Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №333/11015/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер 333/11015/26

Провадження №1-кп/333/1048/26

ВИРОК

Іменем України

29 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні №12026087040000167 від 27.09.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошари, Бериславського р-ну, Херсонської області, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, неодруженого, який не має дітей на утриманні, особою з обмеженими можливостями не являється, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», який перебуває на посаді механіка-водія роти плавальних машин інженерного батальйону, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 №94-РС від 06 листопада 2024 року ОСОБА_3 призначено на посаду механіка-водія відділення плавальних інженерних машин взводу плавальних інженерних машин роти плавальних машин інженерного батальйону військової частини НОМЕР_1 Сил підтримки Збройних Сил України.

11 липня 2026 року о 11 годині 44 хвилин військовослужбовець ОСОБА_3 у мережі Інтернет знайшов повідомлення про виготовлення водійських посвідчень та, що для виготовлення посвідчення водія громадянину необхідно надіслати копії своїх документів та оплатити виготовлення самого посвідчення. У подальшому, 08 серпня 2026 року о 15 годині 45 хвилини, ОСОБА_3 перебуваючи у відділені №1 «Нової пошти», яке розташоване за адресою: м. Покров, вул. Гагаріна, 2, отримав посвідчення водія серії « НОМЕР_3 » на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане 05.08.2026 Територіальним сервісним центром № 8044, сплативши за його виготовлення 22 184,60 грн., усвідомлюючи при цьому, що він являвся особою, яка не має законного права керування транспортним засобом.

Так, 26 вересня 2026 року о 14 годині 29 хвилин, ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом марки Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_4 , був зупинений працівниками поліції за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 14-А, де на вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує право керування транспортним засобом, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, пред`явив працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії « НОМЕР_3 » на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане 05.08.2026 Територіальним сервісним центром № 8044, яке не відповідає аналогічним зразкам бланків посвідчення водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, тим самим використав завідомо підроблений документ.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя, 28.10.2026 ухвалено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження №12026087040000167 від 27.09.2026 вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

За вимогами частини 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно заяви від 20.10.2026 обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а також згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. ОСОБА_3 згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_4 .

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Враховуючи особистість обвинуваченого ОСОБА_3 та конкретні обставини кримінального провадження, раніше не судимого, військовослужбовець, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, інші обставини справи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 , можливо без ізоляції його від суспільства, тому ОСОБА_3 , слід призначити покарання у вид штрафу, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складаються із залучення експерта при проведенні судово-хімічної експертизи №СЕ-19/108-26/18591-ДД від 01.10.2026 вартість якої складає 3850,88 грн.

Відповідно до ч.2 ст.122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи що зазначені експертизи було проведено експертом спеціалізованої державних установи, тому підлягає відшкодуванню у якості процесуальних витрат з ОСОБА_3 за проведення судової експертизи.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369,373,374,376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 3850,88 грн.

Речовий доказ:

- «ВХЕ № 375518» на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане 05.08.2026 Територіальним сервісним центром № 8044; ілюстрацій ну таблицю до протоколу огляду предмета; диск для лазерних систем зчитування формату СD-R, сейф пакет експертної служби №5618112 - зберігати в матеріалах справи.

- мобільний телефон moto g24 power – повернути ОСОБА_3 .

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Суддя ОСОБА_1