Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №461/6433/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №461/6433/26

Суддя: Котельва К. О.

Справа №461/6433/26

Провадження №3/461/2374/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року суддя Галицького районного суду міста Львова Котельва К.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов 20.08.2026 від Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі – УПП у Львівській області ДПП) з протоколом про адміністративне правопорушення від 18.08.2026 серії ЕПР1 № 748401 щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), –

УСТАНОВИВ:

Згідно з відомостями зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 18.08.2026 о 00:05 у м. Львові, пл. Бібліотечна, 2, керував електросамокатом «Winqs L0420» з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, блідість обличчя; від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим, як стверджено в протоколі, порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами, далі – Правила дорожнього руху).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Під час складення протоколу він власним підписом засвідчив, що його ознайомлено з тим, що справа буде розглядатися Галицьким районним судом м. Львова. Судову повістку про розгляд справи 28.10.2026 направлено йому 02.10.2026 рекомендованим листом за адресою, зазначеною ним під час складення протоколу (поштове відправлення № R0672952081 01). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи; участь такої особи у справах за статтею 130 КУпАП законом не визначена як обов`язкова. Враховуючи, що ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього протоколу та про розгляд справи Галицьким районним судом м. Львова, судова повістка направлялася за повідомленою ним адресою, а клопотань про відкладення від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП), суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП містить кілька самостійних складів адміністративного правопорушення, одним із яких є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Саме цей склад інкримінується ОСОБА_1 у протоколі, а тому предметом доказування є не стан сп`яніння особи, а факт керування нею транспортним засобом, наявність у поліцейського визначених законом підстав для огляду, пропонування огляду у встановленому порядку та факт відмови від нього.

Згідно зі статтею 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування та огляду; огляд проводиться з використанням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування – у присутності двох свідків; матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння, зокрема, є звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, а також наявність однієї чи кількох ознак алкогольного сп`яніння, крім запаху алкоголю з порожнини рота, у тому числі різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя (пункти 3, 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735). За наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я, куди особу направляє поліцейський.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування – у присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, зі змінами; пункт 6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395).

Щодо того, чи є електросамокат транспортним засобом у розумінні статті 130 КУпАП, суд зазначає таке. За визначенням пункту 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; водій – особа, яка керує транспортним засобом. Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП не обмежує відповідальність керуванням лише механічними транспортними засобами і не пов`язує її з наявністю в особи посвідчення водія. Електросамокат, що приводиться в рух електричним двигуном, є пристроєм для перевезення людини, а особа, яка ним керує, є водієм та учасником дорожнього руху, зобов`язаним дотримуватися Правил дорожнього руху, у тому числі пункту 2.5. Подібний підхід щодо електросамоката як джерела підвищеної небезпеки, незалежно від потужності його двигуна, викладено Верховним Судом у постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, ухваленій у цивільному спорі, що суд враховує з урахуванням її іншого предмета.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 18.08.2026 серії ЕПР1 № 748401, складеним уповноваженою особою – заступником командира роти 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Дацком А.Б., зміст якого відповідає вимогам статті 256 КУпАП та містить опис ознак сп`яніння й суті відмови від огляду. Протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень, пояснень по суті порушення він не надав;

- рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2026, згідно з яким під час патрулювання за адресою: м. Львів, вул. Бібліотечна, 2, було зупинено електросамокат «Winqs L0420», який рухався в комендантську годину; під час спілкування з особою, яка пред`явила паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, від чого останній категорично відмовився; подія фіксувалася на нагрудні відеореєстратори;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу до КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», у якому зазначено виявлені поліцейським ознаки сп`яніння: «зіниці очей не реагують на світло, блідість обличчя».

Зазначені докази узгоджуються між собою: протокол і рапорт містять тотожні відомості про час, місце, транспортний засіб і виявлені ознаки сп`яніння, які збігаються з даними направлення. Підстав вважати ці докази недопустимими або недостовірними суд не вбачає.

Водночас, довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2026 підтверджено відсутність відомостей про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія; ця обставина не виключає його відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки суб`єктом цього правопорушення є особа, яка фактично керує транспортним засобом.

З огляду на викладене суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, передбачених статтями 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Разом з тим, суд звертає увагу, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, у ст. 130 КУпАП законодавець розрізняє дві категорії осіб, до яких застосовується адміністративна відповідальність: до водіїв - штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, та інших осіб - тільки штраф.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Наявність посвідчення водія є свідченням проходження спеціального навчання, отримання необхідних знань і навичок, що є умовою для законного керування транспортними засобами та вимагає наявність посвідчення водія належної категорії. Відповідно, лише особа, яка володіє такими документами, може кваліфікуватися як водій у правовому сенсі.

Такий правовий підхід узгоджується із положенням п. 1.10 ПДР України щодо визначення поняття «водій» та відповідає вимогам ст. 130 КУпАП, яка розмежовує суб`єктний склад правопорушників залежно від наявності у особи спеціального права керування транспортним засобом.

Враховуючи зазначене, зокрема те, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія, то він має нести відповідальність як «інша особа», тобто у вигляді накладення штрафу без стягнення у вигляді позбавлення права керування.

На підставі статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

Керуючись частиною першою статті 130, статтями 7, 9, 33-35, 38, 40-1, 251, 252, 266, 268, 276, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення постанови, а в разі її оскарження – не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення; у разі несплати штрафу в цей строк постанова надсилається для примусового виконання і з правопорушника стягується штраф у подвійному розмірі (статті 307, 308 КУпАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження, якщо її не було оскаржено.

Суддя К.О. Котельва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua