Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №333/2323/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2323/25

Провадження № 2-а/333/3/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Михайлової А.В., за участю судового засідання Єрмоленко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 07.01.2025 року серії АВ № 00003927,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- поновити строк звернення до адміністративного суду на оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення;

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 07.01.2025 серії АВ № 00003927, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення;

- стягнути з відповідача суми понесених судових витрат в розмірі сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову зазначив, що він є директором ТОВ «АТК» Владіс», у власності підприємства перебуває двох вісний тягач та трьох вісний напівпричіп - контейнеровоз, які перевозять вантажі у складі наступного транспортного составу:

- тягач МAN TGX 18.400 д.н.з. НОМЕР_1 - є двох вісним тягачем;

- напівпричіп-КОНТЕЙНЕРОВОЗ KOEGEL SNCO 24 д.н.з. НОМЕР_2 спеціалізованим трьох вісним вантажним напівпричепом Контейнеровозом.

07.01.2025 відносно позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ №00003927 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП на суму штрафу 8500 грн. Відповідно до постанови 07.01.2025 за адресою Н-08, км 468+739, Запорізька обл., на автоматичному зважувальному комплексі WIM-3, зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.400 д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,188% (2,075 тонн), при заниженому нормативному показнику 40 тонн. Фактична маса з урахуванням встановленої законом похибки склала 42,075 тонн.

Із вказаною постановою позивач не згодний, вважає її незаконною. Посилається на те, що в постанові Укртрансбезпекою вказано відомості лише про тягач, однак не зазначено відомості щодо напівпричепа-контейнеровоза. Проте, для контейнеровозів вагова норма становить 42 тонни, а не 40 тонн, як для звичайних вантажівок. За умови врахування правильного нормативного показника 42,000 тонн, і при тому, що загальна вага вантажівки становила 42,075 тонни, відсоток перевищення становить 100,2%, тобто відсутні жодні перевищення 5-ти відсоткової межі, при якій передбачено застосування штрафу у розмірі 8500 грн. Вважає, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена протиправно та такою, що не відповідає вимогам Інструкції №512.

Зазначає, що процедура розгляду справи і винесення рішення регламентована Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021 року.

Відповідно до п.п.4 п.4 розділу ІІ Інструкції №512 «Під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з`ясовує, зокрема, відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи».

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції №512 «Якщо під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа установить невідповідність типу, марки чи моделі зафіксованого на фотознімках, відеозаписі (за наявності) з інформаційного файлу транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи, або відсутність даних про цей транспортний засіб, не зазначених у пункті 1 цього розділу, невідкладно передає з використанням засобів системи в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством України».

Згідно з Інструкцією №512 від 27.09.2021 року, постанова по справі про адміністративне правопорушення оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. При цьому, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції №512 «у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, має міститися наступна інформація: марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, .......»

Тобто вказані норми зобов`язують Укртрансбезпеку з`ясувати всі обставини справи, звірити відповідність типу транспортних засобів з реєстрами МВС, у разі невідповідності офіційно повідомити МВС та зазначити у постанові марку, модель, державний номерний знак транспортних засобів.

Згідно з п. 1.10 ПДР визначено тлумачення терміну причеп, а саме «причіп транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски». Тобто причеп є окремим транспортним засобом.

Як зазначалося у транспортному составі у зв`язці їхало два транспортні засоби - тягач і причеп-контейнеровоз. У зв`язку з тим, що вагова норма встановлюється з урахуванням типу транспортного засобу, відомості про причеп і встановлення його типу є обов`язковим при описі обставин справи у постанові, оскільки від цього залежать кінцеві результати розгляду справи.

В порушення вимог Інструкції №512 спірна постанова не містить вказаних даних, а саме у постанові відсутні: марка, модель, державний номерний знак НАПІВПРИЧЕПУ – КОНТЕЙНЕРОВОЗУ тощо. Крім того, Укртрансбезпекою не встановлено фактів невідповідності типу причепу згідно з базами МВС та не повідомлялось МВС про будь-які розбіжності.

Таким чином, спірна постанова не відповідає вимогам Інструкції №512, оскільки в ній Укртрансбезпекою не вказано про причеп-контейнеровоз, а отже така постанова є протиправною. Водночас, оскільки Укртрансбезпека не повідомляла МВС про будь-які невідповідності щодо типу причепу-контейнеровоза, то остання визнала повну відповідність з реєстраційними даними МВС щодо приналежності вказаного причепу до типу «контейнеровоз».

На контейнер наявний документ, а саме технічний паспорт на контейнер ZT K 60, заводський № 253. Також на контейнері є відповідне маркування і відповідні фітинги. Тому, вагова норма для цього двох вісного тягача з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного контейнера чи змінного кузова, становить 42,000 тонни, а не 40,000 тонн. Отже, зазначений розрахунок відсотка перевищення повинен бути:42,075/42,000х100=100,2%. Вважає що Укртрансбезпека свідомо неправомірно застосувала вагову норму як до звичайної вантажівки – 40 тонн, а повинна була застосувати вагову норму 42 тонни як до спеціалізованого двох вісного тягача у парі з трьохвісним КОНТЕЙНЕРОВОЗОМ. Тому розрахунки по цій постанові проведено не вірно і такі розрахунки не можуть бути взяті за основу для винесення постанови.

Крім того, у нормативно-правових документах відсутня вимога визнання транспортного засобу контейнеровозом лише в разі наявності маркування, фітингів чи пломбування дротом 2 мм. Зазначене пов`язане з тим, що такий транспортний засіб як контейнеровоз має конструктивні особливості, що надають йому перевагу порівняно з іншими вантажними транспортними засобами в частині тиску на дорожнє покриття, що й знайшло своє відображення у вигляді законодавчого дозволу рухатись з підвищеною межею вагових параметрів. Незалежно чи на контейнеровозі перевозиться чи цистерна, чи змінний кузов, чи інший подібний засіб, вагова норма застосовується як до напівпричепа контейнеровоза. Тому, вважає, висновки Укртрансбезпеки необґрунтованими та зазначає, що Укртрансбезпека не має жодних повноважень на проведення будь яких аналізів наявності чи повноти маркування, надання оцінок щодо типу транспортного засобу, а також не має в штаті експертів товарознавців, які мають право та дозвільні документи для виконання таких експертних функцій.

20.03.2025 року суд своєю ухвалою відкрив провадження у справі, прийняв рішення розглядати справу у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

28.04.2025 року відповідач подавав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема заперечення мотивував тим, що 07.01.2025 було складено постанову серії AВ №00003927 згідно з якою встановлено, що 28.12.2024 о 12 год 40 хв., за адресою Н-08, км 468+739, Запорізька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті WIM 15, WAGA-WIM35, зав. № 3 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.400, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР): перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,188% (2.075 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП. За вказаних обставин постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Відсутність інформації про напівпричіп в описовій частині постанови не свідчить про те, що інспектором не досліджувались та не враховувались відомості про напівпричіп. Із фото, розміщених на сайті Укртрансбезпеки за посиланням, що вказане в постанові, вбачається, що в момент зважування зафіксований тягач і приєднаний до нього напівпричеп. Також, з інформаційної картки автоматичного пункту габаритно-вагового контролю та даних постанови слідує, що транспортний засіб тягач був зафіксований саме з напівпричепом - це видно по кількості вказаних в інформаційній картці та постанові осей (2 осі має тягач та 3 напівпричеп).

Під час винесення постанови посадова особа Укртрансбезпеки керується Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512.

Інструкцією №512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

З оскаржуваної постанови вбачається, що в ній наявні відомості, яких достатньо для ідентифікації суб`єктного та об`єктного складу правопорушення. Деталізована інформація щодо повної маси транспортного засобу, ширини, розподілу навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей) міститься в інформаційній картці габаритоно - вагового контролю.

Відповідно до додатка 1 до Інструкції № 512 в частині «Установив (-ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі має міститися інформація про марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, яка вказана в оскаржуваній постанові, а саме інформація про тягач (до якого приєднаний причіп, що не може рухатись самостійно).

Представник відповідача зазначає, що Наказом № 363 чітко визначено перелік вантажів, дозволених до перевезення в універсальних контейнерах, а також встановлено обов`язкові вимоги до їхнього маркування.

На переконання відповідача, надані фото маркування є досить сумнівними, оскільки, навіть якщо припустити, що це маркування було на транспортному обладнанні, чим керувався позивач, щоб надалі це маркування приховати під тентовим покриттям. До того ж, номер контейнера має наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера, навіть якщо контейнер з відкритим верхом – маркуванню підлягає тент. Крім того, вважає, що твердження позивача про те, що на фото чітко видно фітинги, не відповідає дійсності, та позивачем до матеріалів справи не долучено належних доказів, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері згідно з їх призначенням, а також не надано доказів на підтвердження того, який вантаж перевозився та у який спосіб. При цьому, відсутність у позивача сертифікатів на предмети з ознаками контейнерів, відповідно до вимог Конвенції, а також пункту 17.4 Наказу № 363, інформації про максимальну експлуатаційну вагу поряд з іншими недоліками, як то відсутність доказів маркування чи пломбування, свідчить про те, що позивачем здійснювались перевезення, які не є безпечними та не містять ознак контейнерних перевезень.

З наявних матеріалів фотофіксації правопорушення, видно, що транспортний засіб на якому зафіксовано перевищення вагових норм перевозився вантаж в напівпричепах з високими бортами, які вкриті тентом. Крім того, в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №13/12 від 28.12.2024 відповідно до якої перевозилося насіння ріпаку насипом. Також відповідно до наданої товаро-транспортної накладної №13/12 від 28.12.2024 вид перевезень вказано – авто та в даному документі відсутні будь які номери контейнера та підтвердження того, що перевезення було здійснено саме в контейнері. Позивачем надана титульна і остання сторінка технічного паспорту на контейнер ZT K 60, однак зі змісту вказаного документу не вбачається належність останнього до транспортного обладнання яким здійснювалось перевезення вантажу. З матеріалів справи вбачається перевезення бортовим рухомим складом та без застосування універсального контейнера в розумінні вказаних Правил 363 (іншого позивачем доведено не було), в зв`язку з чим, вищевказане перевезення в контексті спірних правовідносин не можна кваліфікувати, з правової точки зору, як контейнерне перевезення, що у свою чергу виключає можливість перевезення вантажу вагою понад 40 т - до 42 т. Перевезення вантажу транспортним засобом-контейнеровозом може вважатися як перевезення вантажу контейнерним способом у разі, якщо контейнер, що встановлений на площадку (раму) контейнеровоза може бути легко від`єднаний від транспортного засобу за допомогою поворотних кулачків (фітингів) для можливості перевантаження його на інший транспортний засіб або на склад. Відтак, представник відповідача стверджує, що транспортний засіб рухався з порушенням вагових норм, адже в підпункті «б» пункту 22.5 ПДР України, чітко вказано, що максимальне значення фактичної маси автомобіля до 42 тони передбачене саме для перевезення двовісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

28.04.2025 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав позицію викладену у позовній заяві, наполягав на її задоволенні.

29.04.2025 від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення на клопотання про долучення відповіді на відзив, оскільки нормами КАС України, при розгляді даної категорії справ, не передбачено такий процесуальний документ.

В судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву, просив її задовольнити з підстав викладених у ній, в подальшому надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, в подальшому, від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції, однак, під час проведення судового засідання останній на зв`язок не вийшов.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Конаревою Вікторією Валентинівною, 07.01.2025 винесено постанову серії АВ №00003927 у відношенні ОСОБА_1 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

За змістом цієї постанови, 28.12.2024 о 12 год. 40 хв. за адресою Н-08, км 468+739, Запорізька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті WIM 15, WAGA-WIM35, зав. № 3 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.400, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,188% (2.075 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Відповідальною особою за рух цього транспортного засобу є Мойсеєнко А.Г.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб MAN TGX 18.400, ДНЗ НОМЕР_1 є спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, власником якого є ТОВ «АТК» ВЛАДІС» (а.с.37).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 транспортний засіб KOEGEL SNCO 24 з реєстраційним номером НОМЕР_2 є спеціалізований напівпричіп н/причіп контейнеровоз/самоскид трьохвісний, власником якого є ТОВ «АТК`ВЛАДІС» (а.с.38).

Положеннями п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з п.7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

З огляду законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. №1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 №1174 (в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. №623).

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (далі - Порядок №1174).

Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено наступне порушення:

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суб`єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, визначено ст.143 КУпАП, в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Та обставина, що належний позивачу вантажний сідловий тягач здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, формує в його (позивача) діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

На офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мереж Інтернет за посиланням: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АB00003927/, яке зазначене в оскаржуваній постанові з ідентифікатором доступу, містяться фотознімки транспортного засобу MAN TGX 18.400, ДНЗ НОМЕР_1 . На лобовому склі мається напис великими літерами «ВЛАДІС ТРАНС». На фото №3 зображений цей транспортний засіб та видно, що відсутнє маркувания: розпізнавальний знак, номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, та інша інформація відповідно до вимог Наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні».

Суд перевірив доводи позову про наявність у позивача технічного паспорту на контейнер ZT K 60 та позначення контейнера (таблички з позначкою та характеристиками контейнера, яка закріплена заводом виробником контейнеру на передній частині напівпричіпа з лівого боку за напрямком руху). Проте, вищевказаним наказом встановлені норми, що маркування повинно бути зроблено фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, а саме: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Як вбачається з дослідженого фото зверху контейнер закритий тентом на лівій боковій стінці, даху номер контейнеру відсутній, також не видно іншу інформацію.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Згідно зі ст. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі Правила №363), визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Таким чином, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст.132-1 КУпАП. Отже максимально допустимі вагові параметри складають 40 тон (загальна маса) та 22 тони (навантаження на строєні осі).

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.

Згідно пункту 2.13 Правил дорожнього руху транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.

Правилами №363 визначено, що вантажним контейнером є одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше). Напів/причеп-контейнеровоз - це транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.

Згідно з положеннями п.17.2-17.5 Наказу міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Згідно товарно-транспортної накладної від 28.12.23 №13/12 автомобілем MAN TGX 18.400, ДНЗ НОМЕР_1 з напівпричепом KOGEL SNCO 24Р ДНЗ НОМЕР_2 , вид перевезень автомобільний, перевозився вантаж насіння ріпаку 1 класу вагою 25150 кг. Кількість місць – насипом, маса брутто 41430 кг (тара 16280 кг, нетто 25150 кг) (а.с.33).

Статтею 86 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено вище, перевезення сипучого вантажу без тари Правилами № 363 заборонено. У свою чергу, використання контейнеровоза не за цільовим призначенням (для перевезення вантажу, а не контейнерів) не змінює вимоги законодавства щодо вантажно-габаритних норм у 40 тон.

Крім того, надані позивачем фото на яких видно відповідне маркування на контейнері судом не беруться до уваги, оскільки на фотознімках, зроблених під час фіксації факту порушення зазначене маркування не виявлене.

Слід зробити висновки, що позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, але не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т, з якої, відповідно, здійснювався розрахунок перевищення порівняно з фактичною масою 47,950 т порівняно з дозволеними 40 тонами.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у Постанові від 29.01.2020 року у справі №814/1460/16.

Надані позивачем докази не спростовують факту перевищення вагових параметрів, зафіксованих в автоматичному режимі. Інформація, яка формує об`єктивну сторону порушення, не лише міститься в постанові, але й підтверджуються інформаційними файлами та даними фотофіксації.

Відповідно до інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою АВ №00003927,загальна маса належного позивачу транспортного засобу з урахуванням похибки в момент вчинення порушення склала 42,075 тон, тобто більше за максимально дозволену масу порівняно з 40 тонами на 2,075 тон, що і відображено в оскаржуваній постанові. Крім того, відповідність маси транспортного засобу з урахуванням похибки, підтверджена товарно-транспортною накладною від 28.12.24 р. №13/12, згідно якої вага транспортного засобу з вантажем склала 41 430 тони.

Перевищення параметрів зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.

Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу.

Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу здійснюється за формулою: Мфакт-Ммакс - 10%*Мфакт х І00% Ммакс, де Мфакт - фактична маса транспортного засобу, зафіксована в автоматичному режимі; Ммакс - максимально допустима п. 22.5. Правил загальна маса транспортного засобу;

Отже, фактично зафіксована загальна маса транспортного засобу автоматичним комплексом габаритно-вагового контролю склала 46 750 кг замість 40000 кг дозволених.

Розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (46 750 - 40 000 - 10% * 46750) / 40 000) * 100% = 2 075 кг (перевищення з урахуванням максимальної похибки в обидві сторони) /40 000*100%= 5,18 %.

Розміри відсотків 5,18 % (маса), отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеним в оспорюваній постанові.

Отже, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів,визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.

Доводи позову не спростовують факт наявності події адміністративного правопорушення за ч.2 ст.132-1 КУпАП, а отже, враховуючи, що сам по собі факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України доведений належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви та про правомірність оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст.2,5,6,77,194,139,205,242,286,295 КАС України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення направити учасникам справи.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова