту включення і до 22:08:40 на ньому відображено перебування працівника поліції у службовому транспортному засобі, що перебуває у русі, але жодні відомості про інших учасників дорожнього руху та обставини їх пересування на записі не міститься. Згідно вказаного запису 15.09.2026 о 22:08:41 т/з Hyundai Ioniq д.н.з. НОМЕР_2 знаходиться на обочині у нерухомому стані з вимкненим двигуном на аварійці. Аналогічні відомості вбачаються із відеозапису clip-3.mp4, запис на якому на момент включення портативного відеореєстратора №470499 починається 15.09.2026 о 22:08:39, та не містить жодних відомостей про рух т/з Hyundai Ioniq д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки такий знаходиться на обочині у нерухомому стані з вимкненим двигуном на аварійці. Тобто, на долучених до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №772672 від 15.09.2026 відеозаписах clip-0.mp4 та clip-3.mp4 не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 15.09.2026 о 22:08 т/з Hyundai Ioniq д.н.з. НОМЕР_2 , ані перебування його у русі, ані моменту його зупинення.
Крім цього, ОСОБА_1 зазначає, що про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП, тобто керування т/з з несправною правою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, тобто про порушення ПДР й одночасно законну підставу зупинки, інспектор взводу №2 роти №3 батальйону № 1 УПП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Херович О.Р. повідомив ОСОБА_1 лише о 22:19:17 тобто після складання акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом clip-3.mp4.
Окрім цього, працівниками поліції в якості додатку до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №772672 від 15.09.2026 долучено роздруківку результатів вимірювання з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», яка не містить відомостей про серію та номер протоколу про адміністративне правопорушення, до якого вона відноситься. За відсутності таких ідентифікуючих реквізитів неможливо достовірно встановити, що зазначений результат тестування отриманий саме щодо особи, стосовно якої складено відповідний протокол, та саме в межах цієї адміністративної справи.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначає, що працівниками поліції до суду надано інший акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відмінного від того, що складено 15.09.2026 працівником поліції в присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності також підтверджується й тим фактом, що з відеозапису clip-3.mp4 чітко вбачається, що о 15.09.2026 о 22:19:00 поліцейський пропонує ОСОБА_1 підписати складений ним акт огляду, а в проміжку часу з 22:19:05 по 22:19:09 він підписує його та не відмовляється від підпису. Водночас, згідно із поданим до суду акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.09.2026, в графі «З результатами згоден» зазначено П.І.Б. особи щодо якої проводився огляд – ОСОБА_1 , та зроблено відмітку про відмову від підпису, що не відповідає об`єктивним доказам у справі, а саме відеозапису clip-3.mp4. Таким чином працівниками поліції подано до суду в якості додатку до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №772672 від 15.09.2026 акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.09.2026, який містить недостовірні відомості – є підробленим, а відтак є недопустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Додає, що працівниками поліції під час ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 772672 від 15.09.2026 не роз`яснено ОСОБА_1 прав та обов`язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст. 268 КУпАП та положень ст. 63 Конституції України.
ОСОБА_1 заперечує результати такого огляду, оскільки чітко інформовано працівників поліції про те, що йому не можна вживати алкогольних напоїв, бо він має хворобу печінки (цироз) і може надати необхідні медичні документи на підтвердження цього факту, що він вживає виключно лікарські таблетовані медичні препарати у зв`язку із наявністю такого захворювання, але одночасно не може пояснити чому Drager вказав на вживання ним алкоголю, хоча він його не вживав й не вживає вже давно, що підтверджується долученими відеозаписами.
На підставі вищезазначеного просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
12 жовтня 2026 року від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.
13 жовтня 2026 року від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що повністю заперечує факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскільки 15.09.2026 алкогольні напої (в т.ч. слабоалкогольні) не вживав. Їх вживання категорично протипоказано з огляду на наявність підтвердженого захворювання – цирозу печінки у тяжкій формі, який діагностовано ще у липні 2021 року, у зв`язку із чим у грудні 2021 року (до війни) МСЕК встановлено 2 групу інвалідності. Додає, що не відмовлявся від підпису акту огляду на стан сп`яніння та підписав його, що видно на відеозаписі, але в матеріалах знаходиться не той акт огляду, що він підписав, окрім цього там пише, що особа відмовилася від підпису.
15 жовтня 2026 року від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшла заява про залучення свідків.
26 жовтня 2026 року від представника, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Бартківа І.Б. надійшло клопотання про долучення доказів.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечив факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, просив закрити провадження у справі за частиною 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Бартків І.Б. заперечив факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Бартків І.Б., дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування будь-якої справи, вирішенні в її точній відповідальності із законом, забезпечення виконання винесеної посади, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню їх адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, вихованню громадян у дусі. додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні постанови адміністративного правопорушення, а також усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші властивості, що мають значення для правильного вирішення справи. відповідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що обґрунтовується на загальному, повному та об`єктивному дослідженні всіх відповідних справ у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, здійснюється поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляду в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується такими доказами:
-відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №772672 від 15.09.2026, в якому зафіксовано порушення п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху;
-актом огляду про наявність в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, відповідно до якого підставою огляду є запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя;
-результатом тесту, проведеного за допомогою спеціального приладу газоаналізатора Dragger ARND 0053, тест №448, результат становить 0,63 проміле щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння;
-відеозаписами, на яких зафіксовані моменти проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки фіксації його результату, оформлення матеріалів про притягнення його до адмінвідповідальності.
Доведені відеозаписи є повними, цільними та послідовними, у хронології відображають особливості, які підлягають доказуванню в цьому провадженні.
Щодо клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Бартківа І.Б. про залучення в якості свідків працівників поліції, які проводили огляд на стан сп`яніння, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню. Водночас, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
При цьому суд наголошує на тому, що жодних обов`язкових вимог про виклик та допит свідків чи інших осіб по справі у суді положення КУпАП не передбачають. Виклик свідків так само як і працівників поліції, які складали протокол у справі про адміністративне правопорушення, зважаючи на обставини кожної справи, є правом, а не обов`язком суду та здійснюється лише на розсуд суду при необхідності встановлення додаткових обставин справи.
Крім того, варто зауважити, що патрульні поліцейські, які скали протокол про адміністративне правопорушення, виклали свою позицію у відповідних документах, які долучені до матеріалів справи. Уся процедура оформлення матеріалів зафіксована на долучених до адміністративних матеріалів носіях інформації.
Суд зазначає, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.
Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Оскільки патрульними поліцейськими подія вчинення адміністративного правопорушення зафіксовано на боді-камеру, відеозапис якої долучено до справи, суд вважає, що виклик співробітників патрульної поліції , якими складені відповідні документи не є необхідним, а їх показання, надані суду в якості свідків, в подальшому не будуть вважатися неупередженими.
Щодо доводів ОСОБА_1 з приводу того, що він транспортним засобом не керував, то суд вважає зазначити наступне:
Так, із відеозапису, що наявний в матеріалах справи, вбачається, що у транспортному засобі, де за кермом перебував ОСОБА_1 , під час спілкування з працівниками поліції не заперечує факт керування транспортним засобом.
Суд відхиляє доводи захисника про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки, як вбачається із відеозапису підставою запинки було порушення п.31.4.3.ПДР.
Окрім того, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов`язується лише з наявністю ознак такого сп`яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, суд зазначає, що у випадку не згоди водія з причинами зупинки працівниками поліції, це не виключає можливість відповідно до п. 2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства.
Посилання на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було роз`яснено права, передбачені законом, не є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На доводи сторони захисту про те, що у ОСОБА_1 наявні підтверджені медично проблеми зі здоров`ям – раніше діагностований цироз печінки та він вживає лікарські засоби, суд зазначає, що лікарські засоби не є предметом доказування в даній справі, однак слід зазначити, що лікарські препарати здатні впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами, і у відповідності до вимог п.2.5, п.2.9.б. Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу, та водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що також передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд розцінює пояснення захисника щодо заперечення вживання алкогольних напоїв, як позицію захисту з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності і не приймає їх до уваги з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 266 КУпАП п. 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 №1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.
Отже, у випадку незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, проводиться огляд в закладі охорони здоров`я.
З відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що на запитання працівника поліції ОСОБА_1 повідомляє, що не згоден із результатом; працівники поліції декілька раз пропонують пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився та зазначив, що у медичному закладі результат буде такий самий, а тому доводи ОСОБА_1 та його представника про те, що з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, не вбачається чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Слід взяти до уваги, що ОСОБА_1 , будучи водієм, зобов`язаний знати не тільки свої права відповідно до положень Правил дорожнього руху України, а й свої обов`язки та заборони, у тому числі, які передбачені п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
Таким чином, переконливих доводів, які б спростовували наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Всі інші доводи адвоката Бартківа І.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , мають формальний характер і спрямовані на ухилення порушника від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що зазначені вище докази спростовують твердження сторони захисту та підтверджують винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознакою керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
При накладенні стягнення, як це передбачено ст. 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи ступінь суспільної небезпеки, що несе в собі правопорушення суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення в межах санкції встановленої за дане правопорушення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Отже, з урахуванням вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 221, 279, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Ф. Романюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua